У місті Нукус, яке є столицею Каракалпакстану, що на правах автономії входить до складу Узбекистану, розпочалися масові протести. Невдоволення викликали запропоновані зміни до Конституції Узбекистану, які передбачають, в тому числі, ліквідацію автономії Каракалпакстану.
Каракалпакія – найбільший регіон Узбекистану, який займає близько 40% території всього Узбекистану. Каракалпаки і узбеки – два різни народи, які за часів СРСР опинилися в межах однієї держави – Узбецької РСР.
Офіційний Ташкент звинувачує протестувальників у сепаратизмі, спробі захоплення влади та натякає на “зовнішнє втручання”.
Але жителі Каракалпакстану відкидають ці звинувачення. Причиною акцій протесту вони називають спробу влади грубо порушити конституційні права та ліквідувати особливий статус регіону. Вони наполягають на тому, що їхня мета — збереження автономії республіки у складі саме Узбекистану.
ЗМІ повідомляють про сутички протестувальників із силовиками в Нукусі, столиці Каракалпакстану. Є інформація про загиблих внаслідок протестів, точне їхнє число наразі невідоме. Каракалпакстан перебуває в інформаційній ізоляції – там відключили інтернет та “раптом виникли проблеми” з мобільним зв’язком. Через це інформації звідти дуже мало.
Офіційний Ташкент направив у Каракалпакстан військову техніку. Узбекистан закрив кордон між Каракалпакстаном та Казахстаном. Казахстан на своїй території зосередив війська біля кордону.
Узбецькі ЗМІ повідомляють, що президент та прем’єр Узбекистану вилетіли до Нукуса, столиці Каракалпакстану.
Деякі міжнародні спостерігачі вважають, що ситуація Каракалпакстані має ознаки “регульованого хаосу”. Їхні висновки ґрунтуються на тому, що зміни до Конституції Узбекистану мають в першу чергу “обнулити” президентський термін діючого Президента країни. І щоб уникнути невдоволень у Ташкенті, було прийнято рішення “спровокувати” населення автономії, яка за площею займає майже половину Узбекистану.
Скорше за все, каракалпакам “підуть на зустріч” в плані збереження автономії і ситуація поступово нормалізується. Але “регульований хаос” продемонструє узбекам “хто в країні головний” і чим можуть закінчитися виступи в Ташкенті проти “обнулення” термінів перебування при владі діючого президента Узбекистану.
Слід також зауважити на те, що в Узбекстан вкладена значна кількість “російських коштів”. Водночас, ситуація на початку цього року в Казахстані демонструє активізацію впливу Китаю на країни Середньої Азії в той час, коли РФія “відволіклась” на війну в Україні.
Ставлення до Путіна під час його останнього візиту до Туркменістану чітко вказує на зневажливе ставлення до Росії політичних еліт країн Середньої Азії. Росію там перестали вважати “сильною” та “старшим братом” через провал російської “СВО” в Україні. Схоже, що країни Середньої і Південної Азії у своїй зовнішній політиці остаточно переорієнтувалися з Росії на Китай.
А ситуація в Каракалпакстані, скоріше за все, нормалізується за пару тижнів.
Олександр Вікторович, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС.
