(із циклу «Фортифікації Харківщини, або Слідами корупційного скандалу»)
10 травня почалася чергова «блєстящая аперация втарой арміі міра». Широким фронтом від Вовчанська до Липців ворог просувався Харківщиною в напрямку до обласного центру.
«Ждуни» попіднімали голови й насторожили вуха. Потенційні біженці нашвидкуруч стали збирати валізи. Припинили нити й нарешті збадьорилися ворожі пропагандисти. Одні переконували, що Харків тепер точно буде взятий. Інші стверджували, що немає жодного сенсу воювати за місто, достатньо лише оточити його з усіх боків і відрізати від комунікацій…
ПРЕАМБУЛА
Минуло кілька днів. Ворог остаточно зав’язнув у запеклих боях під Вовчанськом. А на всю Україну спалахнув гучний корупційний скандал. Військову адміністрацію в Харкові звинуватили в розкраданні величезних коштів, виділених на оборонні споруди другої лінії вздовж кордону Харківщини з московією.
Спочатку почали лунати голоси військових, які висловлювали стратегічні думки, що в захопленні частини Вовчанська й низки прикордонних сіл винні ті, хто не побудував належних оборонних споруд на лініях захисту області. На підтвердження навіть наводився фотодоказ із викопаною канавою, поверх якої впоперек було покладено п’ять колод.
До військових доєдналися політики, громадські діячі й журналісти. У наших інформаторів, подібно до чужих пропагандистів, також не було одностайної думки. Одні писали, що керівник адміністрації втік до Полтави, інші запевняли, що він у Харкові й працює так само, як і працював.
Але чутки ширилися як снігова лавина. З’явилася нова інформація про десятки підставних фірм, на рахунки яких начебто надходили десятки мільйонів державних коштів. Ще повідомляли, що не зважаючи на бойові дії, хтось активно почав зводити фортифікації – чи то ті, хто перераховував гроші, чи ті, кому перераховували.
А коли ситуація досягла апогею, на неї мав реагувати й вищий законодавчий орган держави, тобто Верховна Рада. Як не дивно, але й депутатські думки від різних фракцій різнилися й поділялися на кілька протилежних напрямків. Однак у результаті все ж була створена Тимчасова слідча комісія, яка б мала пролити світло на цю «неоднозначну» проблему…
ДЕТАЛІ
А тепер давайте розберемося в термінології та мінімумі необхідних знань, щоб зрозуміти, що то за звір такий – фортифікаційні споруди? Довідкова література до цього терміну відносить «окопи, траншеї, сховища й таке інше для успішного ведення бою та захисту від дій ворога».
Добре володіти знаннями теорії, але куди краще отримати відповіді на практичні питання. Саме з цим ми звернулися до діючого офіцера ЗСУ, члена Спілки ветеранів і депутата Харківської обласної ради Анатолія Козловського. І ось що він розповів:
– Перша лінія – це місце безпосереднього бойового зіткнення. Його важко завчасно визначити й запланувати. Тому за такі позиції повну відповідальність несе підрозділ, який там знаходиться. Він може споруджувати оборонні рубежі навіть під час ведення бойових дій і під ворожими обстрілами. Єдине, чим тут здатна допомогти місцева влада – це доставка деревини, скоб та іншого матеріалу, який посеред поля неможливо забезпечити власними зусиллями військових.
А ось друга лінія, про яку йдеться, вже має плануватися й готуватися силами місцевої адміністрації. Тобто будується завчасно, до наступу ворога чи коли ворог знаходиться достатньо далеко від цього місця.
ПОЗИЦІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Спілка ветеранів ніколи не стояла осторонь тих викликів і завдань, які поставали перед державою, українським народом, Харковом і областю. Члени Спілки обороняли й продовжують захищати Україну на полі бою, активно включаються у вирішення проблем цивільного життя у прифронтовому регіоні. Більш того, ГО «Спілка ветеранів АТО», як підрядник, брала активну участь у будівництві фортифікаційних споруд на кордоні області. На наше прохання позицію громадської організації висловив Голова ради Спілки Юрій Даніленко:
– Коли розгорівся скандал із фортифікацією, до розгляду цього питання долучилася спеціальна комісія Громадської Ради при Харківській обласній адміністрації під назвою «Прозорість і доброчесність». Вона, як я розумію, достатньо давно була створена при адміністрації. Минулого тижня на засідання запросили й мене, як представника ГО «Спілка ветеранів АТО», хоча я й не є повноцінним членом громадської ради. Там обговорювалися також питання будівництва школи, розподілу гуманітарної допомоги серед територіальних громад. Але присутні цікавилися саме корупційним скандалом і бездіяльністю чи діями, які можливо погіршили обороноздатність Збройних сил. Належне розслідування вказаної справи правоохоронними органами також є офіційною позицією Спілки ветеранів. Нашою позицією, як представників ветеранської громади, є необхідність викликання та заслуховування на наступних засіданнях «Прозорості і доброчесності» безпосередньо відповідальних за будівництво й виконавців. Їх все одно вже знає вся країна – згідно тієї інформації, яку було оприлюднено в «Українській правді».
ТОЧКА ЗОРУ ВІЙСЬКОВОГО
Однак, коли таке станеться, поки дотичних до корупційного скандалу запросять на засідання ради й заслухають їх, може минути багато часу. А вже зараз ми маємо можливість поспілкуватися зі згадуваним уже Анатолієм Козловським, який перебував на території Харківщини під час вторгнення армії агресора до Вовчанська й Липців.
– Наскільки я розумію, – говорить військовослужбовець, – ситуація в різних місцях може бути різною. Але там, де я був, і те, що бачив, виглядає досить непогано. Окопи обшиті деревиною, якісно облаштовані бліндажі та бойові позиції – де потрібно, залитий бетон чи покладені колоди. Навіть є ліжка для розміщення особового складу. Однак, кожен підрозділ, у тому числі й наш, намагався щось покращити, щось переробити так, щоб було зручніше. Але все це дрібниці, головним є те, що і в якому стані бійці отримали від підрядників.
На відміну від того, що бачив Анатолій власними очима, йому також відомі усні свідчення очевидців, фото й відеоматеріали, які вказують, що існують місця, де оборонні рубежі облаштовані неякісно або взагалі відсутні. Та й проблема стосується не лише наявності чи відсутності фортифікаційних споруд. Важливою складовою є те, за якими цінами були придбані деревина, будівельні та інші необхідні матеріали.
– Як депутат Обласної ради, – продовжує Анатолій Козловський, – я зацікавлений в тому, щоб розслідування правоохоронних органів, Тимчасової слідчої комісії велося прозоро і згідно чинного законодавства. Щоб ті, хто діяв належним чином, були названі й не піддавалися безпідставним обвинуваченням, а винні у протизаконних діях – понесли покарання.
Також Козловський зазначив, що до побудови фортифікаційних споруд доцільно залучати ветеранів. Багато з них об’єднані в різноманітні організації, дехто має статус підприємця. Ці люди володіють необхідними навичками й уміннями, вони краще всіх знають – що потрібно і де краще споруджувати. Також вони не бояться працювати в безпосередній близькості до зони бойових дій. Але чиновники надали перевагу великим і відомим забудовникам, які швидко переключилися з будівництва житла в місті до облаштування лінії оборони на кордоні…
НАШ ВКЛАД У РОЗСЛІДУВАННЯ
За останні тижні відбулося достатньо подій щодо дослідження корупційного скандалу. Була обнародувана маса публікацій і відеоматеріалів від маститих журналістів і початкових блогерів. «Українська правда» оприлюднила перелік усіх фірм, які стали підрядниками у виконанні замовлення військової адміністрації. «Харківський антикорупційний центр» навів деякі пояснення чиновника щодо того, чому деревина закупалася у приватних компаній та які саме лісгоспи не відгукнулися на пропозицію ОВА?
Кілька днів тому до Харкова приїздили народні депутатки Ірина Фріз на Ірина Геращенко від фракції «Європейська Солідарність». Вони мали змогу відвідати прикордоння й на місці побачити, що там є, а чого немає?
Зараз ми ще не володіємо інформацією, чи був це візит у межах діяльності ТСК, чи депутатки таким чином проявили власну ініціативу? Але все, що відбувається в питанні фортифікаційних споруд на Харківщині, будемо аналізувати, ставити питання причетним, отримувати інформацію з перших вуст і доносити її нашому шанованому читачеві. Оскільки питання фортифікації – це питання життя чи смерті бійців на передовій…
Артем ПРАВДЮК
«НОВА: новини ветеранів»