Український бізнес не готовий до повернення ветеранів із війни — експерт - Новини ветеранів зі всієї України

Український бізнес не готовий до повернення ветеранів із війни — експерт

Більшість українських компаній не мають спеціальних програм підтримки ветеранів, які повертаються з фронту. Водночас цивільні працівники часто не знають, як спілкуватися з колегами, які мають бойовий досвід. Це створює труднощі з працевлаштуванням та адаптацією колишніх військовослужбовців до цивільного життя.

Про це під час заходу «Бізнес і нові виклики. Діалоги з NV» заявив голова Всеукраїнського об’єднання «Ветеранський бізнес» Сергій Позняк.

За його словами, Україна вже стикається з проблемами повернення військових до цивільного життя, а після завершення війни їхній масштаб може значно зрости. Позняк зазначив, що в реєстрі Міністерства у справах ветеранів налічується близько двох мільйонів учасників бойових дій. Якщо врахувати чинних військовослужбовців, ветеранів та родини загиблих, кількість людей, яких безпосередньо торкнулася війна, може перевищувати три мільйони.

«Сьогодні теза про реінтеграцію ветеранів не працює. У нас буде величезна кількість людей із бойовим досвідом та учасників бойових дій, тому нам доведеться інтегрувати цивільну частину суспільства в спільноту учасників бойових дій, які повернуться», — заявив Позняк.

Він пояснив, що військові повертатимуться до країни, яка за час війни суттєво змінилася. Частина підприємств зруйнована, кількість робочих місць скоротилася, а умови праці стали іншими. Через це ветеранам доведеться не лише звикати до цивільного життя, а й шукати своє місце на ринку праці. За словами Позняка, деякі великі компанії вже запровадили програми підтримки ветеранів. Зокрема, він назвав підприємства груп «Метінвест» і «Нафтогаз». Однак, за його оцінкою, більшість українських роботодавців поки не мають чітких правил та механізмів роботи з працівниками, які повертаються з військової служби.

Окремою проблемою залишається ставлення цивільних колективів до ветеранів. Позняк розповів, що деякі працівники відчувають страх або ніяковість під час спілкування з колишніми військовими. Інші соромляться через те, що самі не брали участі в бойових діях, і не знають, як правильно будувати спілкування.

«Але токсичність громадянських колективів очевидна, і з цим потрібно працювати», — наголосив очільник об’єднання.

Ще складніша ситуація виникає з працевлаштуванням ветеранів, які отримали поранення та більше не можуть виконувати свою попередню роботу. За словами Позняка, роботодавці іноді не знають, які посади запропонувати таким працівникам і як врахувати їхні потреби. Водночас самі ветерани не завжди погоджуються переходити на іншу роботу, навіть якщо через стан здоров’я виконувати колишні обов’язки стало складно.

Позняк зазначив, що великі компанії вже зверталися до нього по допомогу в таких ситуаціях. Представники бізнесу визнають, що їм важко зрозуміти досвід людей, які пройшли війну. Через це роботодавцям бракує знань для створення ефективних програм підтримки та адаптації.

На думку голови об’єднання «Ветеранський бізнес», розробляти такі програми потрібно за безпосередньої участі ветеранів. Саме люди з бойовим досвідом можуть пояснити, з якими труднощами стикаються після повернення та яка підтримка їм справді потрібна. Також вони можуть оцінювати, наскільки ефективно працюють запроваджені компаніями заходи.

Одним із перших кроків Позняк пропонує зробити створення в компаніях посади офіцера з питань ветеранів. Це має бути фахівець із бойовим досвідом, який допомагатиме військовим повертатися до роботи та налагоджувати спілкування з цивільними колегами. Крім того, такий працівник братиме участь у розробці внутрішніх програм підтримки ветеранів.

«Перший крок на сьогодні — запровадження посади офіцера-ветерана, саме ветерана з бойовим досвідом. Він, по-перше, братиме участь у розробці цих програм, а по-друге — супроводжуватиме ветеранів на шляху повернення до цивільного колективу», — пояснив Позняк.

За його словами, підготовка до масового повернення військовослужбовців має розпочинатися вже зараз. Бізнесу необхідно враховувати потреби ветеранів, створювати відповідні робочі місця та готувати колективи до співпраці з людьми, які мають бойовий досвід.

Без таких змін проблеми з працевлаштуванням та поверненням ветеранів до цивільного життя можуть загостритися.