Юрій Бутусов своїми розгромними статтями так дістав чиновників Міноборони, що днями вони запропонувало журналісту зайняти одну з міністерських посад у сферах, які він зазвичай критикує, на вибір – озброєння або логістики, сподіваючись  у такий спосіб змусити його «закрити рота»  чи розпочати виправдовуватись.

У заяві військового відомства говорилося:

«… Одним з найбезкомпромісніших експертів щодо Міністерства оборони України є Юрий Бутусов. Хтось може вважати його журналістські матеріали упередженими, маніпулятивними, спекулятивними. Хтось може ставити під сумнів компетентність автора, достовірність його джерел та обґрунтованість висновків. В одному йому не відмовити – у небайдужості. Коли мова про конструктивну позицію – це викликає повагу. Критична налаштованість не виключає співпраці і пошуку точок дотику… Міністерство оборони пропонує Юрію Бутусову зайняти одну з міністерських позицій у сферах, на яких фокусується його фахова увага. Це можуть бути, наприклад, напрямки озброєння чи логістики. …Для активного громадянина завжди є можливість переходу від теорії до практики, від позиції стороннього ментора до посадовця, готового на практиці довести вартість своїх знань і слів…»

Юрій Бутусов не забарився із відповіддю:

«Приймаю пропозицію Міноборони, чекаю запрошення до міністра або до президента. Я готовий навести порядок у Міноборони і публікую свою програму дій…

…Я розумію, що раз керівництво Міноборони під час війни визнає свою нездатність впоратися з проблемами управління без мене, журналіста, і пропонує високу посаду, то як відповідальний громадянин, я зобов’язаний прийняти цю пропозицію…

…Цією пропозицією вони визнали справедливість моєї критики на адресу Верховного головнокомандувача Володимира Зеленського та міністра оборони Андрія Тарана про критичну ситуацію в сфері оборони і безпеки, і хочуть виправити ситуацію…

…Оскільки всі посади директорів департаментів по закону можуть бути зайняті виключно на конкурсних засадах, Міноборони не може мені гарантувати будь-яку з цих посад, інакше це буде в чистому вигляді корупція. Таким чином, для заняття посад цивільними особами, які впливають на прийняття рішень, на даний момент відкриті тільки посади міністра та заступників міністра…»

Повністю з «програмою» Юрійя Бутусова ви зможете ознайомитись на його сторінці у Facebook.

Нагадуємо:

Пресслужба української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) повідомляє, що  наступні кроки для врегулювання збройного конфлікту на Донбасі уже визначені.

Мова йде про подальше звільнення утримуваних осіб, забезпечення повного і безумовного допуску міжнародних організацій до всіх утримуваних осіб, відкриття та належне функціонування пунктів пропуску через лінію розмежування, а також безпековий аспект – розмінування й розведення військ. Також важливою задачею, на думку відомства є продовження обговорення робочих пропозицій України щодо виконання політичних аспектів Загальних узгоджених висновків Паризького саміту від 9 грудня 2019 року.

“Закликаємо Російську Федерацію вжити всіх належних кроків для продовження роботи згаданих форматів задля виконання всіх рішень, прийнятих на рівні лідерів чотирьох країн, а також здійснити реальні кроки з врегулювання збройного конфлікту на основі норм і принципів міжнародного права, поваги до державного суверенітету і територіальної цілісності України” – відзначили у відомстві.

Нагадаємо:

За первинними повідомленнями, що надходять, французький рятувальний вертоліт, на борту якого знаходилося не менше 6 осіб, розбився в Бонвійярі.

 Рятувальні роботи не можуть розпочатися через погані погодні умови. Йдеться про вертольот Eurocopter EC 135T1 c б / н F-HJAF, що належить Service Aérien Français (SAF Hélicoptères).

За даними французького бюро розслідування авіаційних подій (Bureau enquêtes accidents pour la sécurité de l’aéronautique d’État або BEA) вертоліт впав в гористій місцевості в районі Бонвійяра, департамент Савойя у французьких Альпах.

Вертоліт отримав пошкодження, вижила тільки одна людина з шести, що знаходилися у вертольоті –  пілот вертольота.

Нагадаємо:

Українські верфі споконвіку мали багаторічний досвід проектних робіт, будівництва та модернізації бойових кораблів. За часів СРСР багато з них успішно показали себе в реальних бойових діях, починаючи з Другої світової війни і продовжуючи локальними конфліктами.

Після проголошення незалежності України найбільший науково-дослідний і проектний центр кораблебудування розташувався в Миколаєві, називається він SRDSC (State Research & Design Shipbuilding Centre, Казенне підприємство «Дослідно-проектний центр кораблебудування», входить до корпорації «Укроборонпром»). Працює він на багатьох верфях, зокрема, в Миколаєві, Києві (до окупації – в Очакові, Севастополі, Феодосії та Керчі). З 1992 року SRDSC підготував багато проектів військових кораблів – есмінці, фрегати, корвети, катери прикордонних військ і т.д. На початку нульових одним з них став проект «Гюрза» (Desert Viper) – катер з елементами технології стелс, озброєння якого мали скласти башти від БМП-2 на носі і на кормі від БТР-70/80.

 Тоді Україні вдалося зацікавити «Гюрзою» Узбекистан, який за американські гроші замовив на верфі заводу «Ленінська кузня» будівництво двох таких катерів. З 2005 року катери типу «Гюрза» несуть службу на річці Амудар’я в районі міста Термез, де перекривають контрабанду зброї та наркотиків на кордоні з Афганістаном.

 У 2015 році, коли з’явилася необхідність швидкого насичення ВМСУ катерами, проект був серйозно перероблений – було збільшено водотоннажність і загальні розміри (щоб катери ходили не по річках, але і в прибережних районах Азовського і Чорного морів). Був змінений і склад озброєння – замість башт БМП та БТР катери отримали два дистанційно керованих модуля «Катран-М» (має 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-1, 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117, 7,62-мм кулемет КТ, а також пару вітчизняних ПТРК «Бар’єр» з лазерною напівактивною системою наведення).

 «Гюрза-М» вийшов більшим за попередника і має повну водотоннажність 50,7 тонни, довжину 23 метри, ширину 4,8 метра і осадку 1 метр. Максимальна швидкість ходу — до 28 вузлів, дальність плавання — 700 миль, автономність — п’ять діб, екіпаж — п’ять осіб. Перші два катери серії для ВМСУ були закладені в жовтні 2012 року, передбачалося, що до 2020 року буде збудовано 20 кораблів серії, але цьогоріч в липні командування повідомило, що зупиняться на 8 кораблях (7 уже на чергуванні, коли буде добудовано останній, невідомо).

 Про всі технічні характеристики корабля сказано багато, тож слід одразу звернутися до досвіду його використання. Ключова перевага – малопомітність для радіолокаційних та інфрачервоних засобів і навіть візуального спостереження. Ймовірному супротивнику виявити чітке місцезнаходження катера вкрай важко.

 Найкраще про цей «козир» можуть розповісти наші моряки: ось відгук командира МБАК «Бердянськ», молодшого лейтенанта Романа Мокряка:

“Під час одного з виходів у море ми вкотре переконалися в тому, що головна перевага катера — його непомітність. Уявіть собі: на морі легкий туман, видимість — близько 20 кабельтових (3700 метрів – ред.). Щоб візуально виявити хоча б силует «Аккермана» (один з катерів проекту, на озброєння взятий 2016 року – ред.), мені знадобилося хвилин десять, і це при тому, що я знав, куди треба дивитись. Якщо ж ви не знаєте, то й розгледіти щось на розмитому горизонті майже неможливо. Що ж до радіолокаційних засобів, то ми перевіряли за допомогою різних локаторів, і жоден із них не зміг видати чітке положення катера”.

 Окремо слід згадати і про сучасні двигуни американської фірми Caterpillar, про автоматизовану систему управління кораблем, а також про вкрай сучасну систему радіозв’язку.

 Теоретично усе це надає «Гюрзі» безліч переваг: непомітно розставити мінні загородження на шляху противника, або, якщо ціль одиночна, наблизитися впритул і розстріляти командирську рубку.

Читайте також:

 Однак серед перелічених достоїнств катера криються і головні його недоліки. Проект «Гюрза-М» можна було б безумовно вважати вдалим, якби не «поправки» на те, з яким ворогом ВМСУ врешті-решт довелося мати справу. Якщо в середині 2000-их ним ввижалася Румунія (конфлікт з островом Зміїний), то тепер це Російська Федерація; морські потужності цих країн неспівставні за кількістю і якістю.

 Отже, катери цієї серії мають усі притаманні недоліки «москітного флоту», головний з яких – мала дальність дії і автономність, які не дозволяють діяти на великих відстанях від бази, а також в складних погодних умовах. Також катери моделі «Гюрза-М» мають вкрай обмежені можливості щодо захисту від авіації і крилатих ракет супротивника (вся катерна система ППО – це не найсучасніші переносні зенітно-ракетні комплекси). Таким чином, вони можуть діяти тільки під надійним прикриттям частин берегової оборони та морської авіації. Але і з одним, і з іншим у нас зараз проблеми.

 А як показали події листопада 2018 року в районі Керченської протоки, близький вогневий контакт для «Гюрзи-М» можливий тільки з противником з легким озброєним (броню було пробито гарматою середнього калібру). Крім того, застосування навіть дуже якісного протитанкового ракетного комплексу в морських умовах ускладнене; все інше озброєння може застосовуватися виключно в умовах шторму до трьох балів.

 Ось, наприклад, оцінка наших катерів, яку кілька років тому видало німецьке видання Bild:

“Kатери будуються з використанням бронесталі товщиною 8 мм… До недоліків проекту відноситься недостатня мореплавність катерів, так як вони можуть виходити в море при хвилюванні моря не більше 4 балів, також має місце обмеження щодо застосування зброї – воно може використовуватися при хвилюванні моря до 2 балів…”

“…Крім того, на катерах відсутня протикорабельна зброя, а 30-мм гармати і ПТУР «Бар’єр» дозволяють боротися тільки з катерами аналогічного класу…. у катерів вельми обмежена дальність патрулювання (всього 12 миль при табличній 700-мильній дальності плавання). Така дальність визначена в зв’язку з обмеженнями по запасах для екіпажу і недостатньою швидкістю катера.

При цьому «Гюрза-М» відносно дешевий у порівнянні з катерами європейських проектів, і, принаймні, на папері, він непогано озброєний для 50-тонного корабля”.

Читайте також:

 Зауважимо, що на думку авторів публікації, «збільшений в два рази «Гюрза-М», оснащений своєю ж артилерійською установкою, але сучаснішим бойовим модулем «може стати ідеальним рішенням для українського флоту».

 Зараз вже, вочевидь, можна казати про те, що вдвічі більшої «Гюрзи» ВМСУ не отримає – ставку зроблено на отримання списаних кораблів союзників (штатівські «Айленди») та на спільне виробництво катерів (за британським проектом 50-метрові ракетні катери водотоннажністю близько 400 тонн, що можуть нести до восьми протикорабельних ракет).

 На думку автора, щоб відзначити проект «Гюрза-М» з позитивного боку – немає нічого кращого, ніж почитати помийні матеріали російських військових оглядачів, в яких непомірно багато уваги приділено цій моделі. Згадуються усі вищеназвані недоліки «Гюрзи», але без важливого уточнення – корабель розроблявся для зовсім інших завдань, і саме вони, росіяни, поставили перед нами нові і куди більш складніші. Про те, що це в першу чергу річковий катер, і що його свого часу оцінили й за кордоном – ні слова.

 Отже, у найближчі роки «Гюрза-М», безумовно, складатиме основу все ще «напівмоскітного» українського флоту, адже навіть американські «Айленди» за озброєнням їх не перевершують. І зайвий раз нагадаємо, що в цей же час країна має терміново шукати нові кораблі для відновлення повноцінного флоту.

Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

Нагадуємо:

Сьогодні, 09 грудня 2020 року,  о 10-тій годині ранку мало розпочатися перше засідання новообраної міської ради Харкова. На ньому мають поіменно оголосили склад міської ради та міського голову, якім харків’яни довірили управління містом на найближчі п’ять років та привести депутатів і міського голову до присяги.

 Але у звичний перебіг подій від самого початку засідання свої коригування внесли ветерани АТО/ООС та патріотично налаштована громадськість Харківщини. Новообраний склад ради та потенційні рішення, які вже «майже прийняті в кулуарах» у харків’ян викликали серйозне занепокоєння.

 09 грудня 2020 року о 9:00 під стіни Харківської міської ради на мітинг «Міська рада без вати», організований  ГО “Спілка ветеранів АТО”, ГО “Фрайкор” та “Правий сектор”, зібралися ветерани та небайдужі харків’яни.

Активісти патріотичних сил підготували для деяких депутатів, найбільш одіозних представників проросійських сил, сміттєві баки. З огляду на це вхід до Міської ради Харкова був щільно оточений кордоном правоохоронців.

Щоб не зустрітися із харків’янами колаборанти змушені були до міськради пробиратися крадькома через чорний хід.

Патріотів передусім непокоїть склад міськради, більшість якої складають представники ворожих до України проросійських сил. Мова йде про колаборантів та прихильників «руського міра» з ОПЗЖ та партії Шарія, які планують створити свої фракції в міській раді. Окрім цього, найбільше мандатів до міськради отримала кишенькова партія Геннадія Кернеса, який в 2014 році кликав російських окупантів у Харків.

 Чим думали харків’яни, коли робили свій вибір невідомо. Але, як показує практика, окупанти та їх «п’ята колона» ніколи не працювали і навряд чи будуть працювати на розбудову України взагалі, і Харкова зокрема.

ВІДЕО:

Ми вже бачили приклади руйнівної діяльності проросійських сил у Харківській владі. Хоча б, взяти, махінації з гарантованими ветеранам земельними ділянками у Харкові. Справа в тому, що поки учасники бойових дій на Сході роками стоять у черзі сподіваючись отримати те, чим їх чиновники мали б вже давно забезпечити, незрозуміло звідки раптом з’являються «віп-персони», які отримують земельними ділянками у Харкові навіть не обліковуючись у жодній із черг.

Читайте також:

Більше того, Харків – єдине з найбільших українських міст, яке ще не має свого «Ветеранського простору», ветеранського хабу, єдиного вікна, де учасникам АТО/ООС надавались би консультації та допомога з усіх відповідних для цієї категорії населення питань.

 Депутати-ветерани пішли у владу щоб докласти зусиль для вирішення цих питань, щоб захистити і цього разу наш український Харків!

Андрій Несміян, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

Всі чули історії про бійців що виживали на війні, всі чули історії про бійців що продовжують боротьбу за Україну  «у тилу», але дуже  небагато історій про захисників, які творять художні витвори, малюють ікони та про суворих чоловіків які шиють…. подушки.

 Отже, будь ласка. Є така чудова та правильна громадська організація СУВІАТО (повна назва Спілка Учасників, Ветеранів, Інвалідів АТО та бойових дій – СУВІАТО) Вона створена справжніми громадянами України, тому і проекти в них правильні, направлені на:

1.) Об’єднання та координування всіх зусиль патріотично налаштованих громадян, вояків та волонтерів, щоб усіма методами та спільними діями відбити атаки агресора та зберегти цілісність і незалежність нашої держави; надати всю можливу підтримку матеріально-технічними та іншими видами забезпечення воякам в зоні проведення антитерористичної операції.

2.) Сприяти прийняттю демократичних законодавчих актів України з метою вдосконалення оборонної системи держави та системи соціального захисту учасників бойових дій, військовополонених та сімей загиблих.

3.) …якщо цікаво, то далі можна прочитати на Facebook-сторінці ГО СУВІАТО.

 Саме в цій організації зародилася, а потім була реалізована ідея зайнятися організацією виставки творчих робіт захисників та захисниць. І вдалося не тільки організувати, а й знайти гроші, команду, приміщення та ще й зробити це вже друге!

 Як мені розповіла координаторка ГО Лія Котяш, подав ідею та надихнув їх колектив на це відомій та єдинний в Україні реборніст, ветеран АТО Сергій Бондар.

 На словах, концептуально, все просто: фантазія, натхнення, реабілітація через творчість, самозанятість через хобі, навіть прибуток можна отримувати, якщо маєш та робиш любиму справу. Це і є шлях до себе.

 Але те, про що просто говорити, не завжди просто реалізувати у металі, наприклад,  як це робить Дмитро Ландар, доброволець  14-го року.

Він впевнений, якщо любиш якусь справу, та займаєшся цим з дитинства, то точно зможеш зробити з цього бізнес, і тобі для цього не потрібно буде ніякої додаткової мотивації.

Або написати ікону, як ветеранка Тамара Довгич.

Ще хочу зауважити те, що ми не побачили б ці чудові та захоплюючи роботи якщо б не ЯРМІЗ – Центр реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС . Саме вони надали приміщення та присвятили свій часу на організацію не просто виставки, а проведення, СВЯТА творчості та краси від суворих ветеранів АТО та чарівних дівчат-захисниць України.

Я вважаю, що варто подякувати кожному члену команди , а саме засновниці організації Євгенії Губській, Світлані Бойко, ветеранці АТО – Олені Кошелєвій, Віталіні Пальосі (Віталіна Пальоха), Ірині Кондратенко та їх команді.

Місія цього дружнього колективу проста: трансформація ветеранів або ветеранок та їхніх родин у рушійну силу побудови здорового, конструктивного, грамотного, стабільного суспільства в Україні та Європі шляхом створення платформи для об’єднання всіх зацікавлених сторін, через принципи: чесність, відповідальність, фаховість, толерантність,  вазаємодопомога, співробітництво.

А виконують вони свою місію через організацію безкоштовних занять, для нас ветеранів, бо «спортивний простір, що містить в собі залу бойових мистецтв, зону боксу, вільні ваги, кардіо- та силові тренажери; заняття з йоги та дихальних практик; танцювальні класи в яких можна займатися  аргентинським танго, фламенко, індивідуальні психологічні консультації, групова терапія, в тому числі онлайн, формат “рівний рівному”,  мовні курси та розмовні клуби, коворкінг та багато іншого!

Центр працює кожен день з 10:00 до 21:00, крім вихідних, за адресою м. Київ, Музейний провулок, 6.

Всі заняття безкоштовні!

Також, дуже цікава особистість, творча людина та активний волонтер для добровольців з 14 року, Михайло Філоненко, друг “Текила”. Він знахар, травник, який успадкував знання лікувальних трав від дідуся. Він розділяє трави на чоловічи, жіночи, для сну, для підлітків, та навіть сезонні! Зі слова Михайла, діти навіть до школи тягають ти подаровані їм подушечки (яки дуже гарно пахнуть) для гарного настрію. А ще Михало мріє започакувати серьозний бізнес по виробництву та продажу лікувальних аромо-подушок, з власною торговою маркою «Колосок».

Окрема подяка від колективу ГО «СУВІАТО»  Печерській РДА за підтримку соціальних ініціатив ветеранських організацій. Дякуємо Центру реадаптації та реабілітації “Ярміз” за надану локацію та партнерство.

Красиво, натхненно, корисно для всіх – так я вважаю.

Дмитро Гутман, УБД,  блогер – спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”