7 серпня у Києві відбулася презентація першої Всеукраїнської громадської організації «В.Агро «Ветерани в агро». Подія стала не просто офіційним стартом нової спільноти, а знаковою зустріччю людей, яких об’єднали служба, любов до української землі та бажання будувати сильне майбутнє країни через власну справу.
Коли народжується спільнота однодумців
У конференц-залі панувала особлива атмосфера. Тут не було випадкових людей. Ветерани, військовослужбовці, фермери, представники громадських організацій, міжнародних проєктів і бізнесу зібралися навколо спільної ідеї — допомогти українським захисникам після повернення зі служби знайти себе у мирному житті через підприємництво.
Саме цього дня офіційно презентували першу Всеукраїнську громадську організацію «В.Агро «Ветерани в агро», створену для ветеранів, військових та членів їхніх родин, які вже працюють або лише планують започаткувати власний бізнес в аграрному секторі. Організація покликана стати майданчиком для об’єднання, навчання, пошуку партнерів, розвитку нових проєктів та взаємної підтримки.
Презентація відбулася в межах фінального заходу проєкту «Розбудова моделей реінтеграції ветеранів в агросектор», який реалізує компанія AgriAnalytica за підтримки Уряду США в межах Програми АГРО. За два роки роботи цей проєкт став для багатьох ветеранів точкою відліку нового життя — життя, у якому замість окопів з’явилися поля, фермерські господарства, бізнес-плани та грантові заявки.

Упродовж заходу відчувалося те, про що часто говорять ветерани: справжня сила народжується поруч із тими, хто пережив схожий досвід. Люди легко знаходили спільну мову, знайомилися, обмінювалися контактами, обговорювали майбутні партнерства. В очах учасників читалися натхнення, азарт і впевненість. Усіх об’єднувала одна думка — настав час не лише відбудовувати країну, а й разом будувати власне майбутнє.
Від знайомств – до конкретних можливостей
Програма презентації була насиченою і практичною. Учасники не лише дізналися про створення нової громадської організації, а й познайомилися з агровиробниками, фермерськими господарствами й партнерами ГО. А ще – почули історії успіху ветеранів-підприємців, реальні результати дворічного проєкту та спільно напрацювали подальші кроки розвитку ветеранського підприємництва в агросекторі.
Особливу увагу організатори приділили не гучним деклараціям, а реальним інструментам розвитку: грантовим програмам, можливостям навчання, співпраці з великими аграрними компаніями, міжнародним партнерствам та створенню професійної мережі підтримки.

Саме про це говорила керівниця проєкту Ганна Швець, відкриваючи захід: «Наш сьогоднішній захід — про синергію, взаємодію, нові знайомства і конкретні результати ветеранської роботи, які надихають». Її виступ став своєрідним підсумком великої командної роботи, яка тривала два роки.
«Наша робота — це не просто про фасад чи статистику. Це про десятки написаних разом грантових заявок. Це про відкриті бізнеси, це про сотні подяк і позитивних відгуків від ветеранів і їхніх родин. Це про спільний рух до цілей ветеранів довжиною у два роки», – зазначила Ганна.
Керівниця проєкту наголосила, що створення Всеукраїнської організації є лише початком масштабного процесу: «Маємо на меті реалізувати в життя масштабну, навіть шалену ідею — об’єднати ветеранів-виробників на Всеукраїнському рівні. Прагнемо, щоб кожен ветеран мав можливість заробляти. Попереду дуже багато роботи, яка мотивує і надихає».
У цих словах відчувалася не лише віра в успіх проєкту, а й переконання, що саме сильна спільнота здатна стати рушієм якісних змін.
Ветеранський бізнес — історія про новий початок
Однією з почесних гостей заходу (щоправда, у форматі онлайн) стала перша заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду Ніна Роговець. Вона наголосила, що розвиток ветеранського підприємництва вже сьогодні стає одним із ключових напрямів реінтеграції захисників: «Наша співпраця з ветеранами триває вже не перший рік. Напрям агро надзвичайно важливий, адже Україна є аграрною державою».
За словами Ніни Роговець, сьогодні Український ветеранський фонд підтримує вже близько тисячі ветеранських підприємств. За час роботи організація провела тринадцять конкурсних відборів, а загальна сума грантової підтримки перевищила один мільярд гривень.
«Тішить, що ветерани реінтегруються до цивільного життя, реалізовуються у бізнесі, допомагають своїм побратимам і власним прикладом демонструють, що після війни життя триває», – зазначила Ніна.
Її слова зала зустріла щирими оплесками. Адже для багатьох присутніх це були не просто цифри, а підтвердження того, що реальна підтримка існує, а започаткувати власну справу після війни — цілком можливо.
Не конкуренція, а партнерство
Однією з центральних подій презентації став виступ співзасновника громадської організації Олега Данильця. Він чесно говорив про труднощі, з якими стикаються військові після повернення до мирного життя: «Людина повертається зі служби і хоче почати власну справу, але не завжди розуміє, з чого стартувати. Саме тому ми створили простір, де ветерани в агро не конкурують між собою, а співпрацюють».

За словами Олега, нова громадська організація має стати справжньою екосистемою розвитку. Вона допомагатиме ветеранам знаходити партнерів серед аграрних підприємств і агрохолдингів, залучати грантове фінансування, отримувати консультаційну підтримку, виходити на міжнародні ринки та відстоювати інтереси ветеранського бізнесу на державному рівні.
«Для ветеранів і військових — це можливість реінтеграції через працю. Для держави — це розвиток аграрного бізнесу. Для агросектору — поява нової агрогенерації. Ми створюємо нові можливості як для ветеранів, так і для майбутнього агросектору», – наголосив співзасновник ГО.
Саме після цієї дискусії стало очевидно: нова організація народжується не як формальна структура, а як жива спільнота людей, які готові підтримувати один одного, ділитися знаннями, відкривати нові можливості та разом формувати сильну українську екосистему ветеранського підприємництва.
Екоферма, де вирощують не лише врожай, а й нові мрії
Найбільше емоцій під час заходу викликали історії людей, які вже пройшли непростий шлях від військової служби до власного бізнесу. Їхні виступи стали найкращим підтвердженням того, що ветеранське підприємництво в Україні — це вже не поодинокі приклади, а потужний рух, який щороку набирає обертів.
Першим своєю історією поділився ветеран ЗСУ Анатолій Собкевич. Дев’ять років він присвятив військовій службі. Після демобілізації вирішив кардинально змінити своє життя і разом із дружиною та двома доньками започаткував сімейну екоферму «Фантазія». Сьогодні родина вирощує одразу дві незвичні для українського ринку культури — спаржу та шафран, який вважається найдорожчою спецією у світі. У перспективі фермери планують закласти плантації лаванди та розпочати вирощування саджанців рослин.

Перш ніж зробити цей крок, ветеран активно навчався. Він опанував курс із вирощування нішевих культур, відвідав профільний стаді-тур, пройшов освітні програми для крафтових виробників, навчання у «Дії», курси із залучення грантів та підприємницькі акселераційні програми.
Пояснюючи свій вибір, Анатолій говорить із захопленням людини, яка вже знайшла справу свого життя: «Нішеві культури не потребують великих ділянок землі. Це багаторічники, які не так виснажують землю, як однорічні культури. Вони високо рентабельні, не потребують багато техніки чи великої кількості працівників. А ще це надзвичайно корисні продукти для здоров’я. Ми свідомо обрали напрямок, який дозволяє поєднати економічну ефективність із турботою про людей».
Але бізнес для родини Собкевичів — це не лише виробництво. У майбутньому вони хочуть створити рекреаційний простір із гостьовим будинком, сауною, зоною барбекю та навчальним класом, де можна буде проводити майстер-класи й зустрічі для всіх, хто цікавиться сучасним фермерством.
«Мріємо, щоб люди приїжджали не лише купувати нашу продукцію. Хочемо створити місце, де можна буде відпочити, навчитися чомусь новому й просто побути серед природи. Ми лише на початку цього шляху, але впевнено рухаємося вперед», – резюмував Анатолій.
Не боятися починати з нуля
Ще одна історія — про те, як наполегливість здатна змінити життя. 32-річний ветеран Богдан Матияш після служби тривалий час працював водієм. Згодом вирішив самостійно обробляти земельну ділянку, яку отримав від держави, і фактично розпочав свій шлях у фермерстві з чистого аркуша.

Юридичні консультації, навчання, оформлення підприємницької діяльності, отримання посвідчень на керування сільськогосподарською технікою, участь у грантових програмах — усе це стало частиною його нового життя. Особливо символічною стала історія із грантом Українського ветеранського фонду.
Першу заявку Богдан не виграв. Але не здався. Проаналізував помилки, допрацював бізнес-проєкт і подався вдруге. Цього разу — успішно. Перемога в конкурсі «Варто: бізнес з характером» дозволить підприємцю придбати сучасний трактор і значно розширити виробництво.
Сам Богдан говорить про свій шлях дуже просто: «Хоча не маю великого досвіду в сільському господарстві — швидко вчуся. Планую вирощувати сою та пшеницю. Думаю, ці культури матимуть попит, а значить — буде перспектива для розвитку».
Для нього власна техніка — це не просто придбання. Це свобода. «Розумію, що для обробітку землі краще мати свою техніку, бо своє — це своє. Не мусиш чекати своєї черги, сам вирішуєш, коли працювати. У будь-який момент завів трактор — і поїхав у поле. Загалом мені подобається працювати на землі. Це і додатковий прибуток, і можливість реалізувати себе. Вірю, що все вийде», – поділився досвідом Богдан. Його приклад вкотре доводить: іноді найважливіше — не боятися зробити перший крок.
«Поодинці дуже важко. Разом — відкриваються можливості»
Третьою історією став особистий досвід співзасновника громадської організації Олега Данильця. Він служить із 2014 року. Попри військову службу, ще у 2021 році почав розвивати власне фермерське господарство. Перші 18 гектарів землі стали для нього справжньою школою життя. Не маючи профільної освіти чи сімейного досвіду у фермерстві, Олег крок за кроком опановував нову професію.
Повномасштабна війна принесла нові виклики — проблеми зі збутом продукції, нестабільні ціни, ризики для виробництва. Але Олег не зупинився. Сьогодні він уже обробляє понад сто гектарів землі, вирощує зернові та олійні культури, відкрив власне підприємство ТОВ «Агро-Кровел», придбав сучасну техніку та будує амбітні плани розвитку.

У найближчі роки підприємець хоче збільшити земельний банк до 800 гектарів, розвивати вівчарство та повністю перейти на обробіток полів власною технікою. Олег зазначив: «Планую повністю перейти на виконання польових робіт власною технікою, щоб не залежати від оренди, краще контролювати строки виконання робіт і зменшити виробничі витрати».
Втім, найбільше захоплення у присутніх викликали не бізнес-плани, а слова про взаємодопомогу. Олег переконаний: справжня сила народжується тоді, коли люди підтримують одне одного. Після того як його підприємство стало переможцем грантового конкурсу Українського ветеранського фонду, Олег поставив перед собою ще одну місію — допомагати іншим ветеранам відкривати власну справу та ділитися власним досвідом.
«Поодинці дуже важко. Коли об’єднуєшся — отримуєш зовсім інші можливості», – такою лаконічною, але дуже влучною й мотивуючою фразою військовий завершив свій виступ. І саме ця фраза стала своєрідним лейтмотивом усієї презентації.
Разом — сильніші
Після офіційної частини учасники ще довго не поспішали розходитися. Біля стендів тривали жваві розмови, народжувалися нові знайомства, домовленості про майбутню співпрацю, спільні проєкти та партнерства. Саме в таких невимушених дискусіях найкраще відчувалося головне досягнення цього дня — народження справжньої спільноти. Бо ветеранське підприємництво сьогодні — це більше, ніж бізнес. Це нова культура взаємопідтримки, сила єдності й віра в те, що українська земля допомагає виростити не лишеврожай, а й нові можливості, нові сенси та сильне майбутнє держави.
Юлія Сахарова
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)