У МВС розповіли, як ветерани відновлюються через екстремальні хобі

Після фронту найважче — не фізичні рани, а знову відчути себе живим. Сучасні підходи щодо реабілітації ветеранів дедалі частіше виходять за межі традиційної медицини. Одним із несподівано ефективних інструментів відновлення став водний вид спорту — вейкбординг — поєднання балансу, швидкості та драйву.

Про це йдеться на сайті МВС України

Третій рік, як вейкбординг став для вітчизняних військовослужбовців особливим спортивним простором в Україні. Тут ветерани повертають не лише віру в себе, а й відновлюють фізичну свободу.  І мова зовсім не про  м’язи чи силу. Це про здатність впевнено діяти, відчувати, рухатись без страху. Це про свободу кожної емоції. До слова, це ті безцінні моменти, коли ветерани можуть знову відчути себе господарем власного життя.

Мало виношувати ідею, ба більше — треба мати бажання для її втілення. Команда відділу соціального захисту і супроводу постраждалих та членів їх сімей, на чолі з керівником Сєвдою Джафаровою, мали ідею організувати драйвове дозвілля військовослужбовцям. Задум, нарешті, вдалося втілити у життя і   хлопці погодилися спробувати себе в новому виді спорту – вейкборді. Наші бійці вже отримали досвід в адаптивному катанні на лижах, у волейболі на кріслах колісних.

Зокрема, пані Сєвда переконана, що крім фізичного навантаження, потрібно відновлювати психологічний стан захисників, допомагати їм і мати розуміння, що те пекло через яке вони пройшли — позаду. Попереду яскраве, насичене, довге життя.

“Вперше заняття з адаптивного вейкборду відвідали четверо наших героїв — двоє поранених нацгвардійців та двоє захисників Маріуполя. Перший крок — найважчий, але з підтримкою та вірою один в одного — усе можливо. Невимовна гордість за кожного, хто не боїться пробувати нове навіть після найважчого”, – каже керівниця відділу соціального захисту та супроводу.

Вейкбординг — це екстремальний вид спорт, де тренери піклуються про прогрес кожного райдера: докладають максимум зусиль, щоб новачок подолав усі психологічні бар’єри і впевнено став на дошку. Особлива увага приділяється військовим та важкопораненим ветеранам.

Останні два роки в Києві активно розвивають два напрями: взимку тренують ветеранів та людей з інвалідністю на адаптивних лижах, а влітку — люди приходять за новими враженнями – катання на дошці. Цей драйв вони відчувають, катаючи програму на воді, ділиться досвідчений тренер та співзасновник STAV14 Артем Закусилов.

“Коли ми запровадили програму з адаптивного вейку, — пояснює Артем Закусилов, — ми точно знали для чого ми це робимо. Найважчим етапом старту було те, щоб зібрати хлопців: вони приїхали і спробували. І досі бійці до кінця не розуміють, що це класний вид реабілітації: свіже повітря + вода. А вода, вже давно доведено, лікує. Наша мета зробити так, щоб люди повністю переключилися і забули про свої травми, свої проблеми і отримали задоволення. До того ж під кожного відвідувача з інклюзією, ми придумуємо гаджети, аби людині було легше кататися і тримати баланс на воді. Ми не лікуємо — ми допомагаємо знову відчути себе собою”.

Для ветеранів, які пройшли через поранення, тривалий стрес або втрату фізичної форми, кожне заняття сприяє відновленню гнучкості та рухливості суглобів, зменшенню м’язової скутості після травм або тривалого знерухомлення, активізації серцево-судинної системи, підвищенню рівня ендорфінів, який позитивно впливає як на тіло, так і на психологічний стан людини.

“Цей вид спорту активно залучає всю мускулатуру — особливо м’язи спини, ніг тощо. Постійна робота над балансом і координацією допомагає зміцнити опорно-руховий апарат, поліпшити поставу, витривалість і реакцію”, – пояснює тренер з адаптивного вейку Артем.

На воді зникають тривоги, звертають увагу тренери з адаптивного вейку і додають, що це той вид спорту, який повертає контроль. Його азарт — дія, яка змиває страх. Є тільки момент, хвиля і ти.

Олександр Чепурний — тренер з 12-річним стажем з гірськолижного спорту. Вже два роки Сашко активно займається адаптивним вейкбордингом. Каже, що все почалося з зацікавленості і не придавали цьому великого значення. Згодом зрозуміли, що нині – це необхідність і хто, як не вони? За два роки діяльність тренерів набула нового значення: філософського.

“З позиції реабілітаційної медицини, вейкбординг — це багатокомпонентне фізичне навантаження, що позитивно впливає на ключові функціональні системи організму. Тобто унікальність вейкбордингу в тому, що він поєднує силову і координаційну складову з потужною емоційною розрядкою. Це ефективно для відновлення як після фізичних, так і психологічних травм. Особливо для ветеранів із синдромом “тілесного відчуження” — коли людина не відчуває зв’язку з власним тілом після травматичного досвіду”, – розтлумачив тренер з адаптивного вейку Олександр Чепурний.

Для ветеранів із протезами або травмами розроблені адаптивні програми, які постійно вдосконалюються і дозволяють безпечно розвивати силу, координацію і впевненість у своїх фізичних можливостях бійців. Заняття проходять у колі побратимів — людей, які мають спільний досвід війни і важкі травми. 

34-річний Максим на позивний Дарвін — дієвий військовослужбовець Національної гвардії України в тилу. Поранення отримав від ворожого безпілотника, перебуваючи в бліндажі. До служби у війську любив швидкість і майстерність. До поранення активно займався екстремальними видами спорту: боксом, катав на вейкборді, сноуборді, гірських лижах, мотоциклі. 

“Я очікував, що буде гірше. Але це було класно. Після втрати обох нижніх кінцівок, був певний страх. Я вперто думав, що це не для мене і я ніколи не зможу спробувати те, що робив колись. Але ніколи не говори ніколи. Мене пані Сєвда вмовила спробувати. Я отримав старі враження в новій інтерпретації. Зрозумів, що життя після поранення не закінчується, воно адаптується у нові можливості. Дякую Міністерству внутрішніх справ, групі соціального захисту і супроводу за шанс відновити свої вміння. Це неймовірно. Це круто”, – ділиться своїми емоціями військовослужбовець Максим.

Ігорю сьогодні 25. У 2021 році проходив строкову службу як патрульний Національної гвардії України. До лав військовослужбовців НГУ “Азов” приєднався під час повномасштабного вторгнення. Захищаючи Маріуполь, боєць потрапив у полон, де пробув 2 роки  4 місяці і 30 днів.  Дякуючи Богу, повернувся цілий. А от стан душі потребує відновлення.

“Я вперше став на дошку і тим самим відкрив для себе новий вид спорту — вейкбординг. Його не можна порівнювати з іншими видами спорту. Враження отримав неймовірні. Емоції зашкалюють. Я заряджений на увесь день”, – зізнався Ігор.

Для українських захисників це не просто спорт. Це відкриття нових обріїв, підкорення нових вершин життя після фронту. Це похід за новими враженнями і новими можливостями знову відчути смак життя. Це спосіб повернути контроль над власним тілом. А коли тіло знову відчуває рух — народжується нова воля до життя.

Читайте також:

Останні записи

Зараз читають: