Після провальної спроби представити світовій спільноті з трибуни ООН маріонеткові утворення ЛуганДонії, як щось самостійне і незалежне від Росії, Україні потрібно було очікувати якоїсь провокації. І з цим росіяни не забарилися.
Сьогодні вранці позиції Об’єднаних сил бу
ли піддані обстрілу із 122 мм гармат та 120 мм мінометів. Але й це Кремлю виявилося неостатнім.
Федеральна служба безпеки Росії заявила про перестрілку на кордоні з Україною, є один загиблий нібито при спробі “порушення кордону з України в Російську Федерацію”. Про повідомляє російське видання “РІА Новості” з посиланням на пресслужба ФСБ РФ.
“На ділянці прикордонного управління ФСБ Росії по Бєлгородській та Воронезькій областях 4 грудня поточного року прикордонним нарядом попереджено спробу порушення кордону з України в Російську Федерацію трьома озброєними невідомими. При спробі затримання порушники вчинили збройний опір. В результаті вогню один з них отримав поранення, несумісні з життям, двоє зникли на території України”, – йдеться у повідомленні. Як вказано, на «місці злочину росіянами проводяться якісь «оперативно-слідчі дії».
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко повідомив у коментарі “Українській Правді”, що прикордонники не фіксували жодних порушень, але перевіряють інформацію, поширену ФСБ Росії про стрілянину на кордоні, і місцевість, де нібито стався інцидент.
Варто нагадати, що після «провокації в Гляйвіці», де загиблі виявилися одягнені у форму польської армії, 01 вересня 1939 року Гітлер, яка намагається наслідувати російський президент, віддав наказ Вермахту розпочати війну з Польщею…
Індонезія і Франція близькі до укладення угоди про покупку індонезійською стороною 48 винищувачів Dassault Rafale. Про це повідомляє “LaTribune.fr”.
Переговори почалися після того, як Індонезія відмовилася купувати винищувачі F-16 у США, а самі американці відмовилися продавати винищувачі F-35. Крім цієї угоди Індонезія вела переговори з Австрією про викуп австрійських Eurofighter Typhoon. При цьому можлива угода щодо винищувачів Су-35 зайшла в глухий кут.
Переговори між Францією і Індонезією просуваються швидкими темпами, і угода може бути підписана найближчим часом, повідомив у четвер французький веб-сайт “LaTribune.fr” з посиланням на кілька джерел. Індонезійська сторона хоче укласти контракт до кінця поточного року.
Ветерани – у трійці категорій, які найчастіше потребують правової допомоги. Повертаючись з війни вони зіштовхуються з проблемами, які потребують захисту трудових, адміністративних та сімейних прав.
Вихід – створення ефективної системи правового інформування ветеранів щодо захисту їх законних прав.
02 грудня 2020 року Мінветеранів, Мін’юст та Координаційний центр з надання правової допомоги об’єднали свої зусилля в цьому напрямку підписавши меморандум про співпрацю.
В Україні центри безоплатної вторинної правової допомоги працюють з 2012 року. За цей період центрах понад 40 тисяч ветеранів отримали безоплатну вторинну правову допомогу. Зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» значно розширили їх права – якщо раніше учасники бойових дій могли звертатися виключно щодо розв’язання питань їхнього соціального захисту, то тепер – з будь-яких правових питань. Відтепер можна буде скористатися послугами юристів або адвокатів, зокрема, для захисту та представництва своїх інтересів у судах та допомоги у складанні документів процесуального характеру.
«У законодавстві відбувається багато змін, які людям треба пояснювати через призму юридичних нюансів. І краще це можуть зробити фахівці системи безоплатної правової допомоги», – переконаний заступник міністра у справах ветеранів Олексій Ілляшенко.
Меморандумом передбачено проведення спільних правових дискусій, інформаційних, правопросвітницьких заходів та проєктів. Також, у рамках співпраці будуть розроблені спільні друковані інформаційні матеріали щодо прав та соціальних гарантій ветеранів війни та членів сімей ветеранів.
«Регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги вже давно співпрацюють з територіальним відділами Мінветеранів. Відтепер, завдяки підписанню меморандуму, ми переходимо до системного рівня співпраці. Найближчим часом ми складемо спільний план дій і будемо за ним працювати»,– зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
В рамках співпраці також здійснюватиметься аналіз наявних проблем соціальної та правової захищеності ветеранів, що допоможе удосконалити чинні та розробити нові механізми забезпечення захисту їхніх прав, у тому числі внесення змін до законодавства.
Довідка
Безоплатну первинну правову допомогу (юридичну консультацію або роз’яснення з правових питань) ветерани можуть отримати:
– за безкоштовним телефоном системи БПД 0 800-213-103
Тренінговий курс “Нове життя після АТО: практичний курс підприємця” відбудиться ЗАВТРА, 05.12.2020, об 11-00 онлайн в програмі zoom. Запрошуються усі бажаючі учасники бойових дій та члени їх сімей.
Учасники отримають унікальну можливість вивчити основи планування, маркетингу, фінансів, управління персоналом та продажів та розробити бизнес-план власної справи.
Метою проєкту є відновлення психологічного стану учасника АТО за рахунок отримання нових знань про фінансові можливості в державі та грантові пропозиції на основі інформаційно-навчального матеріалу.
Проект реалізується за співфінансування РОДА та ГО «Простір твоїх можливостей» та є безкоштовним для учасників.
Попередня реєстрація за мобільним номером 068-024-71-73, Наталія (пришіть на вайбер -долучу до групи)
Використовувати гвинтокрили для боротьби з підводними човнами почали ще в кінці Другої світової війни. Піонерами стали американці, які застосовували для патрулювання апарати конструктора Сікорського, і німці, які експериментували з власними розробками.
У післявоєнні роки по обидві сторони «залізної завіси» у відповідь на бурхливий розвиток підводних флотів активно розвивалися і сили протичовнової оборони (ПЧО). Вертольотам швидко знайшлося місце в цьому напрямку гонки озброєнь. Їх застосування дозволяло при відносно невеликих фінансових витратах домогтися високої ефективності. Вертольоти могли значно швидше надводних кораблів прибути в район можливого знаходження субмарини, володіли більшою пошукової швидкістю, для розміщення не вимагали дорогих аеродромів, давали можливість легко маневрувати силами і організовувати взаємодію між різнорідними складовими ПЧО.
У гонці озброєнь саме цього сегменту першими досягли успіху американські конструктори, а саме – вертольотобудівне підприємство Сікорського. Компанія випустила кілька вкрай вдалих зразків: зокрема, протичовновий SH-34 та особливо знаменитий SH-3A Seа King. Для безпосереднього захисту узбережжя радянській армії був потрібен солідний вертоліт ПЧО, який би як мінімум не поступався за характеристиками штатівському «Сі Кінгу».
Оптимальним шляхом створення такої машини було використання в якості бази новітнього (на той час) транспортно-десантного Мі-8. Напрацювання протичовнової модифікації «вісімки» почалися ще в 1958 році, за три роки до зльоту її першого прототипу. Конструктори розглядали кілька варіантів вертольота ПЧО, зокрема й амфібійний, який отримав фірмове позначення В-8Г (гідро).
Вертоліт Мі-14 почав розроблятися як протичовновий вертоліт берегового базування для військово-морського флоту. Планувалося зберегти конструктивні елементи Мі-8: несучі і рульові гвинти, системи управління, двигун, трансмісію; замінити планувалося фюзеляж і шасі. Для забезпечення можливості посадки на воду фюзеляж мав бути виконаний у вигляді човна з бічними поплавками і надувними балонетами.
Перший політ нового вертольота відбувся 1 серпня 1967 року, а в 1976-му під позначенням Мі-14ПЛ він був прийнятий на озброєння. Апарат був вельми оригінальним на той час, в основному за рахунок новаторського днища і бічних поплавків-балонетів. Всього до 1986 року було випущено 273 штуки Мі-14 всіх модифікацій (протичовновий, пошуково-рятувальний, тральщик).
Екіпаж гелікоптера – чотири людини – командир, правий льотчик, штурман-оператор і бортовий технік. Фюзеляж – суцільнометалевий напівмонокок, складається з носової і центральної частин, човна з «зябрами», хвостової і кільової балок. У носовій частині фюзеляжу розміщені робочі місця льотчиків і борттехніка, а також пілотажно-навігаційне, радійне обладнання.
Гелікоптер отримав прізвисько «Лайнер» – за зручну і простору компоновку кабіни і невисоку вібрацію. Також Мі-14 мав вражаючу дальність польоту, міг перебувати в повітрі 5,5 годин, здійснювати перельоти на відстань до 1100 км або 2 години вести гідроакустичний пошук. Звичайно, головною особливістю вертольота була повноцінна можливість посадки на воду, переміщення по поверхні води і подальший зліт. Крім того, в разі відмови двигунів Мі-14 міг сісти на воду і не потонути.
Мі-14 став першим в СРСР вертольотом з шасі, які прибираються. Ніші для його чотирьох опор були організовані в «зябрах» у передній частині човна. Прибирання-випуск здійснювалися за допомогою гідросистеми, яка також дозволяла збільшувати висоту основних опор вертольота на стоянці, що спрощувало завантаження озброєння в бомбовідсік. На відміну від Мі-8, для запуску двигунів на Мі-14 вирішили використовувати не бортові акумулятори, а допоміжну силову установку.
