«Ветеран і громада»: в Україні презентували дослідження системи підтримки ветеранів у 12 громадах
19 листопада громадська організація «Серце Азовсталі» спільно з Фондом Ріната Ахметова та Київською школою економіки презентували результати дослідження «Ветеран і громада». Воно охопило 12 українських громад і було спрямоване на вивчення того, як на місцевому рівні організована підтримка ветеранів, які послуги їм доступні та що заважає ефективній взаємодії між ветеранами, органами місцевого самоврядування й установами.
Результати дослідження стали основою для розроблення програми «Ветеран і громада», яку наразі пілотують у Бучанській громаді на Київщині та громаді міста Кам’янське на Дніпропетровщині. Її мета — допомогти громадам об’єднати наявні ресурси та створити цілісну систему підтримки ветеранів.
Головна проблема — недостатня комунікація між ветеранами та громадами
Під час презентації учасники обговорили результати дослідження, наявні проблеми у сфері ветеранської політики та можливості вдосконалення системи підтримки на місцевому рівні.
Голова наглядових рад Фонду Ріната Ахметова та ГО «Серце Азовсталі» Наталія Ємченко зазначила, що попри відмінності між громадами, їх об’єднує спільна проблема — недостатня координація між установами та організаціями, які працюють із ветеранами.
«Це дуже різні громади, у яких є багато спільного, багато відмінного, але які показують, що ключова проблема — це дефіцит комунікації. Дуже багато всього зроблено, є велика інфраструктура, але вона розрізнена. І велика ідея цього навчання, всього проєкту та дослідження — подумати про те, як усе це звести в екосистему», — розповіла Наталія Ємченко.
За її словами, важливо не лише створювати нові програми допомоги, а й налагоджувати взаємодію між уже наявними сервісами, щоб ветерани могли отримувати необхідну підтримку без зайвих організаційних труднощів.
Як досліджували систему підтримки ветеранів у громадах
Дослідження на замовлення громадської організації «Серце Азовсталі» провела агенція Lanka.CX. Її фахівці проаналізували наявні ветеранські програми, доступність послуг та особливості взаємодії між установами, які відповідають за підтримку захисників і захисниць.
Для дослідження обрали 12 громад, які відрізняються за розміром, ресурсами та місцевими умовами. Особливу увагу приділили громадам, які вже впроваджують власні ініціативи у сфері ветеранської політики.
Сервіс-дизайнерка агенції Lanka.CX Олена Кравцова розповіла, що дослідники спочатку провели попередній відбір громад, а згодом безпосередньо спілкувалися з їхніми представниками.
«Спочатку ми провели великий прескринінг і обрали громади, які вже заявляють про те, що в них є гарні ініціативи, програми, плани. Далі ми звузили вибірку й намагалися охопити громади з різним контекстом, різні за розміром і наявними ресурсами», — пояснила Олена Кравцова.
За її словами, одним із викликів стала необхідність налагодити довіру з представниками місцевих установ. Деякі громади спочатку сприймали дослідження як можливу перевірку їхньої роботи.
«Досить важко взагалі заходити в громаду, тому що це доволі закрита інституція. Вони переживають, чи це не аудит, не перевірка, чи не буде в них проблем після того, як вони поспілкуються з нами. Але з часом нам вдавалося налагодити контакти», — зазначила дослідниця.
Зібрана інформація дозволила визначити проблемні аспекти організації ветеранських послуг та сформувати основу для подальшої практичної роботи з громадами.
Ветерани про повернення до цивільного життя: «Громада може навіть не знати про військового»
До обговорення долучилися й безпосередньо ветерани, які мають власний досвід повернення до цивільного життя після бойових дій та російського полону.
Серед учасників презентації були оборонці Маріуполя Михайло Чапля та Сергій Яровий. Обидва пройшли бої за місто, понад два з половиною роки перебували в російському полоні та повернулися в Україну восени 2024 року.
Михайло Чапля наголосив, що однією з головних проблем залишається відсутність системної комунікації між ветеранами та місцевими громадами. Через це навіть після звільнення з військової служби людина не завжди потрапляє в поле зору установ, які могли б надати їй допомогу.
