Чарльз Елвуд Йегер, більш відомий як Чак Йегер, колишній офіцер ВПС США, який став першим пілотом, який перевищив швидкість звуку в керованому горизонтальному польоті, помер в понеділок.
Про смерть льотчика повідомила його дружина Вікторія в офіційному акаунті Йегера в Twitter. Йому було 97 років.
14 жовтня 1947 року Йегер став першим льотчиком-випробувачем, який подолав звуковий бар’єр, пролетівши на експериментальному літаку Bell XS-1 (X-1) над озером Мюрок Драй в Каліфорнії.
Йегер помер близько 21:00 7 грудня. “Неймовірне, добре прожите життя, найбільший пілот Америки, сила, пригоди і патріотизм залишаться в пам’яті назавжди” – написала Вікторія Йегер.
Fr @VictoriaYeage11 It is w/ profound sorrow, I must tell you that my life love General Chuck Yeager passed just before 9pm ET. An incredible life well lived, America’s greatest Pilot, & a legacy of strength, adventure, & patriotism will be remembered forever.
Капітан Емі Бауерншмідт стане першою жінкою на посаді командира атомного авіаносця ВМС США в 2022 році. Про це пише “Daily Mail”.
Емі Бауерншмідт закінчила Академію ВМС США в 1994 році і почала свою кар’єру в якості пілота палубного вертольота. Під час своєї служби на авіаносці USS «Abraham Lincoln» (CVN-72) вона зуміла стати першою жінкою, призначеною на посаду старшого помічника командира корабля (англ., Executive Officer).
У тому ж 1994 році жінкам було дозволено служити на бойових кораблях і літаках.
«Цей закон повністю змінив моє життя, – сказала Бауерншмідт “CBS News” в 2018 році. – Ми були першим класом, який закінчив школу, знаючи і відчуваючи честь отримати можливість служити разом з іншими нашими товаришами по бою”.
На тимчасово окупованих територіях Луганської області відбуваються “дивні речі” – прямо містика якась! В районі н.п. Корінне «зник» цілий секретний спецпідрозділ, який прибув із самої Москви, повідомляють «Вєдомості Донбасу»
Припускають, що російські вояки могли мінімум – заблукати, максимум – загинути в копанках. На їх пошуки відправлені 4 загони по 100 чоловік.
Ось що повідомляють джерела: «Там є великі лені масиви і багато ярів і ярів. Після прибуття на місце і опитування очевидців пішли на пошук і пропали безвісти, зв’язок з ними перервався в суботу в районі 13 годин, з цього часу і по нині ні хто з групи не виходив на зв’язок. З учорашнього дня 4 загону до 100 чоловік прочісують район можливого місця знаходження зниклих. Не дивно якщо нарвалися на копальню то там їх усіх і поклали. У 2018 році Плотницкий хотів її відкрити і добувати золото, яке знаходиться на території нашої республіки, але пішов з поста, а товариш Пасічник віддав цей копальня своєму раднику Олегу Павловичу “Палича”. Дуже шкода, що МГБ ЛНР знає про це, і не попередила спецгрупу з Москви. Після зливу украм “Палича” і пропажі цієї спецгрупи нікому мало не здасться!».
Корі́нне – село в Україні, підпорядковане Краснолуцькій міськраді Луганської області. Населення становить 51 осіб. Орган місцевого самоврядування — Міусинська міська рада. Станом на 08.12.2020 тимчасово окуповане російськими військами та підтримуваними ними “незаконними збройними формуваннями”.
07 грудня 2020 року було зафіксовано 4 порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації.
Наших захисників обстрілювали неподалік Водяного та Авдіївки із автоматичних станкових гранатометів, у районі населеного пункту Новотроїцьке з підствольних гранатометів та великокаліберних кулеметів.
Також, нашими воїнами було виявлено факт інженерного обладнання позицій з напрямку тимчасово окупованої Горлівки у бік українських підрозділів в районі населеного пункту Південне.
Сьогодні з ранку, 08 грудня 2020 року, порушень домовленостей, що були досягнуті 22 липня 2020 року в рамках Тристоронньої контактної групи, ще не було.
Провокаційні дії російсько-окупаційних військ не становили загрози для життя і здоров’я українських захисників, тому вогонь у відповідь вони не відкривали, повідомляє пресслужба Об’єднаних сил.
Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.
Вперше на Львівщині національна збірна команда Ігор Нескорених проходить підготовку до міжнародних змагань Invictus Games The Hague 202One. у Західному реабілітаційно-спортивному центрі. Сюди на навчально-тренувальний збір з’їхалися ветерани з різних куточків України, інформує mva.gov.ua
До складу української збірної входить 20 ветеранів. Міжнародні змагання Invictus Games The Hague 202One пройдуть 29 травня – 5 червня 2021 року у Нідерландах.
Кожен учасник збірної працює на тренажері, що максимально допомагає підготуватись до змагань у певному виді спорту – для когось це легка атлетика, для когось плавання або пауерліфтинг.
У Іграх Нескорених існує принцип рівний рівному: до змагань учасників збірної готують теж ветерани, ті, хто вже брав участь у міжнародних змаганнях. Тому підготовкою до змагань зі стрільби з лука займається Дмитро Сидорук, ветеран, майстер спорту міжнародного класу та чемпіон світу серед юніорів. За його словами специфіка ветеранського спорту у тому, щоб кожен вид спорту адаптувати під конкретного ветерана. У стрільбі з лука, наприклад, ветерани з ампутованою рукою можуть стріляти з допомогою щелепи.
«Загалом стрільба з лука – це дуже адаптивний вид спорту – практично зі всіма пораненнями можна все ж знайти можливість стріляти – тут поєднується статика та динаміка. Для нас Invictus є своєрідною спілкою, завдяки якій ми, з різних куточків України, тренуючись разом до змагань, маємо можливість комунікувати та співпрацювати. Це дуже важливо для соціалізації та адаптації», – зауважує Дмитро.
Він зазначає, що навіть ветерани, яким не пощастило потрапити до національної збірної продовжують тренувальний процес: знайшли тренерів, зали.
Перед поїздкою у Гаагу в українських ветеранів заплановані ще два навчально-тренувальні збори: у лютому та квітні перед від’їздом на змагання. Також заплановані окремі табори для тих, хто братиме участь у командних змаганнях з баскетболу на візках.
Коли ветерани повертаються з війни вони стикаються з новою реальністю: потрібно звикати до мирного життя, майже заново будувати стосунки в сім’ї та вчитися розуміти один одного.
У містах Краматорськ та Лисичанськ відбулися тренінги «Як повернути дітям любов до читання» для сімей ветеранів АТО/ООС та сімей загиблих захисників. Вони допомагають покращити психологічний клімат сім’ї, зокрема через встановлення дружніх зв’язків між дорослими й дітьми завдяки спільному читанню книг. Правильно підібрана книга формує особистість, а співпереживання над прочитаним та його обговорення зближує родину.
Під час тренінгу обговорювали важливість родинного читання та найкращі методи залучення дітей до читання книг. Для закріплення «здобутих знань та отриманих навиків» вдома з дітьми, родини учасників бойових дій отримали в подарунок бібліотечку з п’яти дитячих книжок Лариси Ніцой.
Тренінги відбулися за підтримки Програми розвитку ООН в Україні з відновлення і розбудови миру разом із урядом Королівства Нідерландів та регіонального відділу Мінветеранів у Луганській області.
В Одесі співробітники СБУ викрили мережу call-центрів, які обслуговували російський бізнес, що фінансував терористів, інформує пресцентр СБУ.
Кіберфахівці СБУ блокували в Одесі діяльність мережі нелегальних call-центрів, які обслуговували російській бізнес, що фінансував терористичні організації “ЛуганДонії”. Про це сказано у повідомленні на сайті СБУ.
Оперативники спецслужби встановили, що протиправну схему організувала група місцевих мешканців, серед яких комерсанти та ІТ-фахівці. П’ять сall-центрів забезпечували роботу служби клієнтської підтримки російських компаній, які, за даними слідства, причетні до фінансування терористів на тимчасово окупованій території України.
Під час обшуків у приміщеннях call-центрів правоохоронці вилучили електронні та паперові носії інформації, які доводять співпрацю нелегальної структури з терористами і країною-агресором.
Перевіряється можлива причетність організаторів та працівників мережі call-центрів до сприяння діяльності спецслужб РФ на території України
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак має у п’ять разів більше офіційних радників, аніж Президент України Володимир Зеленський. Такі дані було отримано Комітетом виборців України у відповідь на інформаційний запит до Офісу Президента, повідомили УНН у пресслужбі КВУ.
“Станом на 23 листопада в Андрія Єрмака нараховувалося 19 радників (згодом додався ще один радник – О. Арестович), а в Володимира Зеленського лише 4 радники”, – йдеться у відповіді на запит.
Як зауважили у КВУ, радниками Володимира Зеленського є:
Ендрю Мак,
Сергій Трофімов,
Олег Устенко,
Михайло Радуцький.
“Всі вони працюють на позаштатній основі”, – додали у КВУ.
У КВУ повідомили, що «радниками» Андрія Єрмака є:
А) на штатній основі – Лілія Пашинна, Олександр Козенко, Андрій Ляхович, Вікторія Романова, Вадим Голомазов;
Б) на позаштатній основі – Сергій Куніцин, Олена Говорова, Дарія Зарівна, Дмитро Дячук, Вадим Потаєв, Сергій Неклева, Руслан Магомедов, Михайло Подоляк, Микола Беззубченко, Михайло Пасічник, Адомас Аудіцкас, Олександр Роднянський, Сергій Матієнко, Тимофій Милованов”, –
Зазначається також, що у відповідь на запит вказано, що “інформація щодо проведення засідань групи радників Президента України відсутня, що може свідчити, що засідання взагалі не проводилися”.
“Наявні факти свідчать, що інститут радників Президента фактично зруйновано. Показовим є не лише низька кількість радників, але й той факт, що впродовж 2020 року радники очевидно жодного разу не збиралися. Це означає, що Глава держави максимально відгороджений від об’єктивної експертної інформації, яку йому могли б надавати радники. Натомість велика кількість радників у керівника офісу – це нонсенс. Відповідно до повноважень, він мав би забезпечувати роботу Глави держави, у тому числі й організовувати роботу радників Президента”, – прокоментував голова КВУ Олексій Кошель.
Нагадаємо, лише нещодавно у керівника Офісу Президента Андрія Єрмака з’явилося два нових радники. Наприкінці листопада колишнього міністра економіки Тимофія Милованова було призначено радником Єрмака. 1 грудня радником Єрмака було призначено спікера делегації України у Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича – позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони, інформує УНН.
Ракета-носій Falcon 9 вчора о 11:17 за часом Східного узбережжя США (18:17 за київським часом) стартувала з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида). Американська компанія SpaceX здійснила запуск корабля Dragon з вантажем для Міжнародної космічної станції (МКС). Трансляція запуску велась на сайті Національного управління з аеронавтики і дослідженню космічного простору США (NASA)
Через 9 хвилин після старту перший ступінь ракети-носія здійснив у автоматичному режимі заплановану посадку на платформу, розміщену в Атлантичному океані.
SpaceX 21-й раз доставляє вантаж на МКС. Dragon доставить на станцію обладнання для наукових досліджень, запаси продовольства і техніку для NASA. Цього разу вперше використовується оновлена модель Dragon, який може взяти на борт на 20% більше корисного вантажу, ніж попередні версії корабля.
Стиковка корабля з МКС намічена на 7 грудня о 13:30 за часом Східного узбережжя США (20:30 за київським часом). Dragon проведе на орбіті близько місяця, після чого повернеться на Землю, доставивши результати наукових досліджень та інший корисний вантаж.
Нагадуємо, що 17 листопада 2020 року пілотований корабель Crew Dragon доправив на МКС екіпаж місії Crew-1, до якого увійшли астронавти NASA Майкл Хопкінс, Віктор Гловер, Шеннон Уокер і представник Японського агентства аерокосмічних досліджень Соїті Ногуті. Вони приєдналися до російсько-американського екіпажу у складі Сергія Рижикова, Сергія Кудь-Сверчкова та американки Кетлін Рубінс, які перебувають на станції з 14 жовтня 2020 року в складі 64-ої основної експедиції.
Новообраний депутат Харківської міськради атовець Юрій Корсунов, секретар найбільшої обласної ветеранської організації, дав велике розлоге інтерв’ю для «Нова: новини ветеранів» про плани на майбутнє, кризову обстановку в регіоні та основні задачі, які перед собою ставить рух учасників АТО/ООС на Харківщині. А поки готується його відео-версія, пропонуємо вам розширений текстовий варіант.
Ми провели з Юрієм майже повний робочий день і встигли обговорити все – починаючи від його біографії до фронтового досвіду і архітектурної символіки. Напередодні першої сесії міськради політичне життя ніби завмерло в очікуванні початку сезону великої політики. Саме час познайомитися з народними обранцями.
Українські пісні, кар’єра льотчика та Майдан
Ми зустрічаємося біля у офісі чоловіка в Держпромі, де він готується до першої в своєму житті депутатської сесії. Юрій якраз опрацьовує питання розподілу повноважень у міських владних органах. Зараз всі депутати-атовці проходять партійну школу від Європейської солідарності, на якій мають вивчити всі деталі роботи місцевих органів влади.
«Багато речей не зовсім зрозумілі навіть тим людям, які цікавляться політикою. Наприклад, у нас ЗМІ, активісти і політологи дуже багато уваги приділяють депутатському корпусу. Але всі оминають увагою роботу виконкому. А саме виконком готує рішення, які потім приймають депутати, і саме в ньому сконцентровані основні групи впливу!» – пояснює Юрій.
Після чергового дзвінка, ми просимо трохи розказати про себе.
Юрій народився на Салтівці, житловому масиві на окраїні Харкова, в 1969 році.
«Коли я був малим, я ріс серед цих бетонних коробок, і мені здавалося, що я найщасливіша дитина на світі. Район був взагалі зручний, гарна інфраструктура, школи, садочки. Це зараз я розумію, що все не так добре. Воно все не було розраховано на таку кількість машин, будівлі одноманітні та й влада зараз не сильно дбає про стан самих хмарочосів» – пояснює пан Юрій.
Навчався депутат міської ради в школі №97, займався спортом, ходив в місцевий аероклуб, стрибав з парашутом, мав 48 годин нальоту на вертольоті, з них 3 – самостійно. Тоді Юрій мріяв піти по стопам дядька – військового льотчика. Але доля склалася інакше і після школи Юрій вступив до Харківського політехнічного інституту, і після закінчення першого курсу пішов до армії. З війська він повернувся у неспокійних 90-х, тож з мріями довелося розпрощатися.
«Проте від кар’єри військового льотчика довелося відмовитися, такий був час, армія була в страшному занепаді… Треба було годувати родину і вже в 1992 році я зайнявся підприємницькою діяльністю – спочату торгівлею, потім – будівництвом. Довелося отримати на додаток до технічної вищу економічну і юридичну освіту» – пояснює Корсунов.
Чоловік говорить, що любов до України передалася йому від «баби Дуні», яка була родом з Черкащини. Жінка співала малому українські пісні, розказувала про жахливі сторінки поневолення України, героїчну козаччину, Голодомор, війну. З нею Юрій вперше заговорив українською.
«У армії, ви ж знаєте, всі гуртуються за національною ознакою. Тоді я дуже яскраво відчув, наскільки важливо триматися своїх коренів. І коли повернувся додому з того тотально русифікованого війська, то поїхав до бабусі. Отоді я вперше і заговорив з нею українською, мова полилася з мене буквально, я так давно не чув рідного слова, що це було для мене просто щастям» – ділиться спогадами чоловік.
Старенька свято берегла традиції предків, зокрема вишивала сорочки і сама пряла. «Батько і матір теж були патріотами Батьківщини, і, окрім цього, завжди намагалися виховати мене Людиною. Це і був головний тост на всіх сімейних святах – «Бажаємо тобі, щоб ти став і за будь-яких умов залишався людиною» – пригадує Юрій.
Не дивно, що чоловік палко привітав Майдан 2004 року, коли йому довелося у складі Української народної партії захищати результати виборів, і Євромайдан у 2013-ому.
«Мене притягувала боротьба за українську незалежність і національні цінності. Я не міг змиритися з такою от «руськомірською» атмосферою у деяких людей з мого оточення. І це було можливістю щось змінити, передусім у свідомості людей» – згадує Юрій.
Чоловік був учасником багатьох важливих подій Революції Гідності у Харкові і Києві. Пережив кілька штурмів Майдану і наступів активістів, разом з іншими майданівцями займав облдержадміністрацію в Харкові, зупиняв проросійський з’їзд у Палаці Спорту. А потім залишив родину і успішну підприємницьку діяльність та долучився і до збройного спротиву агресору як у рідному місті, так і на Донбасі.
Фронт, мінус 25 градусів морозу, генерал міліції
Юрій перериває розмову, і пропонує показати нам пам’ятник загиблим учасникам АТО, який встановили завдяки енергійній діяльності «Спілки ветеранів АТО» Харківщини. Ми сідаємо до машини і вирушаємо до метро «Захисників України» – колишньої «Площі повстання», перейменованої в рамках декомунізації.
Атовці довго боролися за встановлення пам’ятки. Заважали і міська влада, яка намагалася витиснути ветеранів війни на Сході з публічного життя, і зрадники з числа псевдопатріотів, які грали на руку “ватній міській владі” – пояснює депутат.
«Ми мали встановити цей пам’ятник, розумієте? Я знав, що маю це зробити… Пам’ятаю, як до нас на позиції став їздити генерал міліції, знаєте, людина, яка досягла всього в цьому житті. І от він спочатку їздив до нас волонтером, а потім вже просто приєднався до нас зі зброєю. Уявіть собі, генерал, як рядовий, сидів у окопі. Говорив, що треба жити так, щоб не було соромно помирати. Він там і загинув, сиволочолий дід, з автоматом в руках, на бойовому посту. Таких людей треба пам’ятати» – говорить Юрій.
Ми оглядаємо пам’ятку. Ветеран пояснює нам її символізм – 14 стел символізують водночас і рік початку збройної агресії, і близько 14 тисяч загиблих на фронті. Куб, який вінчає пам’ятку, є символом водночас стійкості і міці, а ніби «вийнята» з нього частина – втрачених героїв України. Символічні навіть матеріали – залізо і бетон, міцні і надійні, як українські ветерани – пояснює сам Корсунов і додає – «На ній висічено гасло «Герої не вмирають», в якому окремо виділено слово «Мир». Ми всі бажаємо миру, але він можливий тільки після визволення захоплених територій і встановлення там української влади».
Чоловік згадує фронтовий досвід. «Я вступив в добровольчий батальйон «Харків-1»… Ну батальйон – це так, для пафосу, насправді нас було чоловік 50, від сили, але тоді міліція готова була здатися в будь-яку секунду ворогу, і ми брали на себе її функції… Їздили на виданих звичайних «дев’ятках», часто спали зі зброєю вдома, адже не знали, коли доведеться її використати. Найбільше з того періоду мені згадується затримання терориста, який хотів підірвати міст на Куп’янщині. Нам прийшла інформація, і ми разом з СБУ поїхали туди… Застали його буквально на гарячому, ще б трохи забарилися – і могли б бути жертви» – згадує чоловік.
Тоді Корсунова чекала служба в АТО. Він добре згадує, як доводилося мерзнути під Адвіївкою, на взводному опорному пункті, коли температура опустилася до 25 градусів морозу. «Холод страшний, буржуйку натопиш вночі, а на ранок вона вже холодна, і вода замерзає в землянці.
Чорні від сажі і зброї руки, обстріли, важкі чергування… Там мене відзначили подякою від командування Нацгвардії за затримання бойовика сепаратистського збройного формування» – згадує Юрій.
Земля, квартири, гаражі і злітна смуга Харківського аеропорту
Ми вирушаємо далі разом з паном Корсуновим на чергову ділову зустріч, аби побачити його дітище – мікрорайон і гаражний кооператив «Побратим-Авто», де отримують квартири і гаражі атовці. Ми йдемо повз бетонні коробки, у яких продовжується ремонт. Пан Корсунов говорить, що найсмішніше – те, що буквально за цими гаражами – злітна смуга, яку він захищав у гарячому 2014-ому.
«Ми ж тоді охороняли всі стратегічні об’єкти. Треба розуміти, що якби злітну смугу захопили – то все, можна було б спокійно підвозити військових і зброю з Росії. Ми тоді відчували себе як в облозі – в місті неспокійно, ні на кого окрім своїх покладатися не можна. А тепер – дивіться, відстояли землю, і будуємо на ній наше спільне майбутнє, виховуємо дітей» – пояснює депутат.
Зараз гаражний кооператив «Побратим-Авто» добудовується, в ньому вже стоїть 20 готових гаражів, а 30 родин ветеранів вже отримали квартири у мікрорайоні поряд. Справа в тому, що громадська організація “Спілка ветеранів АТО”, одним із засновників якої був пан Юрій, займається соціальними програмами – зокрема житловою, так званою «60/40», в рамках якої з обласного бюджету компенсується 40% коштів, витрачених ветеранами війни на купівлю квартири (завдяки їй 243 родини отримали житло в новобудовах). Якщо ж говорити про право на позачергове отримання земельної ділянки, то завдяки «Спілці», її отримали вже близько 12 тисяч атовців. Окрім цього, більше 50 змогли оздоровитися за кордоном. У «Спілці» можна отримати юридичну та психологічну допомогу, а також стати учасником ряду програм, які сприяють адаптації атовців у мирному житті.
Справа у тому, що можливостей для того, щоб активно боротися за права ветеранів, у громадської організації небагато. Тож ветеранам необхідно іти у політику. Позаяк єдиною послідовно патріотичною силою в регіоні, яка мала реальні шанси пройти у місцеві органи влади і цілу фракцію у ВР була «Європейська солідарність», то саме в неї висунулися кандидати від «Спілки ветеранів».
«Ви маєте розуміти, що хоча проросійської агентури тут не стало менше, ніж в 2014-ому, бо РФ досі мріє про те, щоб Харків, мій рідний український Харків, був частиною якоїсь з цих недореспублік. Тож ми одразу шукали послідовно патріотичні сили, які будуть запобігати сепаратистським рухам – і якраз основною такою силою була «Європейська солідарність» – пояснює ветеран.
Юрій вітає будівельників, більшість з яких – теж ветерани війни. Він надовго затримується і говорить про щось з бригадиром. У розмові згадує про ділянки в одному з проблемних районів області.
Ми вирушаємо до міськради, аби відзняти кілька останніх дублів для відео. У дорозі пан Корсунов розказує про те, що вибори були вельми непростими. Багато що доводилося робити буквально власноруч. «Було важко, були провокації – але ми впоралися!» – резюмує ветеран.
Дійсно впоралися – до міськради «зайшли» троє представників ветеранської спільноти, і до облради – ще двоє. «Це частина нашої програми «Патріоти до влади» – тобто ветерани мають брати активну участь у суспільному житті, ми не тягар, ми не якась дотаційна група! Ми – найбільш відповідальні, організовані і хоробрі сини України, які готові зробити все, аби наша держава була сильною, незалежною і заможною. Ми захистили її ззовні і тепер розбудовуємо зсередини!» – заявляє Юрій.
За словами чоловіка, до Харківської міської ради Юрій Корсунов йде з чіткою програмою, яка дуже стисло виглядає наступним чином:
1.Підтримка малого і середнього бізнесу: зменшення податкового тиску через відміну единого податку для ФОП-ів 1 і 2 групи. 2. Подолання наслідків епідемії і захист здоров’я громадян. 3. Європейські норми стосовно чистоти води та повітря (одна із болючих проблем – вирішення питання з Коксохімом). 4. Соціальний захист учасників бойових дій. 5. Активне впровадження “Програм енергозбереження”, які дадуть змогу мешканцям знизити витрати на комунальні послуги.
Проте зараз перед Юрієм Корсуновим стоять нові виклики. Зокрема, через хаос у виборчому законодавстві, міський бюджет було прийнято ще попереднім депутатським корпусом міської ради без урахування волевиявлення виборців. Тож новообраним депутатам доведеться його відміняти, адже він просто не відображає інтересів громади. Окрім цього, до міста досі не прибув новообраний мер – Генадій Кернес.
«Це ж абсолютний безлад і хаос. Досі не оголосили остаточні результати виборів, хоча часу вже пройшло достатньо, першу сесію, де вирішувалося важливе питання – бюджет на 2021 рік взагалі приймали депутати минулої каденції… І там, звичайно, жах – до 2 витрачених мільярдів на усі ці парки і лавки додали ще 800 мільйонів, а на медицину – не більше 400 мільйонів. Долю півторамільйонного міста вирішують забаганки Геннадія Кернеса, однієї людини, якої немає тут вже більше 100 днів» – обурюється новообраний нардеп.
Першою своєю задачею Юрій Корсунов бачить питання переходу міста з великих іміджевих проектів на інфраструктурні. «Замість зоопарків треба будувати водогони, ремонтувати під’їзди, ліфти, дороги, ставити нові сучасні очисні споруди, застосовувати сучасні енергозберігаючі технології» – говорить депутат.
Юрій Корсунов вважає, що сталі зміни на краще у нашій державі почнуться тоді, …коли при працевлаштуванні на державну службу та в органи влади перевага буде надаватися тим, хто пройшов службу в українському війську. «А щоб вирішити питання сепаратистських проявів, треба негайно вводити іспит на громадянство. Тільки той, хто знає українську мову, Історію України, поважає її культуру і традиції, той може бути повноцінним громадянином та приймати участь у виборчому процесі. Враховуючи те, що Харків знаходиться на кордоні з країною-агресором, обов’язково треба посилювати заходи територіальної оборони. А якісна і ефективна тероборона можлива лише за тієї умови, якщо в захисників України буде право легально придбати для постійного користування нарізну бойову вогнепальну зброю» – говорить Юрій.
У складних політичних умовах чоловік не втрачає оптимізму. « Коли стає важкувато, згадую оту от холодну землянку зимою на фронт, і думаю, що депутатство я спокійно перенесу! Ми пройшли вогонь і воду фронту, так що і політичні мідні труби пройдемо теж! Адже наша головна задача – змінити життя в рідній країні на краще» – резюмує Юрій Корсунов.
