Посаду міністра у справах ветеранів має обіймати не обов’язково ветеран, а ефективний управлінець, який матиме підтримку ветеранської спільноти та зможе відстоювати її інтереси на державному рівні. Таку думку висловив публіцист і фахівець зі стратегічних комунікацій Юрій Богданов.
На думку автора, головна проблема Міністерства у справах ветеранів полягає не в тому, хто його очолює, а у відсутності потужного політичного представництва ветеранів в Україні.
Богданов зазначає, що сьогодні Міністерству ветеранів бракує реального впливу, адже для ефективної роботи воно має отримати більше повноважень і ресурсів, які зараз перебувають у віданні інших державних органів. Зокрема, йдеться про окремі напрями, що належать до Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, Міністерства економіки, Міністерства оборони та Кабінету Міністрів.
“Щоб Міністерство ветеранів було потужним та самостійним суб’єктом, йому необхідно буквально відгризти» повноваження та ресурси в інших відомств — у МОЗ та Мінсоцполітики, у Мінекономіки (щоб питання підтримки ветеранського підприємництва впали на профільне міністерство), частково в Міноборони та Кабміну загалом”, – говорить він.
За словами публіциста, реалізувати такі зміни без політичної підтримки ветеранів у Верховній Раді або сильного суспільного представництва практично неможливо. Він вважає, що зараз вплив Міністерства ветеранів значною мірою залежить від позиції президента та уряду, а не від сталої політичної системи.
Юрій Богданов наголошує, що змінити ситуацію можна лише завдяки політичному представництву ветеранів. На його думку, саме ветерани мають об’єднуватися, брати участь у виборах і формувати власне представництво, яке зможе відстоювати їхні інтереси на державному рівні.
Водночас автор переконаний, що головним критерієм для кандидата на посаду міністра має бути не військовий досвід, а управлінські якості. За його словами, очільник Мінветеранів повинен зробити ветеранську політику своїм пріоритетом, спиратися на ветеранську спільноту та бути здатним залучати необхідні ресурси для розвитку цього напряму.
“Абсолютно неважливо, чи є очільник Мінветеранів безпосередньо ветераном. Міністр — це насамперед політична посада (так, це не держслужбовець і не найманий менеджер в класичному розумінні). Ним має бути ефективний управлінець, який політично спирається політичних представників ветеранів і на ветеранську спільноту, вважає цю роботу своїм політичним пріоритетом і здатен вибивати для неї ресурс. Все інше завжди буде вторинним”, – зазначає публіцист.
Свою позицію Юрій Богданов оприлюднив у власному дописі, коментуючи суспільну дискусію щодо того, хто має очолити Міністерство у справах ветеранів.