Ветеранам російсько-української війни присвячено не більш ніж 0,2% матеріалів популярних українських онлайн-медіа. Це приблизно два матеріали на тисячу опублікованих. Такі результати показав моніторинг Інституту масової інформації (ІМІ), який охопив 23 українські медіа.
Протягом тижня ці 23 медіа разом публікують до 40 тисяч матеріалів. Однак у період із 14 до 20 вересня 2026 року експерти ІМІ виявили лише 72 публікації, присвячені ветеранам російсько-української війни.
На сайтах УНІАН, LIGA.net, РБК-Україна, ZN.ua, «Еспресо», «Кореспондент», «Фокус», «Бабель» та «Новинарня» за цей період таких згадок у вибірці не було.
Найбільше матеріалів про ветеранів зафіксували на Суспільному — 26 публікацій. Регіональні редакції мовника розповідали про ветеранів у бізнесі, спорті, громадському житті та реабілітації, а також публікували їхні історії після повернення зі служби.
В інших медіа ветерани значно рідше ставали безпосередніми героями матеріалів.
Моніторинг також показав значну різницю у представленні чоловіків і жінок. Серед героїв 72 матеріалів ІМІ нарахував 31 чоловіка і лише одну жінку. Ветеранки здебільшого згадувалися у загальних формулюваннях на кшталт «ветерани та ветеранки» або «захисники і захисниці».
Майже третину всього ветеранського порядку денного за цей період сформував брифінг міністра у справах ветеранів Віталія Кіма. Із 72 матеріалів 20 були підготовлені на основі його виступу, зокрема про фінансування, працевлаштування ветеранів, міжнародний фонд та роботу міністерства. Загалом у 56% публікацій головним джерелом інформації була влада, тоді як пряма мова самих ветеранів була лише у 39% матеріалів.
За даними ІМІ, найчастіше медіа показують ветерана як отримувача допомоги — це 46% публікацій. У таких матеріалах йдеться про виплати, пільги, програми реабілітації, працевлаштування та спрощення доступу до державних послуг. Натомість ролі ветерана як підприємця, фахівця, спортсмена чи громадського діяча представлені значно менше.
Ще одна особливість — акцент на травмах. У заголовках та текстах ветеранів нерідко представляють через ампутації, контузії або поранення. Водночас у 18% матеріалів ветеран постає як активний громадянин, а у 17% публікацій основною темою є його відновлення та повернення до цивільного життя.
Експерти ІМІ не виявили у досліджуваних матеріалах грубої стигматизації ветеранів. Зокрема, моніторинг не зафіксував формування образу ветерана як «небезпечної людини з війни». У кримінальних новинах протягом досліджуваного періоду статус ветерана згадувався лише один раз, причому його назвав сам обвинувачений у справі про ДТП, а редакція не винесла цю інформацію в заголовок.
Також ПТСР у матеріалах не використовували як пояснення агресії чи злочинів. Його згадували самі ветерани, коли розповідали про власний досвід, або фахівці, які спростовували відповідні стереотипи.
В ІМІ зазначають, що повніший образ ветерана з’являється передусім тоді, коли медіа самостійно знаходять героїв та розповідають їхні історії.