Міністерству оборони України передали понад 100 одиниць техніки з ДП «Житомирський бронетанковий завод». Про це повідомляє прес-служба «Укроборонпрому».
Всі машини пройшли повний цикл капітального та регламентного ремонту. Відновлено боєздатність систем та агрегатів, замінено несправні прилади, перевірено роботу озброєння тощо. А також на БМП встановлено сучасні навігаційні системи, оптичні прилади та приціли вітчизняного виробництва, і фари інфрачервоного випромінювання та освітлювальні фари з сучасними діодними лампами.
Також треба згадати про оснащення гусеничними стрічками виробництва харківського Заводу імені В.О. Малишева. Раніше така продукція постачалася лише з-за кордону.
Французька компанія MC2 Technologies продемонструвала лінійку засобів боротьби з дронами. Про це пише Defense Express.
Для початку французи показали свою новітню розробку – безпілотний літальний апарат FlyJam, оснащений засобом постановки радіоперешкод для протидії іншим безпілотникам.
Також компанія продемонструвала кілька своїх протидронних рушниць Nerod – зокрема, компактну Nerod HG для боротьби з БПЛА в ближній зоні і новітнє Nerod RF, здатне створювати перешкоди в 7 радіочастотних діапазонах.
З 2016 року по нинішній день українські військові збили 87 безпілотників незаконних збройних формувань. Про це у відповідь на запит Радіо Свобода повідомили у Міністерстві оборони України.
Також у оборонному відомстві відзначили, що враховуючи інтенсивність ведення бойових дій та постійну зміну оперативної обстановки в період з 2014 року по грудень 2015 року підтвердження збитих БПЛА противника просто не було.
Водночас лише протягом 2020 року військові ЗС України збили 12 ворожих безпілотників.
Американська компанія L3Harris отримала контракт на суму $ 29 млн доларів на закупівлю обладнання бортової системи управління безпілотними літальними апаратами.
Мова йде про MUM-T (англ., Manned-Unmanned Teaming) вертольота AH-64 «Apache» Армії США, а також надання послуг по її технічної та інженерної підтримки. Роботи за контрактом будуть завершився 30 червня 2023 року.
Контракт включає в себе також закупівлі в інтересах іноземних замовників по лінії міжурядових закупівель в області озброєнь (FMS). Зокрема, поставки будуть здійснюватися в Марокко, Нідерланди, Катар, Об’єднані Арабські Емірати і Великобританію.
Марокканська монархія почала каральну операцію в Західній Сахарі. Діюче з 1991 року перемир’я зірвано. Про це пише “Humanite”.
Напруга стало зростати після того, як ООН продовжила мандат миротворчої Місії Організації Об’єднаних Націй з проведення референдуму в Західній Сахарі (МООНРЗС), прибравши з резолюції згадка про референдум, який, власне, ООН і повинна була гарантувати. Це дозволить Марокко, підтримуване французькою владою, зберегти свій контроль над регіоном і його ресурсами.
В умовах бездіяльності світової спільноти Фронт Полісаріо заявив про відновлення національно-визвольної боротьби і початку «великої війни за звільнення всього народу», розділеного нині побудованої мароканцями стіною.
У своїй заяві Генеральний штаб Марокко звинувачує у трагедії «збройних ополченців», які нібито відкрили вогонь. Фронт Полісаріо, в свою чергу, стверджує, що ополченці відповіли на «ворожу стрілянину, щоб захистити громадян Західної Сахари і зберегти звільнену від окупантів землю». Сепаратистська організація, яка евакуювала мирних громадян, що потрапили під обстріл, заявляє, що відновлення військових дій свідчить про початок «великої війни за звільнення всього народу».
Комітет Верховної Ради з питань безпеки й оборони провів закрите засідання, на якому заслухав офіцера Головного управління розвідки Міноборони України, який проводив операцію із захоплення 28 членів російської ПВК Вагнера. Про це повідомив журналіст Юрій Бутусов.
За даними журналіста, парламентський комітет отримав докази брехні глави Офісу президента Андрія Єрмака, який не раз заявляв, що спецоперація не проводилася. На переконання самого Бутусова і за даними його джерел, саме Андрій Єрмак телефонував у Білорусь і подав сигнал деяким керівникам у білоруській владі (кому конкретно, він не знає) про те, що їде небезпечна група, мовляв “придивіться до неї уважно”.
“Офіцер розповів про всі деталі спецоперації, відповів на всі запитання народних депутатів… Правоохоронні органи не діють… Росіянам вигідно усунути тих, хто завдавав РФ великої шкоди. І вигідно усунути тих, які є вкрай небезпечними і живими свідками зради в керівництві України. Адже це може приховати всі сліди скандалу, чи не так?”– зазначив журналіст.
Початок російської агресії змусили керівництво України кардинально переглянути не тільки свої зовнішньополітичні орієнтири, а й ставлення до власної армії. З тих пір особлива увага приділяється переозброєнню армії і оснащенню військових сучасною технікою.
У цій ситуації підприємства вітчизняного оборонно-промислового комплексу отримали чудову нагоду розширити виробництво і поліпшити своє фінансове становище.
Однак, далеко не всі компанії змогли отримати довгострокові контракти з Міноборони. Один із сумних прикладів останніх років – Кременчуцький автомобільний завод (КрАЗ), який сьогодні опинився на межі виживання.
З початком бойових дій на Донбасі в 2014 році українська армія мала гостру потребу в автотранспорті. На передову банально не було на чому доправляти боєприпаси і перевозити особовий склад. Продукція КрАЗу, який спеціалізується на виробництві вантажівок і бронеавтомобілів, виявилася надзвичайно доречною. Завод на кілька років став ключовим постачальником транспортних засобів для ЗСУ та Нацгвардії.
В 2014 році Міноборони закупило у підприємства КрАЗ 100 автомобілів, в 2015 році – 599, в 2016-му – 241, у 2017 році – 273, в 2018-му – 59 автомобілів. Крім того, близько 1000 автомобілів було придбано Національною гвардією і більше 500 – Державною прикордонною службою. Всього КрАЗ поставив військовим 2772 вантажівки. Для порівняння, найближчий конкурент “Богдан Моторс” за весь цей час поставив в силові структури всього близько 800 одиниць своїх вантажних автомобілів.
Однак в 2019 році ситуація різко змінюється Українські силові відомства і військові вирішили відмовитися від продукції КрАЗу. У компанії це намагаються пояснити просто – у всьому винна постмайданна влада, яка перерозподіляла держзамовлення в своїх інтересах.
Та коли уважніше розібратися в тому, що відбувалося в останні роки навколо Кременчуцького автомобільного заводу і його власників, стає ясно, що звинувачення на адресу колишньої влади і конкурентів не більше, ніж спроба приховати реальні причини того, що відбувається.
Перша проблема, з якою зіткнулися військові після того, як в армію стали масово надходити КрАЗ – це високий відсоток поломок.
Читайте також:
http:///chym-sau-dana-krashcha-za-sau-bohdana/
У вересні 2016 року відомий волонтер Юрій Бірюков опублікував частину листа ЗСУ, який було підготовлено у відповідь на запит Військової прокуратури щодо продукції компанії КрАЗ. Згідно з оприлюдненими даними, Міноборони за два роки (2014-2015) закупило у комерційного підприємства КрАЗ 811 вантажівок, на загальну суму 863,5 млн грн. При цьому на 811 одиниць техніки зафіксовано 824 поломки. Особлива проблема виникла з електрогенераторами, з яких 173 виявилися неробочими.
Міністерство двічі зупиняло прийом техніки, вимагаючи заміни цих генераторів. Причому самі генератори виявилися російського виробництва, як і частина інших комплектуючих. Втім, якби техніка працювала справно, на цей факт ще можна було б закрити очі. Але мало того, що ми купуємо російську продукцію, та ще й вона виявляється бракованою. Як підсумок – всі терміни поставок за договорами були зірвані. Через це у 2015 році на три місяці були перенесені терміни формування двох артилерійських бригад і висування їх в зону проведення АТО. За зрив військових поставок КрАЗ був оштрафований.
КрАЗ після влучання керованої ракети окупантів
Влітку 2014 року “АвтоКрАЗ” презентував військовим два типи нових бронеавтомобілів: “Спартан” і “Кугуар”.
КрАЗ-Спартан насправді є імпортним броньованим автомобілем для поліції Streit Spartan, який купувався за валюту. І аналогів його в 2014-15 роках в Україні на початку російсько-української війни не було. АвтоКрАЗ не випускало і не випускає Спартан. Його на шасі Ford F550 роблять в Еміратах на заводі Streit Group.
Тоді ж у 2014 році Міноборони уклало контракт з ВАТ “АвтоКрАЗ” на поставку 30 “Спартанів” на суму 146,5 мільйонів гривень за ціною 4,55 мільйона гривень за одиницю.
Незабаром після того, як перші партії цих бронеавтомобілів надійшли на озброєння і були відправлені в АТО, виявилося, що автомобілі ні за якістю, ні за своїми технічними параметрами, не відповідають потребам воюючої армії. До того ж, незабаром після початку поставок, КрАЗ вирішив перенести терміни виконання замовлення на півроку і підняв ціну до 5,5 мільйона гривень за штуку.
За даними експертів групи “Інформаційне опір”, перший недолік бронеавтомобілів, який масово стали помічати бійці на передовій – слабка ходова частина. Крім того, без спеціалізованих СТО, оснащених комп’ютерною технікою, обслуговувати КрАЗ-“Спартан” виявилося неможливо.
“В результаті всього за місяць у одній з бронемашин відвалилося колесо, а до кінця січня 2015 року, як повідомляли ЗМІ, вийшли з ладу 12 із 14 переданих силам АТО бронемашин КрАЗ-“Спартан”, – йшлося в журналістському розслідуванні.
Експерти “Інформаційного опору” з посиланням на власні джерела серед військових опублікували цілий список недоліків кразовского “Спартана”:
відсутність можливостей для переговорів між кулеметником і командиром екіпажу;
на швидкості 50-80 кілометрів на годину по нерівній дорозі кермо вибиває з рук водія;
в зимовий час, коли кулемет знаходиться в бойовому положенні, в салоні дуже холодно (крім випадків, коли машина обладнана комплексом “Сармат”);
немає протитуманних фар;
броньовик, який з боєкомплектом і особовим складом важить до 10-12 тонн, має занадто слабке зчеплення коліс з грунтом, на підйомах виникають труднощі;
не передбачена система пожежогасіння в моторному відсіку.
Головний висновок: “Спартан” призначений для патрулювання в міських умовах, і в цілому не підходить для участі в бойових діях на Донбасі. Схожі проблеми виникли і у бронеавтомобіля “Кугуар”
Можливо, “Спартан” можна було б допрацювати і підігнати під реалії бойових дії на Донбасі, якби не один ключовий нюанс: українських комплектуючих там не більше 20%. Автомобілі “Спартан” на шасі Ford F550 робили в Еміратах на заводі Streit Group. В Україну надходили готові машинокомплекти, які кразівці лише збирали, налаштовували, обладнували згідно специфікації, ну, а після всього цього – вішали свої логотипи.
Інженери КрАЗа відверто зізнавалися, що чекати, коли Ford або Streit Group внесуть зміни в свої розробки, не варто.
Таким чином, склалася ситуація, коли бронеавтомобіль, який закуповують для воюючої армії, не відповідає її потребам, а його виробник не може виправити недоліки, бо займається лише складанням його з надісланих готових комплектів і немає бажання докладати власних зусиль для модернізації виробу.
Пресслужба Офісу Президента повідомляє, що ветеранам війни нададуть спецілізовані ваучери на освіту.
Подібне нововведення передбачено Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19)» № 1030-ІХ, що був ухвалений парламентом 2 грудня 2020 року. Його якраз і підписав президент України Володимир Зеленський.
«Для підтримки конкурентоспроможності на ринку праці закон надає громадянам, звільненим з військової служби після участі у проведенні АТО/ООС, право на одноразове одержання ваучера, який може бути використаний для отримання послуг з перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями у пріоритетних видах економічної діяльності», – повідомляють представники ОП.
Державне бюро розслідувань вручило підозри у справі катастрофи військового літака АН-26 в Харківській області. Про це повідомили на брифінгу ДБР.
“В ході проведених в кримінальному провадженні великого комплексу слідчих дій … отримано беззаперечні докази, що вказують на те, що порушення правил підготовки польотів, порушення правил польотів і порушення правил експлуатації літальних апаратів мали системний і систематичний характер” – відзначили представники ДБР.
Наразі посаду командувачаа ПС ЗСУ на даний момент займає Сергій Дроздов.
“Держава повинна надати на сьогоднішній день жорстку кримінально-правову оцінку діям осіб, які шляхом своєї недбалості і шляхом свідомого порушення правил польотів допустили наступ катастрофи літака, допустили загибель наших курсантів” – додали представники ДБР.
Російсько-турецький патруль перевірив виконання меморандуму про виведення курдських загонів самооборони та їх озброєння в провінції Ель-Хасака. На протязі всієї поїздки патруль супроводжують російські вертольоти армійської авіації Мі-8АМТШ і Мі-35.
Маршрут спільної бронеколони – 50 кілометрів. Необхідно оглянути п’ять населених пунктів. Протягом усієї поїздки патруль супроводжують російські вертольоти армійської авіації Мі-8АМТШ і Мі-35.
Також з повітря постійно велася розвідка безпілотниками «Орлан-10». Ніяких порушень, за словами спільної заяви відомств РФ і Туреччини, не виявлено.
