Державне оборонне замовлення і закупівлі планує реформувати Міністерство оборони України. Очільник відомства Олексій Резніков написав для “Армія-Inform” статтю: “Оборонне замовлення і закупівлі Міноборони: напрями змін та перші кроки”, у якій анонсував зміни у підпорядкованому йому міністерстві.
Зазначимо, що сам Резніков розбиває це питання на два пункти. Перший – Державне оборонне замовлення (ДОЗ), тобто озброєння і військова техніка, автоматизовані системи управління, системи зв’язку тощо. Другий – це забезпечення всім іншим, що необхідно для життєдіяльності військ (паливо-мастильні матеріали, речове забезпечення, харчування тощо).
Державне оборонне замовлення
Міністр зазначає, що якщо протягом року освоєні всі бюджетні кошти та отримано відповідні продукти, ДОЗ у цій частині вважається виконаним на 100 %.
Станом на 1 грудня 2021 року Державне казначейство облікувало зобов’язань у рамках ДОЗ на 19,5 млрд грн, що становить 85 % від річного плану. “До кінця року цей показник збільшиться, ми над цим активно працюємо” – відзначає міністр. За попередніми очікуваннями пана Резнікова, кошти будуть використані на 97-98 %.
Читайте також:
Міністерство оборони України анонсувало структурні реформи
Проте, за його словами, просто освоєння коштів – це не головне. Резніков відзначає, що головне на що саме вони будуть освоєні. Тобто в армію постачається не те, що потрібно, а те, що доступно. Це, у свою чергу, спричиняє надлишкову насиченість різнорідними зразками озброєння. Зокрема, Резніков згадує ситуацію, коли контракт на постачання БТР-4 з 2015-го по 2017-й не виконувався три роки поспіль. Тому кошти переспрямовували на те, що було в наявності.
Чому закупівля озброєння провалюється?
Причиною цього є зруйнована система довгострокового планування. Відсутня концепція прогнозованого розвитку озброєння і техніки по видах ЗСУ. Відсутні загальні технічні вимоги для озброєння і техніки на 10-15 років. У деяких випадках Україна продовжує використовувати загальні технічні вимоги, створені у другій половині 1980-х років.
При цьому, у 2020 році здійснювався науково-технічний супровід тільки 48 % формально наявних дослідно-конструкторських робіт. Кожна п’ята з наявних робіт триває понад 20 років. Вже обліковано майже 40 робіт, які давно припинені або призупинені, але на які було витрачено бюджетні кошти. За словами Резнікова, держава втратила на цих неіснуючих роботах мільярди гривень, якщо брати з поправкою на сучасні ціни.
Вирішити це питання можна, вважає міністр, можна двома шляхами. Або зупинити весь процес на рік-півтора і переглянути програми, від чого постраждають доброчесні виробники і постачальники. Або пропонувати затвердити недосконалий документ і вносити в нього зміни. Резніков підтримує другий варіант, хоча відзначає, що розуміє всі його ризики.
Читайте також:
Міністр оборони розповів про залучення резерву у випадку необхідності
Він обіцяє, що будуть переглянуті усі ДКР, виокремлені і закриті ті з них, що не мають перспектив. Резніков називає цей крок “детоксикацією ДОЗ (державне оборонне замовлення – прим. ред.)”. Окрім цього, В Міноборони буде створено міжструктурний комітет (за моделлю НАТО) за участю фахівців Міністерства, Генштабу, народних депутатів, представників військ, з залученням науковців. Завдання — розставити пріоритети, які ставить перед собою Державне оборонне замовлення.
Резніков відзначає, що армія перейде на трирічне планування оборонних закупівель і будемо одразу закладати видатки на них до відповідних статей бюджету на основі реалістичної оцінки ситуації.
Інші послуги оборонного призначення
Зараз частина закупівель збудована таким чином, що постачання Міноборони залежить від структур, які тотально домінують в тому чи іншому сегменті. Це вразливість. Тому одним з кроків, там де це буде раціонально, стане подрібнення лотів. Це стосується зокрема харчування і забезпечення армії.
Також Резніков ставить задачу вдосконалити систему формування технічних умов і вимог до певних товарів, робіт і послуг. Щоб ті, хто відповідатиме вимогам, могли конкурувати. Процес зміни технічних умов і характеристик, заявляє він, буде оптимізований у такий спосіб, щоб він був адекватним за ціною і часом. Півтора – два роки на процедуру узгодження нових умов — це де-факто один з інструментів знищення конкуренції і монополізації ринку.
“Нові процедури закупівель будуть запущені протягом 2022 року. У 2022 році ми розпочнемо перегляд системи формування оборонного замовлення. Я дуже розраховую на допомогу парламенту. І в плані структурних змін, і в плані вивчення можливості збільшення бюджету оборони. Ми працюватимемо з Мінфіном. Адже у них своя робота — тримати баланс — і ми її поважаємо. У 2023 році ці зміни мають витримати випробування практикою” – резюмує Міністр.
Нагадаємо: