У Дніпрі, напередодні Дня захисника України, на алеї біля будівлі облдержадміністрації відбулося освячення оновленого «Уклінного хреста» в пам’ять про загиблих воїнів. На урочистий захід прийшли родичі та близькі полеглих героїв, військовослужбовці, ветерани російсько-української війни, представники влади, громадських ветеранських організацій, волонтери, лікарі, які рятували поранених воїнів, містяни, представники духовенства, журналісти.
Розпочалася церемонія виконанням Державного гімну України. Присутні вшанували полеглих воїнів хвилиною мовчання. А голова Дніпровської єпархії Православної церкви України владика Симеон провів панахиду та освячення Хреста.
Завершився захід покладанням квітів під звуки маршу нової Української армії.
Вічна пам’ять і слава захисникам України!
Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав своє життя за її свободу і незалежність!
В ніч проти 10 жовтня 2020 року, глави МЗС Вірменії і Азербайджану в ході переговорів в Москві домовилися про припинення бойових дій на території Нагірного Карабаху в гуманітарних цілях з 12:00 10 жовтня 2020 року. Сторони опублікували спільну заяву, де повідомили, що почнуть переговори для якнайшвидшого досягнення мирного врегулювання конфлікту за посередництва співголів “Мінської групи ОБСЄ”.
Відразу ж після підписання в Москві “під гарантії Путіна” так званого «гуманітарного перемир’я», вірмени вночі завдали удару балістичної ракетою по житлових будинках у другому найбільшому місті Азербайджану – Гянджі. За даними генпрокуратури Азербайджану, в результаті ракетного обстрілу багатоквартирного житлового будинку, розташованого в центральній частині Гянджі, загинули 9 осіб, 34 отримали поранення. Люди в цей час спали. Серед поранених є малолітні діти. Також численним цивільним об’єктам завдано значної шкоди.
12 жовтня 2020 року, країни взаємно звинуватили один одного в порушенні перемир’я, хоча формально «режим тиші» продовжує тривати.
Міністерство оборони Азербайджану заявило, що в ніч на 14 жовтня 2020 року азербайджанські військові помітили кілька систем оперативно-тактичних балістичних ракет на території Вірменії в прикордонній зоні з Кельбаджарським районом в Нагірному Карабахові.
“Азербайджанська армія вдалася до превентивних заходів. В результаті приведені в стан готовності до стрільби оперативно-тактичні ракетні комплекси були знешкоджені”, – повідомили в Міноборони Азербайджану.
https://www.youtube.com/watch?v=0LAhefG7aq0
«Висловили занепокоєння» та закликали Вірменію та Азербайджан «негайно припинити насильство» в Нагірному Карабаху «миротворці» Мінської групи ОБСЄ – США, Франція та РФ. Інформація оприлюднена на офіційному сайті МЗС РФ.
“Співголови з тривогою відзначають триваюче насильство в зоні нагірно-карабахського конфлікту. Співголови закликають Президента Азербайджану І. Г. Аліева і Прем’єр-міністра Вірменії Н. В. Пашіняна вжити термінових заходів для виконання в повному обсязі зобов’язань сторін відповідно до заяви, зробленої в Москві 10 жовтня, з метою запобігання катастрофічним наслідкам для регіону”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що “співголови знову заявляють про те, що жертви серед мирного населення неприпустимі ні за яких обставин”.
“Співголови закликають сторони до негайного припинення вогню в гуманітарних цілях, з тим щоб забезпечити повернення військовополонених і затриманих осіб, а також останків загиблих, і настійно просять сторони в терміновому порядку досягти домовленості щодо механізму контролю за дотриманням режиму припинення вогню. Провівши переговори з міністром закордонних справ Вірменії З. Г. Мнацаканяном і міністром закордонних справ Азербайджану Д. А. Байрамовим, в даний час співголови разом зі сторонами працюють над основними аспектами політичного врегулювання нагірно-карабахського конфлікту з метою знаходження рішення переговорним шляхом”, — заявили співголи Мінської групи ОБСЄ.
