В Україні вже налічується понад 2 млн ветеранів і ветеранок, а після завершення війни їхня кількість може зрости до 5–6,5 млн. Такий прогноз озвучив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю журналісту та військовослужбовцю Юрію Мацарському на Radio NV. За його словами, до початку повномасштабного вторгнення в Україні було трохи більше ніж 900 тисяч ветеранів, тому ветеранська політика впливатиме на розвиток країни протягом наступних десятиліть.
Лубінець розповів, що кількість звернень ветеранів до Офісу омбудсмана зростає. За неповний поточний рік таких звернень було вже понад 1900, тоді як за весь попередній рік — 2067. Офіс омбудсмана також провів понад 200 моніторингових візитів у громади та опитав понад тисячу ветеранів і ветеранок, а понад половина опитаних заявила, що вважає свої права незахищеними.
Найчастіше ветерани звертаються через проблеми з виплатами, зокрема одноразовою грошовою допомогою після поранення. Серед інших поширених питань — отримання медичної та психологічної допомоги, проходження реабілітації й оформлення необхідних довідок. Є також звернення від родин загиблих військових, які не можуть отримати передбачені виплати, та скарги на ставлення представників державних органів.
Окремою проблемою Лубінець назвав бюрократію та відсутність обміну інформацією між різними державними структурами. Як приклад він розповів про ветерана, який після звільнення з військової служби понад пів року не міг отримати необхідну довідку з військової частини, через що не мав можливості оформити соціальне забезпечення. Інший військовий, який обороняв Маріуполь і пережив російський полон, кілька місяців не міг отримати довідку ВПО, необхідну для участі в програмі придбання житла.
За словами омбудсмана, одна з причин таких ситуацій полягає в тому, що державні реєстри не синхронізовані між собою. Через це ветеран змушений сам збирати інформацію в різних установах і звертатися до кількох органів. Лубінець вважає, що система має працювати навпаки: держава повинна сама супроводжувати ветерана та допомагати йому отримувати необхідні послуги без ходіння по різних кабінетах.
«Не ветеран бігає за всіма, а держава розуміє, що ветеран зробив для цієї держави», — пояснив він принцип, за яким, на його думку, має працювати нова система.
Зараз держава розбудовує систему фахівців із супроводу ветеранів у громадах. За інформацією, яку навів Лубінець, на момент розмови на роботу вже взяли понад 2800 таких спеціалістів. Водночас робота системи залежить від конкретної громади: в одних місцева влада активно долучається до допомоги ветеранам, в інших ставиться до нового механізму формально. Проблеми є і з доступністю допомоги на місцях. За результатами моніторингових візитів Офісу омбудсмана, центри психологічної допомоги ветеранам створені лише у 18% громад, а додаткові медичні та реабілітаційні послуги — у 20%. Часто такі проєкти з’являються завдяки приватному бізнесу, ветеранським організаціям або грантовому фінансуванню, однак, як наголосив Лубінець, такі ініціативи не можуть замінити системну державну політику.
Ще одна проблема — законодавство, на якому досі значною мірою базується система підтримки ветеранів. Базовий закон про статус ветеранів війни та гарантії їхнього соціального захисту ухвалили ще 22 жовтня 1993 року. До нього вносили зміни, однак Лубінець вважає сам підхід застарілим і говорить про необхідність нової системи, де в кожній громаді ветеран матиме фахівця із супроводу.
«Закон давно застарілий», — заявив Лубінець, говорячи про необхідність змінити сам підхід до підтримки ветеранів.
Омбудсман також пов’язує ставлення до ветеранів із мобілізаційними процесами. За його словами, цивільні бачать, як держава поводиться з людьми після завершення військової служби, і це може впливати на їхню мотивацію долучатися до Сил оборони. Саме тому, на думку Лубінця, ветеранську політику потрібно планувати не на пів року чи рік, а щонайменше на 10–20 років.
Окремо Лубінець звернув увагу на відповідальність чиновників за порушення прав ветеранів. Він заявив, що на практиці посадовці, через дії або бездіяльність яких порушуються права ветеранів, часто продовжують працювати, а внутрішні перевірки не призводять до покарання. За його словами, без реальної відповідальності за бездіяльність змінити систему буде складно.
Головним ризиком омбудсман назвав ситуацію після завершення війни, коли кількість ветеранів суттєво зросте. Лубінець застеріг, що якщо військові після повернення не відчуватимуть підтримки держави, це може посилити напругу в суспільстві. Саме тому, за його словами, систему підтримки потрібно вибудувати зараз, а не чекати моменту, коли ветеранів стане в рази більше.
«Не дай Боже, система не буде побудована, коли у нас ветеранів стане в рази більше і завершиться війна», — наголосив омбудсман, закликавши державні органи та місцеву владу готувати систему підтримки вже зараз.