Військові, які отримали поранення, заслуговують на повноцінне лікування й реабілітацію. Закон це гарантує. Але в реальності ветерани часто залишаються сам на сам із бюрократією, відсутністю прозорих процедур і неузгодженістю між державними структурами.
Почалося все з конкретної історії в Харкові, де ветеран-ампутант намагався отримати медичну допомогу в одному із закладів системи Національної академії медичних наук, але лікування йому запропонували лише за власний кошт. Після цього він звернувся до ветеранської спільноти, і ситуація набула розголосу.
«Державним бюджетом передбачено значні кошти на лікування і реабілітацію ветеранів — більше десяти мільярдів гривень. Крім того, існують місцеві програми, в яких також закладено кошти, є допомога від благодійних фондів. Це значний фінансовий ресурс, який здатний допомогти ветеранам відновити своє здоров’я. Однак через відсутність системної соціальної політики, спрямованої на лікування і реабілітацію ветеранів, виникають проблеми», — коментує ситуацію голова Консультативної Ради у справах ветеранів війни Юрій Корсунов.
Голова комісії, що опікується ветеранами Харківської обласної Ради Ольга Лехан пояснює, що проблема має системне коріння. Заклади Національної академії медичних наук не уклали договорів з НСЗУ, тож не фінансуються за програмою медичних гарантій. Це означає, що ветерани змушені оплачувати ліки, обстеження та навіть операції власним коштом, попри законодавство, яке гарантує безкоштовну медичну допомогу.
«В умовах повномасштабної війни, коли держава обіцяє військовим підтримку, ситуація, коли елітні державні установи вимагають з поранених гроші, це не просто ганебно, а злочин проти справедливості», — підкреслює Ольга Лехан.
Новий керівник академії, Василь Лазоришинець, підтверджує: проблеми справді є. Комісія вже перевіряє заклади, частина керівників відсторонені. Але академія працює в межах фінансування через НСЗУ й визнає потребу в кращій взаємодії з іншими органами влади.
«Медична допомога у нас зараз фінансується через НСЗУ, тобто фінансування йде повне, і я особисто контролюю, щоб в жодному інституті не було випадків, коли військовослужбовці чи ветерани мали б оплачувати додаткові кошти. Якщо десь такі випадки все ж таки виникають, як це сталося в Харкові, то я, коли там був, після наради в офісі президента з Іриною Андріївною Верещук організував комісію, яка зараз працює в Харкові разом з місцевими ветеранськими організаціями. Згідно з інформацією, яка з’явилася в ЗМІ, ми вже відсторонили від виконання обов’язків двох директорів — інституту Зайцева та інституту Ситенка, на які були нарікання. Тепер триває перевірка, і після цього будуть прийняті адміністративні рішення. Ні в якому разі військовослужбовці та ветерани не повинні постраждати від цього, тому що, думаю, що проблеми є не лише в закладах Академії медичних наук, але й в інших установах, про що говорив губернатор на нараді. Однак ми будемо розбиратися поступово. Адже у нас, окрім харківських дев’яти інститутів, є ще 23 інститути в Києві, Львові, Одесі та Дніпропетровську», — зауважив Василь Лазоришинець.
До процесу змін залучили і ветеранів. Тарас Мацюк, ветеран ССО, став радником президента академії. Через свій досвід він знає багато проблем, з якими стикаються ветерани в лікарнях і готовий працювати над тим, щоб система стала доступнішою та прозорішою.
«Я тільки демобілізувався. До того я очолював патронатну службу Сил спеціальних операцій. Після того, як я звільнився, пройшов час, і зараз я теж готуюсь до реабілітації, до операції, оскільки організм потребує відновлення. Але сталася певна ситуація, яку ви вже знаєте, де виник певний конфлікт по Харкову. І мені запропонували бути радником президента Академії медичних наук Василя Васильовича. Він взяв мене для того, щоб реакція була миттєвою. Щоб ветерани розуміли, що про них піклуються і знали, до кого вони можуть звертатися. По-друге, ми плануємо створити гарячу лінію. Це обговорюється, і в кожному інституті буде гаряча лінія, яка допоможе з’ясувати, чи проплатив ветеран за ліки, чи не проплатив. Бо є багато фактів, коли ветерани платять за медичні послуги. Такі факти є, і ми будемо на них реагувати. Тому я впевнений, що це тільки початок правильного розвитку Академії медичних наук і ветеранського руху», — розповідає ветеран.
Сьогодні ветеранська спільнота не мовчить. Вона не просто реагує — вона контролює, документує й вимагає змін. Відсутність єдиної державної політики щодо лікування ветеранів — це системна вада, яку потрібно терміново виправляти. Якщо ви — військовий, ветеран або родич постраждалого, Фіксуйте рахунки,чеки, розмови та повідомте про випадок за ниже зазначеними телефонами в описі під цим відео.