Військовослужбовець Тарас Василенко з позивним Кобзар розповів про спробу отримати психологічну допомогу під час гострої кризи. За його словами, він зателефонував на п’ять кризових ліній, але не зміг вчасно отримати допомогу.
Про свій досвід військовий написав у Facebook 13 серпня.
Спочатку він зателефонував за номером 0 800 100 102, який МОЗ вказує як лінію Національної психологічної асоціації. Та номер виявився недоступним. Водночас на актуальній сторінці МОЗ цей номер досі зазначений серед телефонів психологічної допомоги. Далі військовий намагався додзвонитися на 5522 — лінію психологічної підтримки військових та їхніх близьких. За словами Василенка, після семи хвилин очікування з’єднання не відбулося. Ще одна спроба була за номером 0 800 33 20 29 — гарячою лінією Українського ветеранського фонду. Військовий повідомив, що чекав відповіді близько п’яти-семи хвилин, але ніхто не відповів. Також він зателефонував на короткий номер 7333 — Lifeline Ukraine. Проте замість розмови він почув повідомлення про те, що абонент не в мережі.
Цей випадок підтверджує актуальна інформація на сайті самої Lifeline Ukraine: наразі роботу гарячої лінії призупинено, а короткий номер 7333 і чати тимчасово не приймають звернення. Водночас на сайті досі описано 7333 як лінію кризової підтримки, що раніше працювала цілодобово.
«Людина в гострому кризовому стані може не мати ваших клятих семи хвилин. Не тому, що вона дуже зайнята — вона вже насилу змусила себе набрати цей номер», — написав Тарас Василенко.
Василенко наголосив, що між екстреними службами та моментом, коли людина відчуває, що втрачає контроль, має бути доступна кризова психологічна допомога. За його словами, швидка допомога може оцінити стан людини та запропонувати госпіталізацію, однак не повинна замінювати психологічну кризову службу.
«Коли людина нарешті переступає через сором… бере телефон і набирає номер, який їй стотищраз рекламували як допомогу, вона має почути людину», — зазначив військовий.
Він закликав відповідальних за роботу гарячих ліній регулярно перевіряти їхню доступність, зокрема ввечері, вночі та у вихідні, а також контролювати час очікування.
Тарас Василенко — запорізький медійник, музикант і поет. Із травня 2024 року він служить у ЗСУ. Військовий брав участь у Курській операції як мінометник та разом із побратимами виходив з оточення. Під час служби отримав поранення, контузії та ПТСР, після чого проходив лікування. Нині Василенко займається військовою роботою, пов’язаною з його основним фахом — журналістикою.