Припинення активності дій у Карабахському конфлікті пов‘язане не тільки з перемовинами, а й із «снарядним голодом» у обох сторін.
Про це пише у своєму Facebook Сергій Кривонос.
Вірменія, немає свого власного виробництва снарядів і взагалі боеприпасів, тому дуже швидко закінчились військові запаси, оперативні запаси, а стратегічних запасів немає взагалі.
Азербайджан, активно використовував арт системи калібру 152, 155 мм та арт системи калібру 122 мм. У Азербайджані теж відсутнє власне виробництво снарядів, але я впевнений, що вони максимально прискорять виправлення цього, та розгорнуть освоєння виробництва снарядів.
В 2012 -2013 роках «завдяки зусиллям» керівництва Генерального штабу Збройних Сил України, ми власними руками знищували сотні тисяч боєприпасів, особливо великих калібрів. Щоденно, на ранкових нарад в ГШ, заслуховувалися доповіді від керівників оперативних командувань, командирів артилерійських частин про розстріляні в пустоту снаряди. І це дійство, йшло не один місяць і не один рік. Це ж стосувалось і реактивних снарядів до наших Градів, Ураганів, Смерчів.
Нас навмисно послабляли, і ми власними руками зробили себе слабкими в арт напрямку. Крім того, розстріл снарядів такими темпами привів до зменшення ресурсу каналів стволів, а ствол в гарматі – це як хребет у людини. Питання розслідування винних у цьому дійстві, поки не піднято, хоча це диверсія найвищого розряду!!!
Плюс до того додали «в мінус» пожежі на арсеналах, базах і складах.
Висновок один: питання збільшення спроможності власного виробництва артснарядів різних калібрів, є питанням стратегічного рівня!
Закупівля на рівні декількох тисяч, абсолютно не вирішить питання накопичення запасів, і є ще питання по якості снарядів, які закуповувались останні роки.
Є завод Артема, але це не значить, що ми використовуємо його, відповідно до спроможностей. Ми, чомусь, не вчимося на власному досвіді, воюючи вже сьомий рік. А от досвід інших -Азербайджану/Вірменії, – може стати нам в нагоді. Питання повномасштабних дій на Донбасі актуально (і не тільки на Донбасі).
Моя позиція полягає в тому, що ми повинні бути готові до відбиття будь яких агресивних дій ворога з будь якого напрямку, а для цього у нас повинні бути відповідні накопичені ресурси – снаряди не консерви, терміни зберігання значно більше.
Питання збільшення випуску боєприпасів в повному циклу власного виробництва це питання – національної безпеки.
Ще рік назад, заступник голови Офісу Президента “відфутболив” питання будівництва заводів з виробництва боєприпасів на території України. Рік втрачено, але можливості є – досі інвестори та партнери України чекають на рішення. Чекаємо, може дійде, що рішення має бути прийняте!!!
Хочеш Перемоги і миру – роби країну сильною безпеково та економічно, а Народ – спроможним захищати власну хату, вулицю місто, район, область, Україну! Тоді точно ніхто до нас не полізе…
Разом до Перемоги!
Сергій Кривонос
Нагадуємо: