Учасник бойових дій Євген Панов – людина відома не лише у своєму рідному Енергодарі, але і далеко за його межами. Цей чоловік – один з 35-ти українців, яких звільнили у вересні минулого року в рамках грандіозного обміну полоненими між Україною та Росією.
Сьогодні Євген Панов балотується до міської ради Енергодару та на посаду міського голови. Хоча і дуже сумнівається у своїй перемозі, оскільки вважає Енергодар суто проросійським містом. Проте не збирається відступати, адже ці вибори, на його погляд, – чудова нагода об’єднати місцеві патріотичні сили.
Щоб зрозуміти, що для Євгена Панова значить Україна, варто згадати його історію. До початку бойових дій на Сході чоловік працював водієм-електромеханіком на Запорізькій АЕС. З 2014 активно займався волонтерською діяльністю, а згодом і сам пішов на лав ЗСУ. Службу ніс у 23-му ОМБ «Хортиця» та 37-му ОМБ «Запоріжжя» у один з найважчих для армії періодів – 2014-2015 роках.
7 вересня 2016 року Євген Панов був захоплений ФСБ при в’їзді до окупованого Криму, куди прямував, щоб допомогти знайомим вивезти українську родину на материк. У Росії мешканця Енергодару звинуватили у причетності до ДРГ, яка, нібито, мала завдання організувати теракти на анексованому півострові за вказівками ГУ розвідки Міноборони. Чоловік був засуджений до 8 років колонії суворого режиму, але вини своєї так і не визнав.
«У “відрядженні”, так жартома називає Євген Панов ув’язнення, я провів рівно 3 роки і 1 місяць. Але весь цей час я не припиняв слідкувати за подіями в Енергодарі та Україні. Постійно мав з собою невеликий прапор рідного міста. Моя мати навіть двічі змогла передати мені невеликі щорічні буклети про Енергодар, – згадує ветеран. – Сьогодні мені неприємно спостерігати за тим, що у нашій країні до влади рвуться проросійські сили – ОПЗЖ та інші потворні утворення. Тому я вирішив взяти участь у виборах, адже я – патріот своєї Батьківщини і можу працювати задля її розквіту. Йду з партією «Європейська Солідарність», бо вважаю її найбільш проукраїнською силою з усіх існуючих сьогодні».
За словами Євгена Панова, є багато тих, хто дорікає йому за його вибір. Буцімто, його звільнення з полону – справа рук Володимира Зеленського, тому ветеран на знак подяки мав би підтримати партію діючого Президента.
«Так, я дуже вдячний за те, що повернувся додому, але я категорично не згоден з принципово важливими моментами у політиці, яку провадить Президент України. Мова йде про ставлення до армії, про розведення військ та припинення вогню. Я переконаний, що цю війну можна закінчити лише перемогою. Я не проти Зеленського, але я за Україну!», – пояснює своє позицію Євген Панов.
Політв’язень зауважує, що Енергодар – це такий собі СССР у мініатюрі, бо до будівництва найбільшої в Україні та Європі атомної електростанції були залучені робітники з усього Радянського Союзу. Багато з них живуть тут дотепер вже зі своїми дітьми та онуками. Це визначає менталітет містян, їхню ностальгію за минулим та любов до «братського» народу.
«Відзначу, що в нашому місті є багато проукраїнських людей, ті, хто бачить своє майбутнє в Україні, хто готовий її захищати. Після виборів, з яким би результатом вони не закінчилися, планую створити громадське об’єднання для ветеранів, а також – розбудовувати осередок «Європейської Солідарності» в Енергодарі. – каже ветеран. – Якщо отримаю повноваження депутата, то сконцентрую свої зусилля на вирішенні комунальних проблем міста та незадовільній роботі медичної галузі, на яку так часто нарікають мої земляки. Звісно, я не маю політичного досвіду, але за мною не стоять олігархи. Моє правило просте – робити як для себе та не брехати людям. Ось тоді буде результат!».
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Нагадуємо: