Громадянство, зароблене кров’ю - Новини ветеранів зі всієї України

Громадянство, зароблене кров’ю

Деякі українці мріють позбутися громадянства, щоб безперешкодно виїхати за кордон. У той самий час багато іноземців приїжджають в Україну, аби захищати її від російської агресії. Серед захисників є чимало тих, хто волів би отримати українське громадянство. Деяким з них це вдається, але часто іноземні громадяни стикаються з купою бюрократичних процедур і місяцями чекають оформлення документів. Наскільки складно отримати громадянство України і що для цього потрібно зробити?

Норми законодавства

З 16 січня 2026 року набрав чинності закон про спрощену процедуру отримання громадянства України для окремих категорій іноземців. Зокрема, закон стосується військовослужбовців та членів їхніх родин. Раніше для отримання українського громадянства іноземці повинні були воювати не менше трьох років. Зараз цей термін скоротили до одного року та спростили надання громадянства членам родин військовослужбовців.

Нові поправки до закону надають можливість мати множинне громадянство. Тепер для отримання українського паспорту не обов’язково відмовлятися від попереднього громадянства. Це значно спростило бюрократичні процедури для росіян та білорусів, які беруть участь у війні Росії проти України. Саме цій категорії іноземних громадян було найважче оформити документи, оскільки за участь в бойовий діях при поверненні на Батьківщину вони автоматично визнаються злочинцями. Ми вирішили розібратися, наскільки нове законодавство полегшило життя іноземних військовослужбовців і чи вдалося їм змінити громадянство.

Нові громадяни України

Деякі військовослужбовці вже отримали паспорт України завдяки спрощеній процедурі набуття громадянства. Білорус Олександр Петровський буквально заробив громадянство власною кров’ю. З початку повномасштабного вторгнення він одразу вирішив, що має взяти до рук зброю і боротися за справедливість. Чоловік пройшов важкі бої у складі Інтернаціональної роти спеціального призначення в Луганській та Донецькій областях. Тричі був важко поранений, отримав орден за мужність.

Залишаючи Білорусь, Олександр розумів, що дороги назад для нього немає.

– Я їхав без валіз і в один кінець. Я не їхав вмирати, але знав, що зі мною може трапитись. Якщо чесно, я не думав, що виживу на цій війні,говорить ветеран.

Але, попри важкі поранення, Олександр вижив. Уламками йому посікло руку, спину, але найважчим було поранення в ногу. Уламок влучив у кістку, що призвело до сепсису та остеомієліту, чоловік переніс 99 операцій, втратив 12 сантиметрів ноги та був на межі життя і смерті. Лікарі хотіли ампутувати кінцівку, але дивом її вдалося врятувати. Вже два роки ветеран пересувається виключно на милицях, тому кожне відвідування держустанов для нього – це великі складнощі.

Попри всі перешкоди, Олександр зміг отримати українське громадянство, але це коштувало йому чималих зусиль. Ветеран розповів, що у нього була купа проблем з оформленням документів.

– У мене прострочений паспорт. Мені говорять в банку, щоб я дав якійсь ID-документ, а у мене його немає. Також я ніде не зареєстрований, а скрізь вимагають адресу реєстрації. Коли я одружувався, то чекав дозвіл на шлюб півтори місяці. Мені держава дала орден, зброю, дозвіл стріляти, а якийсь папірець для одруження я мав ходити й просити, ділиться проблемами бюрократії Олександр.

Кожен похід у держструктуру для ветерана супроводжувався стресом і болем. Після поранення йому важко пересуватись і боляче стояти в черзі й чекати на отримання документів. Але чоловік не з тих, хто звик здаватися, врешті-решт він отримав омріяне громадянство. 5 січня 2026 року Президент підписав наказ про надання Олександру громадянства України. Але паспорт він отримав лише через 2,5 місяці, оскільки Державна міграційна служба навіть не повідомила йому, що його документи вже готові. 

          Але й є випадки, коли оформлення українського громадянства пройшло швидко й безпроблемно. Росіянин на позивний Заза досить швидко зміг змінити громадянство. Хлопець став наймолодшим легіонером Легіону Свободи Росії: щойно йому виповнилося 18 років, він пішки перетнув кордон з Україною і долучився до спротиву. Попри молодий вік, Заза брав участь в найзапекліших боях на Донецькому та Запорізькому напрямках, отримав відзнаку від Президента, тому мав всі підстави подати документи на отримання громадянства за спрощеною процедурою.

– Я саме за спрощеною процедурою отримав громадянство, оскільки мене нагородили відзнакою від Президента, там перелік документів був такий дуже скорочений. Щодо документів, у мене взагалі питань не було, тобто все максимально просто, там буквально за ручку водили. Ну, хіба що можу сказати за побратимів, бо я не один, хто отримував громадянство чи в процесі його отримання. В них перелік документів доволі обширний був і, на мою думку, було би краще, якщо би цей перелік трошки скоротили, розказує легіонер про свій досвід.

Заза отримав громадянство України всього за чотири місяці з моменту подання документів. Але все ж таки не минулося й без бюрократичних перепон. Легіонер говорить, що у нього була певна складність з податковою. Він довго оформлював ідентифікаційний код, оскільки для його отримання вимагали діючий паспорт, якого у хлопця не було.

Наразі Заза вже є повноцінним громадянином України, він має всі документи і може користуватися привілеями та пільгами від держави. Легіонер навіть вже склав державний іспит на знання мови і дає інтерв’ю бездоганною українською.

Захисники без громадянства

Отримати українське громадянство хочуть не лише росіяни та білоруси, а й військові з країн НАТО. Американець Шон Фуллер, як ніхто заслужив право отримати паспорт України, оскільки воював у 503-му батальйоні морської піхоти ще з 2018-го року. Шон брав участь в боях на Луганщині, Донеччині, Херсонщині, мав декілька поранень. У 2023-му році ветеран втратив руку у битві за Кринки. Після цього на чоловіка чекали довгі місяці реабілітації та отримання сучасного біонічного протезу.

Шон говорить, що хотів би отримати громадянство України, але він втратив свій американський паспорт в Маріуполі, тому йому проблематично оформити документи.

– Моя головна проблема зараз – з документами. Тому що українська бюрократія, я думаю, найкраща в світі. Я справді ненавиджу бюрократію. Зараз я не маю законного права на жодні державні документи, поки не повернуся до Штатів і не зроблю там паспорт. Отже, у мене немає американського паспорта, а український закон говорить, що американцям потрібні іноземні документи,пояснює ветеран.

Через відсутність паспорту Шон має бюрократичні проблеми. Найприкріше для нього те, що він юридично навіть не записаний, як батько своєї дитини, котра народилася в Україні. Але ветеран сподівається, що колись він таки отримає заслужене ним у боях українське громадянство.

Як живеться без паспорту?

Не всі іноземці, які воювали за Україну, прагнуть отримати громадянство. Білорус на позивний Козак каже, що йому достатньо посвідки на постійне проживання. У нього дружина і донька українки, він має житло в Україні, користується пільгами, як учасник бойових дій.

Козак намагався отримати громадянство України в 2021-му році, коли переїхав жити з дружиною до Запоріжжя. Але після участі у бойових діях питання паспорту для нього не стоїть так гостро, оскільки він має УБД.

Білорус приєднався до Сил оборони України з 2022-го року, в складі Інтернаціональної бригади спецпризначення брав участь в боях на Донеччині. Після важкого поранення в шию перевівся до 79-ої бригади ДШВ і служив там бойовим медиком. Козак має державну нагороду за збережене життя, він може претендувати на отримання громадянства за спрощеною процедурою. Але ветеран не поспішає змінювати громадянство, оскільки українці не можуть розривати контракт до кінця особливого періоду.

– Дуже багато складних речей потрібно зробити, щоб отримати громадянство. А зараз воно вже мені не потрібно. Я маю посвідку на постійне проживання. Зараз достатньо мати контракт, щоб отримати посвідку на проживання. Без громадянства, звісно, іноземцям важче. Та ж Дія не підтримується. Я маю підтверджувати свої документи раз на рік, щоб користуватися рахунком в банку,ділиться ветеран.

Без закордонного паспорту Козак не може виїхати за межі України. Щоб оформити паспорт, йому потрібно повернутися в Білорусь, а там на нього чекає лише кримінальний строк і в’язниця за участь в боях за Україну. Чоловік ментально вважає себе українцем, говорить державною мовою, планує жити в Україні, але він досі так і не має громадянства.

За даними Державної міграційної служби, у 2025-му році 7757 іноземців отримали громадянство України. У 2026-му році прийняли спрощену процедуру набуття громадянства для військовослужбовців. Але досі багато легіонерів говорять про те, що доводиться довго оформлювати документи і чекати на отримання паспорту. Хоча держава мала би йти на зустріч людям, які воюють за Україну та вибороли законне право на громадянство у важких боях ціною власного здоров’я. 

Ольга Куршевська

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)