Повернувся з фронту — і замість відпочинку доводиться розбиратися з документами, виплатами, лікуванням та десятками державних установ. Для ветеранів це часто стає ще одним випробуванням після військової служби. Щоб люди не залишалися сам на сам із цими проблемами, в Україні працюють спеціальні фахівці із супроводу ветеранів. Але чи справді вони допомагають і чому багато захисників навіть не знають про їхнє існування?
За результатами дослідження «Портрет ветерана 2025» соціологічної групи «Рейтинг», 60% опитаних ветеранів заявили про труднощі з пристосуванням військового досвіду до цивільного життя. Ще 58% повідомили про проблеми з оформленням соціальних пільг. Тобто навіть після повернення додому отримати передбачену державою підтримку буває непросто.
Для розв’язання таких питань держава почала розбудовувати систему супроводу ветеранів. Її завдання — допомагати людям із документами, виплатами, реабілітацією, працевлаштуванням та пошуком необхідних послуг. Однак результати досліджень і перевірок показують, що система поки має чимало недоліків.
Хто такі фахівці із супроводу ветеранів і чим вони допомагають
Фахівець із супроводу — це людина, до якої ветеран може звернутися, коли не знає, як отримати потрібну допомогу. Наприклад, потрібно оформити пенсію, знайти реабілітаційний центр, розібратися з пільгами або отримати психологічну підтримку. Спеціаліст має пояснити порядок дій, допомогти з документами та налагодити зв’язок із відповідними установами. Такою підтримкою можуть скористатися не лише ветерани та ветеранки. Вона також доступна членам їхніх сімей, родинам загиблих захисників і захисниць та сім’ям військовослужбовців, які зникли безвісти. Звернення до фахівця є добровільним.
Однак є проблема: далеко не всі знають, що така допомога взагалі існує. За результатами опитування Мінветеранів, 41,7% респондентів дізнаються про державну підтримку із соцмереж, а 37,7% — через застосунок «Дія». Водночас фахівців із супроводу ветеранів як джерело інформації назвали лише 4,4% опитаних.
Начальник управління з питань ветеранської політики Львівської ОВА Станіслав Керод визнає, що багато ветеранів не знають про можливість отримати супровід. За його словами, контакти спеціалістів можна знайти в розділі «Ветеран PRO» застосунку «Дія», обравши свою область і громаду. Також інформацію мають надавати військові частини, ТЦК та органи місцевої влади.
«Якби поруч була така людина, мені було б легше»
Роман Міщеряков — ветеран із Маріуполя, який пережив російський полон. Після звільнення йому самому довелося шукати способи повернутися до цивільного життя та справлятися з наслідками пережитого. Тепер він працює фахівцем із супроводу ветеранів у Пустомитівській громаді на Львівщині.
«Я думаю, що якби після звільнення з полону поруч зі мною була така людина, як я зараз, мені було б набагато легше. Тому я вирішив допомагати іншим», — розповідає ветеран.
За словами Романа, найчастіше до нього звертаються з питаннями оформлення документів. Людям потрібна допомога з пенсіями, заявами на отримання земельних ділянок та іншими процедурами. Фахівець пояснює, куди звернутися і що потрібно підготувати, а за необхідності допомагає безпосередньо.
Водночас він звертає увагу на іншу проблему. Часто ветерани дізнаються про можливості підтримки не від державних установ, а один від одного. Так відбувається, наприклад, під час спортивних змагань або ветеранських зустрічей.
Але є люди, які майже не виходять із дому та не беруть участі в таких заходах. Для них інформація про доступну допомогу може залишатися недоступною. Тому самого існування програми недостатньо — потрібно ще зробити так, щоб ветерани знали, куди звертатися.
Чому отримати державну допомогу буває складно
Навіть якщо ветеран знає про свої права, це не гарантує швидкого отримання послуг. Дослідження соціологічної групи «Рейтинг» та Міжнародної організації з міграції, оприлюднене у грудні 2025 року, виявило низку перешкод. Серед них — бюрократія, нестача фінансування та недостатня взаємодія між державними установами.
Простіше кажучи, людина може мати право на певну допомогу, але витратити чимало часу на її оформлення. Потрібно зібрати документи, звернутися до різних служб і дочекатися відповідей. Саме на таких етапах фахівець із супроводу має допомагати ветерану.
Однак результат залежить не лише від самого спеціаліста. Якщо відповідна установа затягує розгляд звернення або не може надати послугу, фахівець не завжди здатен швидко розв’язати проблему. Через це кількість проведених консультацій ще не означає, що люди реально отримали необхідну допомогу.
Планували тисячі фахівців, але система запрацювала не так швидко
Проблеми в організації супроводу виявила й Рахункова палата. За результатами аудиту, держава почала розширювати систему, не забезпечивши всіх необхідних умов для її роботи. Зокрема, плани щодо кількості фахівців суттєво відрізнялися від реальних можливостей громад.
У 2024 році Мінветеранів планувало залучити 15 тисяч спеціалістів із супроводу. Водночас регіони пропонували створити лише 1360 посад. До кінця року фактично працевлаштували 485 фахівців, хоча урядові плани передбачали понад 10 тисяч. У жовтні 2025 року в громадах працювали близько двох тисяч таких спеціалістів. При цьому приблизно у 20% громад відповідних посад узагалі не створили. Це означало, що доступність супроводу залежала, зокрема, від місця проживання ветерана.
За пізнішими даними Мінветеранів, кількість фахівців зросла до 2864. У відомстві повідомляють, що підтримку надають у 98,5% громад, а близько 500 спеціалістів працюють у медичних закладах. Водночас плинність кадрів становить приблизно 26%, зокрема через безпекову ситуацію та бойові дії в окремих регіонах.
Аудитори також звернули увагу на умови роботи фахівців. Деякі приміщення не були належно пристосовані для людей з інвалідністю, а частині спеціалістів доводилося користуватися власною технікою. Це створювало додаткові труднощі та ризики для захисту особистих даних ветеранів.
Держава готує нову систему супроводу ветеранів
У Міністерстві у справах ветеранів визнають, що чинну систему потрібно змінювати. Для цього розробляють концепцію Державної служби супроводу ветеранів і ветеранок. Її головне завдання — зробити допомогу більш зрозумілою та забезпечити контроль за результатами роботи фахівців.
Зараз спеціалістів переважно наймають органи місцевого самоврядування за кошти державної субвенції. Однак, як пояснював міністр у справах ветеранів Віталій Кім, єдиних стандартів оцінювання їхньої роботи поки недостатньо. Через це складно зрозуміти, наскільки ефективно кожен фахівець допомагає людям.
У новій системі хочуть оцінювати не просто кількість консультацій. Важливішим показником має стати те, чи отримав ветеран необхідну послугу та чи вдалося розв’язати його питання. Також планують запровадити спільні правила роботи, навчання спеціалістів та оцінювання складності звернень.
Ще одна запланована зміна — цифрова система, яка дозволятиме відстежувати звернення ветерана. Вона має показувати, на якому етапі перебуває його питання, хто за нього відповідає та чи надано необхідну послугу. Крім того, планують створити єдиний державний контактний номер для звернень.
Сервіс «Ветеран PRO» у застосунку «Дія» продовжить працювати, а його можливості планують розширювати. При цьому супровід залишатиметься добровільним, а ветеран зможе змінити фахівця, якщо незадоволений його роботою. Перехід до нової моделі попередньо розраховують здійснити приблизно протягом року, але поки вона перебуває на етапі розробки та погодження.
Куди ветерану звернутися по допомогу вже зараз
Чекати створення нової служби не потрібно. Фахівці із супроводу вже працюють у громадах та медичних закладах, тому ветерани можуть звертатися до них із питаннями документів, виплат, лікування, реабілітації чи працевлаштування. Контакти можна знайти через «Ветеран PRO» у застосунку «Дія», обравши потрібну область і громаду.
За потреби інформацію про місцевих фахівців можна запитати в органах влади своєї громади. Звернутися по супровід можуть також визначені категорії членів сімей військовослужбовців і ветеранів. При цьому спеціаліст допомагає пройти необхідні процедури, але не замінює установи, які ухвалюють рішення про виплати, житло чи інші послуги.
Отже, система супроводу ветеранів в Україні вже працює, але її доступність та ефективність залишаються нерівномірними. Держава збільшує кількість спеціалістів і готує нові правила, однак дослідження показують, що ветерани досі стикаються з бюрократією та браком інформації. Чи допоможуть заплановані зміни розв’язувати ці проблеми швидше, стане зрозуміло після їхнього впровадження.