Священник Олег Хижняков зі Слов’янська, який освячував бойові прапори ватажка бойовиків “ДНР” Ігоря Гіркіна в 2014 році, тепер займається духовними справами українських поліцейських.
Про це повідомила релігійний оглядач Тетяна Деркач на своїй сторінці у Facebook, опублікувавши фото, на якому видно, як Хижняков читає проповідь перед українськими поліцейськими.
Але, виявилось, що Хижняков перебуває у базі “Миротворця”. Коли бойовики окупували Слов’янськ, батюшка-сепаратист разом з іншим панотцем – Віталієм, допомагав окупантам їжею, одягом та грошима.
Він активно агітував мирян за вступ до лав “ополчення ДНР”, освячував військову техніку, зброю і “бойові прапори” терористів.
Сьогодні, 14 вересня 2020 року, на полігоні «Брестський» у Білорусі, із запізненням на чотири дні, розпочинаються військові навчання «Славянскоє братство-2020». Навчання триватимуть з 14 по 25 вересня 2020 року.
Про всяк випадок Україна посилила охорону білорусько-української ділянки кордону.
Крім білоруських військових, в навчаннях візьмуть участь російські підрозділи Псковського гвардійського з’єднання ВДВ. Планується залучити 300 російських десантників і близько 70 одиниць бойової та спецтехніки. Зокрема – нові бойові машини БМД-4М та бронетранспортери БТР-МДМ «Ракушка». Прибуття військових РФ на територію Білорусії планується залізницею.
За легендою навчань вояки двох «братніх країн» не відпрацьовуватимуть елементи відсічі агресії якогось зовнішнього ворога, як це фактично роблять ЗС усіх країн світу, а тренуватимуться протидіяти місцевому населенню, яке за планом навчань планують називати «противником» і «терористом».
Як заявили в російському міноборони, метою саме цих навчань є відпрацювання саме контртерористичних методів і способів ведення бойових дій. А це означає тільки одне – російсько-білоруські війська розглядають громадян Республіки Білорусь, як потенційного ворога.
Зважаючи на масове невдоволення населення Білорусі результатами повної фальсифікації останніх президентських виборів в країні, ці навчання є цілком легальна для Росії підстава ввести в сусідню «союзну» державу кілька сотень своїх десантників разом із бойовою технікою «на прохання» президента, який після сфальсифікованих виборів фактично перетворився на узурпатора.
Перебування російських військ в Білорусі – це вже досить суттєвий фактор, спрямований на підтримку «режиму Лукашенка», який можна розцінювати як початок зовнішньої агресії проти суверенної і незалежної республіки.
Цікаво також те, що у цьогорічних навчаннях «зі скандалом» відмовилися брати участь військові із Сербії.
У неділю, 13
вересня 2020 року, ситуація на фронті залишалася контрольованою, – повідомляє
пресслужба Об’єднаних сил
Українські військовослужбовці продовжують сумлінно і
непохитно дотримуватися «повного і всеохоплюючого режиму припинення вогню» та
виконувати завдання за призначенням.
З боку російських окупаційних гібридних підрозділів
зафіксовано два обстріли позицій ЗСУ: поблизу населеного пункту Піски з підствольного
гранатомета та неподалік Авдіївки.
Українські воїни, у відповідності до досягнутих домовленостей,
які вступили в дію 27 липня 2020 року, вогонь у відповідь не відкривали.
На щастя серед особового складу Об’єднаних сил бойових
втрат і поранень немає.
За даними звіту СММ ОБСЄ, опублікованого 12 вересня 2020
року, в ході виконання спостережного польоту БПЛА СММ ОБСЄ на непідконтрольній
урядові України території були зафіксовані порушення з боку російських окупаційних
військ.
Так, 10 вересня в полі поблизу населеного пункту
Калинове-Борщувате Луганської області зафіксовані два продовження наявних
траншей довжиною 180 метрів та 200 метрів.
Збройні формування Російської Федерації й надалі
використовують практику систематичного невиконання режиму припинення вогню та
вкотре облаштовують фортифікаційні споруди, при цьому відкрито нехтуючи
наданими гарантіями безпеки, – йдеться у звіті.
Рятувальники ДСНС ліквідували осередок загоряння сухої трави та одну пожежу в районі населеного пункту Мар’їнка та одну пожежу в районі населеного пункту Миколаївка.
З метою усунення наслідків обстрілів російської артилерії попередніх років рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених житлових будинків та об’єктів інфраструктури. У суботу вони відремонтували 18 будинків, а 27 об’єктах роботи продовжуються.
Сапери ДСНС розчистили від вибухово-небезпечних предметів
майже 5 гектарів території у прифронтовому районі та знищели 70 знайдених .
Українські захисники і надалі будуть дотримуватися домовленостей, досягнутих 22 липня 2020 року в рамках Тристоронньої контактної групи в повному обсязі, – запевняє пресслужба Об’єднаних сил
Воїнів-танкістів, ветеранів та працівники танкобудівної
галузі України з професійним святом привітав Міністр оборони Андрій Таран.
Він закликав воїнів гідно продовжувати усталені традиції танкових військ та подякував за зразкове виконання ними військового обов’язку.
Із професійним святом танкістів привітав Головнокомандувач
Збройних Сил України генерал-полковника Руслан Хомчак. Він нагадав, що символом
танкових військ є латна рукавиця з перначем XVI століття на честь перемоги
об’єднаних військ на чолі з князем Костянтином Острозьким над військом
Московського князівства під Оршею у 1514 році, яка нагадує про тяглість нашої
воєнної історії та цивілізаційний вибір.
Начальник Генерального штабу Збройних Сил України
генерал-лейтенант Сергій Корнійчук теж привітав наших воїнів із Днем танкістів.
У своєму привітанні він пригадав, що серед учасників
Героїв України – чотири воїни-танкісти: підполковник Євген Межевікін, капітан
Василь Божок, підполковник Іван Вінник та удостоєний цього високого звання
посмертно капітан Олександр Лавренко.
Від усього особового складу Сухопутних Військ Збройних
Сил України та від себе особисто привітав із професійним святом – Днем
танкістів, – командувач Сухопутних військ Збройних Сил України
генерал-полковник Олександр Сирський.
Він сказав, що танкові війська – це броньований кулак і
головна ударна сила Сухопутних Військ. А воїни-танкісти – ті, хто здатен своєю
бронею і важкими калібрами прикрити піхоту в обороні та прокласти їй шлях до
перемоги в наступі.
Служба танкістів – це важка і виснажлива праця, це залізна воля, стійкість і вміння робити неймовірне на шляху до перемоги.
.
Творчий колектив “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС” приєднується до щирих привітань зі святом усіх військовослужбовців та ветеранів танкових військ України!
Холдинг Роселектроніка поставив Росгвардіі партію
командно-штабних машин для організації мобільних польових вузлів зв’язку. Про
це повідомляє прес-служба держкорпорації “Ростех”.
Кількість машин в партії не повідомляється. Як заявив
гендиректор Рязанського радіозаводу (входить в Роселектроніку) Юрій Смірнов,
всього на сьогоднішній день різним замовникам з силових відомств вже поставлено
понад сотню одиниць КШМ Р-142НСА-Р.
Командно-штабні машини Р-142НСА-Р дозволяють оперативно
розгорнути мережу передачі даних у відкритому і закритому режимах із
застосуванням алгоритмів шифрування, а також об’єднати кілька
телекомунікаційних систем для роботи в єдиному інформаційному просторі, – йдеться
в повідомленні.
Екіпаж машини складається з 5-ти осіб
Підготовка до роботи під час руху займає 5 хвилин.
Повне розгортання системи для роботи на всі типи антен в
умовах польового вузла зв’язку, з прокладанням ліній абонентської мережі,
становить не більше 40 хвилин.
Обладнання працює в KB і УКВ діапазонах, має можливості
під’єднання до телефонних мереж колективного користування та підключення до
радіотелефонного зв’язку.
КШМ Р-142НСА-Р використовувалися під час чемпіонату світу з футболу 2018 року для забезпечення безпеки учасників і глядачів.
10 вересня 2020 року в селі Великі Проходи Дергачівського району Харківської області у дворі комунального закладу “Великопроходівський ліцей” відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Сергію Михальчуку (позивний «Міха»), який загинув 14 грудня 2019 року в районі смт Новолуганське Бахмутського району Донецької області під час артилерійського обстрілу позицій ЗСУ на Світлодарській дузі.
Під час вибуху трьох мін Михальчук прикрив своїм тілом
побратима, але сам зазнав смертельних поранень.
Сергій Михальчук народився у 1998 році. У званні сержанта
служив старшим кулеметником бронеавтомобіля 2-го взводу розвідки спеціального
призначення роти спеціального призначення 4-ї бригади оперативного призначення
Національної гвардії України.
Указом президента України №111/2020 від 25 березня 2020 року “за особисту мужність і героїзм, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” Сергію Михальчуку присвоєно звання “Герой України” (посмертно). Сергія Михальчука поховали 18 грудня 2019 року на Алеї Слави 18-го кладовища Харкова. У нього залишилися батьки, троє братів і троє сестер.
Також у цей четвер, 10 вересня 2020 року, в селі Дар’ївка
Білозерського району Херсонської області, у дворі Дар’ївської школи імені
Андрія Шульги, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Ірині Шевченко
(позивний Скажена), сержанту, санінструкторці медичного пункту батальйону
морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти, яка загинула 01.07.2019
року в районі села Водяне Волноваського району Донецької області. У санітарний
автомобіль, який прямував на евакуацію пораненого, влучила протитанкова
керована ракета найманців РФ. Водій Сергій Майборода загинув відразу, Ірина
Шевченко зазнала важких поранень і опіків, була евакуйована в лікарню міста
Маріуполь, де померла того ж дня.
Ірина Шевченко була в Херсонській самообороні, згодом перейшла в сектор медичного забезпечення, який став волонтерським загоном “Влад”. У 2015 році підписала контракт і потрапила в зону бойових дій.
Указом президента України №578/2016 від 29 грудня 2016
року “за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності
України, зразкове виконання військового обов’язку” нагороджено орденом
“За мужність” III ступеня.
Указом президента України №625/2019 від 23 серпня 2019 року “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджено орденом “За мужність” II ступеня (посмертно). Похована 03 липня 2019 року на Алеї Слави кладовища Геологів Херсона. У неї залишилася сестра.
Своєчасно виконуючи ремонт і модернізацію, можна істотно продовжити терміни експлуатації військової техніки. У зв’язку з цим українська промисловість продовжує продукувати проекти оновлення радянських зразків озброєння. Один із них – модернізація бронетранспортера БТР-70, який отримав серйозні переваги перед базовим варіантом. Концепт має назву БТР-70Д (GM).
Новий проект модернізації зачепив два напрямки. Автори вирішили перебудувати силову установку бронетранспортера, а також замінити комплекс озброєння. Інші елементи конструкції і бортові системи залишаються без змін. У підсумку виходить бронемашина, що зберігає риси базового БТР-70, але при цьому має істотні переваги. БТР-70Д (GM) передбачає незначне доопрацювання існуючого броньового корпусу. Його конструкція трохи змінюється в зв’язку з використанням деяких нових агрегатів, але кардинальна перебудова не потрібна.
Таким чином, на корпусі зберігаються лобові деталі товщиною до 10 мм, а інші елементи бронювання і раніше мають товщину 6 мм. Такий корпус здатний захистити екіпаж та десант тільки від стрілецької зброї і осколків. Компонування внутрішніх відсіків корпусу залишилося без змін: передня частина машини віддається під відділення управління, позаду якого розміщуються бойове відділення і відсік для десанту.
Проект Житомирського бронетанкового заводу передбачає заміну двигунів старого БТР-70. Чи підлягають заміні агрегати трансмісії – достеменно не відомо. За офіційними даними, застарілі бензинові двигуни повинні поступатися своїм місцем двом дизелям GM-6.2 від американської компанії General Motors. Саме заміна двигунів привела до появи літер «GM» в назві проекту – розповідає керівник відділу Житомирського бронетанкового Юрій Чехун.
“Заміна радянських двигунів на американські дизельні – це більш економічно. Крім того, ми вносимо ці зміни з мінімальним втручанням в оригінальну систему живлення цього транспортера – це також дозволяє економити”.
Кожен двигун GM-6.2 має потужність 140 к.с.; передбачається, що нові двигуни за рахунок більшої потужності і економічності спростять і здешевлять експлуатацію бронетехніки. Крім того, зростання потужності повинне забезпечити помітне підвищення ходових характеристик. У той же час, розробники не розкривають особливості взаємодії більш потужних двигунів з наявною трансмісією.
Проект БТР-70Д (GM) також передбачає заміну існуючого комплексу озброєння, що спрямована на значне підвищення вогневої потужності. З даху корпусу пропонується прибрати стандартну баштову установку, з кулеметами калібрів 14,5 і 7,62. Замість них встановлюється заглушка з кріпленнями для нового дистанційно керованого бойового модуля з посиленим озброєнням. Мова про модуль «Дельта», розроблений в Житомирі. Він встиг знайти застосування в декількох інших проектах оновлення старих бронемашин. Слід зазначити, що на БТР-70Д (GM) використовується нова модифікація «Дельти». Раніше Житомирський бронетанковий завод демонстрував інший варіант цього виробу, який мав деякі відмінності від нинішнього.
Модуль з новим озброєнням відрізняється досить простою конструкцією, але при цьому здатний показувати непогані результати. На поворотній платформі монтується U-подібна опора для гарматної установки. Поруч з нею встановлюються ящики для боєкомплекту відповідних розмірів. Модуль цілком може повертатися навколо вертикальної осі, забезпечуючи кругову горизонтальну наводку. Переміщення озброєння здійснюється за допомогою електричних приводів з дистанційним управлінням.
На модуль поміщається автоматична гармата 2А14 калібру 23 мм. Гармата використовує снарядні стрічки, що подаються з бокового ящика боєкомплекту. Зверху позаду гармати на модулі міститься кулемет КТ-7,62; кріплення забезпечують синхронне наведення кулемета і гармати. «Дельта» комплектується стандартними для таких виробів оптико-електронними засобами. У блоці, який монтується на модулі, є денна і нічна камера, а також лазерний далекомір. Оптико-Фблок закріплюється і переміщається тільки разом з озброєнням.
Також БТР-70Д (GM) оснащується сучасною системою управління вогнем. В її складі – стабілізатор озброєння, балістичний обчислювач, автомат супроводу цілей і т.д. Оператор-навідник управляє зброєю за допомогою окремого пульта з монітором для виведення відеосигналу та іншої інформації.
За даними «Укроборонпрому», модернізований бронетранспортер БТР-70, оснащений двигунами американського виробництва, може комплектуватися не тільки бойовим модулем «Дельта». Можлива установка аналогічних систем інших типів, що відповідають вимогам замовника. Втім, приблизний список сумісних модулів поки не наводиться.
“Бойовий модуль також збільшує вогневу потужність цього БТРа. 23 міліметрів абсолютно вистачає для того, щоб вести бойові дії проти живої сили та легко броньованих засобів. Проти тих же БТР-70, БТР-80, проти всього, що має той же наш противник на Сході. Цього озброєння вистачить, щоб виконувати поставлені завдання” – говорить Юрій Чехун, вочевидь, натякаючи, що розробник не проти внутрішнього замовлення БТР-70Д GM для ЗСУ, про які, однак, поки не було жодної згадки.
Після модернізації БТР-70Д (GM) зберігає габарити на рівні базового зразка. При цьому заміна бойового модуля призводить до деякого збільшення висоти. Бойова маса – 12 тонн.
Переозброєння старого бронетранспортера, за даними розробників, призводять до різкого підвищення основних характеристик. Так, нові двигуни GM-6.2 забезпечують зростання загальної потужності майже на третину в порівнянні з базовою моделлю. Завдяки цьому максимальна швидкість на шосе збільшується з 80 до 100 км/год. Швидкість на воді заявлена на рівні 20 км/год. Також поліпшується прохідність на бездоріжжі.
За словами українських військових, які мають досвід користування БТР-70, ходова частина цього апарата дійсно вимагає покращення, аби відповідати сучасним умовам ведення бойових дій. У першу чергу тому, що сам БТР-70 – не найбільш вдала розробка часів СРСР. Через це вони зауважують – БТР-70Д (GM) у першу чергу слід розглядати як варіант озброєння на експорт; українським військовим слід переходити на якісно нове озброєння.
“… дивилися, шо можна на нього (БТР-70 – ред.) ставити дізель. Поставили дізель – то на 100 кілометрів вийшло 40 літрів солярки. Рідні двигуни беруть 100 літрів! Звісно, модернізувати, ремонтувати можна. Навіть якшо просто двигуни поставить перебрані, хоть і б/ушні. Нові коштують близько 100-200 тисяч – це вже модернізація. Такі машини пожуть їздити до 5 років – якщо так, то тільки за рахунок движків воно і окупиться. Якшо рідні баки – проїде 300 кілометрів з таким расходом. Якшо на дизелі – 600”.
До теперішнього часу проект БТР-70Д (GM) дійшов до стадії випробувань дослідного зразка. В ході його випробувань на полігоні був знятий рекламний відеоролик, що показує роботу машини на різній місцевості в умовах полігону. Крім того, у 2018 році бронетранспортер представили на київській виставці «Зброя та Безпека», де з ним змогли ознайомитися усі охочі.
Проект модернізації застарілого бронетранспортера радянської розробки може бути цікавий замовникам, але йому доведеться зіткнутися з жорсткою конкуренцією. БТР-70 перебувають на озброєнні всього двох десятків країн, і далеко не всі вони забажають провести модернізацію, адже в сучасних конфліктах такі машини вже не можуть бути ефективними. Втім, протягом 2018 року таки проходили випробування БТР-70Д (GM) з метою оцінки можливості використання бронетранспортера в збройних силах України. В 2020 році бронемашина була включена в перелік продукції концерну “Укроборонпром” і запропонована на експорт державною компанією «Спецтехноекспорт». Вочевидь, військове керівництво не стало розглядати варіант такого озброєння для ЗСУ, які все ж прагнуть до якісного поступового оновлення військової техніки.
Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Війна на Сході України, яка триває вже сьомій рік, докорінно змінила долі тисяч наших співвітчизників, котрі, опинившись у вирії бойових подій, стали її учасниками і жертвами. На жаль, сумний список втрат поповнюється й далі, бо все ще не вдається знайти ефективного рішення, яке могло би покласти край кривавому конфлікту.
Нині в Україні статус учасника бойових дій, отриманого за участь у війні на Сході, мають майже 400 тисяч чоловік. Переважно, військовослужбовців. Ще більше так званих внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – цивільних, котрі вимушено залишили свої домівки в зоні бойових дій, або виїхали з тимчасово окупованих територій. За кількістю біженців – майже півтора мільйони, Україна посідає дев’яте місце в світі.
Звісно, держава має піклуватися про цих людей: створювати умови для їхньої реінтеграції в суспільство, вирішувати побутові проблеми, забезпечувати житлом, роботою, підтримувати матеріально тощо. Крім державної підтримки учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб, практично в кожному регіоні нині розроблені і втілюються в життя схожі обласні та міські програми.
Вони дозволяють, виходячи з регіональних особливостей та фінансових можливостей влади, підтримати на місцях людей, чиї долі обпалила війна. Як це реалізується на практиці, можна дізнатися, приміром, з досвіду роботи Миколаївської міської ради. Місті, в якому на сьогодні проживають 5,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб та 4,2 тисяч учасників бойових дій. Місцева влада не безпідставно прогнозує, що їхня кількість збільшуватиметься і надалі. Хоча б тому, що у місті розташовано найчисельніший в Україні військових гарнізон. Тому у обласному центрі приділяють постійну увагу поліпшенню умов проживання фронтовиків та тих, хто вимушено переїхав на нове місце.
10 вересня в Миколаєві урочисто відкрили Центр підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, який має статус комунального. Шлях, який завершився перерізанням стрічки у входу до сучасної установи, розташованої в будинку-красені, тривав майже три роки.
Відтоді, коли в місті постало нагальне питання про реінтеграцію в міську територіальну громаду учасників АТО, тисяч внутрішньо переміщених осіб, їхньої соціальної і психологічної реабілітації тощо.
«Ще в серпні 2016 року наші активісти ініціювали перед міською владою питання втілення в життя проекту створення Центру підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, -розповів редакції «НОВА» голова ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО» Ілля Шполянський. – Слід віддати належне керівництву міськради, яке не тільки схвалило нашу ініціативу, але і доклало всіх зусиль, щоб такий сучасний центр вже незабаром з’явився в Миколаєві…».
Проект миколаївців «Нові можливості адаптації внутрішньо переміщених осіб та ветеранів АТО у громаду м. Миколаєва», який увійшов у десятку переможців в результаті конкурсного відбору, знайшов підтримку Світового Банку та Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Що і визначило його щасливу долю. Вже у листопаді 2017 року Миколаїв відвідали представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, які обговорили деталі реалізації проекту та підготовки відповідних документів.
Тоді зазначалося, що для значної частини переселенців та ветеранів АТО стали проблемою обмежені можливості для отримання постійних доходів, а також труднощі із психологічною адаптацією. Тож, метою амбітного проекту стали створення можливостей для успішної інтеграції переселенців з Донбасу до територіальної громади обласного центру, реінтеграції ветеранів АТО та розвитку єдиної згуртованої спільноти Миколаєва тощо.
Отже, менш, ніж за три роки в Миколаєві відчинив свої двері сучасний Центр підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, який облаштували в будівлі площею понад 800 кв. метрів після проведення там капітального ремонту. Унікальну установу, який надано статус комунальної, і якій ще немає аналогу в Україні, було збудовано за кошти міського бюджету (70%) і грант Світового банку (30%).
Центр обладнано всім необхідним для того, щоб його відвідувачі почувалися в ньому не лише зручно і затишно, але й мали можливість вирішити нагальні питання. Для цього в Центрі обладнано сенсорну кімнату, зали для заняття спортом та релаксації, кімнату для дітей, приміщення для надання адміністративних послуг, з’явилися можливості для лікування та реабілітації тощо. Для людей з обмеженими можливостями в будівлі встановили спеціальний ліфт. До речі, запевняють посадовці міськвиконкому, таких ліфтів в Україні поки що два.
«Ми хотіли зробити в першу чергу кращий в Україні центр. Як вийшло, можна подивитися, коли зайдете в середину. Будете приємно вражені. Хоча, ще два з половиною роки тому тут були руїни, – зазначив під час урочистої церемонії з нагоди відкриття Центру Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. – Нині ж це сучасна, укомплектована всім необхідним установа, чиї двері відкриті для всіх, хто потребує допомоги. Капітальний ремонт двоповерхової будівлі центру площею біля 800 квадратних метрів виконано коштом міського бюджету та Світового банку. Придбали меблі, необхідну техніку, побутове приладдя, спортивне знаряддя тощо.
Супровід проекту здійснювало Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Завжди повторюю, що коли люди не «міряються біцепсами», а стають разом до роботи, виходить чудовий результат. Пам’ятаєте вислів: «У перемоги завжди багато батьків, лише поразка – сирота…». Але у нашому випадку багато людей стали батьками цього проекту. Дякую всім, хто долучився до реалізації!».
На урочисту церемонію до Миколаєва приїхав і заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Давид Макар’ян. Столичний гість не лише надав високу оцінку зусиллям всіх, хто долучився до створення Центру підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, але й розповів, що в Миколаєві незабаром буде реалізовано ще кілька важливих соціальних проектів для учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, Міністерство реінтеграції спільно з Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву почнуть реалізовувати програму, яка передбачає покупку житла на первинному та вторинному ринку для переселенців. Родзинкою програми стане те, що придбати житло вони зможуть під 3% річних у лізинг. А після того, як між Україною та Туреччиною підпишуть меморандум про зведення житлового містечка для переселенців, в тому числі і кримських татар, які залишили півострів, розпочнеться його будівництво.
Земельна ділянка для містечка Миколаївською міськрадою вже виділена, акцентував заступник міністра. І висловив надію, що новосели там з’являться вже до кінця 2021 року. До речі, як повідомив «НОВА» І. Шполянський, Миколаївщина незабаром знову приверне до себе увагу через турботу про учасників бойових дій. Так, Миколаївська обласна рада вже оголосила закупівлю коштом обласного бюджету мікроавтобусу. Так званого «ветераномобіля». Він стане своєрідним офісом на колесах, де юристи, психологи, соціальні працівники тощо надаватимуть послуги фронтовикам.
На церемонію відкриття Центру запросили і колишнього Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за час керування якого відомством і почалося будівництво Центру підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб. Почесне право перерізати символічну стрічку і першими переступити його поріг організатори церемонії надали сину полеглого в зоні АТО воїна Данилу Колєснікову і дочки однієї із сімей внутрішньо переміщених осіб Наталії Кирсановій.
Отже, Миколаїв відтепер має надсучасну комунальну установу, де допомагатимуть учасникам бойових дій і переселенцям, котрі втратили домівки, рятуючись від війни, повернутися до мирного життя, відновити душевний спокій і відчути себе повноцінними членами міської територіальної громади.
Олександр Брусенський, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Скоріше за все Путіну набридло на кожне 09 травня
драпірувати фанерою Мавзолей Леніна, і на Росії оголосили конкурс на кращу
концепцію подальшого використання Мавзолею «БЕЗ Леніна».
Це не черговий український жарт чи «правакация
амєрікосов», – все досить серйозно.
У Російській Федерації дійсно збираються провести конкурс
на кращу концепцію подальшого використання Мавзолею Леніна на Красной площі.
Конкурс оголошений Союзом архітекторів Росії.
Метою конкурсу в спілці архітекторів назвали
“створення банку ідей з “ре-використання Мавзолею”. Конкурсантам
пропонується перетворити Мавзолей у філію Музею російської архітектури.
Російські ЗМІ переконують, що ніякого політичного
замовлення на проведення конкурсу концепцій “ре-використання Мавзолею
В.І.Леніна” немає. Сам конкурс є спецпроектом фестивалю “Зодчєство”
і покликаний зібрати максимальну кількість архітектурних ідей, якими б
фантастичними вони не були, – йдеться в повідомленні.
Учасникам конкурсу пропонується розробити ескіз проекту
використання будівлі Мавзолею в якості музею історії проектування і
будівництва, а також продумати маршрут, який з’єднає Музей російської
архітектури і Мавзолей колишнього «вождя світового пролетаріату».
Заявки на участь можна подати до 19 жовтня 2020 року.
До участі в конкурсі допускаються не тільки дипломовані
архітектори, художники , а й пересічні громадяни Росії і, навіть, країн СНД.
Кращі роботи будуть показані в рамках фестивалю
“Зодчєство” з 11 по 13 листопада.
Підведення підсумків конкурсу заплановано на 13 листопада
2020 року.
Про підсумки конкурсу “НОВА: новини ветеранів” обов’язково поінформує читачів.
Консультативна рада у справах ветеранів війни, сімей
загиблих (померлих) захисників України при президенті запропонувала Володимиру
Зеленському включити своїх представників до складу української делегації в
Тристоронній контактній групі (ТКГ).
Про це повідомив голова ради Сергій Куніцин в ефірі
телеканалу “Україна 24”.
“Ми звернулися до президента з тим, щоб у ТКГ були
представлені три людини від нашої Ради, люди, які пройшли війну на
Донбасі”, – сказав він.
Куніцин запропонував кандидатуру Богдана Пантюшенка, який
у 2015 році потрапив у полон у Донецькому аеропорту і п’ять років провів у
в’язницях Донецька, та “добре знає, що там відбувається”.
“Ми вважаємо, що представники нашої Ради ветеранів,
захисники України повинні бути в Тристоронній контактній групі, щоб не було
таких рішень, які призводять до обурення ветеранської спільноти і до негативних
реакцій у цілому”, – наголосив Куніцин.
На думку голови ради Сергія Куніцина, і в ТКГ, і в Спільному центрі з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) повинні бути саме ті люди, які захищали Україну і знають ситуацію на Донбасі.
