Приходить чоловік у Гайсинський місцевий центр безоплатної правової допомоги і показує лист із виконкому: “немає коштів у бюджеті”. У чоловіка — статус особи з інвалідністю внаслідок війни, дах тече другий рік, а відповідь на заяву про капремонт — та сама відписка, що й торік. Таких історій за останній рік у моїй практиці — не одна і не дві.
“Коли людині з інвалідністю внаслідок війни другий рік поспіль відповідають, що ‘бюджет не резиновий’, виникає відчуття, що цю пільгу писали для галочки, а не для людей. Але закон не залишає органу влади права просто відмахнутися посиланням на брак коштів”, — каже Коптюх Андрій, юрист, ветеран, член Асоціації правників України.
Що каже закон і чому “немає грошей” — не аргумент
Пункт 8 частини 1 статті 13 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” прямо передбачає для осіб з інвалідністю внаслідок війни позачерговий безоплатний капітальний ремонт власного будинку чи квартири та першочерговий поточний ремонт житла. Це не побажання, а імперативна норма.
Нещодавно я отримав офіційне роз’яснення від Міністерства у справах ветеранів України (лист №18721/1.1/3.3-26 від 03.07.2026), яке знімає головне виправдання, яким користуються органи місцевого самоврядування. Відповідальність за організацію й фінансування капремонту лежить саме на міськраді чи ОТГ — за рахунок місцевого бюджету. А стаття 91 Бюджетного кодексу прямо відносить видатки на пільги ветеранам до тих, що фінансуються з місцевих бюджетів. Відсутність окремої державної субвенції громаду від цього обов’язку не звільняє.
Важливий нюанс, який часто випускають з уваги: перед відмовою громада зобов’язана провести реальне обстеження житла — з фіксацією технічного та санітарного стану, а не обмежитися формальним розглядом заяви на папері. Якщо такого обстеження не було, а відмова базується лише на загальних фразах про “відсутність підстав”, це вже саме по собі процедурне порушення, яке можна оскаржити окремо від суті питання.
Верховний Суд уже сказав своє слово
У вересні 2025 року Верховний Суд у справі №260/4753/24 прямо визнав: формальна відмова без реального розгляду ситуації та посилання на брак коштів — це протиправна бездіяльність органу влади. Тобто відписка “грошей немає” без спроби включити ремонт у програму чи бюджетний запит — вже сама по собі підстава для суду.
Що робити, якщо відмовляють або мовчать
Перший крок — письмове звернення до міськради чи ОТГ з чітким посиланням на статтю 13 Закону та лист Мінветеранів. Другий крок, якщо відповідь — формальна відписка або мовчання: звернення до адміністративного суду. Судова практика 2025 року вже на боці ветеранів, і це варто використовувати.
У самому зверненні варто одразу вимагати не просто “розглянути питання”, а конкретних дій: проведення обстеження житла за участю компетентної комісії, включення ремонту до бюджетного запиту на наступний період та письмової відповіді з обґрунтуванням, якщо в задоволенні відмовляють. Чим конкретніші вимоги у зверненні, тим складніше органу влади обмежитися загальною відпискою.
“Бувають випадки, коли сам ветеран фізично не може зробити ремонт — і фінансово теж не може, бо вже віддав своє здоров’я за країну. Держава сама взяла на себе зобов’язання покращити умови проживання таких людей. Я за те, щоб ця програма реально працювала, а не існувала лише на папері”, — каже ветеран Анатолій Мельниченко.
Погляд ветеранської спільноти
“Комплексні програми підтримки ветеранів впроваджуються важко — багато бюрократичних проблем. Постійна проблема — відсутність коштів і можливості реалізації на місцях”, — каже Данилюк М.М., голова ГО “Спілка учасників бойових дій АТО Гайсина та Гайсинського району”.
Ця оцінка збігається з тим, що видно з практики: відмови рідко ґрунтуються на реальному аналізі ситуації конкретної людини — частіше це типова відписка, скопійована з попереднього звернення. Саме тому роз’яснення міністерства і свіжа судова практика мають значення: вони прибирають в органів влади формальну підставу для такого підходу.
Не мовчіть про свої права. Вони закріплені законом, і сьогодні є і роз’яснення міністерства, і судова практика, які дозволяють ці права реально захищати — а не просто мати їх на папері.
Коптюх Андрій, юрист у галузі військового права, ветеран війни