Ветерани йдуть у політику: які бар’єри, ризики та очікування суспільства — дослідження ЧЕСНО

В Україні ветерани вже стали впливовою соціальною групою — нині це близько 1,5 млн осіб, а в перспективі їхня кількість може зрости до 6 млн. Якою є їхня роль у політичному житті, які бар’єри стоять на шляху до участі та чи готові інституції до їхнього залучення — ці питання проаналізував Рух ЧЕСНО у дослідженні «Участь ветеранів у політиці: переваги | ризики | бар’єри | потреби».

Політика — ширше, ніж вибори

У дослідженні участь у політичному житті розглянули не лише як балотування чи голосування, а як особистий внесок у процес ухвалення рішень. Йдеться як про демобілізованих учасників бойових дій, так і про тих, хто продовжує службу в Силах безпеки та оборони.

Автори наголошують: досвід інших країн демонструє, що ветерани можуть відігравати помітну роль у політичних процесах протягом багатьох років. В українському контексті від них очікують формування нової управлінської генерації — орієнтованої на відповідальність, стратегічне мислення, зменшення бюрократії та швидші рішення.

Водночас бойовий досвід сам по собі не гарантує політичного успіху. Існує ризик використання «ветеранського бренду» як інструменту політичного піару та підвищення рейтингу окремих сил.

Що показало дослідження

У межах підготовки звіту експерти:

проаналізували українське законодавство та міжнародні практики;
провели 14 глибинних інтерв’ю з політиками, експертами й ветеранами;
врахували результати загальнонаціонального опитування 2001 респондента, яке провів Київський міжнародний інститут соціології на підконтрольних територіях України.

На основі цього підготували рамковий документ із фіксацією:

очікувань суспільства від активної участі ветеранів у політиці;
потенційних ризиків, співмірних із ризиками участі інших соціальних груп;
бар’єрів для політичної участі;
рекомендацій для державних інституцій, політичних партій, громадського сектору та міжнародних партнерів.

Бар’єри: від особистих до фінансових

Автори наголошують, що перешкоди мають комплексний характер. Вони проявляються на кількох рівнях:

особистому;
соціальному;
інституційному;
фінансовому.

Одним із ключових шляхів подолання бар’єрів визначено системне навчання — воно дає знання, підсилює мотивацію та допомагає розвивати індивідуальні й спільнотні спроможності.

Законодавчих обмежень для участі демобілізованих ветеранів у політичному житті немає. Водночас певні обмеження передбачені для чинних військовослужбовців.

Потенціал є — потрібні інвестиції

Ветерани сприймають себе як легітимних політичних акторів, а суспільство бачить у них ресурс для оновлення політичних еліт. Проте без інвестицій у професійну освіту та ресурсну стійкість цей потенціал може залишитися нереалізованим або стати інструментом короткострокового політичного піару.

Повний текст звіту Руху ЧЕСНО доступний за посиланням на офіційному сайті організації.