Сторінка 114 – Новини ветеранів зі всієї України

У Тернополі ветерани долають виклики адаптації після фронту за допомогою музики

У Тернополі розпочав діяльність музичний гурт, до складу якого увійшли п’ятеро ветеранів російсько-української війни. Ініціативу реалізували на базі Центру підтримки ветеранів та родин Героїв. У складі гурту – барабанщик, клавішник, бас-гітарист і двоє гітаристів. Усі учасники – військові, які після повернення з фронту об’єдналися через спільне захоплення музикою.

Про це розказала Тернопільська обласна державна адміністрація у своєму телеграм-каналі.

«У Центрі підтримки ветеранів та родин Героїв у Тернополі розпочав діяльність музичний гурт, до складу якого увійшли п’ятеро захисників – ветеранів російсько-української війни, які мають спільне захоплення музикою», – йдеться в офіційному повідомленні.

Репетиції відбуваються щотижня у спеціально обладнаній студії на базі Центру. Тут учасники не лише грають музику, а й створюють власні композиції. До занять долучилися викладачі Тернопільського ліцею №21 імені Ігоря Герети, які допомагають ветеранам освоювати інструменти та вдосконалювати техніку гри.

«Щотижневі репетиції проходять у спеціально обладнаній студії, де учасники не лише відточують музичну майстерність, а й створюють власні композиції», – зазначили в адміністрації.

Ініціатива стала частиною психосоціальної підтримки ветеранів, спрямованої на адаптацію до мирного життя. Участь у музичному гурті допомагає військовим відновлювати внутрішню рівновагу, налагоджувати соціальні зв’язки та розвиватися у творчому напрямку.

«Цей проєкт є важливим кроком у підтримці та реабілітації ветеранів, сприяє їхній адаптації до мирного життя і відкриває нові можливості для розвитку», – повідомили в Тернопільській ОВА.

Обласна адміністрація подякувала всім, хто долучився до створення цього проєкту: — «Висловлюємо вдячність усім, хто долучився до реалізації цієї ініціативи».

Як ветеранам з Харківщини отримати житло: розповідає фахівчиня з фонду «Пліч-о-пліч»

Ветерани російсько-української війни, військові з пораненими та сім’ї військовослужбовців з Харківської області, житло яких не відповідає нормам, мають право отримати сертифікат на його придбання.

Про те, до кого звертатися та як діяти людям, які мають право на отримання житла, розповіла в етері Українського Радіо Харкова фахівчиня із супроводу ветеранів ветеранського простору “Пліч-о-пліч” Світлана Горобинська, передає Суспільне.

З питаннями квартирного обліку ветерани можуть, зокрема, звертатися до ветеранського простору «Пліч-о-пліч»  у Харкові, каже Світлана Горобинська. Там працюють чотири фахівці, які допомагають ветеранам та їхнім родинам:

Ми працюємо над питанням квартирного обліку і не тільки. Можна звернутися до нас особисто, ми можемо вам організувати супровід. Також можна особисто звернутися на площу Конституції, 16, кімната 22А, або до будь-якого ЦНАПу з переліком документів“, — каже Горобинська.

Перелік документів, необхідних для отримання житла:

  • довідка з БТІпро те, що заявник не має житла у власності, а якщо має, то яке саме (Цю довідку можна отримати за адресою: вулиця Павлівська, 4);
  • довідка з місця проживання;
  • довідка про склад сім’ї;
  • копії паспортів та ідентифікаційних кодів всіх членів сім’ї, а також свідоцтва про шлюб, якщо є;
  • довідки про безпосередню участь у бойових діях: свідоцтво учасника бойових дій або довідка з лікарської комісії, яку проходив ветеран;
  • заява.

Ветерани російсько-української війни можуть подати заявку на отримання житла, якщо вони нині не мають власного, або ж мають таке, що не відповідає нормам, зазначає Світлана Горобинська.

Норма житла на одну людину — 13,65 квадратного метра, плюс додатково на сім’ю 35,22 квадратного метра. Якщо це особа з інвалідністю, то ще додається 10 квадратних метрів“, — каже фахівчиня з супроводу ветеранів.

Для військових, які мають заслуги перед Батьківщиною, працює постанова КМ №719 “Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їхніх сімей”.

