На розміщення росіянами берегових ракетних комплексів на Криму Лондон вирішив “відповісти” за допомогою есмінців ППО/ПРО «Daring», повідомляють західні ЗМІ.
За твердженнями фахівців, підставою для таких дій з боку англійців є укладена між Україною і Британією угода. Присутність біля берегів Криму британських есмінців ППО/ПРО може серйозно ускладнити агресивні можливості російської армії і Чорноморського ВМФ. Поява в Чорному морі британських «Daring» не несе безпосередньої загрози Росії, але є «промацуванням» російської оборони.
«Останнім часом присутність кораблів НАТО в водах Чорного моря вже скоріше стало буденністю, однак, слідом за демонстрацією рішучості, альянс починає створювати умови, які нівелюють обороноздатність російського півострова – причини цього досить зрозумілі», – нарікають російські коментатори.
При цьому наголошується, що час розгортання британських есмінців ППО/ПРО в водах Чорного моря поки що залишається невідомим.
Не зважаючи на наявні засоби захисту, розташовані на російських військових базах на Криму, НАТО (в першу чергу США), повністю контролюють ситуацію на військових аеродромах півострова, отримуючи дані про будь-яких злети будь-чого з цих авіабаз.
«Контролюючи російські військові авіабази в Криму, одне з найбільш захищених напрямків втрачає будь-який сенс, оскільки існуючі технології дозволяють наводити зенітні ракети по злітає літакам, а це вже дуже серйозна загроза Росії», – відзначають фахівці.
Практично повністю розкривши розташування російських військових аеродромів, місце розташування самого бойового корабля ВМС Британії в Чорному морі так і залишився невідомим.
Після появи британського есмінця в водах Чорного моря і «попереджень Росії», ЗМІ повідомили з посиланням на Брітанскіх військових про те, що вони “повністю ігнорують будь-які попередження з боку Росії на адресу британських кораблів, що входять в води Чорного моря”.
Росія, яка має на території Вірменії військову базу, в «зону конфлікту» вже не менше 20 літаків з військовими. 13 листопада ще вісім літаків Іл-76 ПКС РФії вилетіли в зону конфлікту в Нагірному Карабасі для участі в «миротворчій операції». Про це повідомляє пресслужба Міноборони РФ.
“Повітряні судна доставлять до Вірменії більше 10 великовантажних автомобілів підвищеної прохідності і засоби матеріально-технічного забезпечення, а також понад 100 військовослужбовців”, — йдеться в повідомленні.
У НКАО зараз під «виглядом миротворців» фактично розгортається окупаційний контингент ЗС РФії в кількості 1960 військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки. Основу російського окупаційного контингенту складуть підрозділи 15-ї окремої мотострілкової бригади Центрального військового округу РФ, які були задіяні у «брудних справах» на Криму і Донбасі.
Згідно з «раніше досягнутими домовлностями», підрозділи збройних сил Азербайджану і Вірменії зупиняються, а вздовж «лінії зіткнення» в Нагірному Карабаху і вздовж коридору, що з’єднує Карабах із Вірменією, буде розгорнуто близько 2 тис. російських миротворців-окупантів, які контролюватимуть під орудою ФСБ РФ будуть контролювати транспортне сполучення.
У той час, як росіяни активно перекидають техніку і озброєння до Вірменії і окупованих нею районів НКАО, війська Туреччини так і не потрапили ще «на лінію розмежування». І, схоже, що і не потраплять – стверджують у Москві. Кремль вважає. Що «миротворцями» у НКАО можуть виступати тільки російські військові. А турецькі військові, якщо забажають, можуть розміститися на території Азербайджану.
До того ж почалася «гра слів» навколо «укладених у Москві домовленостей». Президент Вірменії Пашинян, почав висловлювати положення, що це не «кінцевий варіант», а лише «початок діалогу». Щось подібне можна почути і від «російських дипломатів».
Крім того, Москва «поставила на паузу» ситуацію із збитим вертольотом. Коли посол Азербайджану у Москві спробував пояснити збиття гвинтокрила тим, що на війні всяке буває, Кремль його гнівно осадив і наголосив на тому, що «російська сторона» чекає від Азербайджану «визначенні і покаранні винних».
Схоже, що праві ті оглядачі, які вважають, що «Друга Карабахська війна не закінчилася, а перейшла у наступну фазу. Росія після укладених «угод» активно використовує перемир’я для підготовки чергового наступу»
Олександр Вікторович, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
Європол ліквідував схему нелегального продажу російської зброї через Україну, яку транспортували на вантажних кораблях до зон конфлікту в Північній Африці та на Близькому Сході, повідомляє пресслужба організації.
Злочинна група була добре розгалужена і здійснювала свою діяльність на міжнародному рівні.
В відомстві повідомили, що розслідування тривало з 2018 року. Операція по затриманню відбулася 12 листопада 2020 року в іспанських провінціях Аліканте, Барселона та Валенсія. Вилучено майно на суму близько 10 млн євро та заарештовано сім підозрюваних.
В Миколаєві пройшов тренінг для учасників бойових дій і волонтерів, на якому активістів навчали прийомам і методам психологічної реабілітації фронтовиків за допомогою зоотерапії. Заняття, які організували місцеві координатори програми психологічної підтримки, проводили активісти Вінницького волонтерського центру імені Олександри Бурбело.
Активістів вчили застосовувати для психологічної реабілітації учасників АТО/ООС, внутрішньо переміщених осіб, дружин ветеранів, підлітків та молоді тощо, зоотерапію. Сьогодні це метод вважають одним із найефективніших для відновлення душевної рівноваги учасників бойових дій.
Гості приїхали не самі, а привезли з собою восьмирічну вівчарку Баді. Її хазяйка Світлана Бевз, яка свого часу служила в 24-му окремому штурмовому батальйоні ЗСУ «Айдар» командиром зенітної установки, а нині працює викладачем у Вінницькому національному технічному університеті, розповіла «НОВА» історію тварини. Вівчарку вона вперше побачила під Старобільськом (Луганська область), де тоді дислокувався батальйон «Айдар».
«У Баді був хазяїн – «айдаровець» із Луцька Рустам Хамраєв. Але в червні 2014 року він загинув під час бою. Баді, наче людина, осиротила, хоча жила при батальйоні і всі її дуже любили, – пригадує С. Бевз. – Коли я її зустріла, якось так сталося, що вівчарка одразу прив’язалася до мене. Всю мою службу ми були разом… Коли я залишала батальйон, забрала її з собою додому у Вінницю. Правда, дехто з «айдарівців» ображався на мене, мовляв, Баді любимиця батальйону, тож хай залишається з хлопцями. На що я відповіла, що вона поміж всіх обрала мене…».
Після повернення до мирного життя, жінка разом з чоловіком Сергієм Бурбелом почала викладати у Вінницькому НТУ, а вільний час подружжя присвятило волонтерській діяльності. Зокрема, психологічній адаптації учасників бойових дій, впровадивши в роботу таке нове поняття, як зоотерапія. Головним «консультантом» на заняттях, які проводять активісти з Вінниці, стала вівчарка Баді. Напрочуд дружелюбна і позитивна собака, яка, як кажуть, на власній шкурі відчула страхіття війни – обстріли, голод, холод, втрати тих, хто про неї піклувався тощо, стала надійною помічницею подружжя під час проведення реабілітації.
«Баді – собака-волонтер! Вона завжди бере участь у сеансах психологічної реабілітації за допомогою зоотерапії. Ми возимо її не тільки до дорослих, які потребують психологічної допомоги, але й до дитячих будинків, де діти залюбки з нею граються, забуваючи біль від втрати батьків…», – каже хазяйка собаки.
Семінар у Миколаєві став черговим заходом, на якому волонтери з Вінниці на практиці продемонстрували можливості зоотерапії, передали фронтовикам і волонтерам приморського міста свій досвід проведення роботи по реабілітації вчорашніх воїнів. А Баді учасники семінару не безпідставно називали «найкращім реабілітологом, побратимом всіх «атовців», бойовою собакою…», яка сприяє створенню теплої зустрічі, дружньої та повноцінної атмосфери побратимства і любові…
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Бойові машини піхоти (БМП) – це широкий клас бойової техніки, основним завданням якої є доставка солдат на поле бою, підвищення їх мобільності, посилення захисту та вогневої потужності піхоти. Сучасні БМП можуть виконувати безліч функцій, вони здатні підтримувати дії танків, а якщо треба, то і успішно боротися з ними.
Ідея надати броньовий захист піхоті вперше була впроваджена англійцями ще за часів Першої світової війни. Однак, техніка того часу була дуже тихохідною і вкрай ненадійною. Танки були не надто швидкими, і піхотинці легко встигали за ними і без всяких БМП.
Але вже в тридцятих роках минулого століття, в епоху стрімкого розвитку танкової техніки, про бойові машини піхоти згадали знову. Радянський Союз створив велику кількість танків і бронеавтомобілів, але довго не мав засобу доставки піхоти і її підтримки. Натомість у гітлерівській Німеччині роботи в цьому напрямку просувалися куди більш активно: військове керівництво Рейху, розробляючи концепцію Бліцкригу, розуміло, що швидкість пересування важлива не тільки для бронетехніки, а й для піхоти, що йде слідом. І до початку війни німці створили і запустили в серійне виробництво напівгусеничний бронетранспортер «Panzergrenadir», який не тільки доправляв бійців на поле бою, а й часто брав участь в боях, рухаючись поряд з танками.
Друге народження цей вид бойової техніки отримав в середині минулого століття. Військова доктрина того часу передбачала широке застосування тактичної ядерної зброї. Потрібна була машина, яка могла б захистити піхоту від вражаючих факторів ядерного вибуху і дозволяла солдатам вести бій, перебуваючи всередині бойової машини.
Так визначилася концепція створення БМП. Це бойова машина з високою прохідністю, повністю закрита, яка здатна не тільки привезти піхотинців на поле бою, але і підтримати їх під час атаки. Броня БМП захищає екіпаж від куль стрілецької зброї, осколків артилерійських снарядів і від вражаючих факторів зброї масового ураження.
В Радянському союзі БМП-1 прийняли на озброєння в 1966 році. Її розробили в КБ Челябінського заводу і вона стала першою в світі БМП, яку запустили в серійне виробництво. У 1967 році проект вперше продемонстрували публіці під час параду в Москві.
На БМП-1 була встановлена 73-мм гармата «Грім», кулемет, а також ПТУР «Малютка»; силова установка – шестициліндровий дизельний двигун В-2. Він знаходиться в передній частині (праворуч), поруч з ним (зліва) розташоване відділення управління. Бойове відділення займає центральну частину БМП, а позаду розташований десантний відсік, який вміщує вісім десантників.
Броня зроблена зі сталевих катаних листів, які встановлені під великим кутом. По бортах машини розташовані бійниці, які закриті спеціальними заслінками. Всю задню частину машини займають десантні двері, які виконують ще й функцію паливних баків. Башта БМП лита, круглої форми.
БМП-1 вміє плавати. Завдяки формі корпусу і спеціальних щитків вона може плисти зі швидкістю 7 км/год. Пересування у воді здійснюється за рахунок перемотування гусениць. Опорні катки зроблені порожніми, що покращує плавучість машини.
Слід сказати, що початок експлуатації цієї бронемашини припав на період стрімкого розвитку протитанкових засобів. Тому до БМП-1 швидко з’явилося багато претензій, головним чином, пов’язаних зі ступенем її захищеності.
Вже невдовзі після початку експлуатації моделі кілька країн НАТО прийняли на озброєння нові підкаліберні снаряди, які могли вражати лобову броню БМП-1 на відстані у 1000 метрів. А гармата «Бушмастер», встановлена на основну американську БМП «Бредлі», могла пробити броню БМП-1 на відстані до 2000 метрів.
Досвід афганської війни і арабо-ізраїльського конфлікту показав, що бортова броня пробивається навіть кулею калібру 12,7 міліметрів. Попадання ж протитанкової гранати призводило до займання автомобіля і підриву боєкомплекту.
БМП-1 була на озброєнні кількох десятків країн, переважно, союзників СРСР. Ця бронемашина брала участь в конфліктах в різних частинах світу, були й численні спроби її модернізації. В основному – через посилення озброєння і поліпшення броні. На жаль, головні недоліки БМП-1 проявилися в тому числі і під час її використання українською армією під час вторгнення РФ на Донбасі. За даними Міністерства оборони та Deffence Express, лише у період з 2014 до 2016 років українська армія безповоротно втратила 214 БМП різних моделей; ще 1415 були пошкоджені. З іншого боку, це пояснюється тим, що тривалий час БМП були головною ударною силою на фронті, і через великі втрати цих машин їх навіть почали закупати за кордоном. На жаль, те ж саме можна стверджувати і зараз, адже після відведення озброєння вогнева потужність БМП (мова про 73-міліметрову гармату) сильно допомагає нашим бійцям відповідати на провокації ворога.
“По БМП проблема залишається. Там потрібна кардинальна програма модернізації, але зараз військові вирішили, що модернізувати застарілі БМП-1, вкладати гроші – немає сенсу. Тобто потрібен перехід на абсолютно інший зразок, який буде основним в ЗСУ”, – повідомляє військовий експерт Михайло Жирохов.
Натомість наші військові не поспішають відмовлятися від БМП, оскільки замінити їх прямо зараз нічим. Через це з 2018 року вони просто змінили тактику використання цих бронемашин. В деяких частинах БМП почали використовувати у якості самохідних гармат.
“Питання застосування БМП з закритих вогневих позицій назріло вже давно, проте прив’язатися до місцевості і зробити необхідні розрахунки було досить складно. Тоді за справу взялися артилеристи, які і придумали, як використовувати калібр «бехи», при цьому не підставляючи особовий склад і техніку під вогонь противника. Планшети, якими артилеристи користуються вже давно, тепер будуть допомагати піхоті з розрахунками. Поєднання маневреності, калібру гармати БМП з новітніми технологіями української армії вивело тактику ведення бойових дій в районі проведення ООС на якісно новий рівень. Так, наявність у роті восьми – дев’яти БМП-1, перетворює піхотний підрозділ в “мінометну батарею”, – розповів Володимир Черевко, помічник командира одного з батальйонів у зоні ООС.
Додамо також, що ще до початку бойових дій на Донбасі через наявність великої кількості БМП-1 на складах зберігання українськими інженерами робилися спроби модернізації машини. Найбільш вдалим варіантом на сьогодні стала БМП-1У. Це фактично та ж сама БМП-1, але з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал-А», розробленим в кінці 1990-х років в Науково-технічному центрі артилерійсько-стрілецького озброєння.
На ринок модернізації БМП-1 намагалися вийти і інші приватні компанії. Так, на виставці «Зброя та безпека-2017» був запропонований варіант модернізації від «Практики». Інженери цієї компанії змінили геометрію корпусу БМП, що дозволило значно збільшити внутрішній простір і поліпшити комфорт десанту та екіпажу. Машину оснастили відкидною рампою (як і на БМП-1У) і сучасними протимінними сидіннями.
Підсумовуючи, зазначимо, що попри свою відверту застарілість БМП-1 ще щонайменше якийсь час будуть активно використовуватися Збройними Силами України в війні з РФією, оскільки новітнього озброєння, здатного замінити ці машини, в нас поки немає і не передбачається. При цьому, також досі немає і єдиної державної програми модернізації цих машин. Водночас, країна агресор нині активно постачає у свої частини модернізовані БМП-1АМ «Басурманин»; не виключено, що скоро з ними доведеться боротися і нашим військовим.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Упродовж минулої доби, 14 листопада 2020 року, окупаційні збройні формування Російської Федерації тричі порушили “повний та всеохоплюючий режим припинення вогню”.
Біля населеного пункту Водяне в обідній час противник застосував автоматичний станковий гранатомет, а ввечері одночасно з гранатометами різних систем, стрілецькою зброєю по нашим бійцям зафіксовано відкриття вогню ворожим снайпером з боку тимчасово окупованої Ужівки.
Для збереження життя та здоров’я українських захисників наші воїни дали адекватну відповідь, після чого режим тиші було відновлено.
Сьогодні з ранку, 15 листопада 2020 року, російські окупанти вже один раз порушили “досягнуті мирні домовленості”, здійснивши кілька неприцільних пострілів зі стрілецької зброї в районі Мар’їнки.
Бойових втрат і поранень серед українських захисників унаслідок ворожих обстрілів вдалося уникнути.
Прес-служба Міністерства закордонних справ України повідомило, що в Османській архіві були знайдені унікальні документи – оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору.
Сепаратний мирний договір, підписаний 3 березня 1918 року у місті Брест-Литовську представниками Радянської Росії і Центральних держав, що забезпечив вихід РРФСР з Першої світової війни. Укладенню Брестського мирного договору передували угода про перемир’я на Східному фронті і мирна конференція, що проходила в три етапи з 22 грудня 1917 року. Саме цим договором більшовики визнали незалежність УНР.
“На це з великим невдоволенням була змушена погодитися і більшовицька делегація на чолі з Левом Троцьким, яка вела власні мирні переговори в Брест-Литовську. Однак, на жаль, формально визнавши незалежність УНР і офіційно підписавшись під цим 3 березня 1918 року, вже через рік більшовики перейшли в наступ, і бурхливий період “першої української незалежності” (в 20-му столітті – прим.ред.) закінчився “- нагадують в МЗС.
Навколо Новгородського Бахмутського району Донеччини задля забезпечення контролю екологічної безпеки проводять планові роботи із забору проб ґрунтових вод. Про це повідомляє “Армія-Inform”.
Забір проводять у свердловинах навколо шламонакопичувача Фенольного заводу. Наразі аналіз хімічного складу ґрунтових вод свідчить про дотримання норм кількості хімічно-небезпечних речовин, повідомила журналістам Українська сторона Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.
Роботи проводить Командування об’єднаних сил у тісній взаємодії з Українською стороною СЦКК та патрулем СММ ОБСЄ, а також групою розмінування ДСНС України. Останні які забезпечують контроль дотримання режиму припинення вогню та надають гарантії безпеки усім учасникам.
УХарковівЧервонозаводськомусудісьогодніобрализапобіжний західчоловікові,якийпогрожувавпідірватисебегранатою. Фото з суду надали місцеві телеграм-канали.
Останні винищувачі F-4EJ зі складу 301-ї тактичної винищувальної ескадрильї (301 Hikkotai) Повітряних сил самооборони Японії на цьому тижні відправилися до фінального туру по країні.
20 листопада стане останнім офіційним днем фантомів в складі японських ВВС. Про це повідомляють у відомстві.