Радбез Грузії 03 жовтня 2020 року в зв’язку з загостренням ситуації в Нагірному Карабасі прийняв рішення про тимчасове припинення видачі дозволів на транспортування вантажів військового призначення як в Вірменію, так і в Азербайджан. Незважаючи на це, час від часу в соціальних мережах з’являється інформація про нібито перекидання військових вантажів в обидві країни цивільними літаками через Грузію.
У вівторок, 13 жовтня 2020 року, заступник глави МЗС Грузії Лаша Дарсалія заявив: “Ми ще раз хочемо заявити, що військовий транзит через територію Грузії не здійснюється. Згідно з документацією, яка є у Грузії, польоти, які здійснюються в повітряному просторі Грузії, носять лише гуманітарний і цивільний характер і повністю відповідають стандартам ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації)”, — наводить пресслужба МЗС слова Дарсалії.
“Напередодні дня Покрови Пресвятої Богородиці, коли наша держава відзначає День захисників України, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба спільно з художником Олександром Клименком та керівником Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Пирогова Геннадієм Друзенком відкрили у приміщенні Міністерства закордонних справ виставку “Ікони на ящиках з-під набоїв”, — повідомили в пресслужбі МЗС України.
Міністр повідомив, що роботи були спеціально розміщені на поверсі, де ходять іноземні гості під час візитів.
“Це найбільш делікатне, та водночас найбільш прямолінійне нагадування про війну. Важко знайти більш промовистий образ, ніж ікони на ящиках з під набоїв, які привезені з лінії фронту”, — заявив він.
Виставка присвячена вшануванню подвигу захисників і захисниць України, які вжесьомий рік боронять нашу державу від російської агресії, а також є нагадуванням про війну, яка триває.
“Ікони на ящиках з-під набоїв” є мистецьким проєктом волонтерів. Кошти, отримані від продажу ікон, забезпечують близько 90% фінансування “Першого добровольчого шпиталю ім. Пирогова”, найбільшого волонтерського медичного проєкту в зоні бойових дій на Донбасі.
Вірменія, немає свого власного виробництва снарядів і взагалі боеприпасів, тому дуже швидко закінчились військові запаси, оперативні запаси, а стратегічних запасів немає взагалі.
Азербайджан, активно використовував арт системи калібру 152, 155 мм та арт системи калібру 122 мм. У Азербайджані теж відсутнє власне виробництво снарядів, але я впевнений, що вони максимально прискорять виправлення цього, та розгорнуть освоєння виробництва снарядів.
В 2012 -2013 роках «завдяки зусиллям» керівництва Генерального штабу Збройних Сил України, ми власними руками знищували сотні тисяч боєприпасів, особливо великих калібрів. Щоденно, на ранкових нарад в ГШ, заслуховувалися доповіді від керівників оперативних командувань, командирів артилерійських частин про розстріляні в пустоту снаряди. І це дійство, йшло не один місяць і не один рік. Це ж стосувалось і реактивних снарядів до наших Градів, Ураганів, Смерчів.
Нас навмисно послабляли, і ми власними руками зробили себе слабкими в арт напрямку. Крім того, розстріл снарядів такими темпами привів до зменшення ресурсу каналів стволів, а ствол в гарматі – це як хребет у людини. Питання розслідування винних у цьому дійстві, поки не піднято, хоча це диверсія найвищого розряду!!!
Плюс до того додали «в мінус» пожежі на арсеналах, базах і складах.
Висновок один: питання збільшення спроможності власного виробництва артснарядів різних калібрів, є питанням стратегічного рівня!
Закупівля на рівні декількох тисяч, абсолютно не вирішить питання накопичення запасів, і є ще питання по якості снарядів, які закуповувались останні роки.
Є завод Артема, але це не значить, що ми використовуємо його, відповідно до спроможностей. Ми, чомусь, не вчимося на власному досвіді, воюючи вже сьомий рік. А от досвід інших -Азербайджану/Вірменії, – може стати нам в нагоді. Питання повномасштабних дій на Донбасі актуально (і не тільки на Донбасі).
Моя позиція полягає в тому, що ми повинні бути готові до відбиття будь яких агресивних дій ворога з будь якого напрямку, а для цього у нас повинні бути відповідні накопичені ресурси – снаряди не консерви, терміни зберігання значно більше.
Питання збільшення випуску боєприпасів в повному циклу власного виробництва це питання – національної безпеки.
Ще рік назад, заступник голови Офісу Президента “відфутболив” питання будівництва заводів з виробництва боєприпасів на території України. Рік втрачено, але можливості є – досі інвестори та партнери України чекають на рішення. Чекаємо, може дійде, що рішення має бути прийняте!!!
Хочеш Перемоги і миру – роби країну сильною безпеково та економічно, а Народ – спроможним захищати власну хату, вулицю місто, район, область, Україну! Тоді точно ніхто до нас не полізе…
Сьогодні помер ветеран російсько-української війни Микола Микитенко, який підпалив себе на Майдані. Про смерть атовця повідомила його дочка Юлія.
“Сподіваюсь, ти нарешті знайдеш там спокій. Люблю тебе, па. З миром”,– написала його дочка Юлія Микитенко у своєму Facebook.
Відомо, що Микола Микитенко був активним учасником Самооборони Майдану. В березні 2014 року записався в Національну гвардію. Брав участь в боях під Слов’янськом у складі добровольчого батальйону Національної гвардії України ім. Сергія Кульчицького. Під час евакуації збитого вертольота на Карачуні отримав поранення. Після самоспалення Микитенко був в комі. У нього було 90% опіків тіла.
11 жовтня 2020 року боєць-фронтовик 49-річний Микола Микитенко в центрі Києва вчинив самоспалення на знак протесту проти політики президента України Володимира Зеленського щодо бійців, які захищають Україну від агресора.
О 9:45:04 за київським часом, зі стартового майданчика №31 космодрому Байконур було здійснено запуск ракети-носія« Союз-2.1.А з транспортним пілотованим кораблем “Союз МС-17”. Через вісім хвилин після старту корабель в штатному режимі відокремився від третього ступеня ракети-носія, – йдеться в повідомленні “Роскосмосу”.
Як повідомляють «РІА Новини» ракета вивела космічний корабель на заплановану орбіту. Стиковка з МКС запланована приблизно на 12:52. Екіпаж космічного корабля складається з трьох осіб: двох російських космонавтів – командира екіпажу космічного корабля «Союз МС-17» Сергія Рижикова (позивний – Фейвор) та бортінженера екіпажу космічного корабля і бортінженера екіпажу Міжнародної космічної станції за програмою МКС-63/64 основних космічних експедицій Сергія Кудь-Сверчкова, а також астронавта NASA, бортінженера Кетлін Рубінс.
Космонавти перебуватимуть на орбіті 177 діб. Заплановано 55 наукових експериментів та два виходи у відкритий космос.
Рижиков розповів, що його команда доставить на МКС обладнання для пошуку витоку повітря, яку на станції виявили в серпні цього року. Локалізувати та усунути несправність планують за допомогою герметика, який вони везуть на МКС, – пише «Інтерфакс».
Ми продовжуємо серію нарисів про ветеранів АТО, які повернувшись із фронту не припинили захищати Україну та її громадян.
Вони змінили участь у війні на активну громадську роботу, мирну волонтерську діяльність, надаючи допомогу тим, хто опинився у важкій життєвій ситуації та своїм прикладом демонструють, як потрібно боронити Україну на «мирних фронтах». Деякі із них вирішили спробувати свої сили у виборчих перегонах до Київської міської ради.
Мешканцям Голосіївського району пощастило. В окрузі ТВО № 10 (список адрес наведемо нижче) від Правого Сектору балотується Степан Казаков. Досвідченому громадському діячеві, волонтеру та відомому захиснику тварин 51 рік. Народився та виріс Степан у Києві. Закінчив київську середню школу № 41. У 1987 – 1989 роках проходив службу в Радянській армії. Професію інженера-електронщика та програміста отримав у Київському політехнічному інституті. Навчався він у ВУЗі в ті буремні роки, коли перші паростки української свободи щойно почали сходити. Саме в КПІ вперше розпочалося навчання українською мовою, почалося формування прогресивних студентських організацій, сформувалися осередки Народного Руху України, перший з’їзд якого відбувся саме у КПІ.
«Революція на граніті» у жовтні 1990-го, теж не оминула Степана, який взяв участь у тих подіях. Саме в таких умовах і сформувався патріотичний світогляд майбутнього добровольця.
В «дев’яності» теж було дуже непросто. Довелося виживати та навчатися. Але впорався, став інженером.
Буремні студентські роки не пройшли дарма і на «Помаранчевий майдан» Степан пішов без сумнівів. Коли президентом став Янукович, відчув справжнє приниження, тому участь у «Революції гідності» стала для Степана природньою і закономірною. Він возив на «Майдан» шини, продукти. Згадує, що він та інші кияни, завжди поверталися з «Майдану» групами, адже тоді були випадки нападу на активістів з боку «завезеного криминалитету». На «Майдані» познайомився з «Правим Сектором» та багатьма людьми з активною життєвою позицією. Потім на фронті часто зустрічав знайомі обличчя.
Коли почалася війна, вдома всидіти не зміг. В якості добровольця-парамедика у складі «Правого Сектору» вирушив на фронт. Багато людей завдячують Степану своїм порятунком.
2015-й був страшним роком. За порятунок життів довелося боротися не тільки з ворогом, а й із відвертим саботажем деяких лікарів та органів місцевої влади. Накази командування дуже часто більше нагадували державну зраду, ніж керівництво військами. Але Степан не зламався. Результатом його діяльності на фронті стала велика кількість врятованих життів українських патріотів. Він, як і більшість добровольців, не отримав подяки від влади. Але головна нагорода для Степана – це врятовані життя захисників України, побратимів.
Участь в боях відкрила ще одне покликання. Степан не міг пройти повз тварин, які опинилися в небезпеці і став зоозахисником. У нього вдома справжній прихисток для собак, котів та, навіть, черепах.
На сьогодні Степан Казаков, як людина, що всім серцем вболіває за рідний Київ балотується до Київської міської ради.
“Хочеться щось робити, а не красти. Робити правильно. Люди це не сприйматимуть, але ЗРОБИТИ ПРАВИЛЬНО” – каже Степан. Його бісять забудовники. Він до останнього заважав встановленню паркана на проїжджій частині біля кінцевої зупинки 3-го трамваю.
Стан доріг у місті також вважає неприйнятним і після обрання планує значну частину коштів спрямувати на програми по докорінній зміні ситуації із проектуванням, будівництвом та ремонтом столичних доріг.
Як учасник АТО, бачить і велику проблему із ставленням до ветеранів. “Отримавши, гроші відразу їх “розпилили”, – в розпачі каже Степан, коментуючи дії київської влади в сфері соціального захисту.
Ще одним напрямком своєї депутатської діяльності кандидат бачить роботу з безхатніми тваринами, адже дії міської влади в цьому напрямку аж ніяк не відповідають рівню української столиці.
Спілкуючись із Степаном Козаковим, я побачив у ньому щиру самовіддану людину, здатну змінити ситуацію в Київраді на краще. Особисто я йому повірив, раджу повірити і його виборцям.
Шукайте Степана у списках «партія Правий Сектор» під № 2.
Довідка:
Вибори депутатів Київської міської ради, ТВО №10
Список адрес, що входять до виборчого округу:
м. Київ – вул. Академіка Заболотного: 29А–29Д, 94–156 к. 2; вул. Академіка Лебедєва, вул. Барикадна, вул. Блакитного, вул. Бродівська: 14–56; вул. Васильківська: 5Б–5/7, 7/7, 9/14; вул. Генерала Родимцева, вул. Івана Сірка, вул. Квітнева, вул. Квітуча, вул. Комунальна, вул. Корінна, вул. Красилівська, вул. Лауреатська, вул. Липнева, вул. Лисогірська, вул. Метрологічна, вул. Михайла Стельмаха: 3, 6–12А; вул. Орбітна, вул. Панорамна, вул. Планетна, вул. Полковника Затєвахіна, вул. Ракетна, вул. Селекціонерів, вул. Серпнева, вул. Солов’їна, вул. Ставкова, вул. Фестивальна, вул. Фіалкова, вул. Червонопрапорна: 52–239; вул. Якова Степового, пров. Задорожний, пров. Цегельний, пров. Червонопрапорний, просп. Науки: 42–58 к. 2; шосе Дніпропетровське.
