Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова заявила, що розмови про можливе розформування очолюваного нею відомства є чутками. Також вона також наголосила, що саме ветеранська спільнота свого часу ініціювала створення цього органу виконавчої влади, і воно продовжує працювати.

Про це йшлося під час ексклюзивного інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

“Створення Міністерства у справах ветеранів адвокатували самі ветерани. Для спільноти, з одного боку, це той орган, до якого вони приходять з усіма проблемами, незалежно від того, де вони виникли, а з іншого боку, це символ того, що вони помітні, і що їх визначають як громадян з окремим статусом”, – повідомила Калмикова інформагентству на питання, чи доцільно буде приєднувати Мінветеранів до якогось іншого міністерства.

Як передає Інтерфакс-Україна, вона зазначила, що, оскільки ветерани – це велика частина нашого суспільства, нам необхідно більше звертати уваги на те, які потреби в людей, що найбільше вклалися в країну. На уточнююче запитання, чи в контексті кадрових ротацій в уряді обговорюється розформування Мінветеранів, міністр відповіла, що це чутки.

“Міністерство має працювати як координатор. Тому що ветеранська політика наскрізна. Ветерани приходять в системи охорони здоров’я, освіти, економіки, культури, і має бути той координуючий орган, який розуміє потребу, запити, і може їх адресувати іншим центральним органам, і спрямувати формування політик таким чином, щоб інтерес ветерана був врахований. Я вважаю, що це для нашої країни, для наших реалій, для наших ресурсів найоптимальніший варіант”, – додала вона, відповідаючи на питання, чи необхідне відомстві масштабування.

Крім того, коментуючи ідею підсилення ветеранської теми шляхом впровадження в уряді посади профільного віцепрем’єра, Калмикова заявила, що у неї немає на це єдиної відповіді: “Не можу сказати, що цього не треба, але й не можу сказати, що це необхідно”.

Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова заявляє, що не впевнена, що квотування при працевлаштуванні ветеранів спрацює, але підтримує запровадження пріоритету для ветеранів при вступі на посади державної служби, за умови рівної професійної компетентності кандидатів.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

“Щодо квот, я не впевнена, що такий механізм спрацює. Тому що квоти призводять до того, що працює не ветеран, а його трудова книжка. Ми підтримуємо світ, в якому ветеран реалізовує свої таланти. Це складніше. Тут потрібно дуже багато роботи, як роботодавців, так і нас, фахівців супроводу, кар’єрних консультантів. Дуже велика кількість роботи і на стороні самих ветеранів. І я насправді дуже щиро радію, коли бачу, як ветерани, що вже пройшли шлях, самі підтягують своїх побратимів, і доводять, що є життя в цивільному житті. Тут також дуже важлива робота ЗМІ щодо висвітлення історій успіху”, — сказала Калмикова в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, відповідаючи на запитання щодо квот для ветеранів та членів їхніх сімей щодо працевлаштування, зокрема до органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до державних та комунальних підприємств.

На запитання, чи мають бути окремі особливі умови для ветеранів після відновлення конкурсів на держслужбу, зокрема щодо преференцій за рівних умов, міністр відповіла, що підтримала б такий підхід, якщо при наявності однакового рівня знань і компетенцій ветерану надавався би пріоритет.

Щодо можливості створення ветеранських монополій на певні види діяльності, зокрема, щодо приватних військових компаній для діяльності за кордоном, Калмикова відзначила: “Я впевнена, що, можливо, не 100%, але 99% людей, які там будуть працювати, це будуть ветерани. Щодо інших варіантів монополії, я думаю, що нам треба буде йти через експеримент і пробувати”.

У цифровому просторі Ветеран PRO зʼявився сервіс пошуку фахівця із супроводу, невдовзі очікуються опції з медицини, працевлаштування та грантів для ветеранів.

Про це повідомила міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, передає Укрінформ.

“Станом на сьогодні ми підтягнули у Ветеран PRO ті послуги, які були доступні для ветеранів на особливих умовах. Вже на платформі Дія і єРобота, єОселя тощо, створили новий сервіс — це пошук фахівця із супроводу.  Адже ми побачили — буває так, що людині складно знайти того фахівця, який проведе (ветерана – ред.) по всіх задачах. Наступні етапи — це медицина, працевлаштування, гранти на бізнес. Ми будемо робити все, аби ті програми, які держава робить для ветеранів та ветеранок, були зібрані в одному місці, щоб це було зручно, і не потрібно було робити складну навігацію в інтернеті або в бюрократії“, — розповіла вона.

За словами міністерки, якщо в Дії не відображається розділ Ветеран PRO, необхідно оновити застосунок. Також можна звернутися до Мінветеранів, до прикладу в соціальних мережах, описати проблему, і фахівці допоможуть з її вирішенням.

Калмикова нагадала, що основний функціонал фахівця супроводу — навігація ветерана, ветеранки, родин ветеранів та ветеранок, родин загиблих військовослужбовців у тих послугах, які надає держава, органи місцевого самоврядування.

Наразі, за її даними, вже підготовлено майже 1400 фахівців із супроводу ветеранів та ветеранок у 1100 громадах. Невеликі громади можуть обʼєднуватися, аби фахівець із супроводу міг надавати послуги ветеранам та ветеранкам з кількох ОТГ.

Міністерка додала, що поступово всі послуги, які надають фахівці із супроводу, також будуть цифровізовані. Проте є ветерани, які, до прикладу, мають проблеми із зором через поранення, тож їй незручно користуватися цифровими послугами, є люди, які не користуються телефонами або мобільними застосунками тощо.

“У будь-якому разі зараз ми будуємо цифровий фронтенд і офлайновий фронтенд. Вони підсилюють один одного, але я не думаю, що колись ми вийдемо в таку ситуацію, коли буде виключно цифра“, — резюмувала Калмикова.

Ветерани та ветеранок запрошують опанувати нову професію в ІТ — безкоштовно, без вимог до досвіду та з можливістю навчатися дистанційно. Естонська школа програмування kood спільно з Житомирською політехнікою запускає в Україні річну освітню програму, що допоможе інтегруватися в цивільне життя через сучасну технологічну освіту.

У межах програми kood/Zhytomyr учасники зможуть опанувати сучасні ІТ-напрямки — від основ розробки до генеративного штучного інтелекту.

Ключові напрями навчання:

• програмування мовами Java та JavaScript
• робота з базами даних
• створення вебдодатків і браузерних рішень
• додаткові спеціалізації — тестування ПЗ, APIs, DevOps, генеративний ШІ, Advanced Full-Stack тощо.

Особливістю програми є відкритість до людей без технічної освіти чи досвіду. Взяти участь може будь-хто з України, хто прагне змінити професію. Перш ніж долучитися до основного курсу, кандидати проходитимуть відбір — Selection Sprint. Це інтенсив, що включає два тижні очних занять у Житомирі та тиждень онлайн-тестування. Упродовж цього періоду учасники виконуватимуть практичні завдання, які перевірятимуть здатність до навчання у сфері технологій.

Дати проведення відбору:

• перший етап — 21 липня – 8 серпня
• другий етап — 11 – 29 серпня

Результати оголосять за кілька тижнів після завершення кожного з етапів. Основне навчання стартує 12 вересня 2025 року і відбуватиметься англійською мовою.

Студенти, які хочуть навчатися очно, можуть приїхати до міста і за окрему плату проживати в гуртожитку поруч з університетом.  Крім того, пройти навчальну програму можна в дистанційному форматі.

Прийом заявок триває за посиланням.

Цими вихідними у Полтаві пройшов другий регіональний етап “Ігор ветеранів 2025” — всеукраїнських спортивних змагань. Понад 150 ветеранів, ветеранок і військових після поранень з різних регіонів України виборювали можливість потрапити до фіналу турніру з кросфіту та настільного тенісу. Це були змагання не лише за результат, а й за віру в себе, силу духу та єдність, передає Мінветеранів.

У перший день, 12 липня, понад 100 учасників продемонстрували свою витримку та вміння в турнірі з настільного тенісу – як в особистому, так і в командному заліках. До гри долучилися представники 13 областей: Полтавської, Харківської, Хмельницької, Дніпропетровської, Рівненської, Кіровоградської, Київської, Львівської, Житомирської, Тернопільської, Вінницької, Луганської та Донецької. 

Один з учасників турніру – військовослужбовець Сергій Маник змагався у турнірі з настільного тенісу. За його словами, “Ігри Ветеранів” дозволяють знову відчути дух братерства та підтримки. Нині він працює інструктором з фізичної підготовки й спорту, тож не міг пропустити можливості долучитися до турніру.

У другий день “Ігор Ветеранів” відбулися змагання з кросфіту. Серед учасників – ветерани та ветеранки першого відбіркового туру, які тоді не пройшли до фіналу, але вирішили знову спробувати свої сили. 

Захисників та Захисниць, які продемонстрували найкращі результати, попереду очікує ще більше спортивних подій – невдовзі вони поїдуть на фінал всеукраїнських спортивних змагань.

Читайте також:

У Карпатах відбудуться навчально-тренувальні збори з пара-джиу-джитсу для ветеранів

Федерація професійних спілок України (ФПУ) закликає громадськість та засоби масової інформації звернути увагу на системні порушення законодавства з боку Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), щодо управління майном ФПУ – Будинком професійних спілок України та Міжнародним центром культури і мистецтв профспілок України (МЦКМ, колишній Жовтневий палац).

15 липня о 10:30 у Київському апеляційному суді (вул. Солом’янська, 2А, зала 305) відбудеться відкрите засідання з розгляду апеляції про зняття арешту з цих об’єктів.

Засідання суду відкрите для вільних слухачів (за наявності паспорта).

Ключові факти та порушення з боку АРМА:

Кейс №1: МЦКМ (колишній Жовтневий палац), вул. Інститутська, 1, м. Київ

• 30 серпня 2022 року Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова наклав арешт на Будинок профспілок та МЦКМ.
• 14 жовтня 2022 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалив рішення передати арештоване майно ФПУ в управління АРМА.
• 15 травня 2025 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалив рішення про скасування арешту з МЦКМ. Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню. Рішення було оприлюднено 29 травня 2025 року.
• Всупереч Закону України «Про АРМА» та власним «Методичним рекомендаціям» (Наказ АРМА №54 від 14.02.2025), АРМА не скасувала оголошений 15 травня 2025 року аукціон про закупівлю послуг з управління Жовтневим палацом. Згідно з п. 1) ч. 1 розділу VI Наказу №54, замовник відміняє відкриті торги у разі “відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт та послуг (зокрема, скасування арешту та/або передачу в управління АРМА арештованих активів на підставі отриманого судового рішення)”.
• 9 липня 2025 року АРМА підписала договір на управління МЦКМ до 31 травня 2030 року з ТОВ «Комбінат плюс», яке, як і попередній учасник, запропонувало аномально низьку ціну – 0,01 грн.
• 3 червня 2025 року Печерський районний суд повторно наклав арешт на Будинок профспілок та МЦКМ. Однак, повторне накладення арешту не відміняє вимогу законодавства про скасування конкурсу, який мав бути припинений після першого скасування арешту. Жодних положень про безперервність процесу конкурсу при повторному арешті законодавством не передбачено.

Факти щодо ефективної діяльності МЦКМ, які спростовують звинувачення АРМА:

• 8 млн 194 тис грн – витрачено МЦКМ на утримання будівлі у 2024 році.
• 1 млн 335 тис грн – сплачено податку за земельну ділянку та нерухомість у 2024 році.
• 28 млн 540 тис грн – отримано доходу у 2024 році.
• 535 тис грн – сплачено ПДВ у 2024 році.
• 2 млн 611 тис грн – сплачено ЄСВ у 2024 році
• 302 тис грн – сплачено податок на прибуток у 2024 році
• 218 культурно-мистецьких заходів проведено протягом 2024 року.

Десятки років приміщення МЦКМ безоплатно надаються для занять та репетицій відомим творчим колективам, таким як Народний оркестр народних інструментів, Джазовий оркестр «Музична лабораторія», Народний ансамбль народного танцю «Горлиця», Народний ансамбль класичного балету «Просвіт», Дитячий ансамбль класичного балету «Етюд», Дитячий зразковий ансамбль дитячої пісні «Співаночка».

• Детальніше про ситуацію з МЦКМ: Музика під арештом

Кейс №2: Будинок профспілок України (Майдан Незалежності, 2, м. Київ)

• Після передачі Будинку профспілок в управління АРМА, конкурс виграла компанія, створена менш ніж за рік до цього, з сумнівною репутацією та від’ємним результатом господарської діяльності.
• 21 квітня 2025 року АРМА уклала з управителем Договір, попри те, що Будинок профспілок не відповідає критерію Агентства про відсутність режиму права повного господарського відання, оперативного управління майном або іншого речового права, крім права власності. Право господарського відання встановлено за Підприємством «Господарське управління Федерації профспілок України», що підтверджено Реєстром речових прав.
• Управитель зміг забезпечити лише силову зміну охорони та обмеження доступу до приміщень орендарів, які мають чинні договори з Підприємством «Господарське управління ФПУ».
• Управитель не надав роз’яснень орендарям щодо умов надання комунальних послуг, компенсації їх вартості та забезпечення пожежної безпеки, тоді як договори на комунальні послуги з Підприємством «Господарське управління ФПУ» є діючими.
• Управитель без правових підстав заволодів неарештованим майном балансоутримувача, необхідним для життєдіяльності будівлі.
• Будинок профспілок, збудований у 1980 році за кошти членів профспілок, є їхньою колективною власністю (право оформлено у 1998 році). Реконструкція будівлі після пожежі 2014 року здійснювалася ФПУ за кошти інвесторів без державної підтримки.

Позиція Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ):

ЄСПЛ неодноразово підтверджував незаконність втручання держави у право власності профспілок. У рішенні від 09.01.2025 року у справі «Федерація професійних спілок Чернігівської області проти України» ЄСПЛ прямо встановив порушення права мирного володіння майном профспілками, визнавши ФПУ добросовісним власником. Суд також наголосив на непослідовності держави, яка спочатку реєструвала право власності за профспілками, а згодом оскаржувала це право.

Такі дії порушують не лише норми міжнародного права, а й статтю 41 Конституції України, яка гарантує захист права приватної власності. Вибіркове застосування закону та дискримінація профспілкових організацій як власників є неприпустимими. ФПУ ще 09.09.2024 року звернулась до ЄСПЛ щодо незаконних арештів майна ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та унітарних підприємств ФПУ, а також їх передачі в АРМА.

Наш сюжет про ситуацію навколо Будинку профспілок:

Інші ЗМІ про це:

• Сюжет ТСН: https://youtu.be/8IandjEVvfU?si=K5lPjcD7qq2UkPiu
• АРМАта по профспілках: як державне агентство стало інструментом рейдерства, корупції й знищення громадянського суспільства: https://argumentua.com/stati/armata-po-profspilkakh
  
• 19 червня – зібрання під Будинком профспілок: https://t.me/truexanewsua/115657, https://t.me/times_ukraina/51459, https://t.me/batalionmonako/42202

ФПУ впевнена, що дії АРМА щодо безперервності конкурсу після скасування арешту є незаконними та спрямовані на передачу майна в управління сумнівним структурам.

Ветерани з важкими захворюваннями можуть отримати паліативну допомогу безоплатно — у межах Програми медичних гарантій. Йдеться як про стаціонарний догляд у лікарнях чи хоспісах, так і про мобільні бригади, які працюють вдома. Послуга охоплює контроль болю, медикаментозне лікування, догляд і підтримку для пацієнтів і родичів.

Паліативна допомога входить до Програми медичних гарантій і надається безоплатно. Вона доступна пацієнтам з такими діагнозами, як онкологічні захворювання, інсульти, деменція, хронічна серцева недостатність, цукровий діабет, хвороба Альцгеймера, психічні розлади та інші тяжкі стани.

Допомогу можна отримати у двох форматах:

Стаціонарна допомога (в медзакладі)
Паліативну допомогу надають лікарні, хоспіси та профільні відділення, які мають договір із НСЗУ. У межах цієї послуги пацієнти отримують:

• цілодобовий догляд медичного персоналу;
• контроль болю та стану пацієнта;
• лабораторні та інструментальні обстеження (ЕКГ, аналізи тощо);
• забезпечення лікарськими засобами, зокрема наркотичними анальгетиками;
• харчування, засоби пересування на період лікування;
• можливість перебування родичів поруч;
• навчання родичів догляду за пацієнтом.

Мобільна допомога (вдома)
Допомогу надають мультидисциплінарні бригади медиків, які виїжджають до пацієнта. До складу послуги входить:

• виїзд медичної бригади для оцінки стану;
• лікування та контроль хронічного болю, зокрема із застосуванням анальгетиків;
• проведення аналізів і ЕКГ удома;
• підбір засобів для покращення мобільності;
• забезпечення медикаментами, перев’язувальними матеріалами, медичними виробами;
• організація умов для домашнього стаціонару;
• телемедичні консультації;
• навчання родичів догляду за пацієнтом.

Як отримати паліативну допомогу:

1. Звернутися до свого лікаря (сімейного, онколога, терапевта, невролога), який оцінить потребу в паліативній допомозі.
2. Отримати направлення на мобільну або стаціонарну паліативну послугу.
3. Звернутися до медичного закладу, який має договір із НСЗУ на відповідну послугу.

Інформацію про медзаклади, які надають паліативну допомогу, можна отримати:

• за телефоном контакт-центру НСЗУ: 16-77;
• на онлайн-мапі закладів, що працюють за Програмою медичних гарантій: https://cutt.ly/seXFfxcC

Матеріал підготовлено Групою комунікацій Волинського обласного ТЦК та СП.

Із 1 січня 2026 року в Україні запроваджується нова модель працевлаштування людей з інвалідністю. Замість штрафів — стимули для роботодавців, квота 4% у державному та приватному секторах, скасування застарілих заборон і соціальний супровід. У Мінсоцполітики зазначають: мета змін — не формальне дотримання вимог, а реальна інтеграція людей з інвалідністю у ринок праці.

Про це інформує Міністерство соціальної політики.

Що зміниться для людей з інвалідністю та роботодавців

• запроваджується квота 4% на працевлаштування людей з інвалідністю – як для приватного, так і для державного сектору;
• новий підхід до виконання квоти: стимулювання замість штрафів, можливість компенсувати часткову зайнятість або створити доступне робоче місце;
• скасовуються застарілі заборони на види робіт – дозволено працевлаштування на ту діяльність, яка не шкодить здоров’ю або безпеці людини з інвалідністю та оточуючим;
• запроваджується соціальний супровід при працевлаштуванні – як для самої людини з інвалідністю, так і для роботодавця.

«В Україні лише 16% людей з інвалідністю працевлаштовано, у країнах ЄС цей показник набагато вищий – від 50 до 70%. Ми змінюємо цей підхід. Водночас нашою метою є не формальне виконання квот, а реальна якісна зайнятість. Люди з інвалідністю мають жити гідно, з можливістю працювати та бути частиною економіки країни», – прокоментував заступник міністра соціальної політики України Володимир Василенко.