Українські Інтернет-видання почади масово публікувати нформацію про те, що невідомі викрали полковника Юрія Полоуса, командира 117 бригади територіальної оборони, о 2:00 в Сумах.
Проте військові журналісти спростували цей фейк. “АрміяInform”оперативно зв’язалася з начальником Управління зв’язків з громадськістю ЗС України полковником Богданом Сеником, щоб з’ясувати ситуацію.
“Він заспокоїв, роз’яснивши, що таке “викрадення” було відпрацьовано як ввідна, одна з легенд навчань для відпрацювання дій у подібних ситуаціях та координації з іншими силовими структурами” – пояснили у виданні.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову про внесення змін до деяких законів України, які стосуються створення Національного військового меморіального кладовища. Відповідний закон у подальшому буде поданий на розгляд Верховної Ради України.
Мова йде про закони України “Про поховання та похоронну справу” та “Про місцеве самоврядування в Україні”.
“Національне військове меморіальне кладовище – архітектурно-художній комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною”– заявлено у проекті закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища”.
Цвинтар планують утримувати коштом держбюджету, витрати на поховання на території кладовища також будуть здійснюватися з бюджету. Кабмін навіть буде затверджувати зразки надмогильних споруд та меморіальних табличок, що будуть встановлюватися на території.
Більше того, якщо хтось оскверненить могилу чи надмогильну споруду, то відшкодувати матеріальних збитків буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету з наступним відшкодуванням за рахунок винних осіб.
З цією метою вчора, 23 вересня, учасники АТО/ООС зібралися під стінами Держгеокадастру, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Кабміну, де тимчасового перекрили рух транспорту, та Офісу Президента України.
До мирного мітингу долучилося близько трьохсот учасників – це члени сімей загиблих воїнів, учасники бойових дій та їхні рідні. Причина зібрання – проблеми з реалізацією свого Конституційного права у сфері отримання земельних ділянок, у виникненні яких бійці звинувачують нове керівництво Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
За словами голови правління Всеукраїнської асоціації учасників бойових дій В’ячеслава Вовченка, ситуація, яка наразі склалася з отриманням учасниками АТО/ООС земельних ділянок не просто складна, вона критична. Люди доведені до відчаю, тому мовчки чекати, допоки можновладці виконають свої обіцянки, вже не сила. Час виходити на вулицю.
«Більше п’яти тисяч воїнів чекають на свої земельні наділи вже понад чотири місяці. Ми отримуємо лише відписки, або у відповіді на наші звернення з проханням надати дозвіл на розробку землевпорядної документації не отримуємо зовсім нічого. Кадрові зміни, які відбулися у Держгеокадастрі за часів головування Романа Лещенка є абсолютним фарсом – фахові працівники були звільнені, на їх місця прийшли ті, хто абсолютно не розуміється у землевпорядній справі, так звані, «смотрящі». Наш мітинг – спроба достукатися до влади. Вчора наше письмове звернення було передане представникам Камбіну та Офісу Президента. Нам пообіцяли, що за два дні порушені проблеми буде вирішено», – коментує ситуацію В’ячеслав Вовченко.
Про те, що між представниками ветеранської спільноти та апаратом Держгеокадастру останнім часом відсутнє порозуміння, говорить і радник голови Романа Лещенка, член Ради ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів України Віктор Байдачний.
Ветеран наголошує, що його побратими мають загострене почуття справедливості і просто не розуміють, чому держава, яку вони захищали, поводиться з ними таким чином.
Віктор Байдачний та голова Держгеокадастру Роман Лещенко
«На заяви з проханням затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок учасники АТО отримують просто фантастичні відписки, які не мають до реальності жодного стосунку. Нагадаю, цей вид документації проходить перевірку незалежними експертами, тому до неї не може бути зауважень. Але, попри це, у Держгеокадастрі знаходяться фахівці, які просто тягнуть час, повертаючи роботи для усунення зауважень. І дуже сумно, коли на ці самі ділянки в прискореному режимі отримують документи зовсім інші люди», – відзначає Віктор Байдачний.
Ці непорозуміння, за словами учасника бойових дій тривають вже не перший місяць. Це – системна проблема у взаємодії між центральним апаратом та управліннями.
«Коли під час особистих зустрічей з керівництвом Мінекономрозвитку та Держгеокадастру здається, що всі проблемні питання врегульовані, що нас чують і наші питання вирішують. А насправді, на місцях всім байдуже, адже «рулять» корупційні схеми», – додає радник голови Держгеокадастру.
Нагадаємо, 16 липня під час прес-конференції щодо роз’яснення позиції Держгеокадастру стосовно планів передачі земель державної власності органам місцевого самоврядування Роман Лещенко пообіцяв що очолювана ним служба виконає свої зобов’язання по забезпеченню учасників АТО землею.
«Ми передамо громадам землю, адже вона повинна належати народу, а не чиновникам. Крім того, учасники бойових дій на Сході, що отримали відповідні накази на отримання ділянок в режимі безоплатної приватизації, — отримають їх відповідно до меморандумів про співпрацю з ветеранськими організаціями. Всі заяви про те, що хтось хоче позбавити учасників АТО їхнього законного права на безоплатну приватизацію — чистої води маніпуляція», – наголосив Лещенко.
З огляду на це напрошується висновок про те, що подібне ставлення до ветеранів АТО не є простим непрофесіоналізмом. Можливо, чиновники, які вже зовсім скоро втратять повноваження стосовно розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, просто намагаються «стрибнути в останній вагон».
За інформацією Віктора Байдачного, чергова зустріч з керівництвом Держгеокадастру та профільного міністерства, головна мета якої – якомога швидше знайти шляхи вирішення озвучених ветеранами проблем, запланована на понеділок. Тож, будемо слідкувати за розвитком подій.
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Американські сенатори випустили довгоочікуваний звіт про фінансові махінації сімейства Байденів в Україні. У першу чергу він стосувався бізнес-схем за участю Хантера Байдена.
Ще в квітні 2014 року відразу після Євромайдану Хантера взяли на роботу до ради директорів “Burisma Holdings”, де він отримував по 50,000 доларів в місяць за якісь “консалтингові” послуги. Насправді, на думку сенаторів, його, найняли, щоб мати доступ до тіла тодішнього віце-президента США.
Хантер був не єдиним представником “золотої молоді” Демпартії, яку відправили на годівлю на Україну. Наприклад, Пол Пелосі, син спікера Ненсі Пелосі, також отримував свою частку “відкатів” від енергетичного бізнесу з українськими зв’язками.
Сенатори встановили, що адміністрація Обами розуміла, яким конфліктом інтересів є робота Хантера на Україні. Однак ніяких заходів, щоб цьому перешкодити, вони не вчинила – все таки мова йшла про сина віце-президента, формально другої людини в країні.
Лише два анонімні джерела в апараті Обами наважилися висловити стурбованість тим, як Байден намагався перешкодити розслідуванню щодо “Burisma Holdings”, погрожуючи Києву блокуванням мільярдної допомоги з Вашингтона.
У звіті говориться про численні випадки того, як Хантер спускав шалені українські гроші на повій. У це можна повірити: адже у Хантера вже є як мінімум один позашлюбна дитина від стриптизерки з Арканзасу. Від нього, до речі, той намагався довго відмовитися.
А інвестиційну фірму Хантера під назвою Rosemont Seneca Thornton викрили в отриманні 3.5 млн доларів з рахунків компанії, пов’язаної з Оленою Батуриною.
У Державному бюджеті на цей рік передбачено компенсацію за зруйноване житло на Донбасі в розмірі 20 мільйонів гривень.
Раніше Кабінет Міністрів України затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації проти України.
Порядком передбачено, що грошова компенсація надаватиметься постраждалим, які є власниками житла на контрольованій Урядом України території, та яке було зруйноване після 14 квітня 2014 року. Розмір компенсації постраждалим визначатиметься за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, але не більш як 300 тисяч гривень.
Третій день поспіль в Україні фіксують рекорд за кількістю одужалих від COVID-19. Вчора у МОЗ також повідомили про рекорд за кількістю одужих – 1768 пацієнтів, а за день до цього фіксувалося так само рекордне значення за добу – 1717.
“Одужало 1788 пацієнтів – це приємний рекорд за весь час пандемії, такої кількості одужавши у нас ще не було”, – повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу.
З його слів, за весь час пандемії в Україні одужало 83 458 пацієнтів.
А на дев’яту годину ранку 24 вересня2020 року в Україні зафіксовано вже 188 106 хворих на COVID-19. За останню добу виявили 3 372 інфікованих, що трохи менше, ніж добою раніше.
Від ускладнень, викликаних хворобою, загалом в країні померли 3757 людей, з них за минулу добу – 52 особи.
“За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків (коронавірусної хвороби COVID-19 – ред.) зареєстрована: у місті Києві – 330, у Дніпропетровській області – 298 (у тому числі місто Дніпро – 242), у Харківській області – 275, у Тернопільській області – 265, та у Львівській області – 205”, – сказав Максим Степанов.
“Ми бачимо, що у Дніпропетровській області і у місті Дніпро починається зростання кількості захворівших. Не дуже складно провести відповідний “ланцюг”: з точки зору проведення масових заходів, які відбувались. Це ще раз говорить про те, що саме масові заходи є одним з основних чинників розповсюдження коронавірусної хвороби”, – повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час брифінгу
Він звернувся до представників місцевої влади із закликом не проводити такі заходи, адже їх проведення буде призводити до зростання кількості нових випадків захворювання.
“Будь-які масові заходи, де є велика кількість людей і які проводяться з недотриманням заходів епідемічної безпеки, з недотриманням дистанції тощо, а такі речі як святкування дня міста, або те свято, яке ми бачили у Запоріжжі… воно все буде призводити до зростання кількості захворівших. При чому, до зростання досить миттєвого”, – зазначив міністр.
“Станом на 10:00 24 вересня у Збройних Силах України на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, хворіють – 645 осіб. Всього за час пандемії одужало – 1967 осіб, летальних випадків – 10. За минулу добу зареєстровано 57 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19”, – йдеться у повідомленні пресслужби Командування медичних сил ЗСУ.
Зазначається, що з них у закладах охорони здоров’я перебувають 14 осіб, а на лікуванні вдома (під наглядом медичної служби) – 43 особи. На ізоляції (у тому числі самоізоляції) перебуває 791 особа. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція в найближчі три доби – 180 осіб, – йдеться у повідомленні.
На Кубані поліція запобігла замовному вбивству голови краснодарського відділення Федерації єврейських громад Росії. Про це повідомляє “Новая газета”.
За підтримки Росгвардіі затримали організаторів. Це – 60-річний житель Слов’янська-на-Кубані і 70-річна мешканка сусідньої автономної республіки, активісти руху “Громадяни СРСР”.
В якості винагороди організатори злочину обіцяли виконавцю високий статус в своєму русі.
15 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 3053а «Про Заяву Верховної Ради України щодо ситуації в Республіці Білорусь». У зазначеній постанові президентські вибори в Білорусі не визнаються а ні чесними, а ні вільними, висуваються вимоги до білоруської влади про негайне звільнення всіх затриманих, засуджується застосування владою сили тощо. Отже, з нейтралітетом України в білоруському конфлікті остаточно покінчено і українська влада вслід за Євросоюзом офіційно прийняла бік білоруської опозиції.
Події в Білорусі розгортаються за давно перевіреним в Україні сценарієм. І сценаристи, схоже, тіж самі. Давайте будемо чесними та розберемо: що принесли події Революції Гідності Україні? Нажаль, на сьогодні результати трагічні – десятки (якщо не сотні) тисяч жертв на війні, зруйнована та пограбована економіка, слабка, неконтрольована виборцями влада, втрата Криму та частини Донбасу та зневіра багатьох українських громадян в національних орієнтирах. Тому що саме патріотичними мотивами прикривалися небачений до того пограбунок економіки та відверта державна зрада. Останньою крапкою при оцінюванні ситуації в Україні стали оприлюднені записи «Порошенка – Байдена», що довели перетворення України з держави на фактичну колонію США, де за сприяння політикуму нової метрополії побудовано кримінально-корупційний державний лад.
Безумовно, не цього ми прагнули, виходячи на протести проти беззаконня та зловживань попередньої влади, але технології та маніпуляції громадською свідомістю створили умови для приходу до влади злочинців.
Що ж зараз розгортається в Білорусі? М’які дії опозиції та жорсткі дії влади дуже нагадують Майдан етапу «студентської революції». М’який протест опозиції протистоїть жорстким діям силовиків виключно шляхом громадянського протесту. Але ситуація інша, адже Лукашенко за своїми якостями значно сильніший лідер ніж Янукович.
Давайте згадаємо трохи історичних фактів. У серпні 1991-го депутат Верховної ради БССР О.Лукашенко голосував проти надання конституційної сили Декларації про суверенітет Республіки Білорусь. У 1994 році Лукашенко прийшов до влади, декларуючи курс на зближення з Росією. Фактично керівником Білорусі став прибічник відновлення Радянського Союзу. У квітні 1997-го Лукашенко та Єльцин підписали Договір про союз Білорусі та Росії, а 8 грудня 1999-го Білорусь та Росія уклали Договір про створення Союзної Держави. Крім ностальгічних спонукань не останню роль у підписанні цього Договору зіграли сподівання Лукашенка на те, що з часом він зможе змінити Єльцина в Кремлі. Але у 2000-му році прихід до влади в Росії Путіна поклав цим сподіванням край і Лукашенку довелося зробити те, що раніше він і уявити не міг – стати захисником інтересів незалежної Білорусі.
