18 серпня 2020 року в східному Середземномор’ї біля берегів Кіпру мав розпочати сейсмогеологічні дослідження ще один турецький корабель Yavuz. У цьому районі з подібною місією вже перебувають Barbaros Hayrettin Paşa та Oruç Reis.
Минулої суботи Туреччина розмістила нове повідомлення в Міжнародній морській автоматизованої паспортної системи оповіщення NAVTEX про те, що її судно сейсмогеологічних розвідки Yavuz з 18 серпня по 15 вересня перебуватиме в чотирьох районах і здійснювати дослідницькі роботи в супроводі ще трьох суден підтримки і постачання. Туреччина також «наполегливо рекомендувала» іншим кораблям в ці райони біля острова Кіпр не заходити.
Греція вважає такі дії Туреччини незаконними і несанкціонованими.
Греція у відповідь випустила своє повідомлення, в якому вказала на незаконність таких дій. Після чого сторони привели свої військово-морські сили у вищі ступені бойової готовності.
В свою чергу Туреччина переконана, що має права на ці території, але запевняє, що готова до діалогу. Водночас Туреччина обіцяє негайно і жорстко реагувати на будь-яку провокацію чи напад на її кораблі.
Читайте також:
МЗС: у ситуації з Іраном Україна обирає правду, а не гроші!
За останні кілька тижнів це вже друге гостре протистояння між Анкарою і Афінами через суперечки навколо «зон впливу» в Середземному морі. Причина – пошуки покладів нафти і газу на шельфі.
Туреччина проводить дослідження і пошук вуглеводнів не вперше і щоразу це викликає невдоволення Греції, однак нинішня реакція і залучення «третіх сил» свідчать про те, що регіональний конфлікт вийшов на значно вищий рівень.
Маленький острів Кастелорізо розташовується всього в двох кілометрах від турецького узбережжя і майже в 600 кілометрах від континентальної Греції. В Анкарі заявили, що територія в десять квадратних кілометрів не може претендувати на шельф площею в чотири тисячі разів більше і оголосили про початок сейсморозвідувальних робіт корабля Oruc Reis біля Кастелорізо. Чергове зазіхання Анкари на багате газом Східне Середземномор’я викликало не тільки політичний скандал. Дві з половиною години неподалік острова баражували винищувачі Греції і Туреччини так, що відпочиваючі на острові туристи сприйняли їхні польоти як повітряний бій. За даними грецького видання Ekathimerini, турецькі F-16 вторглися в повітряний простір країни і для залякування військова авіація Туреччини навіть долала звуковий бар’єр.
Понизити градус напруги між Грецією і Туреччиною в кінці липня вдалося Ангелі Меркель. Коли кораблі обох країн вже фактично були готові до бою, їй в телефонному режимі вдалося переконати, і президента Туреччини, і прем’єр-міністра Греції, вирішувати питання у цивілізований спосіб. З Анкари надійшов меседж про готовність припинити дослідження на час переговорів. Але через деякий час турки відновили дослідні роботи, заявивши, що готовністю Туреччини до переговорів в Афінах не скористалися.
Франція і Туреччина вже фактично протистоять один одному в Лівії, де підтримують різні сторони конфлікту. Франція приховано надає підтримку генералу Хафтару, просуваючи у такий спосіб свої інтереси в країні і регіоні, а Туреччина підтримує уряд національної згоди, визнаний на рівні ООН.
Дії Туреччини різко змінили розклад сил в регіоні і, як наслідок, «бачення» Францією своєї ролі на Півночі Африки. Крім того, Франція – активний споживач лівійської нафти. Також Лівія межує з колишніми її колоніями – Тунісом і Алжиром, з Чадом, де Франція проводить військові операції, і Нігером, де Париж фактично контролює видобуток урану.
В кінці червня Франція і Туреччина мали конфлікт між кораблями в Середземному морі біля берегів Лівії. Тоді турецький корабель відмовився виконати розпорядження про огляд вантажу з боку французів, а військові кораблі Туреччини такий огляд зробили остаточно неможливим.
Читайте також:
ВООЗ закликала всі країни більше не вводити карантин
Очікувано, що Париж підтримав Афіни в зверненні до ЄС, щоб через введення санкцій покарати Туреччину.
В Східному Середземномор’ї знаходяться французькі фрегати Limnos і Lafayette, вертольотоносець Tonnerre і ще два винищувачі, які брали там участь у спільних Французько-турецьких навчаннях.
Експерти переконані, що зараз ні Анкара, ні Афіни не зацікавлені в прямій конфронтації або тим більше – військовому конфлікті. Так само, як в цьому не зацікавлені в Європейському Союзі, а також в НАТО, членами якої є обидві країни.
Про відсутність наміру вирішувати конфлікт свідчить і недавній інцидент за участю фрегатів двох країн, коли турецький Kemal Reis і грецький Limnos «трохи зіштовхнулися». Причому кожна зі сторін вказала, що її корабель не постраждав, на відміну від іншого.
Але, експерти також не виключають, що Анкара в якийсь момент може «виконати свою обіцянку».
Неформальна зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу запланована на 27-28 серпня в Брюсселі. Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель вже анонсував: ситуація в східному Середземномор’ї стане однією з її тем.
Олександр Олійник, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС.
Нагадаємо: