Законопроект №3553, поданий Президентом України як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України та включений до порядку денного 5-ї сесії може бути ухвалений вже найближчого часу. Що він передбачає та чому цей законопроект став пріоритетним для влади?
Змін зазнають 40 законодавчих актів
Цього тижня багато українських ЗМІ згадали про цей законопроект через висловлювання голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича, який заявив про «впровадження нового виду служби, що передбачає контракти з резервістами оперативного резерву» та що «цей інструмент дасть змогу дуже оперативно протягом доби, в разі загострення ситуації на фронті… залучити вже наявний резерв». Після цих слів багатьох українців зацікавило, що ж саме пропонується змінити в обороні держави? Отже, докладно розберемося що й до чого.
Проект Закону України №3553 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» був ухвалений у першому читанні ще 15 вересня 2020 року. І майже через пів року нарешті був підготовлений текст законопроекту до другого читання з порівняльною таблицею та зауваженнями Головного юридичного управління парламенту, які 1-го березня з’явилися на порталі Верховної Ради.
Законопроект вносить зміни та доповнення до 5 кодексів та 35 законів! Його цілями та завданнями названі:
– створення на базі районних, міських, обласних військових комісаріатів відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
– запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
– упорядкування питань військового обліку призовників і військовозобов’язаних, запровадження окремого обліку резервістів та забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
– посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізацію, військовий обов’язок і військову службу.
Прогнозується, що прийняття зазначеного закону покращить комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань високопрофесійним особовим складом та реформує місцеві органи військового управління відповідно до стандартів НАТО.
Був військкоматом – став Центром комплектування та соціальної підтримки
Саме так – став, а не стане. Адже усі військкомати в Україні були перетворені у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) ще 1 листопада 2020 року! І наразі їх діяльність у правовому полі визначена не зовсім чітко, адже вона не передбачена жодним законом (чинні закони регламентують діяльність та повноваження військкоматів). Деякі юристи навіть вважають, що ТЦК та СП втратили легітимність та діють поза правовим полем! То ж вирішення цієї правової дилеми вимагає негайного ухвалення законопроекту №3553. Встигнути до вчорашнього ранку, а у цьому випадку до 1-го листопада минулого року – завдання не з простих!
Нагадаємо, що пілотний проект по створенню ТЦК та СП на базі військкоматів почався на Чернігівщині ще з 1 січня 2017 року на підставі рішення Кабміну. З 2019 року цей проект був розширений на 4 області. Його метою було переорієнтувати військкомати на сервісні функції та покращити їх роботу з комплектування українського війська. Увесь цей час у Верховній Раді робилися спроби легалізувати переформування військкоматів, але вони не набирали потрібної кількості голосів нардепів. Зокрема, голосування по законопроекту №9285 від 09.11.2018 року було провалено у лютому 2019-го. Черговий законопроект що має виправити цю ситуацію за №3553 був поданий до Верховної Ради 27 травня 2020 року вже за підписом президента. Але й він був ухвалений у вересні лише у першому читанні та відправлений на доопрацювання, де «завис» на пів року.
Отже, народним депутатам пропонують узаконити те, що вже фактично відбулося. Тому досить дивно у законопроекті №3553 виглядає пункт 2 Прикінцевих положень, яким встановлюється, що «територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом». Агов!!! Може у Верховній Раді не знають, що коїться в країні?
Рекрутінг, як головне досягнення реформи
Інше питання, чи вирішила вже проведена де-факто реформа поставлені завдання? Працівники колишніх військкоматів, а тепер територіальних центрів кажуть, що окрім зміни назви, перероблення у зв’язку з цим всієї документації та створення зони «ресепшн» у роботі закладів мало що змінилось. Хіба що трохи підкоригували штатний розпис – розділили відділ, який раніше займався призовом на строкову службу та на військову службу за контрактом на два окремих і назвали останній на західний манер «відділом рекрутінгу»…
«Не змінилося нічого, окрім зміни вивіски та всієї документації на що витратили купу сил та часу. Адже не відбулося жодних змін у законодавстві. Права та повноваження Центру вкрай обмежені, наче б у нас й немає війни, штрафи за порушення мізерні, притягнути порушників до відповідальності майже неможливо через вкрай складну процедуру», – розповів військовий комісар одного з ТЦК та СП підполковник Олександр Т.
За його словами «електронний документообіг» у ТЦК та СП залишився у тому ж вигляді, як і був у військкоматах – розпорядження надходить з вищого органу в електронному вигляді, його роздруковують, військовий комісар накладає резолюцію кому та що зробити, після виконання друкується донесення, яке разом зі звітними матеріалами сканується та відправляється в електронному вигляді до вищого органу. І таких розпоряджень на день приходять десятки, так що наслідки цього «електронно-паперового документообігу» вже нема де складати.
Читайте також:
Отже, ця реформа більш схожа на імітацію, ніж на наближення до натовських стандартів. Втім, вона вже відбулася й тепер все це треба просто узаконити, щоб не повертатися до минулого. До речі, до усіх проблем ТЦК та СП додалась ще й невизначеність у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою – адже колишні райони, у кожному з яких був військкомат, перестали існувати. Замість них з’явилися нові, укрупнені райони. А територіальна структура ТЦК та СП залишилася тою ж, як і при старому адміністративно-територіальному устрої.
І останнє з цього питання. Навіть зміна назви військкоматів виявилася не надто вдалою. Головне юридичне управління Верховної Ради у своїх зауваженнях до законопроекту №3553 зазначає, що «із запропонованої назви «центри комплектування та соціальної підтримки» однозначно не випливає їх нове суспільне призначення, назву нового місцевого органу військового управління варто було б уточнити». І далі юристи парламенту пропонують: «мало б йтися про центри комплектування відповідно ким (військовозобов’язаними, резервістами тощо) чи чого (Збройних Сил України…), а також соціальної підтримки кого». Слушне зауваження. Отже, якби не довелося знову міняти на військкоматах вивіски та ще раз не переробляти усю документацію.
Призов резервістів
Однією з ціллю законопроекту №3553 є запровадження військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. За словами Олександра Завітневича, до цього резерву увійде невелика кількість громадян, «які вже відслужили та мають бойовий досвід». І це дасть можливість призивати їх у разі термінового виникнення потреби у поповненні військових частин без оголошення мобілізації.
Варто нагадати, що про запровадження нового виду військової служби говорять давно – відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України було прийнято ще 26.12.2018 року. Але законодавчо питання досі не вирішено. Хоча, де-факто і ця робота у військкоматах проводиться. Ще з 2016 року усіх, хто брав участь в АТО та звільнився з військової служби ставили на окремий облік військовозобов’язаних – військовий оперативний резерв першої черги. Їх регулярно призивали для проходження короткострокових навчальних зборів у складі тих військових частин, до яких резервісти були приписані.
Трохи пізніше з ними стали укладати контракти на проходження військової служби у резерві. Через правову невизначеність проводити цю роботу працівникам військкоматів було вкрай складно. І ухвалення законопроекту №3553 має виправити цю ситуацію та врегулювати усі питання щодо нового виду військової служби.
Читайте також:
У ньому, зокрема, пропонується, внести зміни до ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», згідно з якими військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані на навчальні збори до 5 разів на строк до 2-х місяців кожного разу. Крім того, у період між навчальними зборами військовозобов’язані та резервісти можуть залучатися до перевірочних зборів строком до 5 днів. Загальний строк зборів за час перебування військовозобов’язаних у запасі пропонується визначити до 10 місяців. Військовозобов’язані та резервісти, яким надійшла повістка на прибуття для призову на збори, зобов’язуються прибути в пункт та в строк, зазначений у повістці. Це може бути й протягом доби.
Вноситься також положення про те, що для оперативного доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем ЗСУ може бути прийняте рішення про призов громадян України, зарахованих до оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Резервісти будуть зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в повістках (повідомленнях).
Про Єдиний державний реєстр призовників та військовозобов’язаних
Так само не зовсім новою є й наступна мета законопроекту №3553 щодо упорядкування питань військового обліку призовників та військовозобов’язаних і забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Відповідний закон «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних» був ухвалений ще 16 березня 2017 року та доповнений у 2019 році. Впровадження автоматизованої системи «Оберіг», підготовка операторів, обладнання місць для їх роботи були завершені у військкоматах до 1 квітня 2019 року. Проте, недосконалість та непродуманість у функціонуванні системи призвела до нездоланих проблем з заповненням держреєстру та підтримкою її ефективної роботи. Законопроект №3553 має розв’язати ці проблеми, вдосконалити порядок ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, зокрема – шляхом об’єднання цього електронного реєстру з іншими державними реєстрами.
«Буде впроваджено електронний програмний продукт – це автоматизована система «Оберіг», яка дасть можливість об’єднати цей електронний реєстр з іншими реєстрами в державі», – заявив Олександр Завітневич.
Читайте також:
Хоча, з прийняттям цих змін можуть виникнути складнощі. Адже, Головне юридичне управління апарату Верховної Ради у своїх зауваженнях до законопроекту №3553 вважає, що запропоновані зміни «суперечать вимогам Конституції України та правовим позиціям Конституційного Суду України, не відповідають міжнародним актам та не враховують практику Європейського суду з прав людини».
Зокрема йдеться про те, що в проекті «не встановлено меж повноважень державних органів, що є володільцями чи розпорядниками державних реєстрів та баз даних, положення законопроекту… суперечать таким елементам принципу верховенства права, як юридична визначеність і заборона свавілля, що може призвести до порушення конституційного права кожного на приватне життя».
Посилення відповідальності за порушення
Законопроект №3553 вносить суттєві зміни щодо адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізацію, військовий обов’язок та військову службу. Ці зміни конче потрібні, адже за деякі порушення у цій сфері передбачається мізерна відповідальність, а притягнення винної особи до неї вимагає зусиль, які не виправдовуються її розміром. Наприклад, згідно ст. 211 КУ про АП за умисне зіпсування обліково-військових документів чи їх втрату військовозобов’язані та призовники можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладання штрафу від 17 до 51 грн!!!
«Але щоб притягнути винного до адміністративної відповідальності уповноважена особа військкомату має взяти у неї письмове пояснення, у присутності цієї особи скласти протокол про адмінправопорушення, додати до нього ксерокопії паспорту та коду, запросити на розгляд адмінсправи до військового комісара, за результатами цього розгляду скласти протокол та запропонувати добровільно сплатити у відділенні банку штраф (максимум 51 грн!) й принести квитанцію про сплату. Якщо винна особа чогось із цього переліку не зробить, то й оштрафувати буде неможливо», – розповіла про процедуру штрафування порушників юрист ТЦК та СП Марина С.
У законопроекті №3553 розмір штрафу зокрема за це порушення пропонується збільшити удесятеро. Більш докладно про те, як будуть вирішувати питання посилення відповідальності призовників, військовозобов’язаних та посадових осіб ми поговоримо у наступній статті.
Віктор КРУК, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”. Фото автора.
Нагадуємо: на нашому порталі постійно публікуються матеріали щодо прав та пільг військовослужбовців та ветеранів війни. Ми писали про можливі зміни у пенсійному забезпеченні військовослужбовців, аналізуючи законопроект №2141. Розгляд цього законопроекту запланований на 5-й сесії Верховної Ради, тобто протягом першого півріччя 2021 року
Нещодавно ми робили загальний огляд проекту Закону України №4389 «Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей»
Другий матеріал по цьому законопроекту, в якому ми проаналізували питання надання пільг при заміні статусу «Учасника бойових дій» на «Захисник України», можна прочитати за посиланням:
Третій матеріал, в якому йдеться про пільги Захисників України з інвалідністю можна прочитати за посиланням: