У парламенті Угорщини відбулася зустріч представників Державного самоврядування українців Угорщини з українськими ветеранами війни. Під час зустрічі ветеранам подякували за службу, мужність і стійкість.
Про це повідомило Державне самоврядування українців Угорщини.
У зустрічі від імені парламентської представниці української національності в Угорщині Ліліани Грекси взяла участь депутатка Державного самоврядування українців Угорщини Євгенія Єдлічка. Вона подякувала українським ветеранам за службу Україні та відданість. Також Єдлічка висловила вдячність уряду Угорщини за увагу до українських ветеранів та організацію таких візитів.
Під час зустрічі українські ветерани подарували спеціальне фронтове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Також вони передали календар із фотографіями українських військових і поранених захисників. За інформацією Державного самоврядування українців Угорщини, ці подарунки передадуть до Української бібліотеки імені Івана Франка при самоврядуванні.
Під час візиту Євгенія Єдлічка також поспілкувалася з послом України в Угорщині Федором Шандором та представниками угорських державних установ.
Інших подробиць зустрічі організатори не повідомили. Про кількість ветеранів, які взяли участь у заході, також не уточнюється.
Самостійно дістатися на реабілітацію, повернутися до роботи, забезпечувати себе та родину — для багатьох ветеранів ці можливості залежать від доступності власного автомобіля. Особливо у громадах, де бракує громадського транспорту. Водночас до вартості машини додаються витрати на розмитнення, а для частини людей — ще й на переобладнання відповідно до їхніх потреб.
Наша редакція вже розповідала про ветеранську ініціативу щодо пільгового ввезення автомобілів та пропозиції до законопроєктів №15194 і №15195. Тепер її учасники зібралися на пресконференції «Доступне розмитнення авто для ветеранів: вже на часі!». Разом із представниками громадських організацій і депутатами вони обговорили, як просувати зміни та узгодити механізм, який враховуватиме потреби ветеранів і можливі ризики для держави.
Питання, яке порушують роками
Заступник голови Ради ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрій Корсунов розповідає, що організація проводила форуми, обговорення та зверталася до народних депутатів щодо пільгового ввезення автомобілів ще у 2017 році. Відтоді потреба в такій підтримці лише загострилася.
«Власний автомобіль — це і засіб пересування, і можливість забезпечити свою родину і себе мінімальним доходом», — говорить Юрій Корсунов.
За його словами, у невеликих містах і селищах відсутність транспорту може обмежувати можливості ветерана повернутися до активного життя. Тому учасники ініціативи розглядають доступність автомобіля як складову соціальної підтримки та очікують від держави конкретних рішень.
Screenshot
Про тривале очікування говорить і ветеран Костянтин Руденко, який приїхав на пресконференцію з Харкова. Він служив під час мобілізації 2015 року та повернувся до війська в перший день повномасштабного вторгнення. Напередодні заходу його колишній командир взводу нагадав: на можливість пільгового ввезення автомобіля сподівався ще після демобілізації у 2016-му.
«На жаль, уже багато моїх побратимів, тих, що і тоді зі мною служили, і зараз поруч воювали, уже ніколи не скористаються цим правом. Але для тих, хто залишився, для тих, хто повернеться, ми маємо це вибороти», — говорить Костянтин Руденко.
Screenshot
Тимчасовий механізм для військових і постійний — для ветеранів
За основу своїх напрацювань ініціативна група обрала законопроєкти №15194 та №15195. Ветеран Василь Радковський пояснює, що запропонована учасниками модель передбачає два механізми: для чинних військовослужбовців — на період воєнного стану та ще 90 днів після його завершення, для ветеранської категорії, зокрема учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, — на постійній основі.
«Реабілітація не закінчується, коли закінчується війна. Вона може тривати рік, два, три, можливо, все життя. Тому не треба говорити про якийсь певний термін — це має бути постійна норма», — наголошує Василь Радковський.
Він також порушує питання охоплення майбутньою підтримкою людей із різними групами інвалідності. На його думку, потребу в мобільності мають враховувати і для ветеранів із третьою групою, які також втратили здоров’я та потребують реабілітації.
Screenshot
Як пропозиції опрацьовували на Хмельниччині
До підготовки змін долучилася профільна комісія Хмельницької обласної ради. Депутат облради Олександр Розізнаний розповідає, що до роботи залучили ветеранів, експертів, представників податкових і митних органів. Основну увагу приділили розширенню кола людей, які могли б скористатися пільгою.
Напрацювання направили до парламентського комітету, народного депутата Мар’яна Заблоцького та депутатів Верховної Ради від Хмельниччини. За словами Розізнаного, заперечень щодо структури та змісту поданих пропозицій вони не отримали. Водночас це ще не означає їх ухвалення.
Наступним кроком депутат вважає створення робочої групи, яка опрацює наявні ініціативи та підготує узгоджене рішення.
«Має бути створена робоча група, і ця група нехай запрацює», — наголошує Олександр Розізнаний.
На його думку, подальше просування змін залежить від політичної волі та готовності винести напрацьований механізм на розгляд парламенту.
Screenshot
Що потрібно врахувати у фінансових розрахунках
Один з аргументів у дискусії про пільгове розмитнення — можливе зменшення бюджетних надходжень. Народний депутат України Тарас Тарасенко вважає, що оцінка має охоплювати не лише платежі під час ввезення автомобіля, а й подальші витрати на його використання.
«Вони не рахують, скільки буде витрачено потім і скільки податків піде в оборот від того ж палива, від ремонтів, від сервісів», — говорить Тарас Тарасенко про підхід до таких розрахунків.
Він пропонує спільно прорахувати різні варіанти та залучити до обговорення представників міністерств, податкової й Міністерства фінансів. Окремої уваги, за його словами, потребують доступність переобладнання автомобілів і підтримка людей з інвалідністю.
Тарасенко висловив готовність долучитися до робочої групи та, за умови узгодження позицій, ініціювати внесення відповідного законопроєкту. Першим кроком він запропонував звернення до голови профільного комітету щодо організації такої роботи.
Screenshot
Підтримка не має залежати від бюджету громади
Ветеран, голова правління ГО «Український ветеранський центр» Дмитро Гнатюк звертає увагу на різні фінансові можливості місцевих бюджетів. За його словами, на Миколаївщині формується ветеранський рух і налагоджується діалог з органами місцевого самоврядування. Проте навіть готовність громади підтримувати ветеранів не завжди підкріплена достатніми ресурсами.
«Громада в Києві може зробити ветерану якусь додаткову знижку, пільгу на покупку цього автомобіля, а громада Миколаївщини не може», — пояснює Дмитро Гнатюк.
Саме тому він очікує активнішої участі Міністерства у справах ветеранів. На його думку, державна підтримка мала б допомогти громадам із меншими бюджетами та зменшити нерівність у доступі ветеранів до таких можливостей.
Screenshot
Від обговорення — до спільної роботи
Керівник ГС «Рух ветеранів України» Дмитро Шатровський розповідає, що займається питанням доступного розмитнення ще з 2020 року. За його словами, одним із підсумків нинішньої пресконференції стала домовленість про подальшу роботу над створенням спільної групи.
До неї планують залучити представників ветеранських організацій, народних депутатів, зокрема тих, хто має бойовий досвід, та Міністерства у справах ветеранів. Паралельно учасники хочуть розширити інформування про ініціативу.
«Розширимо медійну кампанію, щоб більше учасників бойових дій мали ситуаційну обізнаність із цього питання, і залучимо ширше коло підтримки», — говорить Дмитро Шатровський.
Screenshot
Пресконференція окреслила наступний крок — зібрати учасників за одним робочим столом, узгодити коло отримувачів підтримки, фінансові розрахунки та законодавчий механізм. Однак склад робочої групи, строки її роботи й остаточний зміст пропозицій ще належить визначити.
Наша редакція стежитиме за тим, як ці домовленості втілюватимуть на практиці. Для ветеранів результатом має стати можливість придбати автомобіль і користуватися ним для лікування, роботи та повсякденних потреб.
Учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни у 2026 році можуть отримати назад гроші, які заплатили за автоцивілку. Страхова компанія одразу робить 50% знижки на поліс, а другу половину ветеран спочатку платить сам. Після цього держава може повернути ці кошти через «Дію».
Право на таку компенсацію мають повнолітні УБД та люди з інвалідністю внаслідок війни, які самі керують власним автомобілем. Посвідчення ветерана має відображатися в застосунку «Дія», а РНОКПП — бути підтвердженим у державних реєстрах.
Також поліс ОСЦПВ потрібно оформити після 1 січня 2025 року у страховій компанії, яка є членом МТСБУ.
Під час оформлення автоцивілки важливо скористатися саме пільгою зі знижкою 50%. Якщо ветеран купить поліс за повною ціною і не оформить пільгу, держава не поверне ці гроші. Крім того, на момент подання заяви поліс має бути чинним.
Подати заявку на компенсацію можна онлайн, без походу до державних установ. Для цього потрібно відкрити «Дію», зайти в розділ «Ветеран PRO» та вибрати послугу компенсації автоцивілки. Потім треба перевірити дані про себе, автомобіль і поліс, вибрати наявну або створити нову «Дія.Картку» та подати заяву. Після цього «Дія» автоматично перевірить інформацію про ветерана, автомобіль та страховий поліс. Дані звіряються з реєстром ветеранів війни, реєстром транспортних засобів і базою МТСБУ.
Якщо всі умови виконані, компенсацію перерахують на «Дія.Картку».
Є й обмеження для водіїв, які вже отримали таку компенсацію. Якщо після цього водій з власної вини потрапить у ДТП, наступного року він не зможе оформити ОСЦПВ на пільгових умовах. Тобто скористатися знижкою та компенсацією знову в такому випадку не вийде.
Якщо подати заявку через «Дію» не виходить, потрібно перевірити кілька речей. Зокрема, чи не закінчився термін дії поліса, чи правильно вказаний РНОКПП, чи збігається VIN автомобіля з даними в реєстрі та чи правильно зазначена категорія пільги. Якщо помилка в самому страховому договорі, її потрібно виправити через страхову компанію, а щодо даних про автомобіль — звернутися до підтримки «Дії» або сервісного центру МВС.
У Калуші 20-річну місцеву жительку засудили до шести років ув’язнення за підпал автомобілів двох ветеранів війни. Обидві автівки дівчина підпалила у лютому 2026 року. За даними суду, за кожну машину їй обіцяли заплатити по 30 тисяч гривень.
Про це повідомили на Facebook-сторінці Калуського міськрайонного суду.
Як розповіла сама обвинувачена в суді, у січні вона познайомилася в Telegram із хлопцем, який назвався «Олегом» і сказав, що перебуває у Києві. Спочатку вони просто спілкувалися, а згодом він запропонував їй підпалювати автомобілі за гроші. Він надсилав дівчині координати та фотографії машин, а також давав гроші на бензин.
10 лютого дівчина підпалила в Калуші автомобіль Opel, який належав учаснику бойових дій. За другий підпал вона мала отримати ще 30 тисяч гривень. 12 лютого вона облила бензином і підпалила Volkswagen Transporter, який належав ветерану війни з інвалідністю I групи.
Після підпалів дівчина знімала все на відео та надсилала записи чоловікові з Telegram. Спочатку він сказав їй, що автомобілі нібито належать працівникам ТЦК. Після другого підпалу їй наказали їхати до Львова, де для неї знайшли та оплатили квартиру, а потім планували відправити до Києва й зробити нові документи.
У Львові від дівчини також хотіли, щоб вона підпалила ще одну машину. Вона погодилася, але цього не зробила, бо, за її словами, зрозуміла, що її обманюють. Після цього вона повернулася до Калуша.
За словами засудженої, чоловік із Telegram погрожував їй зверненням до СБУ та шантажував особистими фотографіями, які вона раніше надсилала йому. 14 лютого дівчину затримали. У суді вона визнала свою провину та попросила вибачення у двох ветеранів, чиї автомобілі були знищені.
Суд визнав 20-річну жительку Калуша винною за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України — умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. Їй призначили шість років ув’язнення. Крім того, вона має відшкодувати потерпілим понад 1,2 мільйона гривень матеріальної та моральної шкоди.
Першому ветерану суд присудив 218 тисяч 790 гривень матеріальної та 200 тисяч гривень моральної шкоди. Другому потерпілому мають відшкодувати 543 тисячі 982 гривні матеріальної та 300 тисяч гривень моральної шкоди. Також жінка має сплатити державі 45 тисяч 907 гривень за проведення експертиз.
Вирок ще не є остаточним: його можуть оскаржити в апеляційному суді протягом 30 днів із дня проголошення.
Ветеран російсько-української війни Андрій Пістолькорс отримав 250 тисяч гривень ваучерної підтримки від Вінницької міської ради та започаткував власну справу. Кошти він витратив на придбання обладнання для виробництва сувенірної та художньої продукції з дерева.
Про це повідомляє «Вежа» з посиланням на Вінницьку міську раду.
Для роботи ветеран придбав верстат із ЧПУ-управлінням та необхідні допоміжні інструменти. Таке обладнання дозволяє точно обробляти деревину, створювати складні рельєфні елементи та виготовляти серійні вироби. У роботі майстер використовує дуб, ясен і клен.
До повномасштабного вторгнення Андрій Пістолькорс понад 30 років працював у сфері дизайну та займався геральдикою. У 2022 році він долучився до територіальної оборони, а згодом служив у бригаді, яка спеціалізується на безпілотних авіаційних системах. Після завершення військової служби у грудні він повернувся до дизайну та поєднав його з деревообробкою.
Ескізи для своїх виробів Пістолькорс створює самостійно. Спочатку розробляє дизайн у 3D на комп’ютері, потім готує програму для ЧПУ-верстата, після чого обладнання переносить задум на деревину. Такий підхід дозволяє створювати складні рельєфні вироби та повторювати їх у серійному виробництві. Один із головних напрямів, який ветеран хоче розвивати, — сувенірна продукція, присвячена Вінниці. Для майбутніх виробів він планує використовувати місцеву символіку та історії міста. За словами Пістолькорса, Вінниця має власну унікальність, яку можна передавати через сучасний дизайн.
Ваучерна підтримка є частиною міської Програми підтримки малого та середнього бізнесу. Її започаткували у 2024 році, передбачивши сім видів ваучерів, зокрема окремий напрям для ветеранів, які хочуть відкрити власну справу. Цього року розмір ветеранського ваучера збільшили зі 100 до 250 тисяч гривень. Ветеран зазначає, що без ваучерної підтримки запуск виробництва зайняв би значно більше часу. Отримані від міста кошти дали можливість одразу придбати необхідне обладнання та автоматизувати частину виробничих процесів.
Наразі майстер продовжує працювати над новими виробами та планує розвивати виробництво дерев’яних сувенірів із власним дизайном.
У Вінницькій міській раді також зазначають, що власна справа для ветерана стала одним зі способів повернення до цивільного життя після військової служби. Пістолькорс вважає, що улюблена робота та заняття, яке захоплює, можуть полегшити адаптацію ветеранів після повернення з війни. Його виробництво наразі зосереджене на деревообробці та створенні продукції з вінницькою символікою.
Кабінет Міністрів розглядає можливість виділити в національному телемарафоні «Єдині новини» окремий час для інформації про ветеранську політику. Йдеться про пів години або годину ефіру, де розповідатимуть про державні програми, послуги та підтримку ветеранів.
Про це наприкінці серпня заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
За словами Корецького, під час спілкування з ветеранами та представниками підприємницьких спільнот він побачив проблему з інформуванням. Частина державних програм, які вже працюють, не доходить до людей просто тому, що вони про них не знають. Прем’єр зазначив, що деякі з цих програм отримують позитивні відгуки від тих, хто ними скористався, однак інформації про них, за його словами, недостатньо.
Окремо уряд планує переглянути експериментальні програми, які не виправдали себе. Корецький зазначив, що від частини таких ініціатив можуть відмовитися. Водночас програми, які працюють і мають попит, планують ширше висвітлювати.
Однією з ідей уряду є створення в телемарафоні окремого інформаційного блоку про ветеранську політику. Остаточного формату поки немає, але розглядають варіант із «ветеранською півгодиною» або цілою годиною ефіру. У цьому блоці хочуть розповідати про державні послуги, проблеми та виклики, а також запрошувати гостей, які зможуть відповідати на запитання ветеранів.
Корецький також звернув увагу на велику кількість джерел, з яких ветеранам доводиться отримувати інформацію. За його словами, уряд хоче зосередити такі відомості за принципом «єдиного вікна». Ідея полягає в тому, щоб в одному інформаційному просторі можна було дізнатися про доступні послуги, поставити запитання та отримати відповіді.
Ветеран і депутат Рівненської обласної ради Андрій Усач заявив про грубе поводження прикордонників під час перетину кордону. Про ситуацію він розповів у своїх соцмережах. За словами Усача, він їхав за кордон у волонтерську поїздку від благодійного фонду «Невтомні їжаки», щоб залучити гуманітарну та технічну допомогу для ЗСУ.
Про інцидент Андрій Усач повідомив у своєму Facebook.
За словами ветерана, під час оформлення на пункті пропуску прикордонники відмовилися пропустити транспортний засіб поза чергою. Вын звертав увагу посадовців на свій статус та інвалідність, оскільки пересувається на протезі. Проте йому порадили перейти на піший пункт пропуску та чекати там у загальній черзі.
У результаті він був змушений долати пункт пропуску пішки.
Ветеран вважає, що під час перетину кордону не було враховано його право на пріоритетний прохід. Він також заявив, що через ситуацію звертається до керівництва Державної прикордонної служби України.
Усач та представники громадськості вимагають провести офіційне розслідування обставин інциденту. Також вони хочуть отримати правову оцінку дій прикордонників. Наразі йдеться саме про заяви ветерана та вимоги щодо перевірки ситуації, а остаточну оцінку діям посадовців має дати відповідне розслідування.
Центр протидії дезінформації повідомив про нову російську кампанію в TikTok із використанням відео, створених штучним інтелектом. У роликах нібито українські ветерани емоційно розповідають, що держава їх покинула, та заявляють про відмову «платити хабарі».
Автори відео роблять ставку на крик, агресію та сильні емоції, щоб викликати у глядачів швидку реакцію.
Насправді зображені у цих роликах люди та самі відео повністю згенеровані за допомогою штучного інтелекту. За даними Центру, фейки поширюють через мережу ботакаунтів, які працюють за типовою схемою російських психологічних операцій. Таким чином автори кампанії намагаються видати вигадану історію за реальні свідчення українських ветеранів.
Це не перша подібна кампанія. Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв про ШІ-відео, у яких нібито українські жінки зі сльозами та істериками говорили про мобілізацію і корупцію. Тоді також використовували емоційну подачу та фейкових персонажів для поширення потрібних російській пропаганді повідомлень.
У новій кампанії російська пропаганда використовує тему ветеранів, яка є особливо чутливою для українського суспільства.
За даними Центру, таким способом намагаються створити враження хаосу, підірвати довіру до державних інституцій і посилити зневіру серед українців.
Користувачам радять критично ставитися до емоційних відео в соцмережах, особливо якщо вони містять гучні звинувачення, але не мають підтвердження з надійних джерел. Сильна емоція у ролику сама по собі не є доказом того, що показана історія відбулася насправді.
Близько 70% ветеранів незадоволені роботою Міністерства у справах ветеранів. Це підтвердив Віталій Кім під час брифінгу з журналістами. Водночас він не уточнив, на основі якого опитування або дослідження отримано цю цифру.
Кім також повідомив, що в міністерстві є програми, які визнають неефективними та закривають. Які саме програми припинять, міністр не уточнив.
За його словами, передусім держава має забезпечити ветеранам базові речі — виплати, отримання статусу учасника бойових дій, лікування та відновлення. Міністр також говорив про фінансування ветеранської політики. За його словами, у США на одного ветерана припадає близько 40 тисяч доларів на рік, у Канаді — близько 27 тисяч, а в Австралії — 35–37 тисяч доларів. В Україні, за його підрахунком, цей показник становить близько 1400 гривень на рік.
Кім заявив, що після завершення війни видатки на ветеранів потрібно буде збільшувати в рази. Водночас зараз, за його словами, головним пріоритетом держави залишаються зброя та забезпечення чинної війни. Міністр також зазначив, що ветеранська політика потребує постійного вдосконалення, але базові послуги для ветеранів мають бути забезпечені вже зараз.
Окремо Кім розповів про зміни в роботі самого міністерства. Раніше, за його словами, Мінветеранів здебільшого виконувало інформаційну функцію, а тепер планують змінити закон, щоб міністерство могло розробляти стандарти ветеранських послуг.
Також планують розвивати мережу ветеранських центрів та спростити отримання документів і державних послуг.
В Україні 330 тисяч ветеранів офіційно зареєстровані як непрацюючі. І це недопрацювання держави.
Про це під час брифінгу в Укрінформі заявив міністр у справах ветеранів Віталій Кім. За його словами, близько 200 тисяч із них можуть працювати неофіційно, однак ця цифра є його особистою оцінкою.
Кім зазначив, що одне із завдань держави — допомогти ветеранам перейти з неофіційної зайнятості до офіційної. На його думку, для цього можуть використовувати фінансові доплати та інші стимули. Міністр вважає, що такі умови можуть спонукати роботодавців офіційно оформлювати ветеранів і сплачувати за них податки.
За словами Кіма, ветерани та ветеранки становлять приблизно 6–7% усіх людей, які працюють в Україні. Якщо враховувати членів їхніх сімей, це близько 10 мільйонів людей. Міністр наголосив, що ветерани є значною частиною української економіки, тому для них важливо не створювати окремий ринок праці, а адаптувати звичайний бізнес до працевлаштування ветеранів.
Кім також розповів про програму зі створення 100 тисяч робочих місць. Одночасно створити таку кількість нових вакансій неможливо, тому держава працює над тим, щоб бізнес був готовий наймати ветеранів. Близько 120 підприємств уже підписали відповідні документи, а також триває робота над стандартом робочого місця для ветеранів.
Окремо уряд працює над працевлаштуванням ветеранів у поліції. Кім повідомив, що зараз у патрульній поліції є близько 6 тисяч вакантних посад, а в районних підрозділах поліції — ще близько 4 тисяч. Загалом, за його словами, йдеться про близько 10 тисяч робочих місць, на які можуть претендувати ветерани.
