Пресслужба Офісу Генерального прокурора України повідомляє про те, що мешканця окупованої військами РФ Горлівки заочно засудили за тортури і сепаратизм.
Чоловік разом з іншими учасниками незаконних збройних формувань запідозріли колишнього працівника МВС у співпраці з українською армією – зазначили у ОГПУ. За даними правоохоронців, за це терористи вивезли працівника органів в ліс і почали катувати.
“З метою отримання даних про співробітництво потерпілого із ЗСУ підозрювані зв’язали його та побили резиновою палицею і молотком, завдавши тяжких тілесних ушкоджень” – розказали у відомстві.
Ракета-носій Falcon 9 у неділю успішно вивела на низьку навколоземну орбіту нову партію з 60 мінісупутників, призначених для продовження розгортання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink.
Запуск був здійснений о 15:25 (за Київським часом) зі стартового комплексу LC-39A космодрому NASA, розташованого на мисі Канаверал у штаті Флорида.
Перший багаторазовий ступінь ракети-носія SpaceX, який використовувався для запуску вже шостий раз, через 8 хвилин 24 секунди після запуску здійснив керовану посадку на автоматичну плавучу платформу Of Course I Still Love You, яка перебувала в 633 км від космодрому на мисі Канаверал в Атлантичному океані.
А спеціальні рятувальні морські судна виловити з води дві частини обтічника головної частини ракети, які після відокремлення спускалися на парашутах. Повторне використання обтічників дозволяє економити компанії SpaceX до $6 млн. під час запуску наступних ракет.
Через одну годину три хвилини після старту ракети групу супутників Starlink було виведено на задану орбіту.
Компанія SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання супутників зв’язку в кількості від 12 000 до 30 000, для створення повномасштабної мережі, яка дозволить забезпечити жителів Землі у всіх куточках Планети широкосмуговим доступом до інтернету.
SpaceX повідомила, що вже у 2020 році супутники забезпечать інтернет-покриттям усю територію Північної Америки, а до 2021 року буде охоплена майже вся планета. Загальна сума інвестицій для реалізації даного проєкту становить більше $10 млрд.
У Ради нацбезпеки і оборони розказали, на скільки відсотків профінансована профільна галузь. Виявилося, що з початку року у відомства вклали 167 912,7 мільйонів гривень. Це приблизно 93% від необхідної суми.
“Фінансування сектору безпеки і оборони України за загальним фондом держбюджету за цей період здійснено у повному обсязі відповідно до помісячного розпису асигнувань” – відзначили у відомстві.
У свою чергу Секретар РНБО України Олексій Данілов пояснив, що відтепер органами сектору безпеки і оборони необхідно своєчасно і ефективно використати надані кошти.
Українські дизайнери представили та фахівці канадської компанії GG MV DB представили концепт легкого плаваючого тактичного автомобіля (LATV/ЛПТА) для сил спеціального призначення, який також може використовуватися й в інших, у т.ч. невійськових сферах діяльності.
Автомобіль розрахований на перевезення п’ятьох осіб (включно з водієм) і вантажу.
Представлений концепт автомобіля характеризується рядом певних особливостей, а саме:
Він має конструкцію, аналогічну конструкції автомобілям багі (кузов, змонтований на просторовій рамі). Фактично, автомобіль має три скріплені між собою та кузовом болтовими з’єднаннями рами: на нижній — змонтовано кузов і елементи трансмісії та підвіски, на внутрішній – сидіння та прилади та верхня, що являє собою каркас безпеки та основу для турелі;
монообємний кузов із поліетилену HDPE (High-Density – висока щільність), який забезпечує, зокрема, необмежений термін служби, нульову корозію, високу ударну міцність, позитивну плавучість (матеріал легший за воду), стійкість до хімічно агресивних речовин. Крім того, HDPE не потребує фарбування та є екологічно чистим і безпечним у виробництві й експлуатації. Кузов передбачається виробляти шляхом лиття;
систему відведення води з внутрішнього об’єму;
повний привід на всі колеса із блокуванням міжосьових і міжколісних (щодо задніх коліс) диференціалів;
три паливних баки – по бортах і під задніми сидіннями, що загалом дає можливість значної дальності ходу. При цьому бортові баки можуть бути замінені на баки для води чи інших рідин.
Опційно автомобіль може бути обладнано електричними гребними гвинтами в кормі кузова.
Як фактор збільшення корисного навантаження автомобіль може пропонуватися з плаваючим причепом уніфікованої з автомобілем конструкції.
У прес-службі 93-ї Окремої механізованої бригади “Холодний яр” запропонували поворожити на модних образах ветерана з’єднання – Штурмана.
“Він настільки неперевершаний, що на його образах можна ворожити. Тільняшка, «горка» чи літна куртка? В чому Штурман предстане сьогодні? Тисни на gif та отримай передбачення!” – пишуть на Фейсбук-сторінці 93-ої.
Представники з’єднання зазначають, що “модні луки” Штурмана, що складаються з різних зразків військової форми і рідко відповідають уставу вже стали своєрідним мемом у бригаді. Проте окрім любові до одягу, ветеран також вправний солдат – у нього, за даними прес-служби ОМБР, аж п’ять державних нагород. Від ще двох – ордена Богдана Хмельницького і звання Народного Героя України – він відмовився.
Особистий адвокат президента США Дональда Трампа, Руді Джуліані, прокоментував ситуацію навколо “плівок Деркача”. Про це повідомляє “The Daily Beast”.
«Імовірність того, що Деркач – російський шпигун, приблизно 50 на 50… Я припускаю, що за цим контрнаступом (санкціями США проти Деркача за його проросійську позицію) стоїть Джордж Сорос тому що він хоче створити соціалістичну країну” – стверджує Джуліані.
За інформацією ЗМІ, адвокат Трампа займався тут пошуком компромату на політичного опонента – кандидата у президенти від Демократичної партії США Джо Байдена, і саме у цій справі йому міг допомогти позафракційний депутат Верховної Ради Андрій Деркач. Останній опублікував резонансні “плівки”, у яких серед іншого є інформація про серйозний політичний вплив американської Демпартії на події в Україні. За це Мінфін штатів застосував до нього персональні економічні санкції.
Експерти вважають, що Деркач може бути одним з агентів російського впливу, і його можлива мета – зруйнувати стосунки США та України.
“Деркач цілком може виявитися агентом російського впливу – він спонсор православних кінофестивалів УПЦ МП, і в 2016 році вносив поправку до закону яка ледве не зірвала безвіз. Непростий дядько, короче кажучи, особливо зважаючи на його тата – праву руку Кучми, начальника СБУ Деркача… Внести смуту торпедуванням Байдена дуже навіть можлива і досяжна ціль для російських спецслужб” – пояснює політолог Ярослав Божко у своєму телеграм-каналі.
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков сьогодні, на відповідній погоджувальній раді повідомив, що 20 жовтня Зеленський планує виступити у Раді.
Темою виступу стане послання про внутрішній та зовнішній стан країни. Тобто серед тем, які будуть порушені під час виступу може опинитися і питання “5 питань Зеленського”- народного опитування, яке анонсував президент.
Цей своєрідний “референдум” Зеленського викликав шквал критики від нардепів, зокрема від очільника “Європейської солідарності” Петра Порошенка. “В ОПУ хтось сказав, що це опитування ніби і є демократія. Це — неправда і маніпуляція. Подібно тому, як шапіто з артистами-недоучками не високе мистецтво, опитування від Зеленського не демократія” – заявив політик.
«Війна зриває маски, показує, хто чого вартий, вчить цінувати дружбу. Так повинно бути і в сесійних залах, якщо депутати розуміють відповідальність перед своїми виборцями…», – переконаний кандидат у депутати Дніпропетровської райради фронтовик Іван Начовний
Життєвий шлях дніпровця Івана Начовного, здавалося б, від його народження в 1981 році, нагадував добре накатану наперед дорогу: інтелігентні батьки (батько – декан Українського державного хіміко-технологічного університету, мати – науковий працівник науково-дослідного інституту), престижна освіта – 2003 року закінчив Дніпропетровську гірничу академію, аспірантуру, цікава робота – старший викладач НТУ «Дніпровська політехніка», автор та співавтор понад 60 наукових публікацій та патентів на винахід і корисну модель…
Неочікуваний поворот долі, який він успішно і наполегливо подолав, стався 01 квітня 2014 року. Того дня, пригадує герой цього матеріалу, у двері його квартири постукали. На порозі стояв… заступник районного військового комісара, який вручив йому повістку і наказав вже завтра з’явитися до військкомату. Спочатку І.Начовний подумав, що представника військкомату підіслали його друзі, які захотіли його розіграти в “День сміху”. Але все виявилося все набагато серйозніше. І вже наступного ранку лейтенант запасу отримав призначення на посаду командира танкового взводу танкової роти, яка входила до складу танкового батальйону 93-ї механізованої бригади.
Далі події почали прокручуватися наче кадри в кіно: вже через кілька днів взвод Івана Начовного, який взяв для себе позивний «Гном», прибув до зони бойових дій, де вже точилися бої. З боїв він “вийшов” лише через рік – 26 березня 2015 року, коли демобілізувався.
До речі, щодо позивного викладача Дніпровського вишу, чий зріст майже два метри. Його й нині запитують чому він обрав для себе позивний «Гном», який аж ніяк не лічить високому танкісту?
«Це не було спонтанним рішенням. Коли чули позивний «Гном» – і друзі, і вороги мимоволі шукали когось непомітного, маленького, коротконогого тощо. Так би мовити – гномика, – посміхаючись лагідною посмішкою, пояснює танкіст. – І слід зазначити, що мій позивний свою роль відіграв: навіть коли я стояв поряд з кількома військовослужбовцями, а гукали «Гнома», то ніхто навіть не думав, що це отой високий…».
Після планової ротації і доукомплектування підрозділу, Іван Начовний знову повернувся на фронт. Але вже на посаду заступника командира танкової роти і в званні старшого лейтенанта. Танкова броня і доля вберегли його від поранень. Службу дніпровця в зоні АТО в найтяжчий перший кривавий воєнний рік командування оцінило не лише подяками, але й нагородженням орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Але не менш важливою і заслуженою нагородою, якою він отримав на фронті, і пишається і сьогодні, Начовний вважає медаль «За довіру», яку йому вручили українські журналісти за його відкритість для ЗМІ, допомогу в зборі інформації, доступність і сприяння військовим кореспондентам.
«Війна зриває маски, показує, хто чого вартий, вчить цінувати дружбу, – підсумовує розповідь про свій бойовий шлях викладач. – На фронті ми набули не тільки військового досвіду, але й життєвого. Навчилися відрізняти людей, оцінювати їхні вчинки, переосмислили багато чого в житті тощо…».
Після повернення з фронту до мирного життя І. Начовний продовжив викладацьку діяльність у рідному університеті. Відгукнувся на запрошення керівництва області і влітку 2015 року обійняв посаду радника голови Дніпропетровської облдержадміністрації. Зайнявся громадською роботою. Його було обрано головою правління Дніпропетровської обласної спілки воїнів АТО та Дніпропетровської обласної асоціації об’єднань учасників АТО. За бойові заслуги мужнього танкіста обрали Почесним членом Руху ветеранів України. Таким чином, робочий день цієї невтомної, сповненої оптимізму, людини розписаний буквально по хвилинах.
От тільки про кар’єру в представницьких органах влади викладач університету ніколи не замислювався. Вважаючи, що й без того робить достатньо, щоб представляти інтереси своїх «виборців» – ветеранів АТО, проблеми яких йому доводиться вирішувати буквально щодня. Правда, на виборах до Дніпропетровської обласної ради, які проходили 2015 року, дав згоду балотуватися кандидатом у депутати за списком від Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Але той похід у владу для колишнього танкіста – фронтовика виявився безрезультатним, адже черга отримати депутатський мандат до нього не дійшла…
Минуло п’ять років і ім’я Івана Начовного знову з’явилося в списках кандидатів у депутати. Тепер вже до Дніпропетровської районної ради і за списком політичної партії «Пропозиція», в якому його прізвище стоїть під другим номером. Редакції «НОВА: новини ветеранів» кандидат в депутати, фронтовик, розповів, що погодився на пропозицію взяти участь у виборах, адже за п’ять років, які минули відтоді, як він балотувався до облради, дуже багато чого переосмислив.
Як голова ветеранських громадських організацій відчував буквально щодня, як нелегко нині його побратимам не тільки на передовій, але й у мирному житті. Учасники бойових дій, до речі, як і решта співвітчизників, скрізь стикаються з байдужістю чиновників, нехтуванням їхніх прав і преференцій, ігноруванням законних пільг тощо. Більш того, останнім часом намітилася тенденція, коли почастішали випадки принижень «атовців». Зокрема, у громадському транспорті. Усі ці негаразди вже давно вийшли за межі громадської роботи і вимагають врегулювання на владному рівні. А можновладцям ці проблеми можуть донести тільки депутати, які виступають своєрідним містком в діалозі «суспільство-влада».
Не в останню чергу Іван Начовний укріпився у правильності свого рішення під враженнями регулярних передвиборчих поїздок, коли в селах Дніпровщини вислухував десятки людей, котрі скрізь нарікали на важке життя, відсутність уваги з боку влади до їхніх проблем, нездатність чи навіть небажання чиновників розв’язувати навіть прості питання територіальних громад. Так само часто обділені увагою і ветерани-фронтовики.
«За два тижні ми об’їхали майже всю область та побували у найвіддаленіших її куточках, намотавши тисячі кілометрів. І скрізь я чув, що вже більше року «нами ніхто не опікується» та «про нас забули». Але, не зважаючи на все те безглуздя та бездіяльність нинішніх «нових кермачів та радників», які не спроможні на організацію гідних заходів та відзначення і вдячність всій ветеранський спільноті, актив районних спілок ветеранів вижив, – підсумовує результати своїх поїздок областю кандидат у депутати. – І існує і волонтерський актив, який також продовжує працювати. Тож нам є над чим, і головне, з ким працювати! Сподіваюсь, що настане час,коли «нові обличчя» награються фейковими радами, та дуже сумнівними перетрубаціями зі зміни табличок на наших проектах, підтасовками та проштовхуванням «своїх» людей, і таки звернуть увагу на те,чим вони і були повинні опікуватись з першої доби своїх призначень…».
Іван Начовний, та його однодумці-побратими, учасники бойових дій, котрі вирішили балотуватися в органи самоврядування Дніпропетровської області, рішуче налаштовані в разі обрання згуртуватися і разом відстоювати права ветеранів і всіх жителів регіону.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
З неділі, 18 жовтня 2020 року, стосовно Ірана зняті всі обмеження щодо купівлі, продажу, передачі озброєнь, пов’язаної з цим діяльності і фінансових послуг. Автоматично перестають діяти і всі заборони на ввїз до країни, а також на транзит озброєнь, придбаних Іраном, через території держав – членів ООН, які раніше ввели проти ряду іранських громадян і військових “відповідні обмеження”.
Про це повідомило Міністерство закордонних справ країни.
Незважаючи на той факт, що відтепер Іран може офіційно, не ховаючись, здійснювати закупівлю іноземної озброєння, в Тегерані категорично відмовилися від придбання російських бойових літаків, танків та засобів ППО, заявивши, що в Ірану на сьогодні достатньо озброєння, техніки і інтересу до іноземних розробок у нього немає. При цьому офіційний представник відомства Саїд Хатібзаде наголосив, що за рахунок власного виробництва Іран на 90% забезпечує оборонні потреби країни і не залежить від іноземців.
Раніше Кремль дуже сподівався на те, що Іран придбає не менше чотирьох комплексів ЗРК С-400, близько трьох десятків винищувачів і близько 200 танків. Але, скоріше за все, привселюдне побиття російських «іхтамнєтов» з їхніми «новітніми російськими військовими девайсами» в Лівії, Сирії, Нагорному Карабахові, та ще й із демонстрацією відеозаписів цього побиття, переконали Тегеран не викидати гроші на вітер.
У Москві підозрюють, що Іран має намір придбати більш дешеві і більш якісні китайські засоби ППО та інше озброєння.
Згідно чинного законодавства для громадян України передбачена можливість набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Комусь байдуже, чи стане він власником земельної ділянки, чи ні. Але більшість громадян України не проти скористатися своїм правом на отримання передбачених законодавством земельних ділянок.
Про те, як можна отримати і скільки землі – детально описано в цілому ряді статей, які без зайвого клопоту можна знайти в інтернеті. Зараз розмова піде про те, наскільки реально громадянам України скористатися своїм правом.
Російська агресія внесла корективи і в «земельне питання». Після 2014 року всі, хто брав участь у відсічі російської агресії, отримали право першочергового отримання земельної ділянки. І коли ви спробуєте отримати «свої гектари» на Харківщині, вам обов’язково відмовлять через те, що “…землі зарезервовані за учасниками АТО. От вони отримають, а потім, можливо, і вам щось залишиться”.
Із запитанням, коли ж ветерани нарешті отримають землю я звернулися до заступника голови Харківської обласної Громадської Організації «Спілки ветеранів АТО/ООС» Юрія Корсунова. Його розповідь про те, як ветерани Харкова вже кілька років намагаються отримати землю, яку їм гарантує діюче законодавство, дозволили зробити невтішний висновок – із такими «підходами» чиновників до наділення громадян України землею, неветерани землю ніколи не отримають. І справа тут аж ніяк не в атовцях!…
Під час розмови Юрій Корсунов розповів, що ветерани війни намагаються отримати в Харкові земельні ділянки вже не один рік – і все безрезультатно. Він вважає, що при наявності “політичної волі” питання із отриманням землі атовцями можна було б вирішити за рік-два. Але на його думку свавілля чиновників Харківської міської Ради, в діях яких проглядають ознаки корупції, призводять до того, що питання не вирішується вже кілька років підряд. Напруження навколо «земельного питання» зростає і час від часу знаходить вихід у вигляді скандалів та протестних акцій ветеранів війни.
«В продовж кількох останніх років ми (ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС»- прим. ред.), вимагаємо від керівництва Харкова і області встановлення прозорого механізму виділення землі для учасників АТО/ООС і мешканців Харкова», – каже Юрій Корсунов.
Розповідь Юрія Корсунова доповнив Віктор Волчелюк, голова ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС», відомий у ветеранському середовищі адвокат.
Віктор Волчелюк розповів, що сьогодні у загальноміських списках на отримання земельних ділянок для житлового будівництва у Харкові кількість «першочерговиків» складає 2208 учасників АТО/ООС. За наданою “Департаментом земельних відносин” Харкова інформацією за останні п’ять років відділом підготовлено та прийнято Харківською міською радою рішення про надання дозволів на розробку проєктної документації щодо відповідних ділянок аж 233 особам, які мають статус учасника АТО/ООС. В ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС» в черзі на отримання земельних ділянок зареєстровано більше 5200 атовців-харків’ян. Про цю кількість бажаючих отримати земельну ділянку під забудову у Харкові керівництво “Спілки” , він особисто неодноразово інформував представників Харківської Міської Ради під час зустрічей.
«Наша організація провадила протягом трьох останніх років діалог із представниками “Департаменту архітектури”, “Департаментом земельних відносин”, представниками Харківської міської Ради. Неодноразово збиралися «робочі групи». Всі чиновники, з якими нам довелося спілкувалися, обіцяли присутнім атовцям, а інколи це були сотні ветеранів, що ось-ось найближчим часом питання буде зрушене з місця. Але обіцянки так і залишилися обіцянками», – каже Волчелюк. Він продовжує: «Протягом років це питання фактично не вирішувалося, хоча тисячі воїнів-захисників України мають на це право, закріплене у діючому законодавстві».
Представники ХОГО “Спілка ветеранів АТО” на зустрічі з першим заступником Харківського міського голови Ігорем Тереховим
Але ж тільки в цьому році на сесіях Харківської міської Ради в квітні і червні (22.04.2020 р. та 24.06.2020 р.) приймалися рішення «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою». І що, черга не посунулася?, – запитую у Віктора Анатолійовича.
«Після отримання відповідної інформації про прийняті рішення, ми звернулися до керівництва міста із запитанням: -А хто ж ті щасливці які зараз оформлюють землевпорядну документацію? Чому саме вони, а не тисячі інших не менш достойних учасників боїв на «Сході», отримали землю?, – продовжує розповідь Волчелюк. «Ми отримали очікувану відповідь від Харківської міської Ради:
– Ці люди оформлюють землю тому що саме вони звернулися Харківської Міської Ради «саме в цей час» та «саме на ці ділянки». Тому їх бажання і були задоволені. Ось чому вони і отримали землю під забудову у межах Харкова.
І в зв’язку з цим у нас виникає запитання:
– Для чого тоді протягом останніх п’яти років атовці записуються у чергу на оформлення земельних ділянок, здають необхідні документи, отримують свій порядковий номер у черзі? Щоб крім цього «порядкового номеру» у черзі більше нічого не отримати?
– На нашу думку існуюча багатотисячна черга із атовців на отримання земельних ділянок під забудову у межах Харкова, як ми можемо бачити, створена в місті з метою окозамилювання, – продовжує свою розповідь голова ХОГО «Спілка ветеранів АТО/ООС». – Землю у межах міста отримують, як ми можемо пересвідчитись, не за чинним законодавством України, а за відомими лише чиновникам Харківської міської Ради принципами, в яких ми обов’язково розберемося. Але в першу чергу повинні в цій «схемі» розібратися і дати їм оцінку правоохоронні органи.
«Ми записали відеозвернення. Оприлюднену нами інформацію потрібно розцінювати, як повідомленням про злочин, скоєний посадовцями Харківської Міської Ради. Ми вимагаємо внести її у «Єдиний реєстр досудових розслідувань», як інформацію про злочин, скоєний посадовцями Харківської Міської Ради та профільними департаментами»,– переконаний Віктор Волчелюк.
«Вважаю за потрібне також нагадати, що більше двох рокі тому ХОГО «Спілкою ветеранів АТО/ООС», та мною (Волчелюклом В.А.- прим. ред.), як автором, на сайті Харківської міської Ради була зареєстрована Петиція, щодо виділення земельних ділянок у межах міста Харкова в першу чергу сім’ям загиблих у зоні АТО/ООС захисників України, та особам, які отримали інвалідність під час захисту нашої Держави і учасникам АТО/ООС. У передбачений законом термін Петиція набрала необхідну кількість, голосів: її підтримало понад 5 тисяч осіб. Однією з вимог цієї Петиції була вимога встановлення прозорого та зрозумілого механізму виділення земельних ділянок учасникам АТО/ООС, які мають відповідно до чинного законодавства на це право», – завершує розповідь Віктор Анатолійович.
Юрій Корсунов додає: – Ми зараз намагаємося встановити: як і за чиєю згодою процес оформлення землі для учасників АТО/ООС спочатку «зайшов у глухий кут», а згодом (як ми бачимо) перетворився на якусь «тіньову схему», абсолютно непрозору і не відому для всієї ветеранської спільноти Харківщини. Це добре, що «НОВА: новини ветеранів» зацікавились «темою землі». З усією отриманою нами інформацією ми готові ділитися не тільки з вами (НОВА: новини ветеранів – прим. ред.), а й з усіма зацікавленими ЗМІ.
Наша позиція чітка і послідовна: процес отримання землі має бути абсолютно прозорим і зрозумілим.
Харків – це українське місто, яке ми відстояли. Ми хочемо жити у демократичній державі, яка базується на демократичних цінностях, – підсумовує Юрій Корсунов.
Почуте сильно здивувало. До розмови було якесь невдоволення тим, що прості громадяни не можуть отримати землю через те, що «ветеранів забагато набігло». Але після розмови з Юрієм Миколайовичем Корсуновим та Віктором Анатолійовичем Волчелюком у членів редакції “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС” теж зёявилися запитання до чиновників Харківської “мерії”: а хто ж ті «щасливі атовці», які отримали землю майже в самому центрі Харкова у квітні та червні цього року? Чи були вони зареєстровані і який мали номер в черзі, у якій вже кілька років знаходяться в очікуванні близько двох з половиною тисяч ветеранів АТО/ООС?
З цими запитаннями “НОВА – новини ветеранів” звернулися в Харківську «мерію». У Департаментах нам очікувано відмовили у наданні відповіді, а в пресслужбі «порадили» надіслати «офіційний запит», що ми й зробили. Сподіваємося за «п’ять робочих днів» отримати «офіційну» відповідь, яка, можливо, якщо і не розставить крапки над «і», то хоч трохи припідніме завісу над «земельним питанням у Харкові».
Схоже, що це точно не закінчення історії, і … «далі буде».
Андрій Несміян, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