З основних положень Договору про створення Союзної Держави, а саме- єдиного емісійного простору, валюти, уніфікованого законодавства, спільних парламенту, уряду та символіки – не було реалізовано нічого, але Лукашенко вміло використовував наявність Договору для отримання енергоносіїв за пільговими цінами, практично безкоштовні кредитні ресурси із Росії підтримували в Білорусі слабо ефективну економічну модель, що при тому зберігала виробничі потужності і робочі місця, створюючи білорусам прийнятний та «впевнений» рівень життя.
А у випадку спроби з боку Росії тиску в напрямку реальної реалізації умов Договору, «бацька» негайно показував зуби у вигляді отримання кредиту з Китаю або придбання партії норвезької нафти через литовський порт Клайпеда. Поступово із найближчого російського соратника Лукашенко перетворився на проблему. Адже відмовитися від Союзної Держави Путін не може як через геополітичні обставини, так і через електоральні втрати.
З іншого боку, негнучкий білоруський лідер давно не влаштовує і країни «західної демократії», які давно розпочали боротьбу за вплив на білорусів. Створений у 2007-му році в Польщі телеканал «BelSat» розпочав потужну кампанію дискредитації білоруського керівництва (пам’ятаєте про відомі дії злобного карлика путлера по засіванню розбрату в Україні?). Цей телеканал, створений за угодою польського МЗС та медіагіганта TVP, організував роботу десятків журналістів в Польші, Литві, Чехії, Білорусі та координацію з білоруським філіалом відомої американської радіостанції «Свобода». Телеканал веде цілодобове мовлення та позиціонує себе як «перший незалежний телеканал в Білорусі». Одну із розважальних передач на «BelSat» вів Степан Путило – організатор потужних ютюб та телеграм каналів «NEXTA» – рупорів білоруської опозиції. Свою діяльність Степан проводить із Польщі, де і навчається в Uniwersytet Śląski за спеціальністю «організація кіно- та телевиробництва».
Не залишився осторонь ситуації в Білорусі і відомий Джордж Сорос, який на швейцарському форумі в Давосі заявив про виділення 1 млрд. доларів США для «Open Society Foundations», відомої у нас як «Фонд Сороса», з метою організації на базі існуючої мережі глобального університету для боротьби з авторитарними урядами. Враховуючи виділення коштів саме в рік президентських виборів, а також враховуючи український досвід, можна із впевненістю зробити висновок про присутність частини цього ресурсу у фінансуванні білоруських подій. Тож перед виборами білоруси опинилися під інформаційним пресингом західних медіа, начеб то «незалежних» опозиційних каналів та центрів впливу, що успішно конкурують із державними мас-медіа та виграють у останніх боротьбу за вплив на аудиторію.
Отак, у рік президентських виборів Лукашенко опинився між двох вогнів – «братерською Росією» та країнами «західних цінностей». Враховуючи ставлення до нього з боку обох геополітичних центрів, антилукашенківське «народне повстання» було лише питанням часу. І воно сколихнулося негайно після проведення в Білорусі президентських виборів.
Я далекий від того, щоб вважати білоруські вибори чесними і демократичними. Також зрозуміло, що боротьба із білоруською опозицією з боку Лукашенка – одна із ознак тоталітарного і недемократичного способу правління. Але також немає жодних сумнівів, що у послабленні білоруської державності, що буде неминучим наслідком повстання, однаково зацікавлені Росія та Захід (читай, NATO).
Тож подивимось на чию користь схиляються терези в Білорусі і як це вплине на Україну.
Волею випадку на гребені подій опинилася Світлана Тихановська – дружина білоруського підприємця та опозиційного блогера Сергія Тихановського. Сергій Тихановський спробував зареєструвати групу по висуненню його кандидатом в президенти. Але отримав відмову, а згодом і був арештований. У відповідь на такі дії білоруської влади Тихановська сама висунулась кандидатом. Хто реально переміг на виборах зараз вже сказати важко, але те, що Лукашенко у ситуації, що склалася не міг отримати задекларовані 80,1% – очевидний факт. Ця ситуація і стала приводом для повстання.
Сама Світлана Тихановська дуже далека від політики і все своє трудове життя пропрацювала перекладачем з англійської мови. Безумовно, саме це і стало причиною неготовності Світлани до ролі опозиційної лідерки, та дуже зручною можливостю «зліпити» з неї будь що, хоч кулю. Вже 11 серпня Тихановська закликала білорусів не протистояти міліції і не виходити на площі. Але особисто мене найбільше вразило інтерв’ю Тихановської агенції РБК. «Путин умный политик и умный руководитель» – стверджує Тетяна. В подальшому ми чуємо такі компіліменти, як «мудрая Москва, мудрый лидер, мудрый руководитель…». Такі тези бентежать більшість українців, але демонструють справжні настрої білоруської опозиції. При цьому навряд можна звинуватити Тихановську в нещирості, адже вона перебуває в Литві, яка визнала її обраним лідером Білорусі. Сьогодні від Тихановської лунають інші промови про те, як і хто може бути корисними на акціях. А от така непослідовність вже викликає підозри у нещирості.
Що ж ми спостерігаємо у наших сусідів? Безумовно, це черговий етап війни між Заходом та Росією. Але у Білорусі західні тенденції не набули такого рівня як в Україні і ми спостерігатимемо різке посилення російського впливу. При перемозі Лукашенка послаблений білоруський диктатор в подальшому буде невзмозі протистояти «інтеграційним» претензіям «старшого брата», а у випадку перемоги білоруської опозиції вони, разом з народом, вже зараз готові кинутися в обійми «умного политика» и «мудрого лидера» та волати «Путин введи войска»
Тож поява російських військових на українсько-білоруському кордоні вже не фантастика, а реально можливий прогноз подій.
Україна ж в черговий раз продемонструвала відсутність незалежної зовнішньої політики і грає на руку зовнішньому політичному центру, вплив якого в країні став домінуючим. Але чи став цей центр дружнім до народу України?
Дмитро Гутман, блогер – спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
23 вересня 2020 року було зафіксовано три порушення домовленостей, досягнутих 22 липня 2020 року в рамках ТКГ.
Поблизу Попасної російські окупанти обстріляли наші позиції з автоматичного станкового гранатомета.
В районі населеного пункту Водяне задокументовано прольоти двох безпілотних літальних апаратів – типу «Квадрокоптер» і «Фантом-4», які перетнули лінію розмежування. Засобами радіоелектронної боротьби були створені умови для припинення подальшого застосування рашистами БПЛА.
В районі населеного пункту Піски внаслідок підриву на «невідомому вибуховому пристрої» двоє військовослужбовців зі складу Об’єднаних сил отримали осколкові поранення.
Стан здоров’я воїнів середнього ступеня важкості. На місці події обставини «інциденту» з’ясовують керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку..
З метою ліквідації наслідків обстрілів рашистської артилерії попередніх років рятувальники Об’єднаних сил відремонтували 8 будинків, на 7 об’єктах ще тривають роботи.
Саперами ДСНС обстежено понад 6 гектарів території в прифронтовому районі, знайдено та передано на знищення 82 вибухонебезпечних предмети.
Російські окупанти продовжують практику безпідставних звинувачень ЗС України приховуючи власні порушення “повного всеохоплюючого режиму припинення вогню”.
Днями, на YouTube-каналі, російські пропагандисти опубліковали чергове фейкове відео, де, за їх версією, начебто українські захисники проводять якісь інженерні роботи в районі н.п. Водяне.
Відео було відзнято без конкретної прив’язки до місця і часу фіксації і має відверто постановочний характер.
Цей фейковий відеоролик є черговим прикладом маніпулятивної ворожої пропаганди, яка має на меті звинуватити Об’єднані сили у недотриманні умов домовленостей від 22 липня 2020 року та бажанні в котре зірвати «мирний процес». Він потрібен російським окупантам для того, щоб за допомогою телебачення, соцімереж та пропагандистських інструментів сформувати у місцевого населення недовіру до військовослужбовців Об’єднаних сил та їх командирів.
Не досягнувши результату під час нещодавніх провокацій щодо дискредитації наших морпіхів у районі населеного пункту Шуми, збройні формування РФ намагаються застосовувати подібну тактику і біля Водяного.
Пресслужба Об’єднаних сил наголошує, що на відміну від окупантів, усі підпорядковані підрозділи Об’єднаних сил дотримуються заради миру, збереження життів військовослужбовців і цивільного населення “повного всеохоплюючого режиму припинення вогню”.
В рамках спільних україно-американських військових навчань над столицею України пролетіли два американських конвертоплана CV-22B Osprey. Bell v-22 Osprey пройшлися над Дніпром в центрі Києва.
Більш детально про конвертоплани розповів у своєму репортажі Андрій Цаплієнко.
Проліт незвичних для нас літальних апаратів відзняли на смартфони багато киян.
Потрапили конвертоплани і на відео реєстратори автомобілів.
Конвертоплани як прилетіли, так і полетіли. Але саме цікаве попереду! Тепер очікуємо на «шоу» від російських ЗМІ: неодмінно буде цікаво!
Але не одні конвертоплани сьогодні радували погляд російських військових:
