Гусенична пожежна машина ГПМ-54 – це основний пожежний танк на озброєнні Збройних сил України. Її використовують там, куди не може дістатися інша пожежна техніка.
Державне підприємство “Львівський бронетанковий завод” завершило капітальний ремонт і модернізацію майже півтора десятка таких «пожежних танків». Ще більше десяти ГПМ-54 виїзні бригади заводу відновили в місцях дислокації наших військ, повідомляє пресслужба “Укроборонпрому”.
.
ГПМ-54 створена на базі танка Т-55, містить цистерну для води ємністю 9 м3, а також бак для піни ємністю 1,1 м3 та може гасити пожежу водою з відстані 60 метрів. Пожежний танк також може розчищати проходи для іншої пожежної техніки, а броньований корпус та фільтровентиляційна установка забезпечують безпеку екіпажу.
На модернізованих пожежних танках ми встановили:
нове гідравлічне обладнання європейського виробництва, яке забезпечує управління лафетним стволом, бульдозерним обладнанням і механізмом підйому кузова машини;
встановлено нове бульдозерне обладнання з грейдерним положенням;
допрацьовано можливість включення пожежного насоса лафетного ствола для проведення гасіння пожежі без зупинки основного двигуна на місці та в русі.
Нацгвардієць Віталій Марків 04 листопада 2020 повернувся до України.
12 липня 2019 року італійський суд визнав військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа винним у смерті італійського журналіста Андреа Роккеллі і його перекладача на Донбасі в 2014 році. На підставі цього Марківа “італійська Феміда” засудила аж до 24 років ув’язнення, хоча сторона обвинувачення просила визнати Віталія Марківа винним і засудити його лише до 17 років ув’язнення. Адвокати Марківа вимагали звільнення українця через нестачу доказів.
І от, 03 листопада 2020 року, правда взяла гору і нацгвардійця Марківа було виправдано апеляційним судом Мілана, повідомляє “Радіо Свобода”.
Марків повернувся в Україну разомі з українською делегацією. На брифінгу Марків сказав, що разом з адвокатами чекатиме остаточного виведення касації.
“Відповідальність мають понести люди, які намагалися зганьбити ЗСУ і український народ”, – сказав Марків.
За 100 днів перемир’я на Донбасі загинули троє українських військовослужбовців, 11 зазнали поранень і травм, про це сьогодні під час брифінгу повідомив заступник командувача Об’єднаних сил генерал-майор Богдан Бондар.
За інформацією штабу Об’єднаних сил, кількість загиблих та поранених військовослужбовців Збройних Сил України від безпосередніх бойових дій у районі проведення ООС за період з 27 липня по 4 листопада 2020 року становила 14 військовослужбовців (безповоротних — 3, санітарних — 11), а за аналогічний період до запровадження цього режиму — 197 військовослужбовців (безповоротних — 17, санітарних — 180).
Звичайно, у порівнянні з минулим роком, кількість загиблих і поранених значно скоротилася. Але ж у відповідності до досягнутих домовленостей в рамках ТКГ 22 липня 2020 року, та в умовах «повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню», якій почав діяти в понеділок 27 липня 2020 року, загиблих і поранених не повинно було б бути взагалі. Як і «провокативних неприцільних обстрілів» позицій ЗСУ з усіх видів озброєння, про які пресслужба Об’єднаних сил повідомляє щодня.
Крім того, заступник командувача Об’єднаних сил генерал-майор Богдан Бондар визнав, що “…противник продовжує удосконалювати фортифікаційне обладнання своїх позицій, зокрема і з прихованим просуванням в напрямку підрозділів Об’єднаних сил. А зазначена тактика дій російсько-окупаційних військ супроводжується постійним веденням розвідки, у тому числі із широким застосуванням безпілотних авіаційних комплексів, засобів радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби російського виробництва”.
“Не зважаючи на провокації з боку російсько-окупаційних військ, Об’єднані сили дотримуються повного і всеосяжного режиму припинення вогню, в готовності до виконання визначених завдань за призначенням. Обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається складною, але контрольованою”, – йдеться в повідомленні пресслужби Міноборони.
За попередньою версією, протиправну схему організували власники російської авіаційної компанії. «Посередники» викрадали на їх замовлення двигуни та авіаційні запчастини для гвинтокрилів «Мі-2», «Мі-8», «Мі-17» та їх модифікацій. Викрадену продукцію посередники вивозили за кордон поза митним контролем. Обладнання, за підробленими документами, ділки продавали оборонним компаніям з Близького Сходу та у країни колишнього СНД.
Наразі згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України правоохоронці затримали начальника відділу стратегічного підприємства. Посадовцю повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) Кримінального кодексу України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Під час обшуків у зловмисників було виявлено авіаційні запчастини для гвинтокрилів «Мі-2» та «Мі-8». Також вилучено чорнові записи, що підтверджують їх протиправну діяльність.
А затримали злодіїв під час спроби продажу авіаційного двигуна вартістю 980 тисяч доларів США. Технічна експертиза встановила, що двигун відноситься до товарів подвійного використання і може встановлюватися також і на військові вертольоти.
Колишня ексмер Слов’янська Неля Штепа, яку звинувачують у зазіханні на територіальну цілісність України, пройшла до міської ради Слов’янська від “Партії миру і розвитку”. Згідно з документами, до міської ради Слов’янська проходять шість партій. Загалом, згідно з документами, депутатами обрано 38 осіб.
Штепа балотувалася і на пост мера Слов’янська, проте їй не вистачило голосів, щоб пройти у другий тур. Її випередили Павло Прідворов (“Опозиційна платформа – За життя”) і Вадим Лях (“Опозиційний блок”), повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на нібито протоколи тервиборчкому.
Неля Штепа була заарештована в липні 2014 року. Їй інкримінують скоєння кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і ч.1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України. На суді вона пояснювала, що закликала Путіна увійти в Слов’янськ нібито під тиском терористів. Штепа стверджує, що в полоні її били, а інтерв’ю російським виданням вона давала “під дулом автомата”.
06 березня 2018 року апеляційний суд Харківської області вирішив направити матеріали справи щодо Штепи на розгляд до Орджонікідзевського райсуду міста. Розгляд справи стосовно Нелі Штепи від самого початку ніяк не може розпочатися. 20 січня 2020 року ексмер Слов’янська Неля Штепа за рішенням ЄСПЛ отримала компенсацію за порушення права на свободу і справедливий суд 3600 євро. Чергове засідання суду перенесли на 23 березня 2021 року. Тоді, можливо, суд буде вирішувати питання про обрання запобіжного заходу ексмеру Слов’янська.
Кабінет міністрів Польщі ухвалив рішення про фінансування першого етапу проекту нового аеропорту біля Варшави.
З проектом «Centralny Port Komunikacyjny CPK» Польща хоче побудувати новий аеропорт, який стане важливим центром між Європою і Азією. Рада міністрів країни прийняв резолюцію про фінансування першого етапу будівництва з 2020 по 2023 рік. Вартість будівництва оцінюється в 12,8 мільярда злотих, або близько 2,8 мільярда євро. Фінансування передбачається здійснювати за рахунок облігаційних позик.
До 2027 року на південному заході Варшави повинен з’явитися аеропорт, який отримав назву «Solidarność» (пол. – Солідарність). У 2021 році має бути складений генеральний план, а в 2023 році обрана архітектурна концепція. Ще в минулому році шість британських архітектурних фірм запропонували свої проекти.
“Суспільне” повідомляє, що “Морська пошуково-рятувальна служба” оголосила тендер на будівництво глобальної морської системи зв’язку для забезпечення безпеки мореплавства.
Зазначено, що радіостанцію планують побудувати в селі Біле на острові Зміїний в Одеській області. На “Prozorro” очікувана вартість робіт склала 68 мільйонів 265 тисяч 872 гривень. Вони мають бути виконані до 31 грудня 2022 року.
Окрім цього оголошено ще 4 тендери на проведення різних робіт, що стосуються будівництва берегової радіостанції. Їхня загальна вартість складає 2 мільйони 128 тисяч 666 гривень.
В Литві розпочався перший етап національних військових навчань “Залізний вовк – 2020”. Про це повідомляє Міноборони країни.
У район проведення заходу (Швенченський район) висунулася техніка підрозділів однойменної литовської бригади “Залізний вовк” і місцевої батальйонної тактичної групи НАТО. Основна фаза навчань розпочнеться 8 листопада.
У них візьмуть участь 3000 військовослужбовців та 1000 од. техніки. Крім натовської БТГр і литовської бригади “Залізний вовк” в заході візьме участь Оперативна група підвищеної готовності НАТО, яка перебуває зараз в республіці в рамках навчань Brilliant Jump 2020.
03 листопада 2020 року в Збройних Силах України святкували День ракетних військ і артилерії. «Боги війни» відіграли не тільки дуже важливу роль під час звільнення України від нацистів у Другій світовій війні, але і у кривавих боях з сепаратистами 2014 року на Донбасі, де знову вирішувалася доля нашої країни. І це випробування вони – чорнороби війни, пройшли з честю, вписавши свій рядок у хроніку нав’язаної Україні війни. Часто навіть ціною своїх життів. З нагоди свята згадують, зокрема, і 93-ю механізовану бригаду «Холодний Яр», яка віднедавна дислокується в селищі Черкаське Дніпропетровської області.
Про роль артилеристів на урочистому шикуванні з нагоди свята дуже влучно висловився командир бригади полковник Дмитро Брижинський (на фото): «Завдяки вогню артилерії у 14-му році було зупинене вторгнення збройних сил Російської Федерації. Завдяки артилерії підрозділи, які обороняли Донецький і Луганський аеропорт, Маріуполь, могли втримувати свої позиції. Завдяки артилерії ми продовжуємо відвойовувати нашу землю і зараз, – зазначив комбриг. – Я впевнений, що з кожним роком підрозділи артилерії будуть лише нарощувати свою ефективність та спроможність виконувати бойові завдання. Хочу побажати злагоди вашим родинам. Щоб на службу ви завжди йшли з посмішкою, і поверталися додому в родину також із посмішкою. Я вдячний вам за службу! Тільки завдяки вашим діям територія України, яку не торкнулася російська окупація, живе мирним життям!».
У гості до артилеристів приїхали їхні однополчани, більшість з яких ще пам’ятного 2014 року проходили службу в бригаді. Сьогодні вони стали учасниками зворушливої зустрічі артилеристів різних поколінь. Правда, карантин вніс свої корективи, і відвідати з’єднання змогли далеко не всі з тих, хто хотів. Один з гостей, 46-річний сержант запасу Андрій Хижняк, приїхав до «холодноярців» із Полтави. Ветеран розповів редакції «НОВА», що в складі легендарної бригади воював з квітня 2014 року по квітень 2015 року. І сьогоднішня зустріч з побратимами наче знову повернула його в той час, коли він, командир САУ 2С3 «акація» з бортовим номером «812» у складі батареї відбивав у сепаратистів захоплені ними території.
«Тоді бої точилися за населені пункти Добропілля, Карлівка, Піски, Авдіївка, Донецький аеропорт тощо. Наша «акація» без упину вела вогонь по ворожих позиціях. Було холодно, розводити вогонь не могли, бо противник дуже швидко нас засікав і відкривав вогонь, – пригадує першу воєнну зиму 2014 року артилерист. – Служба а екіпажі САУ дуже важка. Як правило, людей бракувало і доводилося кожному з нас виконувати обов’язки за двох. А це нелегко. Зважте лише на те, що один снаряд САУ важив 43 кг., та ще майже 12 кг., пороховий заряд до нього. А боєкомплект нашої «акації» складався із 46 снарядів. Під час стрільби руки «відвалювалися», але припиняти вогонь, попри втому ми не могли. За рік війни наш екіпаж відстріляв по ворожих позиціях понад шість тисяч снарядів. Коли САУ вела вогонь, то всередині установки все нагадувало пекло: нестерпний грохот, дим тощо. І ми, наче, чорти в тому пеклі…», – згадує Хижняк.
Найбільше А. Хижняку запам’яталися бої за Піски і так звану «дорогу життя», якою до оточеного ворогом Донецького аеропорту нашим кіборгам підвозили все необхідне і вивозили звідти поранених і вбитих.
«Карлівку ми звільняли понад три тижні. Бої точилися дуже запеклі і ми, артилерісти, не знали передиху. Так само дуже напруженою була битва і за контроль над «дорогою життя». Наша батарея вела вогонь, подавляючи ворожу артилерію, яка обстрілювала цей єдиний шлях до аеропорту, – розповідає А. Хижняк. – Вже після звільнення я зустрів одного з кіборгів, який боронив аеропорт, і той дуже схвально відгукнувся про нас, артилеристів, котрі допомагали тримати під контролем дорогу…», – згадує ветеран.
Наш герой, скромний чорнороб війни, став широко відомий своїм землякам завдяки двом фільмам про війну на Сході України – «Я-війна» та «Коли я мовчу». Стрічки розповідають про пережите на війні нашими бійцями, в тому числі, і Андрієм Хижняком.
.
До того, що його знімали, як одного з головних героїв цих короткометражок, полтавець ставиться спокійно, бо звикнув… до світла рамп і сцени.
«Перед мобілізацією навесні 2014 року я вже десять років грав у народному театрі, який у Полтаві називають «на Павленках», – ділиться фронтовик спогадами про своє довоєнне життя. Я дуже люблю сцену і по-справжньому захопився акторською грою. Моє сценічне амплуа – комічні образи. 1992 року, коли ми ставили виставу за п’єсою Л.Українки «Лісова пісня», мене навіть нагородили криштальною вазою за вдале, як оцінили глядачі, виконання ролі… чорта Куця. Утім, війна перервала сценічне життя і вже після демобілізації до театру я не повернувся, хоча кликали. До речі, коли наш екіпаж САУ вів вогонь із гармати, я часто згадував свого героя чорта, бо сам нібито перебував у пеклі…», – розповідає Андрій.
Після звільнення Андрій Хижняк не пориває зв’язків з однополчанами – артилерістами і за першої-ліпшої нагоди вони зустрічаються. Як сьогодні – у своє свято «богів війни». Артилерістам було про що згадати і було про що розповісти тим, хто сьогодні зміцнює бойову міць української армії. «Холоднояровців» називають стіною для ворога, адже ще не було випадку, щоб артилерісти бригади не виконали завдання командування і не зупинили противника на найважливіших ділянках фронту. І далеко не останню роль в цьому відіграють бойові традиції, підвалини яких закладали фронтовики. До яких належить і А. Хижняк.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
03 листопада 2020 року Максим Степанов під час виступу в Раді звернувся до всієї країни та кожного громадянина окремо з промовою щодо ситуації в Україні з епідемією COVID-19. З цього приводу на своїй сторінці у Facebook Максим Степанов написав:
«Ситуація швидко перетворюється на критичну. Не тільки в нашій країні, а й у всьому світі. Англія, Франція, Австрія, Німеччина, Іспанія вводять жорсткі карантинні обмеження не просто так. Найрозвинутіші медсистеми не витримують навантаження.
Наші зусилля спрямовані на те, аби пережити другу хвилю з мінімальними втратами. Ми вже виходимо на заплановане збільшення кількості ПЛР-тестувань до 50 тисяч на добу. Наступна мета — 75 тисяч ПЛР-тестів щодня.
На сьогодні кількість ліжок з киснем по країні становить майже 18 тисяч. До середини листопада їх кількість зросте до 26 тис., а до кінця місяця — досягне не менше 40 тис.
Кабмін виділив додатково 1 млрд 259 млн гривень на процес тестування. 1 млрд грн буде передано для закупівлі тестів. Близько 213 млн грн — на розбудову лабораторних потужностей у комунальних закладах. Решту – на забезпечення закладів, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компонентів, на розхідні матеріали для тестування на виявлення антитіл до коронавірусу SARS-CoV-2.
Для лікарень було виділено 1 млрд 927 млн грн на закупівлю 161 КТ, 1 млрд 80 млн грн — на ангіографи.
В Україні повністю виплачуються 300% доплат медпрацівникам, які борються з COVID-19. З вересня також запроваджені доплати всім медпрацівникам. Загальна сума всіх доплат становить майже 6 млн грн. Але цього недостатньо! Тому я звернувся до нардепів з наполегливим проханням, аби вони проголосували за підняття зарплат для українських лікарів до рівня мінімум 22 тис. грн під час прийняття бюджету-2021.»
Сьогодні з ранку Максим Степанов на своїй сторінці у Facebook оприлюднив наступні дані по Україні:
