У США вже кілька років ведуться роботи над проектом безпілотного гіперзвукового розвідника, відомого як SR-72. Найімовірніше, цей БЛА розглядається і як ударний.
Проект називають реінкарнацією знаменитого стратегічного надзвукового висотного розвідника Lockheed SR-71 Blackbird («Чорний дрізд»). Літак, який був офіційно виведений з експлуатації в 1998 році, міг здійснювати польоти на висоті до 25 кілометрів, розвиваючи при цьому швидкість до 3300 км/год. Поєднання великої висоти і швидкості польоту робили даний літак дуже важкою мішенню для всіх ЗРК. Основним маневром ухилення від зенітних ракет для розвідника SR-71 було швидке прискорення і набір висоти.
У гіперзвукових літаків існують цілком зрозумілі й очевидні переваги. Найголовніше – висока швидкість польоту. Стратегічний американський розвідник SR-71 короткочасно міг розвивати швидкість і до 3500 км/год. Це в поєднанні з великою висотою польоту робило машину на той момент практично невразливою для будь-яких засобів ураження.
Завдяки своїм характеристикам, літак-розвідник міг успішно проривати систему ППО противника. На момент своєї появи і протягом тривалого часу SR-71 дійсно був невразливим, при тому, що його експлуатація почалася ще в 1966 році.
Нині ж, створюючи гіперзвуковий безпілотний розвідник/бомбардувальник, американці розраховують повторити перші успіхи SR-71, але на новому технологічному рівні. Багато фахівців, а також прихильники розвитку гіперзвукової авіації відзначають, що гіперзвукова швидкість – це «майже невидимість». Адже висока швидкість польоту і здатність виконання маневрів на цій швидкості, можуть стати важливим засобом захисту літального апарату. З іншого боку – прихильники розвитку новітніх апаратів за технологією «стелс», і, вочевидь, в США почалося суперництво цих двох концепцій. Зауважимо, що до останнього часу всі військові розробки в Америці базувалися на принципах малопомітності.
Важливою перевагою, що випливає з високої швидкості польоту, є можливість швидко увійти і вийти з небезпечної зони ураження. Крім цього, гіперзвукова швидкість дозволяє долати великі відстані за невеликий час. Володіючи швидкістю польоту в 6 махів, безпілотник міг би злітати з баз в континентальній частині США, і вражати цілі, перелетівши через Атлантичний або Тихий океан приблизно за 90 хвилин. Теоретично, це міг би бути і аппарат проекту SR-72.
Перші неофіційні і непідтверджені повідомлення про проект SR-72, над яким працюють інженери компанії Lockheed Martin, з’явилися ще в 2007 році. За інформацією, що просочилася в ЗМІ, йшлося про розробку літального апарату, здатного здійснювати польоти на гіперзвукової швидкості – приблизно в 6 махів (7200 км/год). Заявлена швидкість була підтверджена в майбутньому усіма подальшими матеріалами і коментарями представників Lockheed Martin.
Офіційне підтвердження робіт по проекту відбулося 1 листопада 2013 року. Тоді представники компанії Skunk Works (підрозділ Lockheed Martin, що займається розробкою перспективної військової техніки) опублікували новину про створення наступника стратегічного розвідника SR-71 Blackbird в журналі Aviation Week & Space Technology.
У цій же статті зазначалося, що новий розвідник, який створюється під позначенням SR-72, володіє приблизно тими ж розмірами, що і літак-рекордсмен SR-71 Blackbird. При цьому новинка зможе літати в два рази швидше свого далекого родича, який, зауважимо, все ще утримує ряд швидкісних рекордів.
Читайте також:
Відомо, що серійних зразків такої техніки ще не створювалося. Так, у 2017 році представники компанії-розробника говорили про те, що SR-72 буде повністю готовий до початку 2020 року, а поставка на озброєння почнеться до початку 2030-х років. Але вже через рік компанія випустила нову заяву, оголосивши, що проект реалізується повільними темпами через складність у вирішенні поставлених перед інженерами технічних завдань.
Тепер терміни створення і польоту прототипу очікуються не раніше 2023 року, а повномасштабне введення новинки в експлуатацію – в 2030-х роках. У деяких американських джерелах, з посиланням на представників компанії-розробника, йдеться про те, що політ прототипу перспективної розвідувальної і ударної платформи не запланований і до 2025 року. Поки що все, що демонструвала компанія Lockheed Martin – це рендери перспективного літального апарату.
Серед іншого уточнюється, що він, можливо, зможе нести гіперзвукові ракети. При цьому проблема при створенні літаків, які настільки випереджають швидкість звуку, полягає не в створенні самого літального апарату, а в забезпеченні йому можливості здійснювати зліт і посадку на набагато більш низьких швидкостях. Основна проблема тут полягає в силовій установці і її компонуванні.
“Ми не могли зробити сам двигун – він би розплавився в мотлох, якби ми спробували зробити його п’ять років тому. Але тепер ми можемо в цифровому вигляді надрукувати цей двигун з неймовірно складною системою охолодження, вбудованою в матеріал самого двигуна, і зробити так, щоб цей двигун витримав кілька запусків для повсякденної роботи” – пояснив віце-президент Lockheed Джек О’Беніон, посилаючись на рендер SR-72.
“Коли справа доходить до розробки гіперзвукової системи, яка буде нести значне корисне навантаження, виникає ряд технічних проблем. Фактично, саме інтеграція трьох різних областей – термодинаміки, конструкцій і силової установки – робить розробку гіперзвукового транспортного засобу таким складним завданням” – коментував розробку для американських медіа доктор Боббі Браун, декан інженерних і прикладних наук Університету Колорадо в Боулдері
Читайте також:
Єдиний в історії пілотований гіперзвукової літальний апарат – американський експериментальний X-15. Цей ракетоплан здійснив перший політ ще в 1959 році. Апарат отримав можливість здійснювати суборбітальні космічні польоти, досягаючи висоти в 108 км на швидкості 6,7 маха. Ось тільки в небо його піднімав стратегічний бомбардувальник B-52.
Однак представники Lockheed Martin заявляли, що спільно з компанією Aerojet Rocketdyne зробили справжній прорив, створивши двигун з комбінованим циклом роботи. Силова установка SR-72 має включати в себе два стандартних турбореактивних двигуни, які будуть працювати на швидкостях польоту менше 3 махів і гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний двигун (ГППРД).
Двигуни ГППРД можуть створювати необхідну тягу за рахунок всмоктування повітря при польотах на надзвукових швидкостях. Це означає, що інші двигуни необхідні літальному апарату, щоб він досяг цих швидкостей, до того моменту як ГППРД зможе повноцінно запрацювати. Наскільки зараз готова силова установка SR-72, невідомо.
“НАСА розглядає декілька існуючих турбовентиляторних двигунів для використання в цьому проекті, в тому числі Pratt & Whitney’s F100-PW-229, який встановлено на літаках, а також на деяких інших. Модель General Electric F-414, яка використовується на Boeing F/, F Super Hornet також розглядається разом із надзвуковим газотурбінним двигуном великої дальності STELR.
Якщо випробування будуть успішними, НАСА планує профінансувати демонстраційну програму. Розробник перевірить дворежимний двигун на дослідному апараті і спробує знайти вирішення таких проблем, як «упакування» двигуна та розробка системи контролю температури” – пише профільне американське видання theaviationgeekclub.com.
Читайте також:
Пандемія негативним чином позначилася на економічній складовій проекту, адже зрозуміло, що витрати на цю амбітну програму величезні. У 2016 році генеральний директор Lockheed Martin говорив про те, що на створення демонстраційного гіперзвукового безпілотника, розмірами з винищувач F-22, необхідний один мільярд доларів.
Поки що вся діяльність Lockheed Martin спрямована на отримання додаткового фінансування. Концепція гіперзвукового безпілотного літака реалізується в зв’язці з Агентством перспективних оборонних досліджень DARPA, яке спеціалізується на фінансуванні проектів з передовими технологіями, які часто набагато випереджають можливості промисловості та потреби самих ВВС.
Крім того, ряд запитань залишаються без відповіді. Незрозуміло, як саме пілотується SR-72; чи буде він управлятися в режимі реального часу віддаленими пілотами або буде мати надійний пристрій штучного інтелекту для виконання місій без ручного управління або з мінімальним ручним керуванням?
Цілком очевидно, що жодна армія світу добровільно не відмовилася б від можливості мати гіперзвукову бойову авіацію. ВВС США в цьому плані не є винятком. Але в той же час на найближчий період бюджет американських військово-повітряних сил завантажений закупівлею великої кількості нових винищувачів-бомбардувальників п’ятого покоління F-35, які також створені інженерами Lockheed Martin, і придбанням перспективного бомбардувальника-невидимки B-21 Raider. У цих умовах знайти необхідне фінансування на реалізацію такої авангардної концепції, буде вкрай проблематично.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
Нагадуємо: