Уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь написав офіційне звернення до Міністерства оборони України з метою почати службове розслідування стосовно «мовного скандалу», яки стався в ЗОШ №11 м.Дніпра.
Мовний скандал спровокували представники військових вузів, які на минулому тижні завітали до школи агітувати майбутніх абітурієнтів вступати до їхнії «вишів». Але спілкуватися зі школярами офіцери вирішили російською мовою. Одинадцятикласник попросив гостей говорити українською, через що ситуація загострилася.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь звернувся до Міністра оборони України Андрія Тарана стосовно ситуації, яка склалася. Про це повідомляє пресслужба Уповноважено із захисту державної мови.
“Ми надіслали звернення до Міністра оборони Андрія Тарана з вимогою надати роз’яснення, що насправді відбулося в закладі освіти міста Дніпра та провести службове розслідування стосовно ситуації, яка сталася за участі військовослужбовців ЗСУ”, – йдеться у повідомленні.
Уповноважений зауважив, що протягом останніх декількох місяців на адресу Міністерства оборони було надіслано кілька листів-роз’яснень, в який спосіб імплементується мовне законодавство в Збройних Силах України.
“І з вуст тих людей, хто безпосередньо захищає національні інтереси, відстоює територіальну цілісність нашої держави і державну мову, хотілось би почути відповідь, чому офіцер фактично в принизливій формі дозволив собі цькувати старшокласника за прохання говорити українською”, – наголосив він.
Уповноважений сподівається, що Міністерство оборони оперативно відреагує і надасть пояснення щодо ситуації із офіцерами.
24 лютого до України з Латвійської Республіки, в рамках військової допомоги, прибули медичні легкоброньовані автомобілі Snatch Land Rover для потреб Збройних сил України. Поставлена техніка вже найближчим часом надійде у підрозділи. Інформацію про поставки авто оприлюднило Міністерство оборони України.
Як зазначив Міністр оборони України Андрій Таран, який приймав участь у церемонії зустрічі, “поставлена техніка вже найближчим часом надійде у підрозділи”. Також на під час передачі авто були присутні Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс та заступник керівника Офісу Президента України Роман Машовець.
“Латвія з перших днів російської агресії проти України почала надавати підтримку нашій державі. Сьогодні ми вчергове бачимо ще одне свідчення її щирої солідарності у нашій боротьбі за відновлення територіальної цілісності та відстоюванні суверенітету”, – подякував представникам Латвії Міністр оборони України.
У свою чергу, Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс повідомив, що загалом Латвія передала для потреб ЗСУ 7 медичних броньованих автомобілів, а також запевнив у подальшій постійній підтримці України у її євроатлантичних прагненнях.
Слідчий комітет в Якутську, що в Росії, порушив кримінальну справу проти шамана Олександра Габишева за статтею про насильство проти представника влади. Причина в тому, що цей шаман збирався втрерє йти до Москви, щоб “вигнати” президента Росії Володимира Путіна. Про це пише “МБХ медіа” з посиланням на координатора “Правозахисту листівки” Олексія Прянишникова, передає УНН.
Свій перший похід Габишев розпочав весною 2019 року і планував за два роки пішки дійти до Москви. Своє рішення шаман пояснював так: “Мені Духи сказали, що Путін — не людина, а демон, і я повинен його вигнати. Ось я і йду, щоб вигнати”.
Перший похід Габишева закінчився в кінці вересня 2019 року. Його затримали на адмінкордоні Бурятії і Іркутської області і відправили на психологічну експертизу, яка визнала його неосудним. У висловлюваннях шамана знайшли заклики до повалення влади і порушили проти нього кримінальну справу про екстремізм.
Трохи оговтавшись від спілкування зі «слугами демона», на початку грудня 2019-го шаман вдруге відправився на Москву. Цього разу на третій день походу його затримали і взяли підписку про невиїзд. Звинувачень Габишеву протягом 10 днів не пред’явили, і підписка втратила свою законну силу.
В пешій половині січні 2021 року Габишев анонсував новий, третій похід на Москву. Враховуючи дві попередні невдалі спроби дійти до столиці Російської Федерації, він цього разу не уточнивши мету походу. Шаман збирався виїхати з Якутська верхи на коні в березні 2021 року.
27 січня 2021 року до приватного будиноку родичів Габишева, де шаман проживав останнім часом, увірвалися поліцейські разом зі співробітниками ОМОНу. Вони затримали шамана і відправили його медитивувати в психоневрологічний інтернат.
Правозахисники відзначали, що після візиту силовиків в будинку були зламані двері, розкидані речі, а на підлозі було багато червоних плям, схожих на кров. Які саме дії шамана розцінили як насильство по відношенню до поліцейських, поки невідомо.
Як повідомляє Київська міська прокуратура, 28-річний громадянин незаконно зберігав та збував зброю та боєприпаси. Для затримання зловмисника було проведено два етапи оперативних закупок зброї.
“У ході обшуків, проведених за місцем проживання та реєстрації затриманого, а також в його автомобілі, правоохоронці вилучили предмет, схожий на автомат АК-74 з чотирма магазинами, 2 пістолета-кулемета (скорпіон), 2 корпуси гранати Ф-1, 8 корпусів гранат РГД-5, 9 запалів типу УЗРГМ, понад 4 тис. набоїв до вогнепальної зброї, балаклави, флешки, приціл нічного бачення, мобільні телефони, сім карти, мікро-відеокамеру, кастети та інші речові докази”, – йдеться у повідомленні.
Вирішується питання щодо повідомлення затриманому громадянину про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України. Наразі триває комплекс слідчих та розшукових заходів, спрямованих на встановлення обставин, за яких вказані предмети опинилися у володінні затриманого.
Антоній Мацеревич, який очолює підкомісію з повторного розслідування причин катастрофи Ту-154М над Смоленськом у 2010 році, заявив, що на уламках літака було знайдено залишки вибухівки. Марцевич у 2015 – 2018 роках очолював міністерство національної оборони Польщі.
“Головна теза, а точніше правда, є такою, що літак був знищений в результаті вибуху”, – заявив Мацеревич.
При цьому Мацеревич утримався від заяв щодо того, хто саме міг підкласти вибухівку, наголосивши, що комісія не має слідчих повноважень, а встановити причетних має прокуратура.
Також депутат додав, що напередодні 11-ї річниці катастрофи комісія планує представити польській та міжнародній громадській думці “важливу інформацію” щодо звіту з причин катастрофи.
10 квітня 2010 року поблизу смоленська сталася катастрофа літака Ту -154М президента Качинського, який, разом з польською делегацією, мав взяти участь у заходах, присвячених 70-й річниці масового вбивства СРСР польських офіцерів у Катині.До складу делегації входили, зокрема, президент Лех Качинський і його дружина Марія, військове керівництво країни та останній президент Республіки Польща у вигнанні Ришард Качоровський. Усього загинуло 96 осіб.
24 лютого 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №71/2021 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році». Інформація про це розміщена на сайті президента України.
Цьогоріч звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки строкової військової служби, передбачено провести у квітні – липні та в жовтні – грудні.
У січні 2022 року будуть звільнені військові, яких було призвано в липні 2020 року (у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19).
Згідно з документом, призов громадян України на строкову військову службу буде проведено протягом квітня – червня та протягом жовтня – грудня 2021 року.
Призовні комісії розпочнуть роботу 1 квітня та 1 жовтня 2021 року відповідно. Підготовчі заходи до проведення призову будуть розпочаті з 1 березня та 1 вересня 2021 року.
Проведення призову на строкову військову службу до Збройних сил України забезпечує співвідношення частки військовослужбовців-строковиків до частки військовослужбовців за контрактом 15:85%. Таким чином, частка строковиків у загальній чисельності війська з кожним роком продовжуватиме зменшуватись.
Відповідно до вимог законодавства України, не підлягатимуть призову та надається відстрочка для здобуття освіти на весь період навчання громадянам призовного віку, які навчаються:
у закладах загальної середньої освіти ІІІ ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання;
у закладах фахової передвищої освіти з денною формою навчання, серед іншого під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти;
у закладах фахової передвищої та/або вищої освіти з денною формою навчання, серед іншого під час здобуття наступного ступеня освіти;
у закладах середньої або вищої духовної освіти з денною формою навчання;
в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Крім того, відстрочка від призову на строкову військову службу надається громадянам за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.
Розгляд питання про призов або надання відстрочки (звільнення) від призову відповідно до законодавства покладається на районні (міські) призовні комісії.
Також, згідно з частиною 15 статті 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у випадках, не передбачених цим законом, відстрочка від призову може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.
Крім того, відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності», уведеного в дію Указом Президента України від 24 вересня 2014 року № 744, призвані до Збройних сил України та інших військових формувань строковики не залучаються до виконання бойових завдань в районі проведення Операції об’єднаних сил.
24 лютого 2021 року, збройні формування Російської Федерації продовжили здійснювати збройні провокації та шість разів порушили режим припинення вогню.
Основною метою дій російських окупаційних військ минулої доби було провокування ЗСУ на відкриття вогню у відповідь з подальшим звинуваченням у порушенні режиму припинення вогню.
У двох випадках противник обстрілював позиції українських підрозділів одночасно “із запитом на тишу” начебто через обстріл з боку наших воїнів.
Крім того, в одному випадку зафіксовано хибний “запит на тишу” з боку збройних формувань Російської Федерації, що свідчить про широке використання противником маніпуляцій та викривлення інформації для досягнення ним власних цілей.
Неподалік населених пунктів ПІВДЕННЕ і ТАЛАКІВКА російські окупанти вели вогонь зі стрілецької зброї. В результаті обстрілу один військовослужбовець Збройних Сил України отримав кульове поранення.
В передмісті АВДІЇВКИ та неподалік ВОДЯНОГО, що на Приазов’ї, окупанти відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї, а поблизу МАР’ЇНКИ здійснили неприцільні постріли з автоматичних станкових гранатометів.
Неподалік населеного пункту ЧЕРМАЛИК український воїн, який ніс чергування на спостережному посту, затримав військовослужбовця окупаційних військ Російської Федерації, який намагався проникнути на українські позиції. Під час затримання терорист наніс нашому воїну легке поранення холодною зброєю. У відповідь солдат застосував штатну зброю та затримав окупанта.
За всіма фактами зафіксованих порушень Українською стороною СЦКК вживались заходи реагування в межах координаційного механізму через СММ ОБСЄ.
Станом на 7 годину ранку 25 лютого порушень з боку російських окупантів поки що не зафіксовано.
Головний редактор видання Цензор.нет Юрій Бутусов у себе на сторінці в Фейсбук повідомив подробиці взяття в полон бойовика російсько-терористичних військ. За словами журналіста, бойовик намагався напасти на українського військового зі штик-ножем та поранив його в обличчя. Інцидент стався поблизу селища Чермалик, Донецька область, на позиціях опорного пункту Збройних сил України.
“Найманець кинувся на нашого солдата і зумів порізати щоку солдата ножем. У відповідь солдат здійснив постріл, куля влучила в тулуб цього зайшлого тіла. Поранене тіло в російській формі переправлено в госпіталь. Загрози для життя нашого бійця немає”, – розповів Бутусов.
Бутусов також додав, що причини та обставини появи терориста поблизу опорного пункту, а також те, як йому вдалось пройти мінні поля, наразі встановлюються.
В період з 11 січня по 20 лютого на базі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби ДСНС України в місті Ніжин відбулися навчально-тренувальні збори, під час яких інструктори Airbus Helicopters проводили підготовку авіаторів Національної гвардії України. Льотчики частини 2269 вчилися обслуговуванню та виконанню польотів на вертольотах H-225. Крім того, під час зборів було залучено техніку та персонал військової частини.
Інформацію про навчання було опубліковано на сайті Національної гвардії України.
Три дні проходили заняття з підготовки льотчиків-інструкторів, в яких взяли участь 3 льотчики та які по закінченню успішно виконали контрольні перевірки та екзаменаційний політ з отриманням відповідних сертифікатів.
Наступною частиною зборів відпрацьовувалось питання підготовки льотного складу щодо обльотів авіаційної техніки, в яких взяли участь 2 льотчики. Заліковий політ льотчики виконали з високою якістю та отримали відповідні сертифікати.
Поставки вертольотів типу H225 для потреб Національної гвардії України продовжуються відповідно до угоди між “Airbus Helicopters“ та державним підприємством «Українське авіаційно-транспортне підприємство “Хорів-АВІА” підписаної ще у 2018 р. Умовами контракту передбачено впродовж 2018-2022 років передати дванадцять вертольотів типу H225 для потреб Національної гвардії України.
У грудні 2018 року до до Гвардійської авіаційної бази ( в/ч 2269) прибув перший гелікоптер Airbus Helicopters H-225, а в грудні 2019 року – другий. В цьому році авіаційна частина очікує прибуття ще двох таких вертольотів.
Крейга Ленга Остіна у США підозрюють у подвійному вбивстві з метою пограбування літньої пари у Флориді. 23 лютого апеляційний суд скасував екстрадицію американського військового до Сполучених Штатів, повідомив його адвокат Дмитро Моргун у коментарі Радіо Свобода.
“Ми надалі надаємо правові послуги із захисту його прав і інтересів. Я впевнений, що надалі Генеральна прокуратура щось із цим буде робити. Тому захист триває… Але великий процес, велика робота по цій справі дійсно завершена частково”, – уточнив адвокат.
Він також додав, що нараз до Крейга Ленга діє лише запобіжний захист у вигляді особистого зобов’язання, який передбачений ухвалою Вінницького міського суду. Жодних обвинувачень в Україні до нього не висунуто. Натомість США направили вже два екстрадиційні запити на його повернення до Америки.
Він повідомив, що Ленг подав дві заяви на надання статусу біженця. По першій Управління Державної міграційної служби у Вінницькій області відмовило, другу, за словами Моргуна, взагалі відмовилося розглядати. Захист ветерана оскаржує ці рішення – першу відмову наразі розглядає Верховний суд.
“По другій заяві ми виграли першу й другу інстанції і зобов’язали міграційну службу розглянути заяву щодо надання йому статусу біженця у зв’язку з подіями в Україні на сході і у зв’язку з розшуком його за нібито готування до збройного конфлікту у Венесуелі. На цю другу заяву міграційна служба подала касацію, яку суд узяв до розгляду. Зараз обидва спори тривають у Касаційному Верховному суді України”, – розповів адвокат Дмитро Моргун.
Крейг Ленг колишній американський військовий, який має досвід війни в Іраку та Афганістані. У 2015 році приєднався до добровольців “Правого сектору”. У 2016 році отримав український військовий квиток та проходив службу у ЗСУ.
У жовтні 2020 року Печерський районний суд Києва постановив екстрадувати американського військового Крейга Ленга до Сполучених Штатів. Захист оскаржив це рішення.
