Двоє ветеранів елітних підрозділів Головного управління розвідки України, які втратили кінцівки під час боїв за Бахмут і на Харківщині, вирушили в експедицію до базового табору Евересту. Їхня мета — довести, що життя не закінчується навіть після важких поранень, і зібрати кошти на лікування фантомного болю у військових після ампутацій.

Про це повідомляє ГУР.

Обоє учасників — ветерани елітних підрозділів ГУР МО України.

• Іван Таран, ветеран підрозділу «АРТАН», втратив стопу під час оборони Бахмута.
• Олександр Дашко, ветеран «KRAKEN», віцечемпіон світу з пара-джиу-джитсу, отримав поранення на Харківщині.

«Ми не зламались. І хочемо, щоб світ це побачив. Кожен наш крок — це не лише підйом у гори, це підйом України на очах у світу», — ділиться Іван Таран.

«Я був цивільним… змінив сорочку на бронік… зазнав… ампутацію, але тепер я знову переодягаюсь — цього разу в спортивне спорядження, бо йду на Еверест. Щоб довести: з ампутацією життя не закінчилось», — говорить Олександр Дашко.

Кінцева точка маршруту — базовий табір Евересту на висоті 5364 метри. У складному сходженні ветеранів супроводжує професійна команда, зокрема альпіністи Тетяна Яловчак (перша українка, яка підкорила сім найвищих вершин континентів) і досвідчений альпініст Тарас Позній. Хід експедиції документує спортивний журналіст Роман Бебех.

«Це не просто сходження… Це історія про війну, поранення, реабілітацію і внутрішню силу, з якою українські воїни готові йти далі», — наголошує Бебех.

Ініціативу підтримує Головне управління розвідки України, яке закликає всіх охочих долучитися до збору коштів і підтримати тих, хто заплатив надзвичайно високу ціну за свободу України.

Протягом 2024 року до Офісу Омбудсмана надійшло 123 тисячі звернень, з них — майже 30 тисяч стосувалися захисту прав людини в секторі безпеки та оборони. Найчисленніша категорія заявників — родини військовополонених і зниклих безвісти громадян (це 27,3% від усіх звернень до Офісу). Надходили звернення і від військовослужбовців, ветеранів війни.

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Найчастіше ветерани та їхні рідні зверталися з таких питань:

• надання статусів учасникам бойових дій;
• строки нарахування та сплата належних соціальних виплат;
• умови та якість надання медичних послуг та інші питання.

“Так, до нас надійшло 445 звернень щодо порушення прав, пов’язаних із наданням статусів УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України. Причини звернень — затягування розгляду документів та допущення помилок у вже оформлених документах”, — уточнив Дмитро Лубінець.

У Кіровоградській області значно не вистачає фахівців, що займаються супроводом ветеранів — людей, які підтримують військових після повернення з фронту. Вони консультують щодо соціальних гарантій, допомагають із працевлаштуванням, пільгами та психологічною підтримкою.

Про це 1 травня під час брифінгу повідомила Наталія Сівова, очільниця обласного управління у справах ветеранів. За її словами, таких спеціалістів катастрофічно мало.

Хто такий фахівець із супроводу ветеранів

Це представник місцевої влади або комунального закладу, який особисто працює з ветеранами та їхніми родинами. Його завдання — допомогти людям знайти потрібні державні послуги, зорієнтуватися у своїх правах, отримати підтримку.

«Це, по суті, радник, який пояснює, які можливості має ветеран — від медичних послуг до юридичних консультацій», — пояснила Сівова.

До сфери його роботи належать:

 • колишні військові, які пройшли службу;

 • родини загиблих;

 • сім’ї зниклих безвісти;

 • особи з особливими заслугами перед державою.

У Кіровоградській області наразі введено 92 посади фахівців, однак реально працює лише 50. Їх не вистачає в таких громадах, як Світловодська, Дмитрівська, Катеринівська, Вільшанська та інші.

«Маємо понад 45 тисяч ветеранів та членів їхніх родин. Для повного охоплення потрібні більше ніж 400 фахівців. А працює лише 50», — уточнила посадовиця.

Причини — відсутність кваліфікованих кандидатів або небажання громад відкривати такі посади. У деяких випадках на одну вакансію претендує п’ятеро осіб, і рішення приймається за результатами співбесіди.

Як стати фахівцем

Охочі мають:

 1. Заповнити анкету на платформі «Є-ветеран»;

 2. Завантажити документи та пройти онлайн-тест;

 3. Успішно пройти співбесіду з конкурсною комісією.

Потрібен диплом не нижче ступеня бакалавра у таких сферах:

 • освіта, культура, гуманітарні науки;

 • соціальні й інформаційні науки;

 • право, бізнес, ІТ;

 • інженерія, охорона здоров’я;

 • транспорт, безпека та оборона.

Працевлаштування — офіційне, графік — п’ятиденний. Зарплата складається з тарифного окладу (відповідно до 11–14 розрядів) і надбавки до 50%. У середньому спеціаліст отримує близько 20 тисяч гривень на місяць.

Фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету, а організацію робочого місця бере на себе громада.

«Наше завдання — зробити так, щоб кожен ветеран отримав допомогу, яку гарантує держава. Це принципова позиція», — підсумувала Сівова.

Контакти установ, де вже працюють фахівці, можна знайти на сайті Кіровоградської ОВА.

На Порталі послуг Києва з’явився новий розділ «Вакансії для Захисників» — тепер ветерани та ветеранки можуть шукати роботу, записуватись на перенавчання та отримувати консультації онлайн.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Сервіс створено для того, щоб підтримати захисників у поверненні до цивільного життя. Через нього можна не лише знайти вакансії, а й отримати допомогу фахівців Kyiv Military Hub — із підбором роботи, складанням резюме та вибором навчальної програми.

Інтеграцію нового функціоналу на Портал послуг забезпечив Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА за дорученням міського голови Віталія Кличка.

Щоб скористатися послугою, потрібно авторизуватись через ID.GOV.UA або Дія.Підпис і заповнити коротку заявку. Після цього з користувачем зв’яжуться консультанти й запропонують актуальні вакансії, а також допоможуть з оформленням документів.

Також є можливість самостійно переглядати пропозиції та напряму контактувати з роботодавцями. Серед актуальних вакансій: менеджери з продажу, інспектори з паркування, слюсарі, інженери-конструктори, оператори верстатів та інші.

За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, цей розділ — ще один приклад того, як цифрові рішення можуть зробити послуги більш доступними для тих, хто цього потребує.

У 2025–2026 роках ветерани, їхні близькі та родини полеглих військових зможуть безкоштовно опанувати нову професію або пройти перекваліфікацію в межах нової міської програми.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Ініціатива охопить 6–7 професійно-технічних навчальних закладів. Взяти участь зможуть ветерани, які зареєстровані або мешкають у Львові, а також ті, хто проходить лікування у львівських медзакладах.

Навчання відбуватиметься максимально індивідуально — відповідно до навичок і побажань кожного учасника. Після подання заяви на ім’я керівника обраного закладу видається наказ про зарахування з визначеним обсягом навчання. Після завершення курсу учасники отримають сертифікат, який визнають партнери закладу. За бажанням можна буде скласти іспит, щоб підтвердити кваліфікацію в офіційному центрі.

Програма також передбачає:

• оплату праці викладачів за рахунок міського бюджету;
• покриття витрат на матеріали та обладнання;
• орієнтацію на потреби сучасного ринку праці;
• підтримку ветеранів, які не можуть повернутись до попередньої професії через поранення чи інші наслідки війни.

Це важливий крок до того, щоб дати ветеранам реальні можливості для гідного життя в цивільному житті.

Військовослужбовці та ветерани 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України отримали безкоштовний доступ до програм навчання у сферах кібербезпеки, штучного інтелекту, комп’ютерного зору для дронів та програмної розробки.

Це стало можливим завдяки співпраці патронатної служби «Азов.Супровід» і міжнародної EdTech-компанії GoIT. Ініціатива відкриває доступ як до інтенсивних онлайн-курсів для початківців, так і до поглиблених магістерських програм IT-університету Neoversity. Мета — посилити технологічні компетенції військових для виконання бойових завдань, а також допомогти побудувати карʼєру після служби.

“Сучасна війна — це не лише сила, а й технології. Віримо, що технології можуть стати інструментом розвитку як у війську, так і в цивільному житті — від комп’ютерного зору для дронів до кібербезпеки та аналізу даних”, — кажуть у GoIT.

Освітні можливості надаються у двох форматах:

• Онлайн-курси GoIT тривалістю 4–10 місяців — Fullstack Bootcamp, Data Analytics, Cybersecurity та інші.

• Програми Neoversity до двох років — Computer Vision, Software Engineering, Cybersecurity та Data Science & Analytics. 

До ініціативи вже приєдналося понад 20 військових. Дізнатися більше або записатися на навчання воїни та ветерани можуть, звернувшись до «Азов.Супровід» або за номером гарячої лінії: +380634308100.

Довідка

Для підтримки військовослужбовців патронатна служба «Азов.Супровід» запустила проєкт освітніх можливостей. Учасники можуть вивчати англійську, проходити перекваліфікацію, здобувати нові професії у сфері ІТ та креативних індустрій, а також отримувати підтримку у пошуку роботи.

GoIT — міжнародна EdTech-компанія, яка з 2014 року робить технологічну освіту доступною для всіх. Компанія готує фахівців до кар’єри в IT та цифрових професіях через понад 15 актуальних навчальних програм із підтримкою у працевлаштуванні. GoIT — визнаний лідер за кількістю працевлаштованих випускників у рамках проєкту IT Generation від Міністерства цифрової трансформації України.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про розміри одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності для ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань. Виплати отримають ті, на кого поширюється дія відповідних законів, зокрема «Про статус ветеранів війни» та «Про жертв нацистських переслідувань».

Про це повідомив у своєму Telegram-каналі постійний представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Допомога буде нарахована залежно від статусу отримувачів:

• 3 100 грн — особам з інвалідністю I групи внаслідок війни, а також колишнім малолітнім в’язням концтаборів і гетто (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років);
• 2 900 грн — особам з інвалідністю II групи;
• 2 700 грн — особам з інвалідністю III групи.

По 1 000 грн отримають:

• учасники бойових дій,
• постраждалі учасники Революції Гідності,
• колишні неповнолітні в’язні концтаборів (віком до 18 років на момент ув’язнення),
• діти, народжені у місцях примусового утримання їхніх батьків.

Також:

• 3 100 грн — для осіб із особливими заслугами перед Батьківщиною;
• 650 грн — для членів родин загиблих (померлих) ветеранів війни;
• 450 грн — для учасників війни, колишніх в’язнів таборів, примусово вивезених на роботи, дітей партизанів і підпільників.

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що триває перевірка укомплектування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) особовим складом, який має бойовий досвід.

Згідно з офіційною заявою, військовослужбовців, які працюють у ТЦК, але не брали участі в бойових діях і не мають обмежень за станом здоров’я, направлятимуть на службу до бойових підрозділів. Вони будуть виконувати завдання в районах ведення бойових дій.

Натомість на їхні місця планується призначення військових, які мають поранення або контузії, і через медичні обмеження не можуть більше служити на фронті, але здатні виконувати обов’язки в тилу.

Зазначається, що загальну координацію цього процесу здійснює один із заступників начальника Генерального штабу.

Президент Володимир Зеленський підписав закон №11007, який закладає основу для нової системної ветеранської політики в Україні. Документ визначає ключові принципи внутрішньої політики держави щодо ветеранів та членів їхніх родин.

Закон передбачає комплексний підхід до підтримки ветеранів: від визнання їхнього внеску у захист країни до створення умов для їхньої повноцінної інтеграції в суспільство.

Серед основних змін:

• створення єдиної державної системи обліку ветеранів — для кращого розуміння їхніх потреб і формування цільової підтримки;
• гарантований доступ до якісної медицини, освіти, роботи та соціального захисту для ветеранів і їхніх родин;
• підтримка в лікуванні посттравматичного стресового розладу, боротьбі з залежностями, а також у фізичній реабілітації через спорт;
• заборона дискримінації та подолання стереотипів, пов’язаних із поверненням до цивільного життя;
• визнання ролі ветеранів у збереженні незалежності України й активне залучення їх до патріотичного виховання молоді;
• збереження памʼяті про полеглих та поширення історій військової доблесті.

У пояснювальній записці йдеться, що нині в Україні близько 900 тисяч ветеранів. Після завершення війни ця цифра може зрости до 4 мільйонів — разом із родинами. Закон покликаний створити умови, за яких кожен ветеран матиме підтримку, повагу та можливості для життя після служби.