Українці чекають на нові правила обігу цивільної зброї

Закон про цивільну вогнепальну зброю – тема, яка в українському суспільстві завжди викликає сильні емоції. У класичному західному розумінні це питання прав людини. У багатьох країнах, зокрема в США та низці європейських держав, право на зброю розглядають як один із інструментів захисту життя, свободи та гідності людини, а також як ознаку відповідальності та довіри між державою і громадянином.

Для України, яка перебуває в стані повномасштабної війни, зброя має ще одне критично важливе значення – це найнижча ланка обороноздатності держави. Події 2022 року чітко показали, що там, де держава не змогла оперативно озброїти ветеранів і територіальну оборону, ворог просувався майже без спротиву. І навпаки, там, де рішення ухвалювались швидко, міста вистояли.

Законопроєкт № 5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю» ухвалений у першому читанні та наразі готується до другого читання в Верховній Раді. Саме на цьому етапі визначатиметься, чи стане він інструментом реального права на самозахист і підвищення обороноздатності, чи залишиться переважно документом про контроль і обмеження.

Як зазначає військовий адвокат Роман Лихачов:

«Законопроєкт, який повинен вирішувати питання, зокрема, самозахисту, ситуацій, коли зброя необхідна для захисту, на жаль, ці питання не вирішує. Фактична ж мета цього законопроєкту – створити єдиний реєстр власників зброї. Такий реєстр вже майже функціонує, і питання поділу зброї на категорії буде вирішено. Однак проблема в тому, що цей закон не дає права на вогнепальну зброю для цивільних осіб, а лише контролює її обіг, створюючи додаткові обмеження для людей, які хочуть мати можливість захистити себе. Наприклад, в ньому йдеться про надання дозволу на травматичну зброю, але не вирішується питання вогнепальної зброї. Водночас органи МВС отримують нові повноваження щодо перевірок, які можуть фактично призвести до того, що власники зброї будуть змушені повідомляти навіть про поїздки за межі області, якщо вони планують використовувати зброю для спортивних чи інших цілей».

У перші дні вторгнення Харків не міг отримати достатню кількість зброї для територіальної оборони та ветеранів. Проте на той час Роман Дудін, ексочільник СБУ Харківської області, ухвалив рішення видати зброю тим, хто був готовий чинити спротив. Це стало вирішальним моментом для оборони міста, адже Харків не повторив долю Херсона, який був захоплений ворогом без спротиву.

Натомість, сьогодні Дудін, який взяв на себе відповідальність за це рішення, перебуває за ґратами – за рішення, ухвалене за логікою війни. Про це ми поговорили з його адвокатом Олександром Кожевніковим:

«На теперішній час проти Романа Дудіна відкрито дві кримінальні справи. Перша справа перебуває в Шевченківському районному суді міста Києва, і обвинувальний акт був поданий у серпні 2023 року, коли ми внесли заставу, однак, на виході з СІЗО його затримали з новими, на нашу думку, абсолютно надуманими звинуваченнями. Справу порушили через його рішення, яке він ухвалив під час вторгнення. І зараз ми маємо вже нову справу, що розглядається у Головному слідчому управлінні Державного бюро розслідувань. За моєю особистою оцінкою, це типове політичне переслідування людини, яка мала сміливість діяти не за прописаними інструкціями, а за реаліями війни».

Роман Дудін, ексочільник СБУ Харківської області, розповів, як його команда з 2020 року активно взаємодіяла з ветеранськими рухами. Коли почалася війна, його команда була готова оперативно діяти. Як він зазначає, видання зброї стало вирішальним для оборони Харкова, адже завдяки цьому місто не потрапило під окупацію, як це сталося з Херсоном:

«Я завжди був прихильником відкритого володіння зброєю. Більше того, вважаю, що якби станом на 24 лютого 2022 року в будинках наших громадян була зброя, то росіяни не змогли б так швидко просунутися і зробити те, що вони зробили. Коли почалася війна 24 лютого, вже о шостій ранку всі відповідні групи, всі відповідні командири цих груп були на зв’язку, і за командою вони прибули до управління СБУ Харківській області і отримували цю зброю», – розповів Дудін.

Законопроєкт № 5708 перебуває на етапі другого читання, і саме зараз парламент має можливість врахувати досвід 2022 року та взяти до уваги наслідки для тих, хто взяв на себе відповідальність за оборону міст. Ігор Фріс, народний депутат України та ініціатор законопроєкту, прокоментував поточний стан обговорення закону про цивільну зброю в Україні. Під час засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності була узгоджена правка, яка передбачає відстрочку набрання чинності нормами закону, що стосуються короткоствольної зброї. За рішенням, прийнятим комітетом, реалізація цього пункту відтерміновується на п’ять років після завершення воєнного стану.

Фріс вважає, що така відстрочка не відповідає реаліям війни, адже 2022 рік показав, як важливо, щоб цивільні мали доступ до зброї для самозахисту:

«Хотів би, щоб теж взяли до уваги, що цей законопроєкт фактично приймався ще до початку воєнного стану, він не міг врахувати, що буде в воюючій країні велика кількість ветеранів, велика кількість зброї, яка має місце. І ситуації, в яких відбуваються численні конфлікти між громадянами. Якраз вільне носіння, зберігання і використання зброї з метою самозахисту могло б вирішити численні конфліктні ситуації. Вважаю, що саме ветерани могли б вільно користуватися, більш того, не тільки з метою свого захисту, а й захисту інших громадян», – розповідає народний депутат.

Законопроєкт про цивільну зброю викликає неабиякі дискусії, зокрема серед експертів і представників громадських організацій. В одній з найгостріших критик цього законопроєкту виступила Українська асоціація власників зброї, яка вважає, що нинішня редакція не відповідає реальним потребам українців, зокрема, в умовах війни. Георгій Учайкін, співзасновник асоціації, зазначає, що відсутність чіткого законодавства щодо зброї — це ганебна ситуація для країни, яка веде війну. Він підкреслює, що нинішній закон лише формально розглядає питання легалізації зброї, не вирішуючи питання захисту громадян і дозволяючи використання лише травматичної зброї:

«Безумовно, ми зацікавлені і надзвичайно позитивно ставимось до того, щоб громадяни України врешті решт отримали право на зброю і збройний самозахист, бо ці питання у нас трошки розмежовані, навіть в свідомості громадян. А зброя самозахисту, я маю на увазі короткоствольна нарізна вогнепальна зброя, справжня зброя, вона життєво необхідна кожному громадянину України, який досягнув певного віку і не має обмежень, скажімо, за медичними показами або за рахунок свого кримінального минулого. Тобто це є норма, це є абсолютно нормально в наш час, в умовах, коли громадяни змушені виживати в прямому переносному сенсі в нашій країні, відсутність адекватного закону про зброю, вона просто ганебна для нашої країни. Тобто це треба терміново виправляти».

Володимир Лялюк – стрілець світового рівня, винахідник, інструктор, який став фігурантом кримінальної справи через звинувачення у незаконному зберіганні трофейної гранати та контрабанді частин зброї. Історія розпочалась, коли Лялюк відправив частину деталей, розроблених для спортивних цілей, за кордон, що митниця трактувала як «деталі до зброї». Після цього СБУ порушила справу, і Лялюк став фігурантом двох кримінальних проваджень. Попри це, захисник продовжує службу в армії й регулярно відвідує судові засідання.

В його розумінні, доступ до зброї та правильне законодавство могли б значно підвищити здатність українців ефективно захищати свої міста від агресії:

«Якби в Україні, навіть у Харкові, було б 2-3 тисячі власників зброї, і люди вміли б нею користуватися, то їм лише треба було б додати тактику — і жоден ворог не зміг би захопити місто, навіть не подумав би про це. Для цього потрібно: правильне законодавство, вільний доступ до зброї, стрілецькі клуби, правильні лікарі, які обстежать людей».

Ігор Шибіка – ветеран війни, який раніше займався військовою реконструкцією подій Другої світової війни, мав вихолоену зброю, яку неодноразово використовував для своїх реконструкцій. Однак через дефіцит коштів на лікування у 2023 році, він вирішив продати автомат ППС-СХП. Продаж, організований через інтернет, був здійснений поза платформою, що і стало причиною уваги правоохоронців.

Після цього Ігор Шибіка пережив кілька обшуків, під час яких була вилучена не лише зброя, але й боєприпаси. Справу ускладнила підміна ствола автомата, що додало ще більше складнощів до справи. Він стверджує, що ця заміна була зроблена сторонніми особами, щоб підставити його як ветерана та притягнути до кримінальної відповідальності:

«У мене є зареєстроване штатне озброєння, і боєприпаси до нього я отримав 24 лютого 2022 року, коли звернувся до СБУ. Ці боєприпаси були видані мені на підставі моєї штатної зброї. Хоча я запізнився, бо отримав їх пізніше за своїх побратимів, все це було абсолютно законно. Я не мав наміру порушувати ніяких правил або норм, і не планував використовувати їх неправомірно».

Законопроєкт про цивільну вогнепальну зброю викликає значні дискусії в Україні, де питання захисту та самозахисту набуває особливої актуальності в умовах війни. Ветерани та експерти наголошують на важливості доступу до зброї для громадян, особливо для ветеранів, для забезпечення безпеки та обороноздатності. Тому важливо, щоб законодавство відповідало реальним потребам і викликам війни, зокрема для захисту громадян та територій.

Читайте також:

Останні записи

Зараз читають: