Військовослужбовець, ветеран та керівник Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова Геннадій Друзенко опублікував у соцмережах «Республіканський маніфест», у якому закликав до зміни державної моделі України та переосмислення громадянства.
На думку Друзенка, повномасштабна війна не змінила проблем української державності. Він вважає, що країна рухається до серйозної кризи через корупцію, некомпетентність влади та пасивність суспільства.
«Оскільки навіть велика війна не змінила порочну сутність української державності (…) я думаю, що Україна прямує до катастрофи», — написав Друзенко.
У своєму дописі Геннадій Друзенко заявив, що нинішня модель української держави, на його думку, потребує радикальних змін.
«З попелу електоральної монархії пострадянського зразка має народитися справжня RES PUBLICA Україна», — йдеться у дописі.
При цьому Друзенко наголошує, що республіка, на його думку, має будуватися не навколо конкретних політиків чи урядовців, а навколо відповідальних громадян.
«Але республіка – це не про правителів та урядовців. Її сила – це відповідальні громадяни. Тому у майбутній Україні має бути насамперед переосмислений сам інститут громадянства. Ми маємо згадати засади республіканства: аби бути співвласником країни, треба відчувати відповідальність за її долю та бути готовим захищати її. Прав без обовʼязків не буває», — написав він.
У маніфесті Друзенко зазначає, що демократію часто сприймають передусім як систему прав — зокрема права голосувати, обирати та бути обраним. Водночас, на його думку, демократія потребує громадян, готових захищати державу та її свободу. Ветераг посилається на історичний досвід Гельветичної республіки, американську республіканську традицію та сучасний Ізраїль.
Зокрема, він наводить положення Конституції Гельветичної республіки 1798 року про те, що громадянин є «природженим солдатом Вітчизни».
Також у тексті згадується позиція ізраїльського політика Яїра Лапіда: «В демократії всі повинні мати однакові обов’язки — інакше вони не матимуть однакових прав».
Друзенко окремо наголошує, що його пропозиція не означає надання військовослужбовцям чи ветеранам більших прав, ніж іншим громадянам.
«Це не означає, що військовослужбовець чи ветеран повинен мати більше прав, ніж цивільний. Це означає інше. Ми повинні повернути в українське громадянство поняття взаємності. Ти маєш право визначати долю держави — і держава має право очікувати від тебе готовності взяти участь у її захисті. Форма цієї участі може бути різною: військова служба, служба в Силах оборони, інша передбачена законом форма суспільно необхідної служби.
Але принцип має бути один: права і обов’язки громадянина повинні бути взаємними», — йдеться у маніфесті.
Адже демократія — це не право інших захищати тебе. Демократія — це спільна відповідальність за свободу, резюмує автор.