Головнокомандувач ЗСУ затвердив нову систему нагород – ті відзнаки, якими нагороджуватиме головком. Красива історія, але… Диявол в дрібницях, пише у своєму Facebook Віталій Гайдукевич.
Спробуємо розібратися:
- Чи якісно виглядають відзнаки? Так. Це художня рука Олексія Руденка, він автор ордену ім.Богдана Хмельницького, дотичний до емблематики і айдентики ЗСУ ледь не з 1992 року, один із ключових творців ребрендингу ЗСУ нашої волонтерської групи НОВЕ ВІЙСЬКО. Крім того, в затвердженій концепції можна упізнати мотиви Хреста Українського Козацтва (1947 рік), Хреста Заслуги УПА, Хреста Бойової Заслуги – теж шляхетне діло, наголосити на спадковості до героїв Перших і Других Визвольних Змагань.
- Але чи потрібно АЖ СТІЛЬКИ відомчих відзнак? Ні. А якщо зауважити, що показане не фінал і плануються ще й видові відзнаки – тим більше, ні.
- В чому був прорив ПЕРВИННОЇ пропозиції відомчих нагород МО\ГШ? Вона була лаконічна (!) і унеможливлювала рефлекторне бажання військових чинуш розсипати брязкальця (!) – в країні, яка воює, нагороди були ДЛЯ ТИХ, ХТО ВОЮЄ. Представлена нині система – якісно відмальована стара звичка “про все хороше і побільше”.
Тепер по кожному предмету:
«Хрест заслуги» – найвища нагорода головкома. Її передбачають і за особливі заслуги в захистіт суверенітету і… за керівництво органами військового управління та структурними підрозділами в мирний час і… цивільним працівникам ЗСУ. Вибачте – командування особовим складом у війні прирівняли до управління структурами в мирний час? Крім того, цей хрест пропонують носити на шиї, а якщо людина буде нагороджена «Богданом» 1 ступені чи «Мужністю»? Вони теж на стрічках. Хоч і найвища, але відомча нагорода не мала б подаватися на рівні державного ордену – статус має різнитися.
«Хрест хоробрих» – за первинним задумом, це мав бути основний «бойовий» хрест ЗСУ – наймасовіша нагорода, яку б вручали за безпосередню участь в бойовій ситуації. Її б переважно отримували солдати, сержанти\старшини, офіцери максимум підполковника\полковника – виключно бойова. Мати Хрест Хоробрих офіцеру, було б особливо почесно, бо це був доказ – не кабінетний, справжній. Цивільний нагороджуватися не міг.
А зараз? Нагороджувати можуть за все, в притул до ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф, інших надзвичайних ситуацій. Ключова підстава – героїчний вчинок із ризиком для життя, а факт «в бою», як ключовий – загубився.
«Золотий Хрест» – його не було в первинному проекті. Цю новацію придумали для рядового і сержантського складу за бойові успіхи і… «високі показники у бойовій підготовці (… що?!), бездоганне несення бойового чергування, вартової (внутрішньої) служби у повсякденній діяльності.» (с)
«Нагрудним знаком», як правило, нагороджуються особи, які раніше нагороджувалися нагрудним знаком “Сталевий хрест”.» (с) Ще одна порушення логіки – за первинним задумом сталевий хрест має пірначі, це хрест для офіцерського складу. В «Золотому Хресті» мечі і він для солдат і сержантів. Тепер носії офіцерських пірначів підпадатимуть під солдатсько-сержантські мечі?
«Срібний Хрест» – його також не було за первинним задумом. Його опис і призначення повністю співпадають зі «Сталевим Хрестом» первинної концепції. Навіщо було запроваджувати ще одну нагороду, якщо її базове призначення повністю відпрацьовував сталевий «пірначевий» хрест? Незрозуміло. Шоб було?
«Сталевий Хрест» – в новій редакції це нагорода ні про що – її суть і призначення потроху дублюються і Хоробрих, і Золотим і Срібним хрестами.
«Хрест Військова Честь» – за первинною концепцією це була найвища нагорода міністра оборони нею нагороджували за умови наявності в особи інших відомчих відзнак чи державних відзнак і за умови тривалої служби. По суті нагорода фіналу кар’єри. Зараз один із найкрасивіших хрестів виконує роль банальної вислуги – «пісок» – 20 календарів. Сумна доля хреста.
«Комбатантський хрест» – це «пісок» №2, тільки звільнення в запас після 25 календарів. Або звільнення за станом здоров’я. «Чекай – скажете Ви – за 25 календарів, це одне… а звільнений через втрату здоров’я на службі – геть інше. Друге передбачає поранення, контузії? А хіба їх можна урівнювати із просто вислугою?” Отож.
«За незламність» – нагрудний знак. В первинній ідеї – медаль за мужність в полоні. Чого медаль понизили до рівня нагрудного знаку? Колись саме ця відзнака мала найбільше сумнівів – на підставі яких доказів можна буде нагороджувати за незламність в полоні? Хто свідок незламності? В усім звільненим з полону буде вручатися? А якщо людину в полоні катували і вона під тортурами зламалася і видала інформацію , що призвела до втрат – як ми це дізнаємося? Через те, що межа дуже тонка і «а судді хто?» в первинному варіанті цю медаль завернули. І робоча група із тим погодилася. Що змінилося зараз?
«За збереження життя» – теж була медаллю, а стала знаком. Нагорода медикам і санітарам, перш за все, а також тим воякам, хто зміг врятувати побратима. Тут без змін.
«За сприяння війську» – Оранта захисниця, тут також без змін, майже. Чогось тут також примудрилися всунути елемент «піску». Накой? От просто 5 календарів стажу на посадах в ЗСУ і підстава для медалі? Ріалі? Якщо людина є ПРАЦІВНИКОМ, то вона має отримувати зарплату і кар’єрний ріст, а не просиджувати штани в очікуванні «календарних» плюшок.
Мінуси затвердженої системи нагород:
- Лаконічна нагородна система, яка БРАЛА ДО УВАГИ присутність ще й вищого рівня – державних нагород, роздулася до +4 одиниці. Кожна з яких потребує бюрократичного проведення, обґрунтування, ведення обліку, виготовлення зрештою (!).
- УСІ відзнаки в підставах мають НЕ БОЙОВІ випадки – вони вже адаптовані до мирного життя? Тут хтось готується здатися і роздавати бляшанки один одному за успішну караульну службу і розвиток? Шкода, 3.5 роки тому наша робоча група була націлена на створення нагород для війни в першу чергу.
- Система втратила упізнаваність – різні нагороди мають однакові підстави для нагородження. Втрата чіткого призначення нагороди, яке звужує перелік випадків, під які нагорода підпадає – девальвує відзнаку. Тобто нова система нагород, ще не народившись толком, повторила хворобу державної – усім і за все хороше.
- Збільшення кількості примірників (а ще очікуйте видові відзнаки СВ, ПС, ВМС, ДШВ, ССО, як мінімум), це гроші. Якщо, звичайно, ці нагороди хочуть насправді видавати.
- До слова, якщо Єрмак заявляє, що наші не стрілятимуть, то за що видаватимуть нагороди? Все ж «за розвиток»?
- А де загубилася медаль «За поранення»? Її навіть почали видавати при Порошенкові. От цікаво, чи багато видали таких медалей? А вона була запланована як медаль ДЛЯ УСІХ, хто отримав поранення ЗА ВЕСЬ час війни. Багато? Так. Дорого? Трохи коштує. Видано? Ні. Але створено нову нагородну лінійку в якій ще більше позицій…
- «Хрест Заслуг» із трьома смужками на стрічці? Ми розуміємо, що цей хрест називатимуть «Адідас»?
Саме тому я не розділяю захвату «ну нарешті». Малюнки красиві, але система вийшла погана. Почуття міри в ній загубилося. Тепер цікаво, хто ж буде освоювати шалені гроші на виготовлення?