Вибори, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, можуть продемонструвати суспільству чимало нових облич в органах місцевого самоврядування. Принаймні, про свої наміри  суттєво «розбавити» згуртовані лави депутатів, які давно і, здається, дуже надовго зручно вмостилися в кріслах сесійних залів рад різного рівня, заявили їхні конкуренти з числа тих, кого раніше у виборчих списках бачили не дуже часто. А саме, прості трударі війни, котрі після повернення з фронту не змогли примиритися з несправедливістю, яка в нашому суспільстві сьогодні панує скрізь. Спираючись на бойовий досвід, солідарність фронтового братерства та власні сили тощо, учасники бойових дій все частіше приймають для себе рішення іти у владу, щоб перелаштувати діяльність органів місцевого самоврядування, і таки змусити чиновників працювати заради людей і на благо всього суспільства. А не окремих її кланів і представників місцевих еліт…

 

 Не виключенням стала і Тернопільська область, де на виборах до рад різних рівнів нині «десантується» справжній загін учасників АТО, волонтерів та добровольців. Чимало поміж кандидатів не мають досвіду депутатської діяльності, але зарекомендували себе на інших фронтах. Там, де було необхідно дуже швидко ухвалювати рішення, від яких залежали людські життя, виявляти неабиякі організаторські здібності, ставити на перше місце не показний, а справжній патріотизм тощо. Ветерани АТО Тернопільщини крокують до органів місцевого самоврядування від різних політичних сил. Але поєднує кандидатів щире бажання чесно служити громаді регіону і домогтися змін, яких давно чекають не тільки їхні земляки, але й всі українці.

 

 Зареєстровано кандидатом у депутати до Чортківської райради Тернопільщини і фронтовика Сергія Гусака. Він знана не тільки в своєму районі, але і в області людина, яка у найтяжчий для країни час добровільно стала на її захист, і нині продовжує активну громадську діяльність, згуртувавши побратимів у Громадській Спілці «Об’єднання учасників АТО Тернопілля», до якої входять два десятки організацій, в яких об’єдналися учасники бойових дій, і в якій тепер головує.

 

Читайте також:

 Про свій бойовий шлях 55-річний активіст розповідає скупо, бо не вважає свою фронтову стезю, такою, яка чимось надзвичайним відрізняється від доль тисяч інших людей, котрі першими відгукнулися на заклик Батьківщини. У липні 2014 року добровольцем став до лав Добровольчого Українського Корпусу (ДУК), сформованого «Правим сектором». Спочатку його призначили на посаду начальника штабу, але штабна робота тяжила над добровольцем, який рвався на передову. Тож, у штабі прослужив всього тиждень, після чого таки вирвався  в окопи до складу 2-й штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК, в якій до демобілізації служив рядовим бійцем. Простий чорнороб війни за півроку на передовій побачив стільки, скільки за все життя не пережили його однолітки. У пам’ять цього небагатослівного чоловіка назавжди врізалися події, пов’язані з кровопролитними боями за Піски, Тельманове, на власні очі бачив трагедію Донецького аеропорту, який став символом мужності наших нескорених кіборгів… Груди бійця прикрашають кілька бойових нагород –  німих свідків жорстоких і кривавих боїв на Донбасі.

 

 Повернувшись з фронту зайнявся власною справою, очолив Спілку учасників АТО Чортківського району. Коли зрозумів, що життя на «гражданці», попри війну, майже не змінилося і простим людям нині дуже сутужно, в той час коли розкошують ті, хто  при владі, вирішив відкрити «другий фронт» і зареєструвався кандидатом до Чортківської райради.   

 

 «Ми ішли на фронт не за привілеями. Тоді ми про якийсь преференції для себе взагалі не думали… Сепаратисти розривали Україну і ми, добровольці, вважали за свій обов’язок її захистити, – пояснює С. Гусак своє рішення піти добровольцем на фронт. – Було важко в перші місяці боїв, але ми вистояли. А коли повернулися з фронту, побачили, що попри війну життя в країні майже не змінилося. Принаймні, для тих, кому добре за всі часи…».

 

 За словами фронтовика, сьогодні всі розуміють, що країна потребує змін. Але склалася парадоксальна ситуація, коли новації декларують саме, ті, хто їх хоче найменше. Перш за все, чиновники і посадовці різних рангів, котрі не зацікавлені в змінах і банально  імітують бурхливу діяльність. А ситуація в країні з року в рік ускладнюється.

 

 «Балотуючись до органів влади Тернопільщини ми, учасники бойових дій, хочемо, користуючись  можливостями депутатів, багато чого змінити не тільки в нашому регіоні, що вже давно на часі, але і виступити каталізатором змін і в країні, – обґрунтовує свій вибір С. Гусак. –  І це закріплено в наших програмах…».

 

 Головною тезою передвиборчої програми самого С. Гусака є пункт про закінчення війни на Донбасі. І не просто припинення вогню та наближення химерного перемир’я, а безумовна і остаточна перемога над агресором:

 

 «Головне – виграти війну! І хоча дехто в цьому має сумнів, ми, фронтовики, вважаємо це цілком реальним кроком. Звісно, райрада не той майданчик, де вирішують такі стратегічні питання, але центральна влада має дослухатися до думок її депутатів і настрою жителів краю…», – переконаний С. Гусак.

 

 Непокоїть кандидата у депутати і кричуща безвідповідальність на всіх рівнях управління. Підвищити відповідальність управлінців за свої рішення – теза, яка теж посідає чільне місце в його програмі. Причому, не тільки держава має нести перед своїми громадянами, але й громадяни мають відповідати перед державою. Тільки тоді, переконаний фронтовик, запанує лад і повага до законів, чого нині дуже бракує нашому суспільству.

 

 Ветеран, який балотується до Чортківської райради, має намір порушити і питання подальшої підтримки учасників бойових дій. Часто через відсутність такої уваги і байдужість чиновників до потреб тих, хто повернувся з фронту, «атовці» втрачають віру у власні сили, розчаровуються у житті тощо.

 

 «Пробиватиму» активізацію підтримки учасників бойових дій на районному і обласному рівнях. За приклад беру роботу влади Миколаївщини, де справді дбають про фронтовиків.

 

Читайте також:

 Приміром, там кожному фронтовику, який хоче відкрити власну справу, видають «стартові» 50 тисяч гривень Добре, щоб така практика прижилася і в нас…», – зазначає доброволець.

 

 С. Гусак, коли його оберуть депутатом,  хоче привернути увагу і до проблеми надання статусу учасників бойових дій добровольцям, які захищали країну в боях на Донбасі у складі різних формувань. Він сам, зізнається С. Гусак, має статус учасника бойових дій на рівні області. Тобто, його статус визнано тільки в межах регіону рішенням спеціальної комісії облдержадміністрації.  Правда, це питання вже майже вирішено законодавчо на рівні держави, але все одне добровольці отримують статус учасників бойових дій з великими потугами.  

 

 «Владі на всіх рівнях сьогодні потрібні нові обличчя, – переконаний доброволець. – Люди розчаровані недієздатністю місцевої і регіональної влад, де кивають одна на одну  замість того, щоб вирішувати проблеми, котрі роками болять виборцям. Переконаний, що ми – фронтовики, виправдуємо сподівання наших виборців…».

 

Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

 

Читайте також:

Слідкуйте за нами

Відео

Секретні документи МВС. Стеження за активістами
{"popup_fix":"false"}
Земля для атовців у Харкові: Таємні схеми міської ради. ч. ІІ
{"popup_fix":"false"}
Більше відео
Стежити за останніми новинами
Wordpress Social Share Plugin powered by Ultimatelysocial