«Величезний потенціал військових. Всі це розуміють, тому треба спілкуватися, треба рухатися разом. Сьогодні піднімали питання, коли військовий звільняється, про нього навіть громада не знає. Це неприпустима історія. І я на власному досвіді знаю, що воно так, на жаль, і є. Тільки коли я вийшов із полону, про мене взагалі дізналася громада», — розповів Михайло.
За його словами, труднощі виникають не лише під час отримання допомоги, а й у повсякденному спілкуванні з цивільними та працівниками адміністративних установ.
«Труднощі комунікації з цивільними, труднощі спілкування, коли ти заходиш у якісь адміністративні установи. Немає комунікації між військовими, вже ветеранами, і цивільним сектором», — зазначив оборонець Маріуполя.
Медична допомога після полону: чому ветеранам потрібен системний супровід
Ще однією важливою темою обговорення стала доступність медичної допомоги для військовослужбовців, які повертаються з російського полону.
Оборонець Маріуполя Сергій Яровий зазначив, що позитивні зміни у сфері підтримки ветеранів відбуваються, однак їхня якість і доступність суттєво відрізняються залежно від конкретної ситуації.
«Зміни є, але ми розуміємо, що не всюди і не такі якісні, як хотілося б», — розповів Сергій.
Особливу увагу він звернув на необхідність створення чіткого алгоритму оцінювання стану здоров’я звільнених із полону військових. За його словами, багато захисників стикаються зі схожими скаргами, однак механізм їх своєчасного виявлення та подальшого лікування потребує вдосконалення.
«Здавалося б, за два роки вже мав бути напрацьований алгоритм оцінки здоров’я тих, хто повертається з полону. Дуже багато скарг у людей, і вони повторюються. За цей час уже можна було б напрацювати алгоритм діагностування цих скарг», — пояснив ветеран.
Сергій Яровий наголосив, що наслідки перебування в полоні можуть проявлятися не одразу. У перші місяці після звільнення людина часто зосереджена на адаптації до безпечного середовища й не завжди звертає увагу на проблеми зі здоров’ям.
«Проходить пів року, інколи рік, людина стабілізує свій стан і розуміє, що це її починає турбувати. І починається все заново. Треба зібрати документи. А чи буде в неї можливість, якщо вона звільнилася, пролікуватися?» — зазначив оборонець Маріуполя.
На його думку, важливо забезпечити безперервний медичний супровід звільнених із полону військовослужбовців, зокрема тих, хто вже завершив службу.
Від дослідження до практичних змін у громадах
Результати дослідження «Ветеран і громада» організатори планують використовувати не лише для аналізу поточної ситуації, а й для вдосконалення ветеранської політики на місцевому та державному рівнях.
Наталія Ємченко повідомила, що дослідження разом із бібліотекою успішних практик і помилок стане публічним. Напрацьовані матеріали також передають представникам державних інституцій та організаціям місцевого самоврядування.
«Ми робимо це дослідження публічним разом із бібліотекою кейсів і бібліотекою помилок. Ми передаємо його державі, міністерству, урядовому комітету, Асоціації міст України. І починаємо на базі цього дослідження працювати з нашими громадами — Бучанською і Кам’янською», — розповіла Наталія Ємченко.
Саме ці дві громади стали пілотними майданчиками для впровадження програми «Ветеран і громада». На їхньому прикладі організатори прагнуть перевірити практичні підходи до координації ветеранських послуг та взаємодії між установами.
Надалі напрацьований досвід планують зробити доступним для інших українських громад, які розвивають власні системи підтримки ветеранів.
Таким чином, презентація дослідження «Ветеран і громада» стала початком практичного етапу роботи над удосконаленням ветеранських сервісів на місцевому рівні. Головне завдання програми — об’єднати наявні ресурси, налагодити комунікацію між ветеранами та громадами й забезпечити доступність необхідної допомоги для захисників і захисниць після повернення до цивільного життя.