Блогера Іллю Варламова і акціоніста, видавця «Медіазони» Петра Верзилова затримали під час поїздки до Південного Судану. Про це Варламов повідомив в своєму Telegram-каналі, інформацію він підтвердив РБК.
Редактори блогу Варламова уточнюють, що разом з ним і Верзіловим затримали також дружину блогера, директора Європейської гімназії Івана Боганцева і підприємця Вадима Гінзбурга. Всі вони подорожували як туристи.
Мандрівники перебували в аеропорту міста Капоета. Група збиралася вилетіти звідти до столиці Південного Судану. Варламов підкреслив, що в аеропорт приїхали військові, які почали обшук багажу росіян.
«Ми приїхали в аеропорт, щоб полетіти до Джуби [столиця Південного Судану], і тут приїхали якісь військові або чекісти місцеві. Вони почали обшукувати багаж і побачили пульт від дрона, який у мене забрали в аеропорту міста Ентеббе в Уганді. І вони чомусь вирішили, що ми запускали дрони. Слово за слово, вони сказали, що нас затримують, зняли з літака. Ми знаходимося в якомусь відділенні незрозумілому» – розповів Варламов
. Варламов також повідомив, що військові зняли всю компанію з літака, і зараз мандрівники знаходяться в «незрозумілому відділенні». За словами блогера, військовослужбовці спробували забрати їх телефони. Через деякий час Ілля Варламов додав, що всім мандрівникам оголосили, що вони заарештовані.
У січні 2021 року половина швейцарських призовників через пандемію коронавірусу пройде базову військову підготовку самостійно в себе вдома за допомогою онлайн-додатку.
Про це повідомляє міжнародна інформаційна служба швейцарської телерадіокомпанії SRG, передає Укрінформ.
«Половина з 12 тисяч новобранців, які готуються розпочати службу з 18 січня 2021 року , почнуть базовий військовий вишкіл вдома з допомогою онлайн-додатку. Таке рішення було ухвалено з метою зменшення ризику поширення COVID-19 в армії», – йдеться у повідомленні.
Новобранці, використовуючи додаток, будуть тренуватися вдома шість годин на день протягом трьох тижнів. Також планується тижнева чотиригодинна програма фізичної підготовки. Після завершення дистанційного навчання, яке буде враховуватись у період служби та оплачуватись, призовники приєднаються до своїх колег 08 лютого. Всі вони пройдуть тест на коронавірус, а також змушені будуть продемонструвати знання, які засвоїли під час онлайн-курсу. Ті, хто не засвоїв програму вдома, будуть знову опановувати її у військових казармах під час вихідних.
Варто нагадати, що система збройних сил Швейцарії зобов’язує більшість чоловіків пройти базовий військовий вишкіл у віці 18 років, а потім регулярно відвідувати навчальні курси. Базове навчання триває 18 тижнів, після чого проводяться шість курсів по три тижні кожен.
«Відомський капелюх» демонтували з Софієвської площі і відвезли до приватного навчального закладу. Наступні три місяці він там буде виконувати роль «розподільного капелюха» на кшталт “хогвартського” з фільмів про Гаррі Поттера.
Подорожувати капелюх буде різними фірмами до кінця грудня. Потім його знову планують встановити як «новорічний атрибут».
А почалося все з того, що спочатку «відьомський атрибут» нап’ялили на верхівку головної христянської святині країни – на «Різдвяну ялинку» замість «Віфліємської зірки». Такий «креатив» викликав хвилю обурення у християн України всіх конфесій. Християни сприйняли «креативну декорацію», як знущання над їхніми релігійними почуттями.
Зрештою капелюх зняли, а замість нього на ялиці встановили «Різдвяну зірку».
Але прихильники «чаклунств» не змирилися з таким розвитком подій. Згодом «шляпу» знову привезли на Софієвську площу та облаштували окрему фотозону. А напередодні «Маланки» та «Василя» раптом прибрали.
Журналісти видавництва “Independent Persian” повідомляють, що іранська компанія “HESA” таємно працює над створенням військово-транспортної модифікації літака IrAn-140T.
“HESA” сподівається, що, переобладнавши пасажирську версію IrAn-140 в легкий транспортний літак, вона зможе запропонувати літак іранській армії в якості альтернативи їх Fokker 27. Передбачається, що IrAn-140T представлять як повністю спроектований і побудований в Ірані військово-транспортний літак під час офіційної церемонії вже в лютому цього року.
У грудні 1995 року іранська компанія “HESA” і “АНТК ім. О. К. Антонова” уклали контракт про передачу технології і спільне виробництво літака Ан-140 на суму 195,2 млн доларів США. У 2000 році на авіаційному заводі корпорації HESA в місті Шахіншехр був зібраний і в 2001 році злетів перший IrAn-140 (ліцензійна версія Ан-140-100), який і стане основою для IrAn-140T. З 10 літаків, зібраних за ліцензією в Ірані, розбилися три, в результаті яких загинули 45 осіб. Основною причиною катастроф називають несправність системи управління двигуном.
Мі-17 Військово-повітряних сил Південного Судану, імовірно б / н SSAF-104 зазнав аварії при посадці в аеропорті Румбек, Південний Судан. Про це пише портал Scramble.nl.
За даними авіаційного управління Румбеку, в результаті аварії чотири людини отримали поранення. Представник аеропорту Румбек Ачуіл Мароп заявив, що військовий вертоліт з 14 пасажирами і 4 членами екіпажу розбився в аеропорту Румбек близько полудня. За попередніми повідомленнями поранення отримали 11 осіб.
«[Пілот] військового вертольота Мі-17, на борту якого знаходилося тіло політика Габріеля Матура, який загинув в Джуба минулого тижня, не впорався з керуванням при посадці в аеропорту Румбек» – заявив представник аеропорту.
Командувач ВМС ЗС України контр-адмірал Олексій Неїжпапа розказав журналістам “Армія-Inform” про нову програму вивчення іноземної мови для представників ВМС.
Видання зазначає, що у новому навчальному році кількість годин мовної підготовки для військовослужбовців Військово-Морських Сил ЗС України буде збільшено – до п’яти годин на тиждень. При цьому під час викладання англійської основну увагу приділять військовій термінології, документообігу і процедурам обміну інформацією, що використовується в країнах НАТО.
Ці нововведення, за даними журналістів, пов’язані якраз з інтеграцією вітчизняного флоту зі стандартами НАТО та посиленням спроможностей в питаннях взаємосумісності з аналогічними підрозділами країн-членів НАТО.
За тиждень для ветеранів та ветеранок розпочнеться спеціалізований онлайн-курс «Як захистити українців від інфовірусів». Мета даного проєкту – ознайомити ветеранів з реаліями нової інформаційної ери та навчити їх безпечно поводитися в умовах зовнішньої агресії й внутрішньої напруженості.
Курс безкоштовний за умови попередньої реєстрації. Всі лекції будуть проходити на онлайн-платформі Zoom.
Заплановано п’ять зустрічей: 20, 22, 25, 27 та 29 січня. Початок: о 19:00.
В рамках курсу ви дізнаєтесь:
про нову роль інформації, як споживати її безпечно та вчити цьому інших;
про концентрацію інфовірусів та маніпуляцій на телебаченні, в онлайн-медіа та соцмережах;
про етапи та наслідки руйнування інформаційного імунітету українців та чому інформаційна гігієна так важлива для людини, суспільства та держави.
Навчальний курс проводить волонтерська ініціатива з інформаційної гігієни «Як не стати овочем. Інформаційні співорганізатори: Благодійний фонд Карітас Київ, Спілка ветеранів війни з Росією, Жіночий Ветеранський Рух, Без броні: єдина база ініціатив для ветеранів, Veterans HUB ODESA, Рух ветеранів України, Ветеранське братерство, Координаційна рада ветеранів АТО/ООС при Чернігівській ОДА, Вимкни Російське, Народна самооборона Львівщини та Центр допомоги сім’ям учасників АТО.
Наприкінці 2020 року Кривоноса звільнили з посади заступника секретаря РНБО. Його туди призначав колишній президент Порошенко.
Головною причиною звільнення генерала Збройних сил Сергія Кривоноса з посади заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони є його нелояльне ставлення до влади. Про це заявив позаштатний радник голови Офісу президента, спікер української делегації на мінських перемовинах Олексій Арестович, пише “Апостроф”.
Читайте:
http:///navishcho-zelenskyi-zvilnyv-kryvonosa/
Звільнення Кривоноса, каже Арестович, не було несподіваним і йому передувала низка подій. Кривоноса усунули з групи, яка займалася розробкою закону “Про територіальну оборону” ще рік тому – у грудні 2019 року.
– Весь цей час, як кажуть представники РНБО, він поводився дуже нелояльно, він не з’являвся на роботу…, – зауважив Арестович. – Секретар РНБО Олексій Данілов за кілька місяців до цього підготував подання про звільнення Кривоноса, але йому давали шанс. Коли людина працює в державному органі і критикує президента, це неділова поведінка, це неетично, – зазначив Арестович.
Сам же генерал Кривонос стверджує, що за останні півроку так і не зміг потрапити на прийом до Президента України В.Зеленського.
Крім того, розроблений і поданий генералом законопроєкт було «відхилено». Натомість, президент Зеленський пообіцяв до Нового року подати «свій варіант» законопроєкту про територіальну оборону. Але вже середина січня 2021 року, а свою обіцянку Володимир Зеленський так і не виконав.
Не секрет, що вчорашні фронтовики, змінивши військовий однострій на цивільний одяг, по-різному торують свій шлях до нового, вже мирного для себе життя. Життя, від якого більшість з оборонців України, спустошених кровопролитними боями фізично і духовно, вже встигла відвикнути, розгубити на передовій мирні навички тощо. Але в якому їм потрібно обов’язково знайти своє місце, призвичаїтися до непростих нинішніх реалій, зуміти сповна використати для досягнення успіху фронтовий гарт і особисті здібності. Які, як часто трапляється, десь дрімають у потаємних закапелках, поки не прийде нагода проявити себе.
Цікаве й те, що останнім часом ми все частіше дізнаємося про спроби учасників бойових дій випробувати себе в політиці. Тобто, в справі, якою до служби в армії переважна більшість з них майже не цікавилися. І тим більше, після того, коли ратники потрапляли на передову, де щодня ризикували життям та здоров’ям.
Але, схоже, все змінилося. Нині все більше і більше прізвищ вчорашніх учасників АТО/ООС можна побачити в списках тих, хто претендує на депутатство, або після виборів уже зайняв місце народного обранця в радах різних рівнів. Приміром, лише до Верховної Ради України на виборах улітку 2019 року балотувалися майже три десятки фронтовиків і волонтерів. Ще більше «атовців» в списках різних політичних партій претендували на мандати депутатів обласних, міських, районних та селищних рад.
Звісно, фортуна і симпатії виборців виявилися прихильними далеко не до всіх з кандидатів. Але ті, хто таки виборов мандат довіри прийшли в ради з щирим намаганням зробити для країни і своїх земляків набагато більше, ніж вони змогли в окопах на передовій. І декому це вдалося.
Приміром, фронтовику Сергію Танасову, уродженцю Миколаївщини, який одразу після звільнення з армії випробував себе у виконавчій і представницькій гілках влади. Сьогодні йому 36 років: вік достатній, щоб сформувати власне «я» і самоутвердитися у мирному житті. Фронтовик служив у Збройних Силах України з 2002 по 2015 рік. І всі ці роки практично не розлучався з автоматом, бо весь час доводилося перебувати в так званих «гарячих точках».
Спочатку його, сержанта 79-ї ОРМБ, направили до складу українських миротворців. Як учасник миротворчого контингенту «блакитних касок» тричі побував у далекій Ліберії, виконував місію у Іраку і Косово. До речі, під час служби на Балканах, українського миротворця командування сектору двічі визнавало кращим сержантом підрозділу.
У зоні АТО, куди на початку лютого 2014 року доля закинула сержанта, перше випробування на мужність пройшов у місті Щастя (Луганська область). У складі свого підрозділу ніс службу на блокпостах, супроводжував колони. Особливим, кривавим, рядком в бойову біографію С. Танасова вписана оборона Донецького аеропорту, який захищав водієм БТР до останнього разом з іншими «кіборгами». Там і отримав поранення.
«Коли я роздивлявся через прибор нічного бачення підходи до терміналу, де ми тримали оборону, снайпер пострілом влучив мені в голову. Добре, що на мені була «бундесверівська» каска з кевлару: куля її пробила, але тільки перший шар, – розповів «НОВА» кіборг обставини свого дивного повернення до життя. – Від загибелі врятувало те, що куля пробила каску під кутом і її сердечник залишився між шарами каски. Але удар був дуже сильний. Пізніше наш лікар сказав, що від перелому шиї мені врятувало диво… Після влучання кулі від удару я втратив свідомість, коли отямився, з-під шолому текла кров. Але з бою не вийшов. Поранених було багато. Лише потім, через п’ять днів, коли з’явилася можливість мене оглянути, визначили контузію головного мозку…».
Наступне поранення кіборг отримав теж у аеропорту. Вірніше, не поранення, а травму коліна з розривом сухожиль та пошкодженням меніску. Під час бою з гранатометом у руках біжав під прикриттям БТР, але на «повному ходу» влетів у вирву з-під «граду». 2015 року через цю важку травму кіборга перевели до 299-ї бригади тактичної авіації на посаду авіаційного навідника і присвоїли первинне офіцерське звання «молодший лейтенант». Яке носить й донині, але вже в запасі.
Того ж року С. Танасова, який вже звільнився з армії, було обрано депутатом Миколаївської міської ради від партії «Блок Петра Порошенка. Так мирне життя кіборга почалося з політичної кар’єри. Так, кар’єри, адже вже 2016 року Указом Президента України С. Танасова було призначено на посаду голови Березанської РДА (Миколаївська область).
«Відверто кажучи, я сам не очікував такого повороту долі, зізнається сьогодні кіборг. – Припускаю, що призначенню певною мірою сприяла моя безкомпромісна позиція до всього антиукраїнського. До моєї Батьківщини, якій я служив із- зброєю в руках тринадцять років і неодноразово перебував на межі життя і смерті.
Одного разу, на сесії міськради я вступив у різку полеміку з представником від партії ОПЖЗ. Очевидно, мої аргументи почули. Вже наступного дня мене викликав до себе голова Миколаївської ОДА і запропонував обійняти посаду керівника Березанського району. Я погодився, пройшов співбесіду в Києві у був призначений…».
Так вчорашній кіборг піднявся ще на один щабель управлінської драбини, ставши вже чиновником, державним службовцем. Ві понад трирічного – до майже кінця 2019 року, свого перебування на посаді голови РДА у С. Танасова залишилося багато вражень. Дуже неоднозначних. За його словами, він опинився між жорном і кувалдою, адже належав до молодого покоління, яке прагнуло перемін, і чиновниками, котрі не хотіли щось змінювати в своєму усталеному чиновницькому житті.
«Я розумів, що до мене, молодого управлінця, особливе ставлення. Хоча, приміром, в Ізраїлі на посади державної служби дуже часто призначають колишніх військовослужбовців. Вважається, що вони дисципліновані, мають військовий гарт, відповідальні, мотивовані тощо. Ці якості управлінців дуже цінуються у суспільстві…».
На практиці роль голови РДА зводилася до прийняття серйозних рішень, але дуже часто не підкріплених фінансово і організаційно. За словами фронтовика, ті три роки, які він обіймав цю посаду, він знову наче потрапив на фронт. Правда, вже мирний. Але із своєю передовою.
«Розумієте, навіть голова РДА і хотів би чесно і ефективно працювати, такі можливості випадають не завжди. По-перше, не вирішені організаційні питання. Так, в РДА не було навіть свого автомобіля… З кадрами постійно виникали проблеми, адже стандарти в їхньому підборі постійно знижувалися. Дійшло до того, що в одній сільраді, коли посаду покинула її голова, її обов’язки виконувала секретар сільради. Жінка, в якої не було навіть середньої освіти…, – розповідав журналісту кіборг. – І мотивація… Знаєте, коли голові РДА «підсовують» на підпис папірця, потрібного «потрібній» людині, і мотивують, пропонуючи хабаря в 50-100 тисяч доларів, як було і зі мною, перед спокусою втримається далеко не кожен…».
І все ж, попри перешкоди і спротив, кіборг-голова РДА, таки зумів зробити чимало корисного для району. Принаймні, вважає С. Танасов, йому не соромно дивитися людям у вічі, бо вся його діяльність на цьому посту була спрямована на розвиток Березанського району. І коли, після обрання нового президента, за існуючою практикою в регіоні було звільнено всіх голів РДА, «атовець» залишив посаду із спокійним сумлінням.
«Хоча, мушу визнати, що в мирному житті, особливо коли ти обіймаєш, приміром, посаду голови РДА, вижити значно важче, ніж на фронті, – резюмує С. Танасов. – На передовій все зрозуміло: де ворог, а де свої. На «гражданці» не так, бо важко відрізнити ворога від добропорядної людини. І ти не знаєш, коли тобі, образно кажучи, можуть встромити ніж у спину. Щоб з тобою рахувалися, необхідно заслужити авторитет…».
Залишивши пост голови РДА кіборг у складі команди від «Європейської справедливості» вирішив знову балотуватися до Миколаївської міськради. Однопартійці, зважаючи на його бойовий гарт і успішний досвід державної служби, у його виборчому окрузі внесли кіборга до списку від партії під першим номером. Сьогодні С.Танасов, який вдруге став депутатом міськради, обраний секретарем постійної комісії з питань екології, природокористування, просторового розвитку, містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин.
На думку кіборга, в руках членів комісії зосереджено багато питань, які впливають на якість життя мешканців приморського обласного центру. Що, в свою чергу, накладає додаткову відповідальність на депутатів міськради – членів комісії. Роботи, як у депутата міськради, говорить фронтовик, не бракує. Якщо ставиться до депутатських обов’язків відповідальне, то і вільного часу на особисте життя майже не залишається. Але інтереси виборців понад усе, визначив для себе життєве кредо кіборг.
«Якщо не я, то – хто? Це мій девіз з дитинства. Саме тому я обрав професію військового. Ці слова щодня повторювали мої побратими, коли ми тримали оборону Донецького аеропорту. Це я казав собі, коли прийняв пропозицію очолити адміністрацію Березанського району та кинути виклик корупційним схемам. Це я кажу собі сьогодні, ставши вже депутатом міськради разом з командою патріотів…». – говорить про мотивацію до депутатської роботи фронтовик.
2019 року кіборг, депутат Миколаївської міськради, закінчив Національну академію управління при президентові України. Шлях управлінця обрав після того, як переконався у власних силах на посаді голови райдержадміністрації і депутата міськради. У планах фронтовика – зайнятися науковою діяльністю. До чого С. Танасов готує себе вже зараз, збираючи для навчання необхідні документи. Кіборг переконаний, що і це йому вдасться, бо поза правилами фронтовиків відступати…
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
12 січня 2021 року в районі проведення операції Об’єднаних сил було зафіксовано одинадцять “порушень режиму припинення вогню”.
З 82-мм мінометів та стрілецької зброї українські позиції були обстріляні неподалік Пісків та Водяного, що біля Донецька. Поблизу Пісків противник також відкривав вогонь і з гранатометів різних систем.
У передмісті Авдіївки російські-окупанти відкривали вогонь з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї, поблизу Красногорівки – зі станкових протитанкових гранатометів, а неподалік Верхньоторецька – з великокаліберних кулеметів.
Поруч із населеним пунктом Водяне, що на Приазов’ї, та Павлополя загарбники вели вогонь з ручних протитанкових гранатометів, а неподалік Водяного – і з автоматичних станкових гранатометів.
Неподалік населеного пункту Золоте-4 противник вів вогонь з автоматичного станкового та ручного протитанкового гранатометів і стрілецької зброї.
На обстріли збройних формувань Російської Федерації українські воїни декілька разів змушені були відкривати вогонь у відповідь.
Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.
Під час обстрілу один наш військовослужбовець отримав осколкове поранення.
Сьогодні з ранку, 13 січня 2021 року, “порушень режиму припинення вогню” поки що не зафіксовано.
