Ветеран з Донбасу заснував видавництво з особливим світоглядом

«У нашій країні книга коштує, як обід у посередньому кафе, але, на жаль, читати серед українців – не надто популярне заняття», – говорить засновник видавництва «Пропала грамота», ветеран російсько-української війни Олексій Бешуля.

 

Попри це, рік тому він започаткував власну видавничу справу, зосередившись на мілітарній літературі. За словами захисника, ця ніша в Україні є практично порожньою, тож працювати в такому напрямку особливо цікаво.

 

Окрім цього, мабуть, не останнім аргументом на користь вибору специфіки видавництва став особистий досвід Олексія Бешулі. Чоловік народився та виріс на Донеччині, у 2014 пішов на фронт добровольцем. Службу ніс у 54-му окремому розвідувальному батальйоні.

 

Після повернення з війни Олексій якийсь час працював у видавництві ««Zалізний тато», аж поки у листопаді минулого року не з’явилося його власне дітище – «Пропала грамота».

 

«На сьогодні ми видали вже десять книг, до кінця року має бути одинадцята. Через карантинні обмеження та інші робочі моменти ми не змогли виконати план у 12 книг на рік, але навіть ця кількість дає нам право називатися не малим видавництвом», – розповідає ветеран.

 

Приємно, що у «Пропала грамота» можна не лише купити книги для себе, але і  «підвісити» книгу зі знижкою 25% для української армії. Після того, як партія «підвішених» книжок буде зібрана, вони відправляться до наших захисників на сході.

 

«Існує поширене твердження, що українці мало читають,  бо придбати книгу – дороге задоволення, – говорить видавець.  – Але, давайте порівняємо. Обід  у більшості закладів громадського харчування обійдеться близько 200 гривень, книга зазвичай коштує не більше. Тому я не вважаю, що на шляху до популярності читання стоять економічні чинники. На мою думку, не потрібно ганятися за кількістю прочитаних книг. Краще читати менше, але якісну літературу, аналізувати прочитане, думати та робити висновки».

 

Саме над такою, змістовною, літературою працюють у видавництві Олексія Бешулі. І приємно, що на подібні видання є достатній читацький попит.

 

Своєрідний топ від «Пропала грамота» – це військові мемуари Євстахія Загачевського «Закохані в життя, одружені на смерті» та його роман «Львіська братія», роман Поля дю Шаю «Вікінг Івар» та мемуари отамана Андрія Шкуро «Записки кубанського партизана».

 

На думку Олексія Бешулі, в Україні є певна проблема не лише з читачами, на смаки яких впливає масова культура, але і з фахівцями, які б могли запропонувати цьому гідну альтернативу.

 

Ветеран говорить, що видавничі школи формувалися протягом багатьох років. Вони мають власні традиції, вироблені поколіннями. У нашій країні можна порахувати на пальцях однієї руки майстрів видавничої справи. І «Пропала грамота» створювалася для того, щоб наблизити реальний стан речей до бажаного.

 

«Багато хто цікавиться, чому саме видавнича справа? Я і сам інколи задаю собі це питання, адже відкрити кіоск з шаурмою було б легше та більш прибутково. Проте, я дуже люблю книги, вони зі мною все життя, навіть на фронті я не розлучався з ними. Тому для мене вкрай важливо, щоб книговидавництво в Україні вийшло на новий рівень», – зазначає Олексій Бешуля.

 

Нагадаємо, що комедію «Пропала грамота», зняту у 1972 році, багато хто вважає однієї з головних картин українського кінематографа. Щиро сподіваємося, що однойменне видання зможе повторити цей успіх.

 

Фото взяті з Фейсбук-сторінок Олексія Бешулі та видавництва «Пропала грамота».

Олена Шаріпова, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”

 

Нагадуємо: