Згідно зі статтею 4 Конституції України в нас існує лише одне громадянство. Там прямо так і написано: «В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом». Але в останній час особливо популярним став термін «множинне громадянство». Починаючи з 2021 року, Президент, РНБО й Кабінет Міністрів усіма силами намагаються отримати від Парламенту закон саме про множинне громадянство.
Ще в грудні 2021 року Зеленський особисто вніс до Верховної Ради відповідний законопроєкт під номером 6368. Повномасштабне вторгнення агресора й окупанта в Україну на певний час відтермінувало його розгляд. Однак у поточному році, під час виступу на День Соборності, Президент повідомив що ще раз подає законопроєкт до Парламенту.
Спробуємо розібратися, що таке множинне громадянство та що воно несе нашій державі й пересічним українцям. Звернемося до термінології. Енциклопедичний словник повідомляє, що біпатризм – це громадянство двох країн. Відповідно людину, що має таке громадянство, називають «біпатридом». Існує ще й інший термін «мультипатризм» – громадянство трьох і більше держав.
Свого часу це дозволило опальному нині політику й бізнесмену Коломойському жартувати, що заборонене в Україні подвійне громадянство його не стосується, оскільки він має потрійне, тобто є громадянином не двох, а трьох держав. А це, начебто, законом не заборонено.
Наш споконвічний ворог – московія – завжди намагалася спекулювати цим питанням і торгувати громадянством власної країни. Країна-агресор, окупувавши чужу територію, відразу там проводила референдум, приєднувала її до себе й видавала мешканцям паспорти власної недодержави. І люди йшли та отримували ці, з дозволу сказати, документи. Чи то вважали, що жалюгідний папірець їх від чогось захистить, чи для них просто були створені відповідні умови, що не лишали іншого виходу…
Між трирічною боротьбою нашого Президента за множинне громадянство був проміжний етап, коли минулого року Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, виступаючи на черговому Світовому Конгресі Українців, заявив про необхідність запровадження такої форми громадянства. Він зазначив, що політика в цьому питанні має втілюватися зважено й розумно. Слід починати із країн-союзниць. І ніякого подвійного громадянства з агресором чи недружніми країнами бути не може!
А що з цього приводу думають ветерани та ті, хто опікується їхніми проблемами в Україні? Із цим питанням ми звернулися до юриста ГО «Спілка ветеранів АТО» Діани Гов’яди й отримали таку відповідь:
– У будь якому випадку цей закон, коли він стане законом, розширить отримання українського громадянства деякими категоріями іноземців і спростить процедуру його набуття. Зараз в Україні, зокрема інтернаціональних підрозділах, воюють люди, що не є громадянами України. Таку ситуацію слід виправляти. Але, з іншого боку, люди, які причетні до країни-агресорки, мають бути позбавлені можливості ставати нашими громадянами. У законопроєкті ці категорії вказані наступним чином: громадяни держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України. Законопроєкт також пропонує позбавляти українського громадянства за добровільне набуття громадянства російського або громадянства іншої держави, за виключенням країн-партнерів України…
Очевидно, що відповідь на питання, для чого це потрібно та кому вигідно, повинні мати депутати опозиційних до влади фракцій. Тому вирішили звернутися до Народної депутатки від партії «Європейська Солідарність», членкині Комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки Ірини Фріз із проханням пояснити, яке підводне каміння має президентський законопроєкт про множинне громадянство?
– Законопроєкт не вперше вноситься до Парламенту дев’ятого скликання, – відповіла депутатка, – але єдиної позиції щодо нього поки не сформовано. Додаткові перепони створюються небажанням влади нормально організувати процес. Остання пропозиція – законопроєкт 11469 – було внесено 7 серпня й була домовленість, що 8 серпня розпочне роботу спеціальна група, яка напрацює необхідне рішення. Але цього не трапилося й можу сказати, що законопроєкт є абсолютно неприйнятним для голосування, навіть у першому читанні. У тексті немає елементарних норм, як обов’язкових іспитів на знання української мови, історії та основ Конституції. Така спрощена процедура недоречна для всіх бажаючих і прийнятна лише для осіб, які мають особливі заслуги перед нашою державою.
Ірина Фріз уважає, що найгостріше необхідність подвійного громадянства зараз відчувається серед українців за кордоном та іноземних добровольців, які воюють за Україну, будучи громадянами різних країн від Польщі до Австралії. Ці люди, героїчною боротьбою з російським агресором довели свою відданість принципам свободи та демократії.
Єдина категорія осіб, які можуть отримати право спрощеного набуття українського громадянства – це ті, хто мають статус закордонних українців. Представники діаспори завжди підтримували тісні зв’язки з Україною, тому щодо них таке послаблення буде абсолютно доцільним.
І найважливіше, щоб громадяни рф не мали можливості отримувати українське громадянство. Навіть ті, хто воює на боці України! Можливо після нівелювання загрози, яку несе ця держава, ситуація зміниться, але зараз щодо цього питання позиція очевидна. Тому доречно виділити 35–37 держав, громадяни яких зможуть отримувати громадянство України у спрощеному порядку. Так само і наші громадяни зможуть набувати громадянства держав саме з цього переліку, зберігаючи громадянство України.
– На жаль, ці норми були виключені з нової версії законопроєкту про множинне громадянство, – резюмує депутатка. – Зараз ініціатори пропонують, щоб перелік країн нічим не обмежувався. Така візія точно не відповідає національним інтересам України.
Також пані Ірина пояснила, що принцип єдиного громадянства, який прописаний у статті 4 Конституції України не забороняє можливості набуття громадянства інших країн. А лише резюмує відсутність окремого громадянства частин України. Тому тут жодних застережень немає. І враховуючи серйозні складнощі з демографічною ситуацією, множинне громадянство може допомогти зберегти та збільшити населення України…
Начальник штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влад Якименко підступність законопроєкту вбачає у відсутності в ньому вказівки на те, як має набуватися громадянство:
– Ветерани завжди наголошували, що в умовах перманентної війни основним чинником для отримання громадянства України повинно бути проходження військової служби. Для релігійних спільнот, жінок має розглядатися і альтернативна. Це логічний і розумний шлях для країни, яка приречена на подальші десятиліття військового й політичного протистояння з велетенською московією. Недооцінювати ці загрози згубно! Існування нашої держави, як ми переконалися, засноване на реальній обороноздатності та готовності громадян її захищати. Це той шлях, яким торує Ізраїль, Швейцарія, й результати таких принципів становлення держави достатньо промовисті. Якщо ж українське громадянство будуть вільно отримувати іноземні особи для того, щоб скупити декілька тисяч гектарів української землі, це взагалі руйнує засади нашої державності. Це відкрита наруга над ветеранами, що захищали та захищають Україну… Свого часу, ще до повномасштабного вторгнення, ветеранська спільнота зверталася до Президента Зеленського з пропозиціями й одна з них стосувалася громадянства й саме можливості його отримання через військову службу. Цей сюжет у мережі можна подивитися й зараз за посиланням:
На жаль, ветеранів тоді не почули. А за нерозуміння принципів, на яких має існувати держава, саме ми, ветерани, заплатили кров’ю у 2022 році та продовжуємо платити й зараз!..
Отже, на черзі в Парламенті голосування за законопроєкт про множинне громадянство. Яким вийде закон, буде він працювати на державу чи ні, залежить від більшості у Верховній Раді…