Родини українських ветеранів мають право на пільги при сплаті житлово-комунальних послуг. У Мін’юст роз’яснили, як оформити пільги та які документи для цього потрібні.
Пільги надаються на оплату:
послуг з управління багатоквартирним будинком;
комунальних послуг: газу, електроенергії, теплопостачання, гарячої та холодної води, водовідведення, вивезення побутових відходів;
придбання твердого палива і скрапленого газу.
Із січня 2023 року допомога надається виключно в грошовій формі через Пенсійний фонд України:
щомісяця – на оплату комунальних послуг;
один раз на рік – на тверде паливо або скраплений газ.
Звернутися по пільги можуть:
чоловік або дружина ветерана;
непрацездатні батьки;
законний представник дитини до 18 років;
неодружені повнолітні діти з інвалідністю I чи II групи;
особи, які перебувають під опікою ветерана.
Розмір пільги залежить від середньомісячного сукупного доходу сім’ї.
Як подати документи
Подати заяву разом з пакетом документів (зокрема витягом із Єдиного державного реєстру ветеранів війни) можна:
особисто до органів Пенсійного фонду, місцевих рад, військових адміністрацій або ЦНАПів;
поштою;
онлайн — через портал «Дія», мобільний застосунок Пенсійного фонду або сайт Мінсоцполітики.
Пільги надаються з місяця звернення до кінця опалювального сезону. На придбання палива — один раз на рік. Повторно подавати документи щороку не потрібно — пільги продовжуються автоматично.
Про це повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Після інциденту з Василем Лазоришинцем в області провели нараду за участі заступника Міністра охорони здоров’я Євгена Гончара, керівниці НСЗУ Наталії Гусак, очільників інститутів Національної академії медичних наук, ветеранських організацій та військовослужбовців.
“Ветерани порушили важливі проблеми, з якими стикаються, зокрема, в інститутах НАМН України на Харківщині: неповажне ставлення до пацієнтів; завищення вартості ліків, які має покривати НСЗУ; вимагання коштів за безоплатні для військових процедури. Це неприпустимо, особливо в умовах війни”, — заявив Синєгубов.
Найближчим часом НСЗУ проведе перевірку інститутів НАМН у Харківській області на відповідність дотримання умов договорів та установлених правил, а до медустанов направлять фахівців із супроводу ветеранів війни, щоб контролювати якість надання медичних послуг.
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та ветерани мають право на безкоштовний проїзд громадським транспортом. Проте нерідко трапляються випадки, коли водії приватних маршруток відмовляються возити пільговиків. Юрист Євген Буліменко розповів про те, яким транспортом можуть безкоштовно користуватися УБД та що робити, якщо їм відмовляють у наданні послуги.
Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни», безоплатний проїзд передбачено для:
учасників бойових дій та прирівняних до них осіб;
осіб з інвалідністю внаслідок війни;
осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи.
«Пільга діє за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження електронного обліку — також електронного квитка, який видається безкоштовно», — пояснює юрист.
Пільговики можуть користуватися безоплатним проїздом:
усіма видами міського пасажирського транспорту;
автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості;
залізничним і водним транспортом приміського сполучення;
автобусами приміських і міжміських маршрутів, зокрема у межах району, області та між областями.
За словами юриста, відмова водія у перевезенні пільговика — порушення закону. Це часто трапляється через те, що держава або місцева влада не компенсує перевізникам вартість пільгових поїздок.
Якщо водій вимагає оплату або виганяє з маршрутки, слід подати скаргу:
перевізнику;
органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, який уклав договір із перевізником;
Укртрансбезпеці, Нацполіції або Держпродспоживслужбі.
За 11 років російсько-української війни, зокрема понад три роки повномасштабної, в Україні зʼявилася велика спільнота її ветеранів. Ці люди мають різний досвід, освіту, амбіції та перебувають на різних етапах реінтеграції в суспільство.
Щоб дослідити участь ветеранів у формуванні політики, Рух «ЧЕСНО» надіслав запити щодо кількості працевлаштованих ветеранів у всіх 19 міністерствах України, зокрема і ветеранів на керівних посадах. Інформацію вдалося отримати від 13 міністерств.
Закон № 3552-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відносить до цієї категорії учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників війни. Наразі в Україні статус ветерана мають понад 1,2 мільйона людей, а після закінчення російсько-української війни їхня кількість може зрости до 6 мільйонів.
Залучення ветеранів до впливу на регіональну або національну політику, впливу на прийняття рішень є також однією зі складових реінтеграції тих ветеранів, які прагнуть лідерства. Вплив може відбуватися завдяки роботі громадських організацій, консультаційних органів та долученню до розробки політик. Адже їхній досвід може посилити такі важливі сфери, як охорона здоровʼя, особливо в контексті відновлення фізичного та ментального здоровʼя, патріотичного виховання молоді, соціального захисту тощо.
Це сприятиме не лише реінтеграції конкретних ветеранів та ветеранок, а й врахуванню інтересів їхніх побратимів та членів їхніх сімей, згуртованості суспільства. Навички ветеранів можуть бути адаптовані до цивільного життя і використані для вирішення соціальних, економічних та організаційних проблем у громадах та державі.
Спільне дослідження Міністерства у справах ветеранів, Українського ветеранського фонду та robota.ua показало, що найбільш бажаними сферами працевлаштування для ветеранів і ветеранок є державна служба (для 35,4% респондентів) та місцеве самоврядування (27,6%).
У цьому контексті показовим є дослідження, яке на замовлення Руху ЧЕСНО проводили в серпні 2024 року. Воно показало, що 70% українців позитивно ставляться до участі ветеранів російсько-української війни в політиці.
За словами заступника командира 241-ої окремої бригади територіальної оборони з психологічної підтримки персоналу (ППП) та керівника ГО “Ветерани 241 бригади” Олексія Фандецького, держава має трансформуватися у країну ветеранів.
«Нам не треба, щоб держава “допомагала ветеранам”. Треба, щоб країна стала державою ветеранів. Де люди, що повертаються з фронту, можуть вчитися, працювати, будувати бізнес і бути при владі. Без жалю і патетики. Просто як повноцінні громадяни, які вже довели, що вміють брати відповідальність», – наголосив він.
Він підкреслив, що повага до ветеранів ґрунтується на тому, що їхні голоси чують і створюють можливості для того, щоб впливати на процеси в державі та реалізуватися. Крім того, формувати ветеранську політику без участі самих ветеранів неправильно.
Ймовірно, повага суспільства до ветеранів може сприяти і підвищенню довіри до державних інституцій, якщо вони залучені до державної служби.
“Повернувшись додому, перед кожним ветераном та ветеранкою рано чи пізно постає питання: “А що далі?”. Хтось повертається на попереднє місце роботи, інші обирають новий фах чи навіть започаткують власну справу, – зазначала голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина в 2024 році. – Залучення ветеранів та ветеранок на публічну службу – не лише питання соціальної відповідальності. Це насамперед шанс. Шанс для тих, кому ми завдячуємо кожним новим днем, знайти своє місце у суспільстві”.
Вона також наголошувала, що особливі навички ветеранів, а саме їхня висока відповідальність, дисципліна, рішучість і стійкість, а також здатність приймати рішення у складних умовах відкриває можливості для системних змін зсередини, зокрема впровадження нових ідей та підходів.
Ключовими органами у формуванні політик, а саме законів та підзаконних актів, стратегій та дорожніх карт з їхньої реалізації, програм та концепцій, є міністерства. Здебільшого діяльність будь-якого міністерства ототожнюють із його очільником, проте основною роботою займаються профільні спеціалісти, аналітики та керівники структурних підрозділів за допомогою залучених експертів, консультантів і громадськості.
За наданими від 13 міністерств даними, найбільша кількість учасників війни, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни працює в Міністерстві оборони України — 100 з 497 співробітників, причому 37 із них на керівних посадах. Також у Мінветеранів наразі працює 38 ветеранів, зокрема 18 на керівних посадах, враховуючи, що штат налічує загалом 214 осіб. Зазначимо, що за останній рік кількість ветеранів у міністерстві збільшилася, адже станом на серпень 2024 року їх було 17%, тобто приблизно 30 осіб.
Загалом у 13 міністерствах 3% працівників на різних посадах мають статус ветерана.
Штат Міністерства соціальної політики вартий окремої уваги — тут усі 5 ветеранів мають керівні посади, зокрема один із них є радником міністра. А в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості 9 з 15 ветеранів, на штат із 175 працівників, обіймають керівні посади. Однак у міністерствах енергетики, національної єдності, а також молоді та спорту ветерани не обіймають керівних посад.
Найменша кількість ветеранів працює в міністерствах енергетики (3 людей), захисту довкілля та національної єдності (по двоє в кожному), а також молоді та спорту (1 людина). В міністерстві культури та стратегічних комунікацій, попри його широку залученість у ветеранську політику, наразі не працює жоден ветеран, а один із працівників загинув, захищаючи Україну під час повномасштабної війни. Також з лютого 2022 року загинули 5 працівників Мінветеранів.
Крім того, з 208 ветеранів, що працюють у міністерствах, 168 мають статус учасників бойових дій (УБД), а 43 – осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Крім роботи у штаті міністерств ветерани долучені й до громадських рад. Наприклад, до громадської ради при Мінсоцполітики входять 33 представники громадських, благодійних організацій та фондів, з яких 10 мають статус ветерана, а у громадській раді Мінветеранів 29 членів мають такий статус.
Попри необхідність залучати ветеранів на вакансії державної служби, особливо в умовах кадрового голоду, на думку міністра Кабінету міністрів Олега Немчінова, запроваджувати для них преференції під час участі в конкурсах не варто.
Ветерани та ветеранки серед іншого можуть стати фундаментом і необхідним ресурсом для побудови сучасного та ефективного суспільства, яке базується на справедливості, посилити державне управління, місцеве самоврядування та громадський сектор. За словами лідерки Руху ЧЕСНО Віти Думанської перед початком запуску програми ветеранського лідерства, доступ ветеранів до інструментів лідерства – це стратегічне інвестування в майбутнє України.
Залучення ветеранів до державної служби є позитивною тенденцією, яка, проте, потребує підсилення, а також створення доступу до посад, ефективної системи адаптації, менторства та підтримки. Адже без їхньої участі в процесах прийняття рішень Україна навряд зможе адаптуватися до реалій тривалої повномасштабної війни та ризикує втратити не лише людський ресурс, а й шанс на трансформацію.
На Черкащині ветерани виступили проти призначення депутата від партії «Європейська солідарність» Сергія Рубана на посаду директора департаменту соціальної політики у мерії. Вони вимагають скасувати це рішення, аргументуючи це низкою скандальних обставин.
Про це йдеться в дописі на фейсбук-сторінці Громадської організації ветеранів російсько-української війни «Честь Маю».
«Це принизливо і аморально. На посаду призначили депутата від ЄС, якого неодноразово звинувачували в ухиленні від мобілізації та навіть підозрюють у кримінальних злочинах. Він оформив денну форму навчання, щоб отримати відстрочку від ЗСУ. А також під час лікарняного поїхав до Мюнхена, оформивши це як “службове відрядження», – йдеться у дописі.
Крім того, 8 червня на сайті Черкаської міської ради з’явилася відповідна петиція. Її автором виступив ветеран, учасник бойових дій Сергій Головко, який також очолює громадську організацію «Маю честь».
У тексті петиції йдеться також про те, що призначення Рубана не підтримують частина військових у відставці та представники підрозділів територіальної оборони. Ветерани вважають, що посаду має зайняти людина, яка не ухиляється від служби, а доводить свою відданість країні.
Як пише медіа «18000», стало відомо про те, що раніше міський голова Анатолій Бондаренко сказав, що керівником буде «людина, яка служила в ЗСУ». Раніше Сергій Рубан деякий час очолював КП «Дирекція парків». У травні 2022 року Бондаренко не продовжив з ним контракт.
Мер пояснив це тим, що Рубан «не надав плану розвитку парків». Опісля він став заступником директора департаменту соціальної політики. Згідно з декларацією за 2024 рік, на цій посаді Рубан отримав 663 804 гривень зарплати. У 2023 році стало відомо, що черкаські правоохоронці вивчають факт виїзду за кордон Рубана.
У Закарпатській обласній раді відбулася робоча зустріч, яка може стати поворотною для розвитку адаптивного спорту в регіоні. Представники ветеранських організацій, інструктори з гірськолижних дисциплін та обласні чиновники обговорили амбітну ініціативу — створення умов для занять адаптивним гірськолижним спортом для ветеранів та людей з інвалідністю.
Головна ідея — залучити воїнів, які повернулися з фронту, до активної реабілітації на засніжених схилах Карпат. За словами організаторів, спеціалізоване обладнання дозволить долати не лише гірські траси, а й бар’єри у свідомості — відновити фізичну форму, знайти душевну рівновагу та відчути підтримку громади.
«Адаптивний спорт — це не просто фізична активність. Це шлях до відновлення, до гідного життя, до того, щоб знову відчути свободу разом із родиною», — наголосив заступник голови облради Василь Дем’янчук.
Ініціатива вже отримала потужну підтримку з боку обласної влади, а також громадських організацій і спортивних клубів. Учасники зустрічі впевнені: реалізація програми зробить Карпати точкою сили для українських захисників — місцем, де вони зможуть не лише змагатися, а й зцілюватися.
У Києві 116 ветеранів, ветеранок і родин полеглих Героїв отримали сертифікати на придбання житла. Ця програма дозволяє кожному самостійно обрати тип і місце житла — без прив’язки до регіону чи форми власності.
Як повідомляє Мінветеранів, за кожним сертифікатом стоїть реальна історія людини, яка боронила Україну. Серед тих, хто отримав сертифікат — Родіон Касюк, учасник Антитерористичної операції. Захищаючи державу, отримав важке поранення. Нині Родіон перебуває на реабілітації, тож сертифікат отримала його дружина Ольга.
Ще одна історія — Олександр Марченко, парамедик, ветеран війни та доброволець. Брав участь у боях за Піски та Донецький аеропорт у складі медичного батальйону «Госпітальєри» Української Добровольчої Армії. Отримав поранення, але й сьогодні продовжує виконувати свій службовий медичний обовʼязок — на фронті.
Державна служба зайнятості працює над створенням дружньої інфраструктури для підтримки ветеранів на всіх етапах: від першого звернення — до професійної адаптації. Питання успішної реінтеграції захисників та захисниць піднімалося під час панельної дискусії «Робота після служби: як зробити ринок праці дружнім до ветеранів» в рамках HR Wisdom Summit 2025.
Ключові напрями підтримки:
Фінансова підтримка (гранти, компенсації)
Освіта та перекваліфікація
Сприяння працевлаштуванню
Інформаційна підтримка та кар’єрні консультації
«Досвід нині демобілізованих ветеранів є унікальним та цінним, бо саме вони мають значний потенціал стати драйверами політики інтеграції захисників до цивільного життя. Ми з боку держави та приватного сектору маємо об’єднуватись та створювати всі можливості для цього», – наголосила заступниця директорки Департаменту реалізації політики зайнятості Альона Скорзова.
Як повідомили у відомстві, з початку повномасштабного вторгнення до Служби звернулось за послугами понад 34 тис. ветеранів та ветеранок війни, понад 8 тис. було працевлаштовано. Окрім цього, майже 2 тисячі захисників та захисниць отримали гранти, які спрямовані на створення 3,6 тисячі нових робочих місць. Середній розмір гранту на розвиток бізнесу складає на сьогодні 478 тис. грн.
Найчастіше ветеранський бізнес направлений на ресторанну діяльність, освітні послуги, роздрібну торгівлю, технічне обслуговування та ремонт автотранспорту. З початку року майже 2 тисячі учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни було направлено на навчання в Центри професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
Найпопулярнішими стали професії: водій автотранспорту різних категорій, електромонтер, тракторист, зварювальник, оператор дронів, менеджер та підприємець.
Цьогоріч вже 372 учасники бойових дій отримали ваучер на навчання, найпопулярнішими професіями та спеціальностями тут стали: водій, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварник, медицина.
Детальніше — звертайтесь до кар’єрних радників або в офіси «Зроблено в Україні».
Ветерани ГУР, Тарас Проць (спецпідрозділ «KRAKEN») і Сергій Шикун (Департамент активних дій ГУР), стали фінішерами Spartan Ultra World Championship — одного з найскладніших гірських забігів світу, що відбувся в містечку Морзін у Французьких Альпах.
Обидва воїни мають ампутації, а маршрут долали на протезах. Це 52 кілометри гірської траси з понад 60 перешкодами та набором висоти понад 2800 метрів! На проходження траси їм знадобилося 9,5 годин.
“Обоє бійців мають бойові поранення та ампутації, однак продовжують активно служити Україні — і особистим прикладом доводять незламність духу українських воїнів”, — наголосили у розвідці.
Участь ветеранів ГУР у Spartan Ultra World Championship є частиною кампанії зі збору 1 мільйона гривень у межах проєкту Limitless, метою якого є реабілітація ветеранів, які втратили кінцівки внаслідок поранень.
“Враження чудові. Ми почуваємося виснаженими, але нічого такого “екстра” не відчуваємо справді. Думок зійти з траси не було, тому що в нас є завдання, є ціль — і ми повинні її досягти”, — поділився враженнями Тарас Проць.
Сергій Шикун додав: “Це було доволі таке сильне випробування, але ми його подолали, і це круто. Це все — характер, це воля до життя, воля бути непідкореним, бути сталевим. Для себе, а потім уже для інших”.
Долучитися до проєкту Limitless та закинути донат на реабілітацію ветерані можна тут:
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/3FPshpAoSD
Українці з-поміж вразливих категорій населення зможуть претендувати на доступне житло за новою програмою муніципальної оренди. Квартири надаватимуть із меблями, технікою та можливістю адаптації під потреби осіб з інвалідністю. Очікується, що орендна плата за однокімнатну квартиру за цією програмою становитиме близько 6000 грн.
Про це повідомляє SOCPORTAL.INFO з посиланням на відео журналістки Ірини Полякової.
Претендувати на житло зможуть:
ветерани та військовослужбовці;
сім’ї загиблих захисників;
внутрішньо переміщені особи (ВПО);
діти-сироти;
працівники бюджетної сфери — вчителі, медики, комунальники.
Умови участі
Кандидати не повинні мати у власності інше житло або його площа має бути меншою за 13,5 м² на людину. Також враховуватиметься дохід сім’ї. Усі квартири нададуть із меблями та побутовою технікою, за потреби — з інклюзивною адаптацією. Орендарі зобов’язуються вчасно оплачувати оренду, комунальні послуги та дотримуватися правил проживання.
Орієнтовна вартість оренди однокімнатної квартири — близько 6000 гривень на місяць. Точний розмір визначатимуть за спеціальною формулою.
Фінансування
Програма фінансуватиметься коштом місцевих бюджетів, кредитів і грантів від міжнародних партнерів. Орендні платежі спрямують у спеціальні фонди для будівництва нового соціального житла.