Для виявлення підводних човнів вертоліт був забезпечений пошуковою РЛС, спусковою гідроакустичною станцією, пошуковим магнітометром і апаратурою передачі даних, а для ураження підводних човнів міг нести торпеди і глибинні бомби і був оснащений пошуково-прицільної системою «Кальмар».
При цьому на експорт було відправлено більше цих машин, ніж залишилося в СРСР. 150 вертольотів отримали «союзники»: Польща, В’єтнам, Болгарія, Куба, Ємен, КНДР, Югославія, Румунія, НДР, Сирія і Лівія.
Військові історики розповідають, що створення протичовнового гелікоптера саме конструкторами КБ Міля було під питанням, оскільки спочатку цей проект хотіли довірити не їм.
“На той момент протичовновий вертоліт активно розроблявся в ОКБ імені Камова – Ка-25, Проте ще на етапі проектування стало зрозуміло, що його вагові характеристики не дозволяли розмістити на борту весь комплекс протичовнового обладнання, і, крім того, військові хотіли максимальної стандартизації. А так як основним вертольотом був Мі-8, то, по суті, було зроблено замовлення на його ПЧО-модифікацію.
Хоча Мі-14 був побудований за класичною схемою, він на той час виглядав дуже інноваційно. Озброєння складалося або з однієї торпеди АТ-1, або з 12 50-кілограмових протичовнових бомб, чи 8 250-кілограмових бомб в герметичному бомбовідсіку” – розповідають військові експерти.
В Україні вертольоти Мi-14 успішно використовуються донині. Майже рік тому Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» повідомив про перший завершений серійний ремонт протичовнового гелікоптера Мі-14ПЧ морської авіації ВМС України.
Перед тим ремонт цих машин здійснювався ДП «Севастопольське авіаційне підприємство», яке нині на окупованій території України. Для забезпечення та відновлення справності гелікоптерів Мi-14, згідно з рішенням Міноборони, протягом 2017-2018 років саме на «Авіаконі» були відремонтовані перші Мi-14 ВМСУ. А вже у 2019-му, у листопаді, ДП «Авіакон» передало ВМСУ перший Мi-14 із сучасним радіозв’язковим та навігаційним обладнанням.
Гелікоптер дійсно сильно модернізували. Його обладнали метеолокатором, багатофункціональною апаратурою навігації та зв’язку, навігаційним індикатором, авіаційними шоломами, курсовертикаллю, новими системами внутрішнього зв’язку, сигналізатором обледеніння, компасом, спеціальними антенами.
Після цього бойові спроможності морської авіації флоту значно зросли. У разі необхідності цей протичовновий гелікоптер може знищувати цілі противника із застосуванням бомбометання і торпед. Крім того, з його допомогою можна проводити розвідку й спостереження за надводною обстановкою, здійснювати заходи пошуково-рятувального забезпечення з фактичним наданням допомоги постраждалим на воді та їхньою подальшою евакуацією до найближчого медичного закладу.
“Україні дістався повний штат авіаційної ескадрильї, однак станом на 2014 рік в строю в складі 10-ї бригади морської авіації було всього п’ять «бортів». Коли почалася окупація Росією Криму, екіпажі бригади прийняли рішення перегнати техніку на материк. Це була дуже ризикована операція, так як з 27 лютого аеродром в Новофедорівці частково контролювався російським спецназом…
Нині машини досить активно літають над Чорним морем, виконуючи навчальні завдання. Правда, торпеди АТ-1, які залишилися на складах, в останні роки застосовують нечасто, так як в Криму росіяни захопили єдиний в ВМСУ катер-торпедолов U891 «Херсон», який «ловить» і доставляє на берег навчальні торпеди” – розповідає експерт Михайло Жирохов.
Зауважимо: модернізований гелікоптер Мі-14ПЛ бортовий номер 37 «жовтий» (заводський номер 78461) належить 10-й морській авіаційні бригаді Військово-Морських Сил України. На озброєнні бригади всього чотири гелікоптери типу Мі-14 – три протичовнових Мі-14ПЧ (бортові номери 35, 36, 37) та один пошуково-рятувальний Мі-14ПС б/н 34 «жовтий».
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Британський виробник люксових автомобілів Bentley оголосив, що буде використовувати п’ять вантажних літаків Антонов, щоб допомогти подолати потенційні проблеми з поставками, викликані виходом Великобританії з Європейського союзу.
Bentley виробляє і отримує більшу частину комплектуючих для автомобілів з континентальної Європи, і близько 24% продажів готових автомобілів також доводиться на континентальну Європу, – повідомив генеральний директор Bentley Адріан Холлмарк.
«Ми займалися плануванням два роки. У нас є п’ять «Антонових», які ми зарезервували для перевезення кузовів в Манчестер », – сказав Холлмарк.
Bentley не розголошує жодних подробиць щодо літаків.
У світі всього дві авіакомпанії, які можуть надати таку кількість літаків Ан-124 (а саме про це типі йде мова) потенційним замовникам. Російська «Волга-Дніпро» менше двох тижнів прийняла рішення про тимчасове призупинення польотів всіх своїх Ан-124 після аварії в Новосибірську.
Це робить українську авіакомпанію «Авіалінії Антонова» з її сім’ю Ан-124 у флоті єдиним потенційним перевізником для Bentley.
За інформацією пресслужби Об’єднаних сил, 03 грудня 2020 року, було зафіксовано дев’ять порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців.
Поблизу Водяного противник здійснив обстріл позицій ЗСУ з мінометів 120-го калібру та автоматичного гранатомета. Неподалік цього ж населеного пункту, використовуючи заборонені міни ПОМ-2, окупанти кілька разів підряд здійснювали дистанційне мінування місцевості перед позиціями наших військ.
Рашисти обстріляли наших захисників також в районі населених пунктів Шуми та Авдіївка з ручних протитанкових гранатометів, а поблизу Опитного – з підствольного гранатомета.
Сьогодні з ранку, 04 грудня 2020 року, поблизу населеного пункту Водяне російські окупаційні війська обстріляли позиції Об’єднаних сил із гармат 122-го калібру та 120-ти мм мінометів.
Пресслужба Об’єднаних сил стверджує, що обстріли російськими окупантами позицій ЗСУ не несли аж ніякої загрози нашим воїнам і тому українські підрозділи вогонь у відповідь не відкривали.
Бойових втрат і поранень серед українських захисників вдалося уникнути.
Про застосування збройними формуваннями Російської Федерації заборонених зразків важкого озброєння було повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону Спільного центру контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.
Саперами ДСНС у районах уздовж лінії розмежування сторін розміновано понад 6 гектарів території та знешкоджено 105 вибухонебезпечних предметів.
Прес центр ООС повідомляє, що військовослужбовців однієї з механізованих бригад, яка виконує завдання у складі операції Об’єднаних сил на Луганщині, привітав заступник їх Командувача Богдан Бондар.
“Вітаємо захисників України з високими нагородами, приєднуємося до привітань і щирих побажань на їхню адресу! Разом до Перемоги! Слава Україні!” – привітав військових генерал-майор Богдан Бондар.
Міністр оборони України Андрій Таран під час брифінгу для послів, військових аташе держав-членів НАТО та представників офісу НАТО в Україні розказав про бажання збільшити внесок у спільну роботу. Про це повідомляє прес-служба Міноборони.
“Приєднавшись до Програми розширених можливостей НАТО, прагнемо розширити горизонти нашого партнерства з НАТО, усвідомлюючи, що це “вулиця з двостороннім рухомˮ: маємо кращі можливості, але водночас і зобов’язання для досягнення спільних цілей” – зазначив Андрій Таран.
За словами військового, розвиваючи практичну співпрацю в рамках Програми розширених можливостей НАТО(EOP), Україна прагне збільшити свій внесок у діяльність НАТО. Зокрема наступного року Військово-Морські Сили ЗС України планують приєднатися до операції “Морський охоронецьˮ у Середземному морі.
Також наша держава є першою країною серед партнерів НАТО, що приєдналися до Сил реагування НАТО (NRF). NRF – це найбільш мобільні і боєздатні частини НАТО, що готові до розміщення в будь-якій точці Землі.
Адміністрація Трампа в середу випустила нові правила з обмеження поїздок до Сполучених Штатів членів Китайської комуністичної партії і їх найближчих родичів. Нова політика, яка вступила в силу негайно, обмежує максимальний термін дії проїзних віз для членів партії і їх сімей одним місяцем і одним в’їздом. Про це пише “New York Times”.
Представник Держдепартаменту заявив, що скорочується термін дії віз для членів партії з 10 років до одного місяця. Раніше члени партії, як і інші громадяни Китаю, могли отримувати гостьові візи в США строком до 10 років. Нові заходи не впливають на право членів партії на отримання інших видів віз, таких як імміграційні.
Зміна політики може вплинути на поїздки приблизно 270 мільйонів чоловік – в Китаї налічується близько 92 мільйонів членів Комуністичної партії – хоча на практиці може бути важко визначити, хто, крім високопоставлених чиновників, належить до цієї партії. Нові правила, ймовірно, викличуть роздратування в Пекіні за те, що вони націлені на правлячу еліту Китаю. Проте, ці обмеження більш помірні, ніж пряма заборона на поїздки членів партії, яку чиновники адміністрації Трампа обговорювали цього літа.
