Ветеран 3-ї окремої штурмової бригади Руслан Книш із позивним «Племяш» після п’ятого поранення почав працювати над книгою про свій бойовий досвід і людей, яких зустрів на війні. Про це він розповів в ефірі Army FM у межах проєкту «Військова аудіобібліотека». Спочатку це були окремі чернетки та спогади, а згодом вони перетворилися на повноцінний літературний проєкт.
Про це ветеран розповів в ефірі Армія FM.
За словами Книша, ідею писати йому свого часу підказав перший командир. Після чергового поранення військовий опинився в лікарні, де командир порадив йому записувати пережите. Спочатку Руслан просто занотовував свої думки, але поступово зрозумів, що з цих текстів може вийти книга.
Приблизно у лютому виникла ідея оформити матеріал у тестовому форматі під назвою «Я, ти і війна». Над текстами працювали не лише автор і його побратими: рукописи читала Тетяна Даниленко, їх також переглядали критики. У результаті книга сформувалася як новела та збірка історій про людей, які залишили мирне життя, щоб захищати свою землю.
«Я, ти і війна» — це не лише розповідь безпосередньо про бойові дії. Книш говорить про людей, їхній досвід, стосунки та зміни, які приносить війна. Він вважає важливим, щоб такі історії були доступними передусім цивільним читачам, адже саме через літературу можна краще зрозуміти досвід військових.
«Література і музика можуть бути містком між цивільними та військовими», — зазначає ветеран.
На його думку, такий міст потрібен для того, щоб суспільство краще розуміло людей із бойовим досвідом, їхні потреби та виклики, з якими вони стикаються після повернення з війни.
Окремо Книш говорить про доступність і безбар’єрність. Йдеться не лише про пандуси чи фізичну доступність будівель, а й про комунікацію з ветеранами, зокрема з тими, хто отримав важкі поранення або ампутації. Він наголошує, що суспільству потрібно вчитися взаємодіяти з ветеранами та створювати умови, у яких вони зможуть повноцінно повертатися до цивільного життя.
Ветеран також розповів про підхід до ветеранської політики, який, за його словами, розвивають у 3-му армійському корпусі. Серед напрямів він називає ветеранський корпус, патронатну службу, ветеранські простори та хаби, де колишні військовослужбовці можуть отримати допомогу й підтримку. За його словами, важливо об’єднувати ветеранів не лише в межах одного підрозділу, а створювати ширшу спільноту.
«Ми намагаємося об’єднувати ветеранів незалежно від того, в якому підрозділі вони служили», — розповідає Книш.
Він згадує досвід різних українських військових формувань та історичні приклади організації ветеранських спільнот, наголошуючи на важливості взаємодопомоги між тими, хто пройшов війну.
На думку Книша, окремий ветеранський напрям у сучасній українській літературі є важливим явищем. Він називає появу такого літературного середовища своєрідним окремим кластером, у якому ветерани можуть говорити про війну власною мовою та з власного досвіду.
Книш також переконаний, що суспільство не має забути про нинішню війну та її учасників. Він зазначає, що російська агресія і терор тривають, тому українці щодня залишаються безпосередньо пов’язаними з цією реальністю. Саме тому, за його словами, історії військових мають залишатися в культурі, літературі та пам’яті суспільства.
Книга «Я, ти і війна» стала для Руслана Книша способом зберегти власний досвід і розповісти про людей, які опинилися на війні. Її автор хоче, щоб ці історії читали не лише військові та ветерани, а й цивільні, для яких фронтовий досвід часто залишається далеким і незрозумілим.
«Це історії про людей», — саме так Книш визначає головний зміст своєї роботи.