У апараті президента Володимира Зеленського ніяк не відреагували на прохання дружини заарештованого в Криму журналіста Владислава Єсипенка посприяти його звільненню, пише видання Крим.Реалії.
Дружина заарештованого в Криму фрілансера Радіо Свобода (проект Крим.Реаліі) Владислава Єсипенко – Катерина – здивована байдужістю апарату президента України Володимира Зеленського, які аж ніяк не відповіли на її прохання посприяти у звільненні Владислава та внесення його до списку громадян, яких можуть повернути на материкову частину України в внаслідок обміну військовополоненими.
“Було оприлюднено мною звернення на Facebook, також я відправила ”Укрпоштою“ лист на Банкову. Зі мною ніхто не зв’язувався [реакції на звернення] не було ніякої”, – сказала Єсипенко.
Владислава Єсипенка затримали співробітники ФСБ 10 березня в районі села Перевальне разом з мешканкою Алушти Єлизаветою Павленко. У машині Єсипенка, стверджують російські правоохоронці, під час огляду знайшли саморобний вибуховий пристрій.
12 березня Київський районний суд Сімферополя заарештував Єсипенка на два місяці за підозрою в незаконному виготовленні вибухового пристрою частина 1 статті 223-1 Кримінального кодексу РФ. Павленко, у якої силовики провели вдома обшук, проходить у справі як свідок.
16 березня ФСБ заявила, що Єсипенка затримали, “щоб не допустити проведення ним підривних акцій в інтересах українських спецслужб”. А також, що він збирав інформацію “про місця масового перебування людей і життєзабезпечення” на замовлення Служби зовнішньої розвідки України. У міжнародній організації “Репортери без кордонів” висловили стурбованість у зв’язку з можливими тортурами затриманого в окупованому Росією Криму українського журналіста проєкту Крим.Реалії Владислава Єсипенка і закликали його звільнити,
Увечері того ж дня президент “Радіо Свобода” Джеймі Флай визнав, що Владислав Єсипенко співпрацював з проектом Крим.Реалії в якості фрілансера, знімаючи відео і фото в Криму, і закликав Росію негайно його звільнити.
30 березня 2021 року року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку”. Згідно до пояснювальної записки, основною метою закону є “упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”.
У соцмережах та багатьох профільних ЗМІ пишуть про узаконення “кріпацтва” резервістів, створення “другої армії” та “відродження козацтва”. Але давайте спробуємо розібратися: які зміни несе у собі закон та навіщо він був прийнятий?
Серед головних новел закону є запровадження раніше невідомого виду військової служби – за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Читайте також:
http:///k-52-vid-krokodyla-do-allihatora-foto/
Резервісти – це громадяни України, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. Читайте також:
Проте призиватимуть не всіх. За словами доповідачки по законопроекту, заступниці голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої, призивати без виключення всіх резервістів не будуть, а лише тих, хто має бойовий досвід.
Можна стверджувати, що головний інструмент, який запроваджується прийнятим законом – це право Президента України одноосібно призивати усіх резервістів (незалежно від черги оперативного резерву) без оголошення мобілізації або воєнного стану. Строк служби за призовом буде встановлюватися винятково рішенням Президента України.
Закон зобов’язує керівників підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки забезпечувати своєчасне прибуття військовозобов’язаних та резервістів до визначених пунктів збору.
Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного чи резервіста визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Більш жорсткою стане відповідальність за порушення військового обліку працівників. Зокрема, практично у десять разів зростуть штрафи. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію штраф на громадян становитиме від 1700 до 3400 грн і на посадових осіб – від 3400 до 5100 грн. А в особливий період на посадових осіб – від 5100 до 8500.
Крім того, проектом посилюється відповідальність резервістів за порушення правил військового обліку. У цьому випадку адмінштраф зросте у сім разів (510 – 850 грн, а за повторне порушення чи в особливий період – від 850 до 1700 грн).
За свідоме псування або недбале зберігання військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, – штраф від 510 до 850 грн, а в особливий період – від 850 до 1700 грн.
Санкції за кримінальні правопорушення теж збільшуються. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
Ухилення резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаром, – карається штрафом від 5100 до 8500 грн або виправними роботами на строк до двох років.
Ухилення від навчальних (спеціальних) зборів – штраф від 8500 до 11 900 грн або виправними роботами на строк до двох років.
Важливо зазначити, що раніше народні депутати відхилили Поправку №1, якою пропонувалося призивати лише тих резервістів, які в добровільному порядку уклали контракт на проходження військової служби в резерві. У законі взагалі не міститься конкретного переліку категорій резервістів, яких будуть призивати у випадку настання “особливого періоду”. Пояснити цю неточність не змогла навіть доповідачка по законопроекту Мар’яна Безугла.
Прихильники прийняття цього закону пояснюють необхідність наступними аргументами:
загроза ескалації конфлікту;
впровадження більш оперативний механізм забезпечення бойової готовності порівняно з мобілізацією.
Противники, зокрема експерти “Юридичної Сотні”, які активно критикують прийнятий закон акцентують на низці недоліків, які можуть виникнути у ході реалізації механізмів, запроваджених законим. Серед основних виділимо наступні:
відсутність чітких критеріїв призову;
повернення практики примусового призову;
можливість одноособово приймати рішення про призов;
перешкода ефективній ресоціалізації ветеранів.
Про необхідність прийняття цього закону свідчить те, що проблема призову резерву — це стратегічно важливе питання в сьогоднішніх реаліях. Адже у випадку загострення українським військовим доведеться виконувати низку завдань, які потребують значного ресурсу, у тому числі більшої кількості особового складу підрозділів.
Призов резервістів оперативним рішенням Президента, а не шляхом доволі повільної процедури через Верховну Раду, виглядає доречнішим з точки зору стратегічних та тактичних задач української армії.
Проте неможливо ігнорувати й недоліки “ручного управління” призовом резервістів, яке фактично запроваджуються законом, а також аргументи противників закону. Навіть неозброєним оком видно, що закон “сирий” та недостатньо виписаний, оскільки навіть його ініціатори не здатні відповісти на основні питання щодо змісту закону.
Особливе обурення серед резервістів викликав той факт, що після прийняття цього закону, проблеми з працевлаштуванням, які до того нерідко турбували їх, після прийняття закону зробляться у рази більшими, адже роботодавці не братимуть на роботу працівників з числа резервістів.
Єдиний висновок, який можна зробити стосовно прийняття законопроекту 3553 – це те, що жодних висновків поки що зробити неможливо. Мета й необхідність прийняття цього закону є очевидними та нагальними, проте ризики, недосконалість і, судячи з усього, занадто велика надія Президента на “ручний режим” призову резервістів, а також питання, залишені без відповіді, викликають обгрунтовану недовіру.
Олександр Смаглюк, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Державне підприємство “Львівський бронетанковий завод” (ЛБТЗ), яке входить до складу Укроборонпрому, передало українським військовим п’ять модернізованих танків Т-64 та Т-72. Роботи виконані з випередженням графіка та за умов обмеженого фінансування.
Танки укомплектовано сучасними системами управління вогнем, внутрішнього і зовнішнього зв’язку та комунікації, приладами денного та нічного бачення, камерами заднього виду, супутниковою навігацією та динамічним захистом.
Це вже друга передача військової техніки від ЛБТЗ до Міністерства оборони України у поточному році. Перша партія налічувала понад 10 модернізованих бойових машин.
Нагадаємо, Львівський бронетанковий завод виготовляє та ремонтує військову техніку, зокрема броньовані пожежні машини ГПМ-72 та ГПМ-54, броньовані ремонтно-евакуаційні машини “Лев” і “Зубр” й тактичну броньовану колісну машину “Дозор-Б”. Також підприємство здійснює капітальний ремонт і модернізацію танків Т-72, Т-64 і низки спеціальних інженерних машин.
Російські окупаційні війська продовжують обстріли позицій українських захисників, з метою подальшого звинувачення у порушенні режиму припинення вогню
07 квітня 201 року було зафіксовано сім «порушень режиму припинення вогню» з боку збройних формувань Російської Федерації. Всі вони були здійснені в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід».
Неподалік селищ ПІСКИ та ОПИТНЕ, російські окупанти вели вогонь з мінометів 82-го та 120-го калібру, а біля населених пунктів ГНУТОВЕ, ШИРОКИНЕ, ТАЛАКІВКА та ВОДЯНЕ, що на Приазов’ї, ворог використовував гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.
Під час одного з обстрілів військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав осколкове поранення.
Станом на 07 годину ранку, 08 квітня, з боку російських окупаційних військ вже було зафіксовано 5 порушень режиму припинення вогню, з яких 4 по позиціях українських захисників та 1 обстріл цивільної інфраструктури. Так, неподалік населених пунктів ПІСКИ та ВОДЯНЕ, що на Приазов’ї, ворог відкривав вогонь з артилерійської установки 122-го калібру, мінометів 82-го калібру та стрілецької зброї.
Під час обстрілуодин військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил загинув.
В районі населеного пункту ВОДЯНЕ противник здійснив артилерійський обстріл цивільної інфраструктури.
На «провокативні обстріли» російсько-окупаційних військ наші захисники відкривали вогонь у відповідь.
У 50-60 роки 20 століття гвинтокрили показали досить високу ефективність на полі бою. Спочатку їх використовували в якості транспортного засобу, згодом почали використовувати для боротьби з піхотою (в’єтнамськими партизанами) та бронетехнікою противника. Досвіди Корейської війни, конфліктів у В’єтнамі, на Близькому Сході призвели до появи в СРСР ударного вертольота Мі-24, якого військові між собою прозвали “Крокодил”.
РадянськийМі-24
Радянські “Крокодили” були задіяні для «виконання інтернаціонального обов’язку» майже у всіх «гарячих точках» Планети. Під час бойового використання, як це зазвичай буває, відкрилися як сильні, так і слабкі сторони машини. Накопичений величезний досвід застосування вертольотів в реальних бойових умовах призвів до змін у тактиці їх використання. А після того, як у 1973 році ізраїльські вертольоти за допомогою керованих ракет за один день знищили 90 єгипетських (радянських) танків і без втрат всі повернулися на базу, перед радянськими інженерами було поставлене завдання розробити вертоліт, здатний боротися з бронетехнікою противника.
У конкурсі взяли участь два радянських КБ, як займалися в СРСР випуском вертольотів: КБ Міля і КБ Камова.
Інженери КБ Міля запропонували глибоку модернізацію Мі-24, на якому планували прибрати вантажно-пасажирський відсік, змінити форму носової частини корпусу, встановивши там нові системи управління та озброєння. Вертоліт нафарширували сучасною для того часу електронікою. В результаті вийшла майже копія американського гелікоптера “Апач”.
Американський AH-64E Apache
Інженери конструкторського бюро Камова вирішили не відходити від своєї улюбленої співвісної семи. Машина отримала потужній броньовий захист і на озброєнні мала керовані ракети з дальністю ураження близько десяти кілометрів. Вертольотом керував однин пілот.
Крім того, конструктори запропонували змінити саму тактику використання вертольотів в бою. Один з вертольотів (легший і маневрений) мав виконувати функції розвідника, навідника-коректувальника, відволікати на себе увагу та вогонь ворожої ППО. В той же час, позаду нього, ударні вертольоти мали відкрити вогонь по визначеним цілям з відстані, недосяжної для вогню ППО противника.
Так, в середині 80-х років минулого століття на світ з’явився вертоліт К-50, якому дали грізне найменування “Чорна акула”. Співвісна схема цієї машини теж має як переваги, так і недоліки. Такі вертольоти складніші у виробництві та дорожчі за класичні, їх складніше обслуговувати. З іншого боку, застосування двох несучих гвинтів дає можливість прибрати рульовий гвинт позаду машини, що значно підвищує ефективність роботи двигуна, робить вертоліт більш маневреним і рухливим.
Відмова від рульових гвинтів зробила К-50, та й К-52 значно коротшими за Мі-24, але другий несучий гвинт зробив його силует значно вищим. Вага машин із співвісним розташуванням гвинтів також стає меншою в порівнянні з вертольотами класичної схеми. Але керувати таким вертольотом складніше, а пілотів потрібно довше і ретельніше готувати.
Так як згідно розробленої «нової тактики ведення бою» один вертоліт легкий і маневрений маячить перед радарами ППО противника, в той самий час інші, навантажені боєприпасами, обирають цілі, прицілюються і знищують противника. Тому напередодні розвалу СРСР в КБ Камова розпочалася робота над проектуванням ударного бойового вертольоту Ка-52. Фактично, ця машина є модернізацією К-50 “Чорна акула”: багато вузлів та агрегатів у цих вертольотів ідентичні.
Ка-50 «Чорна акула»
Креслення нової машини з’явилися на початку 90-х років 20 століття. Вперше машину під назвою Ка-52 показали журналістам в 1996 році, нагородивши теж гучним загрозливим ім’ям “Алігатор”.
Ка-52 дуже схожий на Ка-50: двигун, гвинти, крила, шасі і практично весь фюзеляж повністю ідентичні. Машина має ширину 7,3 м та довжину 14,2 м та лопаті діаметром 14,5 м.
Але відмінності все ж таки є. В першу чергу всі звертають увагу на дещо іншу форма носа. На К-52 встановлено більш сучасне радіоелектронне обладнання, в кабіні з’явилося місце для другого пілота. Пілоти сидять в кабіні поруч один з одним, управління дубльовано, багато приладів замінені рідкокристалічними моніторами.
Найбільш важливі вузли ударного вертольоту Ка-52 надійно броньовані, захищена бронею і кабіна пілотів. Шасі можуть під час польоту прибиратися, що значно покращує аеродинамічні характеристики. На вертольоті К-52 стоять модернізовані двигуни ВК-2500 потужністю по 2400 к.с. Вони дозволяють машині піднятися на висоту 3500 метрів. Є інформація, що вертоліт може забиратися і на 4500 м, але то «кажуть». Двигуни забезпечені спеціальними пристосуваннями, які розсіюють вихлоп, що зменшує помітність вертольоту в інфрачервоному діапазоні. В кабіні розташовані два спеціальних крісла, К-37-800, які в разі потреби можуть катапультуватися. Перед катапультуванням відбувається відстріл несучих лопатей.
Ударний вертоліт Ка-52 призначений для боротьби з бронетехнікою і живою силою противника. Він також може протистояти ворожим гелікоптерам. Озброєння складається із 30 мм рухомої гармати 2А42 у поєднанні з цілим комплектом керованих і некерованих ракет, основними з яких є ПТУРи “Вихор”. Всього вертоліт може взяти на борт 2000 кілограм різного озброєння – блоки НУРС, гарматні контейнери, ракети Р-73 і “Голка-В”. Нормальна злітна вага машини становить10400 кг. Із таким вантажем машина рухається зі швидкістю 250км/год. Під час пікірування машину можна розігнати до 350 км/год. Дальність польоту становить 520 км.
На Ка-52 встановлено гідростабілізована оптико-електронна система (ГОЕС) «Самшит-Е», за допомогою якої відбувається прицілювання і вибір цілі Вона складається із тепловізора, лазерного цілевказувача і пеленгатора лазерних променів. Машина обладнана РЛС “Арбалет-52”, один з каналів якої дозволяє здійснювати пошук наземних цілей та маневрувати вертольоту на малих висотах з великою швидкістю. Другий канал забезпечує протиракетну оборону. На вертольоті встановлена система радіоелектронного захисту і засоби активної протидії.
27 червня 2008 року в Арсєн’єві (Приморський край) на аеродромі авіазавода «Прогрес» відбувся перший випробувальний політ першого Ка-52 із дослідної партії.
У боях К-52 ще прославитися не встиг, але «шороху вже навів». 29 жовтня 2013 вертоліт Ка-52 (б/н 52) зазнав аварії на території Льотно-випробувального комплексу «Камов» у м. Москва. Вертоліт пілотувався заводським екіпажем, здійснюючи випробувальний політ за програмою оснащення вертольотоносців «Містраль». Обидва пілоти були госпіталізовані з травмами і опіками.
16 вересня 2017 року під час військових навчань «Захід-2017» у Ленінградській області у російського гелікоптера Ка-52 при заході на бойовий курс відбувся самовільний запуск трьох некерованих авіаційних ракет С-8. Випущені ракети розірвалися неподалік глядачів – військових аташе, спеціалістів військово-промисловиго комплексу і журналістів. Вибухом і уламками було поранено три особи, пошкоджено дві військові вантажівки, одна з яких — машина управління БПЛА комплексу РБ-341В «Леєр-3»
В 2015 році Єгипет погодився придбати 46 російськиї вертолотів Ка-52. Станом на 2018 рік було отримано 12 машин. Під час експлуатації російських вертольотів єгиптяни виявили серйозні технічні проблеми: втрата потужності двигунів, несправності авіоніки, систем навігації та інфрачервоних камер. Проаналізувавши стиуацію Єгипетський уряд вирішив придбати у Сполучених Штатах 10 гелікоптерів AH-64E Apache.
В даний час існують дві модифікації вертольота Ка-52. Це базова версія і Ка-52К – корабельний варіант машини. Він відрізняється можливістю складати лопаті, посиленими стійками шасі, а також підвищеної антикорозійним захистом.
Ка-52К зі складеними лопатями
Планувалося, що саме ці вертольоти повинні стати основною зброєю вертольотоносців типу “Містраль”, який Росія через агресію проти України не змогла купити у Франції.
Олександр Вікторович, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Розвідувальна група К-2 (54 ОМбР) показала відеозапис знищення спостережного поста та бліндажа російських найманців. Відеозапис вівся за допомогою безпілотного літального апарату.
Військові повідомляють, що вогонь вони відкрили у відповідь на обстріли наших позицій зі сторони підрозділу терористів “Восток”, який контролює бойовик Олександр Ходаковський. Вогневий удар було завдано ще до оголошення перемир’я.
“Тож, розвідники взялися до справи. Провели комплекс розвідки різноманітними засобами, і в один із сонячних ранків, коли сепаратисти та їхні куратори з Росії почали черговий обстріл наших позицій, нанесли вогневий удар у відповідь із незабороненого виду озброєння”, – йдеться в повідомленні.
В результаті атаки було знищено ворожий бліндаж та спостережний пост терористів. Бойовики “Востока” також понесли втрати загиблими, а ті, кому вдалося вцілити, залишили позиції покинувши ліквідованих товаришів та втративши зброю.
Бійці української армії точним влучанням знищили бліндаж російсько-окупаціних військ поблизу Донецького аеропорт. Як повідомляє видання “Телеграф”, про це розповіли солдати Збройних сил.
Знищення ворожого укріплення було здійснено у відповідь на загибель старшого лейтенанта 58-ї окремої механізованої бригади Володимира Шпака, який загинув поблизу селища Невельське, Донецька область, 6 квітня.
“Дали відповідь негідникам за нашого вчора. Рознесли повністю їх бліндаж. Відповіддю задоволені”, – розповіли військові, зазначивши, що мова йде про ліквідацію бліндажа терористів “ДНР” недалеко від Донецького аеропорту.
Старший лейтенант Володимир Шпак загинув в результаті обстрілу окупантами позицій ЗСУ. Сам він родом з Чернігова. У ЗСУ пішов служити в 2018 році.
На наведеному фото неозброєним оком можна помітити дві кричущі деталі, які дозволяють стверджувати: краще б зустріч Президента України Володимира Зеленського з Еміром Катару Його Високістю шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані взагалі не відбулася!
Саме так відреагували на фото дописувачі соцмереж. І проблема у наступному. Gluschuk Wladimir пише:
Думку Gluschuk Wladimir доповнює і розвиває у своєму дописі Роман Безсмертний:
Зовсім протилежної думки «українська сторона», яка вважає результати перемовин надзвичайно вдалими: «…У царині енергетики сторони обговорили перспективи будівництва в Україні LNG-терміналу та диверсифікації джерел енергопостачання». Подробиці у фрагменті інтерв’ю президента України Володимира Зеленського:
Олександр Вікторович, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
На суднобудівній верфі Austal USA відбувся спуск на воду бойового корабля прибережної зони тип “Індепенденс”. Новий корабель отримав назву USS Canberra (LCS-30). Про це повідомляє компанія-виробник у своєму Twitter.
Спуск нового судна відбувся 2 квітня на підприємстві у місті Мобіл, штат Аабама. Це перший корабель класу “Індепенденс” який компанія Austal спустила на воду в 2021 році.
USS Canberra став 15-м кораблем класу “Індепенденс”, який буде побудований компанією Austal USA. Церемонія різання перших листів алюмінію для USS Canberra відбулася 23 лютого 2019 року, а закладка кіля пройшла 11 березня 2020 року.
Кораблі класу “Індепенденс” – це нове покоління надводних бойових кораблів для Військово-порських служб США. Конструкція корпусу судна заснована за принципом SWATH (судно з малою площею перерізу по ватерлінії), розроблена і реалізована компанією Austal. Основою розробки послужив раніше створений компанією 127-метровий швидкісний автомобільно-пасажирський пором-тримаран “Benchijigua Express”.
Кораблі класу “Індепенденс” здатні виконувати широкий спектр бойових завдань як у відкритому морі, так і в прибережній зоні. Серед основних функцій кораблів: патрулювання, боротьба з надводними кораблями і підводними човнами супротивника, захист флоту від нападу малих надводних суден, протимінна боротьба, ведення розвідки, підтримка дій сил спеціальних операцій.
06 квітня 2021 року о 17:05 в результаті прицільного обстрілу з території Донецької області окупованої російськими загарбниками, була знеструмлена насосна станція першого підйому Південнодонбаського водогону. Саме з цієї насосної станції вода подається на чотири фільтрувальні станції: Карлівську, Великоанадільську, Старокримську-1 і Старокримську-2. Подача води споживачам вчора була зупинена. Про це повідомляє пресслужба комунального підприємства “Вода Донбасу”.
У повідомленні зазначається, що від цієї насосної станції через філтрувальні станції вода подається ільше ніж в 50 населених пунктів півдня Донецької області. Карлівська фільтрувальна станція забезпечує водопостачання міст Білозерське, Білицьке, Гірник, Добропілля, Мирноград, Новогродівка, Покровськ, Селідове, Українськ; селищ міського типу: Олександрівка, Водянське, Вишневе, Желанне, Курахівка, Новодонецьке, Святогорівка, Гострий, Цукурине; сіл: Александрополь, Ганнівка, Балаган, Беззаботівка, Григорівка, Зоряне, Водяне, Орловка, Ластівчине, Промінь, Нововодяне, Світле, Іверське, Миколаївка, Миронівка , Петрівка, Лисівка.
Великоанадольська фільтрувальна станція подає воду до міст Волноваха, Докучаєвськ, Вугледар, селищ міського типу Новотроїцьке, сіл: Володимирівка, Жовтневе, Ольгинское, Благодатне, Ближнє, Ясна.
Старокримська фільтрувальна станція № 1 та Старокримська фільтрувальна станція №2 подають воду в Маріуполь, Сартану та Старий Крим.
