Нині в Україні налічується близько 160 тисяч осіб з інвалідністю внаслідок війни. Остаточних даних, як відомо, під час стану війни не оприлюднюють. Таким чином, направду обіцяне державою житло отримують не всі учасники бойових дій, які мають інвалідність.
Нині у державі діє постанова №719, яка була ухвалена Кабінетом Міністрів України ще у 2016 році. Згідно з цим документом, першочергово право на отримання житла мають не лише члени сімей загиблих захисників, а й ветерани, які отримали першу або другу групу інвалідності внаслідок бойових дій. Про третю групу інвалідності відтоді не йшлося…
Прийшла повномасштабна війна, і у жовтні 2024 року до постанови внесли зміни. Цим категоріям надали грошову компенсацію на отримання житла у розмірі до двох мільйонів гривень. Але інваліди 3-ї групи внаслідок війни, як і учасники бойових дій без інвалідності, у цій постанові не згадані. Для цих ветеранів пропонують лише стати в чергу на квартирний облік і чекати на своє житло. Проте строки очікування не зазначені.
Після спілкування з ветеранами з Кіровоградщини та Житомирщини, які мають інвалідність 3-ї групи, маємо висновок, що питання забезпечення житлом цієї категорії осіб досі не вирішене навіть на рівні місцевої влади.
Ветеран з Житомирської області очікує житло з 2018 року
Олександр – житель Любарської громади, що на Житомирщині. Він є учасником бойових дій з 2018 року. Відтоді і стоїть на квартирному обліку, бо власного житла не має. У жовтні 2022 Олександр отримав поранення на Донеччині, внаслідок чого має третю групу інвалідності. Минулого року він оновлював документи на квартирну чергу. «Мені подзвонив староста села Березівка, де я зареєстрований, і сказав, що мої документи на чергу вже не дійсні і потрібно їх поновити», – розповідає Олександр. Після подачі всіх необхідних паперів сказали просто чекати. Спочатку ветеран думав, що все ж таки отримає житло: «В мене вже було сподівання, що хоч якось все зрушило з місця. Нині я живу у батьків дружини, але хочеться мати власний куток. Та виходить, що документи оновив, а далі – тиша…», – каже чоловік.
У Любарській селищній раді розповіли, що поки про перспективи надання житла для інвалідів 3-ї групи говорити не можуть. Зокрема, керуюча справами виконавчого комітету Любарської громади Тамара Кваша говорить: «З приводу осіб із інвалідністю 3-ї групи, то відповідно до цієї 719 постанови, там тільки особи з інвалідністю першої та другої групи забезпечуються компенсацією на житло. Про третю групу поки що не йдеться і не згадується в цій постанові. Тому говорити про якісь перспективи я не маю ніякого морального права. Будь хто з учасників бойових дій чи осіб з інвалідністю має право звернутись до селищної ради з метою постановки на квартирну чергу». В громаді також немає грошей, аби побудувати чи компенсувати вартість придбання житла ветеранам. «Місцевий бюджет нікого не забезпечує зараз житлом. І всі кошти, які є хоч більш-менш вільні, ми направляємо на допомогу військовим частинам, військовим та їхнім родинам», – каже чиновниця.
Ветерани з Кіровоградщини пропонують вихід із ситуації
Леонід Власенко – ветеран АТО; з перших днів повномасштабного вторгнення долучився до 73-го морського центру спеціальних операцій. Леонід вже понад рік є інвалідом війни 3-ї групи. У місті Мала Виска Новоукраїнського району ветеран вимушений жило орендувати. «В мене свого житла немає. Я приписаний біля тестя і тещі, маю трьох дітей. Нас вісім чоловік в хаті по факту», – розповідає він.Як і більшість учасників бойових дій, Леонід Власенко став на квартирний облік. «Я так зрозумів, що мене на квартирний облік поставили для звітності. Я не проти ВПО 3-ї групи, але надайте тим людям, які без житла, ті ж умови. Бо хтось втратив, а я по факту без житла, але ж так само відвоював», – говорить Леонід.
Вирішення питання для себе й своєї родини він бачить у придбанні житла: «У мене третя група, 50% втрати працездатності, і не надають житло, що також не правильно. Я не прошу грошей чи ще щось. Купіть мені хатину, а все інше я там сам зроблю. Я не прошу хату за два мільйони. Однак взагалі нічого не обіцяють. Але ж я здоров’я я віддав…».
Ще один ветеран із міста Мала Виска Юрій Спеціальний керує громадською організацією «Сталеві серця МВ». Йому ця проблема також особливо близька, бо він сам вже понад рік є інвалідом 3-ї групи внаслідок бойових дій. Нині з родиною житло орендує. Юрій на всіх рівнях піднімає це питання та бажає почути хоч якісь конкретні відповіді: «Я задавав це питання міністерці у справах ветеранів Калмиковій, але чіткої відповіді не отримав. Вона уявно пояснила, що колись житло буде. Куди не звертався, то говорять лише про квартирний облік і все, але ж на квартирному обліку можна і все життя простояти і нічого не отримати. У нас в місті соціального житла немає і не буде. Це всюди по населених пунктах. Тобто на цей квартирний облік ніхто не розраховує. Ні міські, ні сільські ради відповіді не надають, чи буде колись це житло надаватись».
Щодо квартирного обліку, – говорить Юрій Спеціальний, також є багато нюансів: «Ніхто не казав, що на квартирний облік потрібно ставати самостійно. Дуже проблематично стати на квартирний облік, бо одну довідку приніс, то вже іншу треба оновлювати. Я три місяці ставав на цей облік. Ще треба акт обстеження житлових умов, тобто, окрім договору оренди житла, ще треба самі документи на житло. Але ж власник житла їх не надасть. І довідки, що власного жила немає, ми подали. Деякі хлопці близько року не можуть стати на квартирний облік, бо вони орендують житло».
Одним із варіантів вирішення житлової проблеми ветеранів Юрій вбачає у компенсації з місцевого бюджету вартості придбаного житла. На його думку, це хоч часткового вирішить питання та надасть змогу тим, у кого є заощадження, придбати власну оселю. «Задавав питання чиновникам, щоб, можливо, зробити якусь компенсацію для учасників бойових дій і для 3-ї групи інвалідності. Наприклад, не два мільйони. Приміром, як у нас в Кіровоградській області (місто Мала виска), подивитись вартість будинків, квартир, оцінити середню вартість, де зареєстрована людина, й зробити цю компенсацію. Наприклад, у нас середня вартість складає 10-15 тисяч доларів (стільки коштує будинок). Нехай би вже виділили 50% з місцевого бюджету, а іншу половину людина сама платить», – говорить ветеран.
Відповідний проєкт Юрій Спеціальний подав до місцевої влади, аби хоч якось врегулювати це питання та в найкращому розвитку подій запустити цю практику по всій країні. «Я приблизно відсотки в проєкті проставив, бо його доробляти треба. Тобто якщо в нашій громаді учасник бойових дій, що стоїть на квартирному обліку, купує житло, йому надають компенсацію у розмірі якогось відсотку. Я думаю, якщо запустити в одній громаді, далі воно піде по всіх»,- зазначає Юрій. Станом на сьогодні депутатська комісія підтримала проєкт. Нині він доопрацьовується, а надалі буде внесений на розгляд сесії міської ради.
Як бачимо, немає жодних прогнозів щодо забезпечення житлом інвалідів внаслідок війни 3-ї групи. Це говорять як місцеві чиновники, так і посадовці державного рівня. Нині всі сили, як кажуть, йдуть на боротьбу з ворогом. Маємо сподівання, що всі, хто боронив нашу державу, будуть забезпечені власною оселею.
Аліна Данилко
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)