Першочергово військовослужбовці з інвалідністю отримують сертифікати на житло, не залежно від групи, згідно з постановою КМ №719. Для учасників бойових дій вже черга більш загальна. За словами представниці “Пліч-о-пліч”, навіть якщо людина вже десь зареєстрована, вона все одно має шанс отримати житло.

Треба звертатися все одно. Може десь людина зареєстрована, але має значення, як саме зареєстрована. Вона живе як ВПО, чи тимчасово. Індивідуально треба кожного розглядати“, — розповідає Горобинська.

За словами Світлани Горобинської, сума, яка надається для придбання житла у вигляді сертифіката, залежить від встановленої норми та вартості квадратного метра.

Вартість квадратного метра — 25 058 гривень станом на 1 січня 2025 року, це для нашого регіону. І на ці цифри множитимуть ті квадратні метри, які будуть вирахувані при особистому зверненні. Сума буде залежати від кількості членів сім’ї та квадратних метрів, які нарахують“, — каже представниця ветеранського простору.

Представниця комунального закладу зазначає, що нині процес подачі заявок на отримання житла ветеранами налагоджений. Є перелік документів і відомо, куди звертатися.

Я думаю вже немає таких питань кричущих. Раніше був, скажімо так, людський фактор. Людина приходить, їй кажуть: “Вам нічого не положено”. Людину відправляють, вона йде назад. Ми потім ще раз телефонуємо. Буває і таке. Іноді фахівці не зовсім входять в те положення, в якому є ветеран. Тому трішки буває важкувато, але зараз все вже налагоджено і вже відпрацьовано“, — каже Горобинська.

На квартирний облік можна стати впродовж місяця, зазначає представниця комунального закладу.

Тут все залежить від фінансування і черги. Якщо є всі необхідні документи та дійсно немає у власності житла, то я не чула, щоб комусь відмовили. До нас і з Харкова, і з громад звертаються ветерани та їхні сім’ї, дружини, матері, навіть іноді сестри та брати. Ми намагаємось розв’язувати всі питання, індивідуально підходимо до кожного, розуміємо, яка вразлива категорія. І коли людина звертається, вона чекає, що їй допоможуть. Тому у нас все пріоритет“, — каже жінка.

За словами Світлани Горобинської, після вручення сертифікатів на початку липня попит на послуги фахівців з супроводу ветеранів зріс.

За тиждень звернулися п’ять ветеранів, які будуть ставати на чергу. Люди, як тільки дізналися, вони йдуть і стають. Може просто недостатньо було у людей інформації. Тому зараз попит зростає. Раніше було не більше одного-двох звернень“, — розповідає представниця закладу.

Світлана Горобинська вважає що реальна потреба в житлі для ветеранів набагато більша, ніж заявлені цифри.

Багато хлопців, ті що на війні, вони, мабуть, і не замислюються, що там їм потрібно, чи не потрібно, на що вони мають право. Ви ж розумієте, четвертий рік війни. І я думаю, ця цифра в рази буде більша“, — каже жінка.

За її словами, кожен другий, хто звертається до “Ветеранського простору “Пліч-о-пліч” прагне розв’язати питання стосовно житла.

У справі секретаря Зборівської ради триває розслідування, наразі вже є четверо потерпілих

Як ми писали раніше, Тернопільська обласна профспілка УБД та військовослужбовців звинуватила секретаря Зборівської ради Олександра Парація у вимаганні хабарів від ветеранів. Наразі у справі вже четверо потерпілих, а навколо самої програми підтримки ветеранів точаться суперечки.

Про перебіг справи повідомила адвокатка Олена Степанова в коментарі виданню «20 хвилин»

Трьох потерпілих уже допитали, а четвертого допитають найближчим часом. Суми, про які йдеться, поки не розголошуємо через таємницю слідства“, — зазначила адвокатка.

За інформацією журналістів, раніше троє ветеранів заявили, що Парацій вимагав від них частину коштів, отриманих на оздоровлення за обласною комплексною програмою соціальної підтримки. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 190 КК України (шахрайство), але підозру посадовцю ще не оголосили. Сам Олександр Парацій заперечує звинувачення.

15 липня сесія Зборівської міськради звільнила Парація з посади секретаря, однак він перебуватиме у відпустці до 7 серпня, тож поки офіційно залишається на посаді.

Скандал спричинив резонанс довкола обласної програми соціальної підтримки. Голова Тернопільської облради надіслав лист до ОВА з пропозицією достроково припинити її дію. Це рішення викликало дискусії, адже програма є важливим джерелом підтримки для ветеранів.

Наразі правоохоронці продовжують розслідування, щоб встановити всі обставини справи.

Триває реєстрація на 8-й Всеукраїнський забіг “Шаную Воїнів, біжу за Героїв України”

30 серпня 2025 року в Україні та за її межами відбудеться 8-й Всеукраїнський забіг «Шаную Воїнів, біжу за Героїв України». Мета події — вшанування памʼяті загиблих Захисників і Захисниць, які віддали життя за незалежність нашої держави.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.

Участь у забігу може взяти кожен охочий, обравши одну з дистанцій — 2 км, 5 км або 10 км. Захід має символічний характер: учасники біжать, зокрема, на честь конкретного Героя чи Героїні, пам’ять про яких вони хочуть зберегти та передати далі.

Як зазначають організатори, до участі можна долучитися в будь-якому місті України або за кордоном. Після реєстрації кожен учасник отримає інформацію про місце старту у своєму населеному пункті. Цьогоріч усі локальні забіги організовуються на місцях самостійно.

«Це може бути знайомий або незнайомий вам Герой — важливо, щоб ми не дали забути їхні імена. Поділіться історією у соцмережах з хештегами #БіжуЗаГероя_2025 та #забіг2025, аби вшанувати їхню памʼять», — закликають у міністерстві.

Реєстрація на забіг відкрита до 10 серпня 2025 року за посиланням.

Лише 22% ветеранів повертаються до довоєнних професій

Переважна більшість українських захисників після повернення з війни обирає для себе нову професійну сферу. Лише 22% ветеранів повертаються до роботи, яку виконували до повномасштабного вторгнення. Решта — шукають нові шляхи для самореалізації. Про це свідчать дані соціологічного дослідження проєкту «Серце Азовсталі».

Про це повідомила голова наглядової ради проєкту Наталія Ємченко в інтерв’ю для Delo.ua.

«Торік ми проводили соціологічне дослідження, яке показало, що лише 22% ветеранів повертаються до тих професій, які мали до війни. Є великий запит на зміни. Тому ми і приділяємо таку значну увагу саме профорієнтації. Це, по-перше, допомагає визначити, чим ветеран хоче займатися. А по-друге, чим він може бути корисним. Як на мене, коли ми поєднуємо ці два елементи, то в результаті маємо успішну самореалізацію, а не просто працевлаштування. Адже набагато легше стати успішним у тій справі, яка тобі більше подобається», — зазначила Ємченко.

Вона також наголосила на важливості соціальної адаптації, адже ветерани нерідко стикаються з упередженнями з боку роботодавців, які вважають їх «нестабільними» кандидатами.

«Наш меседж: ветеран — це не ризик, а ресурс. Із гідною підтримкою та правильною комунікацією він дає цінність будь-якій організації», — підсумувала Ємченко.

Понад 6% звернень ветеранів до сімейних лікарів стосуються серцево-судинних захворювань — НСЗУ

Проблеми з серцем залишаються однією з найчастіших причин звернень ветеранів до медичних закладів. За умов постійного стресу та високого фізичного й психологічного навантаження, серцево-судинні захворювання дедалі частіше фіксуються серед осіб з досвідом військової служби.

Про це повідомляє Національна служба здоров’я України.

Станом на 15 червня 2025 року, за даними електронної системи охорони здоров’я, до лікарів первинної ланки звернулися понад 5200 ветеранів. З них понад 6% скаржилися на симптоми, пов’язані із серцево-судинною системою: гіпертонію, серцеву недостатність, біль у грудях, задишку, порушення серцевого ритму.

Медики наголошують: такі симптоми не можна ігнорувати, адже вчасне звернення до лікаря може запобігти серйозним ускладненням.
«Підвищений тиск, біль у грудях, перебої у ритмі — це привід звернутися до лікаря, а не ігнорувати сигнал організму», — зауважують фахівці.

За направленням сімейного лікаря або кардіолога ветерани можуть безоплатно отримати консультації, пройти обстеження (зокрема УЗД серця, МРТ, КТ-ангіографію), скористатися оперативними втручаннями та програмами реабілітації після інфаркту чи інсульту.

Крім того, у межах державної програми «Доступні ліки» ветерани мають змогу отримувати препарати для лікування серцево-судинних захворювань безоплатно або з мінімальною доплатою. Як повідомили в НСЗУ, з початку 2025 року перелік препаратів у програмі розширено до 240 торгових назв.

Ліки можна отримати в аптеках, які співпрацюють з НСЗУ. Адреси таких аптек доступні на офіційному сайті НСЗУ або в чат-боті «Спитай Гриця» у Telegram.

Ветеран — не ризик, а ресурс: як допомогти Захисникам знайти себе після війни

Більшість українських ветеранів після повернення з війни змінюють свою професійну діяльність. Згідно з результатами соціологічного дослідження, проведеного у межах проєкту «Серце Азовсталі», лише 22% з них повертаються до тієї роботи, якою займалися до війни.

Як розповіла голова наглядової ради проєкту Наталія Ємченко, сьогодні серед ветеранів спостерігається значний попит на зміну професії. Саме тому у проєкті велику увагу приділяють профорієнтації. За її словами, цей процес допомагає не лише визначити, чим хоче займатися ветеран, але й зрозуміти, в якій сфері він може бути максимально корисним. Це відкриває шлях до справжньої самореалізації, а не просто працевлаштування. Адже легше досягти успіху в тій справі, яка приносить задоволення.

Однак однієї тільки професійної переорієнтації недостатньо. Важливо також змінювати соціальне сприйняття ветеранів у суспільстві. Часто роботодавці ставляться до них з пересторогою, вважаючи, що пережитий військовий досвід робить таких кандидатів менш стабільними. Цей стереотип проєкт активно спростовує.

Наталія Ємченко наголошує: ветеран — це не загроза, а можливість. За її словами, за умови належної підтримки та правильної комунікації, люди з бойовим досвідом можуть принести значну цінність будь-якій організації.

Проєкт «Серце Азовсталі» був створений у 2023 році Рінатом Ахметовим для підтримки захисників Маріуполя та їхніх родин. Його діяльність охоплює як реабілітацію та житлові програми, так і освітню та кар’єрну підтримку ветеранів.

Понад 1000 ветеранів отримали офтальмологічну допомогу за програмою Мінвету

Уже майже рік в Україні діє всеукраїнська ініціатива, яка надає безоплатну офтальмологічну допомогу військовим, що втратили зір або зазнали поранень під час служби. За цей час допомогу отримали понад 1000 Захисників і Захисниць.

Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів України.

Проєкт «Повернемо зір Захисникам та Захисницям України» реалізується Міністерством у співпраці з Міжнародним благодійним фондом «Сприяння розвитку медицини» (ICF “Contribution to Medicine Development”) та офтальмологічними клініками «Мікрохірургія ока Василя Шевчика» й «Гіппократ».

У межах проєкту вже проведено:

  • 109 операцій із заміни кришталика;
  • 137 лазерних корекцій зору;
  • 54 пластичних та інших офтальмологічних операцій.

Ініціатива охоплює:

  • учасників бойових дій;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни;
  • військовослужбовців, звільнених за станом здоров’я, зокрема через травми або захворювання очей (навіть без наявності посвідчення УБД чи інвалідності).

Безоплатні послуги включають:

  • повну офтальмологічну діагностику;
  • лазерне та оперативне лікування;
  • лікування рубцевих змін обличчя.

Допомога наразі доступна в трьох містах:

  • Київ — вул. Кільцева, 5Б;
  • Чернігів — просп. Перемоги, 119А;
  • Дніпро — вул. Херсонська, 10А.

Запис за телефонами:

  • Київ / Чернігів — +38 0462 90 90 90
  • Дніпро — +38 097 672 51 43, +38 066 493 65 13

Організатори ініціативи також закликають офтальмологічні клініки з інших міст долучатися до проєкту, щоб розширити доступ до допомоги для військових по всій країні.

Аналітичний Центр IUA оприлюднив результати дослідження про адаптацію ветеранів після війни

Що насправді переживає ветеран після повернення з фронту? Як він адаптується до мирного життя? Що допомагає, а що — навпаки, ускладнює цей шлях? Адаптація після демобілізації — це не момент, а процес. Він охоплює всі сфери життя і потребує не лише допомоги, а відчуття приналежності, сенсу та довіри. Про це йдеться у дослідженні «Адаптація ветеранів після повернення», проведеному аналітичним центром IUA впродовж зими та весни 2025 року.

Опитування мало на меті з’ясувати, як почуваються ветерани після повернення з фронту, з якими труднощами стикаються та що реально допомагає їм у реінтеграції до мирного життя. Дослідники також зібрали пропозиції щодо ефективних механізмів підтримки з боку громади та держави.

Ключові висновки:

  1. Структура важливіша за послуги.
    Ветерани шукають не просто допомоги, а нової рамки, яка замінить чітку фронтову систему: з роллю, розпорядком і відповідальністю. Волонтерство, наставництво, служба — це приклади форматів, які допомагають знайти нове місце у суспільстві.
  2. Потреба у підтримці — це потреба у визнанні.
    Запит на психологічну або духовну підтримку часто приховує глибше бажання — бути почутим і прийнятим без осуду. Спільноти «на рівних» дають ветеранам можливість відчувати себе частиною чогось більшого.
  3. Звернення по психологічну допомогу часто відтерміноване.
    Найчастіше ветерани звертаються по фахову допомогу через 6–12 місяців після демобілізації, коли вичерпується внутрішній ресурс. Тому система має бути побудована з урахуванням відкладеного ефекту — з контактами і підтримкою «на майбутнє».
  4. Духовність — важливий ресурс у переосмисленні досвіду війни.
    За словами опитаних, духовна підтримка допомагає надати сенс пережитому, подолати провину і знову відчути цінність життя. Це не заміна психологічної допомоги, а її важливе доповнення.
  5. Розпорошення сервісів демотивує.
    Ветеранам важко самостійно шукати окремих фахівців і послуги. Дослідження свідчить про запит на інтегровані центри підтримки — «єдине вікно», де можна одночасно отримати консультацію психолога, юриста, кар’єрного консультанта.
  6. Міжнародний досвід як маркер надії.
    Запит на впровадження зарубіжних практик — це не лише прагматична потреба, а сигнал: «Хтось це вже подолав — і ми зможемо». Успішні приклади Ізраїлю, США чи Хорватії мають бути присутніми в публічному просторі.
  7. Підтримка починається з довіри.
    Ветерани не звертаються по допомогу, якщо не відчувають довіри. Один холодний прийом у соцслужбі може перекреслити будь-які зусилля. Важлива роль «провідника» — людини, яка зустрічає, пояснює, допомагає зробити перший крок.

Підсумок:
Потреби ветеранів — це не перелік послуг. Це — пошук сенсу, свого місця і ролі в суспільстві. Ветерани не просто хочуть вижити, вони хочуть знову стати корисними і зрозумілими для суспільства.

Повний текст дослідження читайте за посиланням: АДАПТАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ

У Луцьку відбудеться п’ятий ярмарок ветеранського бізнесу: «Я зміг – і ти зможеш!»

25 липня на березі озера Світязь пройде черговий мобільний Луцький ярмарок ветеранського бізнесу «Я зміг – і ти зможеш!» — ініціатива, яка поєднує підтримку ветеранів з розвитком малого підприємництва.

Про це повідомляє Департамент з питань ветеранської політики Луцької міської ради.

Цього разу ярмарок ветеранського бізнесу відбудеться у незвичній локації — на пляжі мальовничого озера Світязь. Захід організовано за підтримки Луцької міської ради, зокрема міського голови Ігоря Поліщука та заступниці міського голови Ірини Чебелюк, у партнерстві з Шацькою селищною радою та Шацьким національним природним парком.

У межах ярмарку ветерани й ветеранки представлять свої товари та послуги — від крафтових виробів до локального малого бізнесу, започаткованого після повернення з фронту.

«Наші ярмарки — це не лише про покупки… Це — про підтримку, вдячність і нові можливості для тих, хто пройшов війну і зараз будує нове життя», — зазначають організатори.

Забезпечення базової інфраструктури для проведення мобільних ярмарків стало можливим завдяки Громадській організації «Луцька міська організація Спілки воїнів АТО Волині». В межах грантової програми «Кафе суспільного впливу» від misto.cafe ГО закупила намети та столи для учасників.