Російська Федерація втратила 19 гелікоптерів та літаків під час ведення бойових дій у Сирії, при цьому загинуло 23 члени екіпажів та 37 інших військових, які знаходилися на борту.
Детально про російські втрати повідомляє The National Interest.
П’ять років нерозбірливих нещадних російських бомбардувань схилили перебіг війни у Сирії на користь Асада. Бомбардування прокладають шлях військам Асада, щоб розбити останній оплот повстанців у провінції Ідліб, якщо це не спровокує турецьку інтервенцію раніше.
Авіаційна кампанія з 2015 по 2018 роки коштувала російським військовим щонайменше одинадцяти гелікоптерів та восьми літаків, та загибелі 23 членів екіпажів і 37 пасажирів.
Для порівняння, між 2014 та 2020 роками американські військові втратили два літаки в операціях проти ІДІЛ у Сирії: F-16 у 2014 році через аварію незабаром після зльоту та конвертоплан V-22 при жорсткій посадці у 2017 році.
Втрати літаків Повітряно-космічних сил (ПКС) та морської авіації ВМФ РФ часом відображали недосвідченість екіпажів в експедиційних операціях та проблеми надійності російської техніки. Також деякі бойові втрати можливо вдалося б уникнути, якби ПКС мали більш точне кероване озброєння та безпілотники для спостереження, що дозволило б швидко виявляти цілі та безпечно націлити їх з висоти.
У дані публікації розглядається кожен випадок та причини втрат російської авіації, опираючись на Moscow’s Game of Poker: Russian Military Intervention in Syria Тома Купера (Tom Coope), The Russian Air Campaign in Syria. A Preliminary Analysis Антона Лаврова та матеріали ЗМІ.
- Збито ракетою «повітря-повітря».
Під час перших бомбардувань туркоманських ополченців російські бомбардувальники регулярно обходили турецький повітряний простір на північному заході Сирії. 24 листопада 2015 року пара російських Су-24М проігнорувала неодноразові попередження Туреччини. І от, через сімнадцять секунд після вторгнення в повітряний простір Туреччини, F-16 турецьких ВПС з відстані від дев’яти до дванадцяти миль американською керованою ракетою AIM-120 вразив Су-24М (б/н 83) на висоті 6000 метрів.
- Вогнем наземних сил.
Через три години після падіння Су-24М два гелікоптери Мі-8АМТШ (класичний радянський транспортний вертоліт, посилений додатковою бронею та зброєю) вирушили на бойову пошуково-рятувальну місію для пошуку вцілілого члена екіпажу. Один з Мі-8 був уражений протиповітряним вогнем, внаслідок чого загинув морський піхотинець, а гелікоптер здійснив вимушену посадку. Після втечі екіпажу покинута машина була знищена протитанковою керованою ракетою TOW повстанців. Відео можна знайти на ютубі.
Це був перший з п’яти гелікоптерів ПКС, що були збиті ближнім зенітним вогнем між 2015 та 2018 роками.
Ще був збитий один штурмовик Су-25.
Щонайменше у двох інцидентах були використані ПЗРК, решта, скоріше за все, припадає на вогонь важких кулеметів та зенітних гармат.
Західні ВПС зменшили втрати своїх літаків від ППО ближньої дії, здійснюючи польоти на великій висоті та масово використовуючи дорогі високоточні боєприпаси.
А технологічно відсталі ПКС РФ мають обмежені можливості застосування керованого озброєння класу «повітря-земля». У підсумку переважна більшість російських боєприпасів використаних в Сирії, це некеровані бомби, які скидалися з висоти понад 4000 м, щоб уникнути вогню ППО, Зокрема застосовувались касетні та запалювальні боєприпаси з великим побічним ураженням.
В 2016–2017 роках російська авіація мала надавати безпосередню повітряну підтримку сирійським сухопутним військам, особливо в жорстокій боротьбі за Пальміру. Якщо російські пілоти «хоробро» бомбардували лікарні та школи, які були зручними мішенями для бомбардувань з висоти, то для підтримки військ з повітря їм було необхідно літати трохи нижче, щоб вражати цілі та рухомі транспортні засоби некерованими ракетами та гарматами, в умовах протидії ППО.
8 липня 2016 року один з пари російських гелікоптерів Ми-35М, що обстрілювали позиції ІДІЛ, був уражений, ймовірно вогнем з землі (хоча можливий і дружній вогонь), внаслідок чого йому відірвало хвіст і гелікоптер впав на землю. РФ спочатку заперечувала будь-яку втрату, потім заявила, що це був сирійський Мі-24, та згодом визнала втрату свого гелікоптеру.
Ще один Мі-8АМТШ (RF-95585) був збитий вогнем землі 1 серпня 2016 року, під час повернення після доставки «гуманітарної допомоги в місті Алеппо». Всі п’ять військовослужбовців, з яких три члени екіпажу, що знаходились на борту гелікоптера, загинули.
На початку лютого 2018 року російські броньовані штурмовики Су-25 з малих висот обстрілювали некерованими авіаційними ракетами автомобільні колони біженців, які рятувались втечею зі Східного Алеппо.
Перший Су-25 постраждав внаслідок вогню з озброєного пікапа.
А, 03 лютого, ракета з ПЗРК «Ігла» завдала удару по ще одному Су-25СМ, внаслідок чого його лівий двигун загорівся. Пілот успішно катапальтувався, але потім, щоб уникнути захоплення, підірвав себе гранатою.
Вважається, що саме ПЗРК також несе відповідальність за збиття 07 травня 2018 року бойового гелікоптера Ka-52 «Аллігатор» із втратою обох членів екіпажу. Вочевидь російські системи протидії ракетному ураженню не змогли захистити Ка-52 від ракет з тепловим наведенням. Нам не відомо скільки ракет ППО було «перехоплено» пастками, якщо такі були.
- Дружній вогонь.
Після ізраїльського повітряного удару 17 вересня 2018 року сирійський ЗРК С-200 випустив ракету, яка вразила російський розвідувальний літак Іл-20М, що пролітав над Середземномор’ям. Від ураження ракетою В-880 (5В28) загинули всі п’ятнадцять членів екіпажу. Москва звинуватила ізраїльтян у навмисному застосуванні Іл-20, у якості щита і заявила, що передасть Сирії ЗРК С-400 з покращеними можливостями розпізнавання цілей. Однак ізраїльтяни стверджували, що вони залишалися поодаль від Іл-20, і що ракета була запущена набагато пізніше, ніж літаки ВПС Ізраїлю вилетіли з району.
- Зіткнення із землею
12 квітня 2016 року російський бойовий гелікоптер Мі-28Н «Ночной охотнік», призначений для нічних операцій, саме вночі влетів у землю внаслідок неправильних дій екіпажу, які не змогли керувати машиною за допомогою окулярів нічного бачення. Загинули командир 55-го вертолітного полку та його напарник.
31 грудня 2017 року знов російські пілоти показали свій рівень підготовки: під час супроводження конвою гелікоптер Мі-35М врізався в лінії електропередач, забравши життя двох із трьох членів екіпажу.
- Атака птахів.
03 травня 2018 року російський двомісний реактивний винищувач Су-30СМ відразу після злету в Латакії пірнув у Середземне море, разом з обома пілотами. Міністерство оборони Російської Федерації повідомило, що літак став жертвою «зіткнення з птахами».
У жовтні 2017 року черговий бомбардувальних Су-24М за версією МО РФ через «технічну неполадку» викотився за межі посадкової смуги під час зльоту на авіабазі Хмеймім. Літак розвалився і забрав життя обох пілотів, які не змогли врятуватись.
У квітні 2018 року транспортний літак Ан-26 заходив на посадку на авіабазі Хмеймімі, коли внаслідок пориву вітру він втратив керування та врізався в землю за 500 метрів від злітно-посадкової смуги, вбивши 6 членів екіпажу та 33 військовослужбовця, які були на борту. Це найважча втрата, якої зазнали російські військові в Сирії, якщо не рахувати кілька сотен «російських найманців», яких у ніч з 07 на 08 лютого 2018 року знищили американці.
- Авіаносець “Кузя”.
16 жовтня 2016 року «Адмірал Кузнєцов», єдиний російський авіаносець, вкрадений свого часу в України, вирушив до Сирії для виконання бойових операцій з авіаносця. Хоча ті ж удари з повітряних баз у Сирії було робити простіше, присутність «Адмірала Кузнєцова» була вкрай важливою для кремлівських пропагандистів та бойових випробувань. Проте він відразу став посміховиськом через влаштовану «димову завісу», а згодом втопив кілька своїх літаків, остаточно зганьбившись на весь світ.
14 листопада 2016 року винищувач МіГ-29КУБ авіакрила «Кузнєцова» вичерпав пальне і недочекашись, коли екіпаж на палубі нарешті відремонтує несправну систему посадки, пірнув у Середземне море. За кілька тижнів, 03 грудня, Су-33 через обрив тросів аерофінішера зіскочив з палуби авіаносця й теж полетів на аудієнцію до Посейдона. Обидва пілоти були врятовані.
Після цих пірнань авіакрило «Кузнєцова» перемістили на сухопутні бази, з яких літаки зробили ще 450 вильотів.
Катастрофічно провальний дебют, пожежі та затоплення величезного плаваючого доку з авіаносцем всередині нього, якій лише дивом не потонув, все разом ставить під сумнів те, що цей корабель знову колись братиме участь у бойових місіях.
7.Знищені на землі.
14 травня 2017 року на укріпленій авіабазі Т4 (Тіяс) в центральній Сирії сталася пожежа, що розпочалась із порожніх дерев’яних ящиків з під боєприпасів. Сильний вітер поширив пожежу, що поглинула двадцять вантажних автомобілів повних боєприпасів, чотири російські бойові гелікоптери і перехоплювач МіГ-25 сирійських ВПС.
Російські джерела ніколи не повідомляли про втрати, але на супутникових знімках видно спалені залишки гелікоптерів. У нападі, як прийнято, звинуватили ІДІЛ. Хоча Купер пише, що пожежа фактично спричинили дії російських працівників, які здійснювали наземне обслуговування.
У новорічну ніч 2017 року авіабаза Хмеймім потрапила під мінометний вогонь, загинули двоє співробітників ПКС та було пошкоджено десять літаків, хоча жодного не було знищено. Наступна атака на Хмеймім роєм повстанських безпілотників була відбита протиповітряною обороною.