Дмитро Гутман, блогер – спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Впродовж минулої доби, 13 жовтня 2020 року, було зафіксовано шість порушень домовленностей «повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню», які вступили в дію 27 липня 2020 року, та неухильно виконуються бійцями ЗСУ.
Порушення «досягнутих домовленностей» з боку російських окупаційних військ задокументовано поблизу н.п. Зайцеве, де окупанти кільканадцять разів застосували ручний протитанковий гранатомет.
Російські загарбники трохи порушили «режим тиші» біля населених пунктів Піски та Оріхове, де позиції ЗСУ були обстріляні із автоматичного станкового гранатомета.
Також незначну вогневу активність з боку рашистів було зафіксовано в районі населеного пункту Хутір Вільний. Тут окупанти трохи постріляли по нашим захисникам із ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї.
Сьогодні з ранку, 14 жовтня 2020 року, на фронті порушень режиму припинення вогню з боку російських окупантів поки не зафіксовано. Вздовж всієї «лінії розмежування» спостерігається «тиша».
У повній відповідності до досягнутих домовленностей в рамках ТКГ під головуванням Л.Д.Кучми, наші воїни на всілякі «вогневі провокації» противника наказу на відкриття вогню у відповідь не отримували і продовжили дотримуватися «раніше досягнутих домовленностей».
Пресслужба Об’єднаних сил повідомляє, що бойових втрат і поранень серед українських захисників не має.
Ще два незначних порушення «досягнутих домовленностей» з боку збройних формувань Російської Федерації були зафіксовані на Приазов’ї. В районі н.п. Піщєвік та Водяне було помічено прольоти двох рашистських БПЛА, які перетнули «лінію розмежування». Засобами радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил негайно було здійснено унеможливлення подальшого їх використання.
Варто зазначити, що російські терористи на Донбасі використовують безпілотну авіацію з перших днів російсько-української війни. Про це в ефірі телепередачі “PRO Військо” заявив представник ГУР МО України Вадим Скібіцький.
Він розповів, що формуванням 1-го та 2-го армійських корпусів Луган-Донії окупанти створили окремі роти БПЛА у цих корпусах, а потім окремі групи БПЛА в бригадах і полках.
Також представник воєнної розвідки повідомив про різке зниження якості російських безпілотників після запровадження проти РФії міжнародних економічних санкцій. За його словами, на БПЛА окупантів, які наші військові збивали в 2014 році, було досить багато елементів німецького, французького, японського та південнокорейського виробництва. А “…після того, як іноземні комплектуючі вичерпалися, російські виробники намагаються встановлювати на літальні апарати власного виробництва комплектуючі, але їх якість набагато нижча від тієї, яку мають деталі іноземного виробництва. Тому процес подальшого розвитку російської безпілотної авіації загальмувався”, – повідомив Вадим Скібіцький.
Щиро вітаємо всіх зі Святом – Днем захисника України!
Сьогодні військовослужбовці Збройних Сил України своїм героїзмом, високою відповідальністю, рішучістю і незламним бойовим духом довели всьому світові, що українці — це непереможна нація, яка здатна зі зброєю в руках захищати свою свободу та незалежність України.
Щиро вдячні кожному військовослужбовцю за самовіддане служіння Українському народові, сумлінне і бездоганне виконання службового обов’язку під час захисту суверенітету і територіальної цілісності держави.
Світла пам’ять та слава тим, хто віддав своє життя за незалежність країни, мир та спокій на рідній землі. Їх подвиг та незламність духу вічно житиме в наших серцях.
Ми переконані, що доблесть та відвага кожного із вас стане правдивим документом епохи боротьби за свободу та незалежність України, вагомим здобутком утвердження єдності українського суспільства, національної гідності та самоповаги.
Нехай День захисника України та свята Покрови Пресвятої Богородиці додасть усім нам наснаги, стійкості та незламної віри у нашу Перемогу!
У цей святковий день бажаємо всім вам та вашим родинам міцного здоров’я, незгасимої енергії, завзяття та сили, душевного спокою, благополуччя, сімейного щастя та добробуту кожній родині!
Слава Україні!
НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Російсько-українська війна докорінно змінила життя колишнього зварювальника з Покровська Донецької області Олександра Ситникова. З 2014 року чоловік як волонтер активно допомагав армії, пізніше сам став до лав Збройних сил України. Після отриманого «на нулі» поранення Олександр залишився інвалідом війни, але це не стало перепоною для захисника.
Сьогодні у чоловіка своя «війна», але вже на мирній землі. Він активно бореться за те, щоб жителі прифронтового Покровська нарешті усвідомили, що потрібно любити, шанувати і розбудовувати власну країну, а не чекати манни небесної з Росії.
«Я був одним з дев’яти чоловік з Покровська, які першими пішли на фронт. До отримання повістки ми зі знайомими допомагали нашим військовим з 93-ої бригади. На війну поїхав без вагань, бо знав, що маю захистити власну родину, місто та країну. На жаль, після отриманих поранень на шахті «Бутівка», я не можу повернутися до військової служби в зоні бойових дій, хоч дуже цього й хочу. Взагалі, я ні про що не шкодую, була б можливість, ще раз би пройшов той самий шлях», – говорить Олександр Ситников.
За словами ветерана, він завжди був далекий від політики, але зараз вирішив йти в депутати, бо втомився спостерігати за тим, як можновладці відверто дурять людей. Адже передвиборні обіцянки для більшості так і лишаються порожніми обіцянками, за допомогою яких просто вдалося отримати потрібний мандат.
На вибори чоловік вирішив йти з партією «Європейська Солідарність», оскільки вважає її найбільш проукраїнською з існуючих сьогодні сил.
«У нашому місті існує дуже серйозна проблема – ми роками жили в російській пропаганді. Багато людей вважають росіян братнім народом, існує велика кількість прихильників партій, які підтримують цю риторику, наприклад, ОПЗЖ. Тому у Покровську дуже складна ситуація з патріотичним вихованням, з підтримкою наших захисників», – пояснює своє рішення учасник бойових дій.
Щоб згуртувати воїнів Покровська та достукатися до місцевої влади, Олександр Ситников вирішив створити громадську організацію «Спілка воїнів АТО Покровського району та Покровська». Окрім цього, він є членом громадської ради при виконкомі Покровської міської ради, де відповідає за комітет по роботі з воїнами АТО, ООС, волонтерами та іншими учасниками бойових дій.
Поряд з цим ветеран скаржиться, що дуже часто можновладці не чують проблем захисників. Наприклад, майже два місяці знадобилося активістам на те, щоб отримати дозвіл на встановлення меморіальної дошки загиблому бійцю Владу Казаріну. Багато програм та пропозицій атовців влада просто ігнорує через свої проросійські настрої.
«Я дуже хочу, щоб у Покровську з’явився пам’ятник воїнам АТО та Алея слави. Буду активно просувати ідею створення у місті реабілітаційного центру для ветеранів та їх родин. Не можна лишати поза увагою і такі болючі для нашого міста комунальні проблеми та відсутність нормальних доріг. Але поряд з цим, на мою думку, потрібно працювати зі свідомістю людей, з вихованням молоді. Жителі нашого міста мають усвідомити, що патріотичним силам можна довіряти, що наші бійці заслуговують шанобливого ставлення», – ділиться планами кандидат в депутати.
А допоки ветерани Покровська продовжують свою справу – здебільшого власним коштом допомагають родинам загиблих захисників, беруть участь в організації патріотичних заходів у місті. До початку дії карантинних обмежень учасники бойових дій проводили у школах виховні години патріотичного спрямування.
«Я не хочу, щоб у моєму місті знову повісили триколор, тому йду в депутати. У міській раді я матиму більше повноважень масштабувати зусилля патріотичної спільноти міста, більше шансів на те, що у Покровську все ж почують голос наших воїнів», – зауважує Олександр Ситников, який на собі відчув всі принади «братської любові» агресора.
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
