На початку 2020 року міністерство оборони Сполучених Штатів повідомило про розробку системи ATLAS (Advanced Targeting and Lethality Aided System), яка має вивести на новий рівень автоматизацію техніки під час бойових дій. Ініціатива викликала неоднозначну реакцію: критики назвали її такою, що суперечить етиці ведення війни і посилался на окрему директиву Пентагону, в якій забороняється надавати право на відкриття вогню автоматизованим системам. На думку правозахисників, це може призвести до жертв серед цивільного населення і дружніх військ.
Натомість розробники пояснили, що в основі системи ATLAS лежать алгоритми пошуку цілей за допомогою різних сенсорних систем, їх класифікація на найбільш важливі і другорядні і інформування про це оператора. Нині в США проходять випробування бронетранспортера M113 з інтегрованою системою ATLAS. Оператору машини алгоритми ШІ виводять на екран найбільш небезпечні цілі, рекомендують тип боєприпасу і навіть кількість пострілів для гарантованого ураження.
Як стверджують розробники, остаточне рішення про враження цілі залишається за стрільцем, і саме він несе відповідальність за результат. Основне завдання ATLAS полягає в прискоренні реакції на потенційну загрозу. Так, в середньому, танк, БМП або БТР з цієї системою відкриває вогонь по цілі в три рази швидше, ніж «звичайний» апарат.
Так само логічно розробники пояснили і те, чому головним пріоритетом для інтеграції ATLAS стали танки. Зараз це одні з найбільш консервативних військових машин – більшість моделей принципово не поліпшувалися десятиліттями. Нерідко така інертність пов’язана з широким розповсюдженням танків в окремих країнах (це стосується і пострадянських держав).
Для того, щоб серйозно модернізувати тисячі танків, потрібні величезні ресурси, в той час, як засоби протидії танкам розвиваються дуже стрімко (яскравий приклад – конфлікт в Нагірному Карабаху, де азербайджанські БПЛА вкрай ефективно діють проти вірменських танків виробництва РФ).
Звичайно, ATLAS не захистить від загрози з повітря, але може стати непоганим засобом для раннього попередження про розрахунок ПТРК або про стрілка-гранатометника.
Систему ATLAS Пентагон розглядає не як окрему історію, а як частину великої програми Project Convergence, яка має вивести інформованість військ на новий рівень. За рахунок штучного інтелекту та великого насичення поля бою безпілотниками американці сподіваються підвищити боєздатність підрозділів. Ключова ідея не нова – з’єднати всі об’єкти на полі бою загальною інформаційною структурою. До слова, в рекламному промо-ролику програми однозначними військовими цілями позначені Китай і Росія.
“Незважаючи на зловісну назву, система ATLAS не має фактичного доступу до запуску будь-яких боєприпасів… ATLAS допомагає визначити позиції противників та класифікувати їх за рівнем найбільшої загрози для американських сил. Вона може допомогти точно навести зброю на вже ідентифіковану загрозу, але акт натискання на курок все одно залишалося в руках солдата. Уявіть це як другий набір очей, тільки дуже швидкий… або як додаткового солдата у танку“, – розповів армійський інженер армії США Дон Ріго.
Нагадаємо: у американських військ вже є негативний досвід використання автоматизованих систем. У 2007 році в Ірак були відправлені три малогабаритниі гусеничні платформи SWORDS (скорочення від Special Weapons Observation Reconnaissance Detection System), озброєні кулеметами M249. Це не були повністю автономні машини, але вони лякали солдатів та цивільне населення хаотичними рухами стволів кулеметів під час патрулювання вулиць Багдада.
У підсумку апарати повернули, і у 2012 році з’явилася директива, відповідно до якої автоматизовані і дистанційно керовані армійські системи не повинні «вміти» стріляти самостійно.
Формально, ATLAS розроблений повністю в рамках директиви, але експерти кажуть про надмірне спрощення процесу ураження цілі. В системі наведення програми пріоритетна ціль підсвічується червоним, звучить тривожний сигнал. На їхню думку, в екстремальних умовах бою часу на прийняття рішень обмаль, а ATLAS створює додатковий тиск. В результаті критично оцінити ситуацію бійцю стає ще складніше.
Слід зазначити, що в США суперечки щодо роботизації систем виявлення і наведення на ціль ведуться вже багато років. Критики наводять приклади помилок систем автопілотування на дорогах загального користування, які вже призвели до жертв. Також наводиться теза про те, що сучасні війни є настільки кровопролитним саме тому, що військові отримали можливість вбивати дистанційно, коли загрози їхньому життю немає.
“Якщо людина повністю залучена до процесу прийняття рішень, вона повинна активно визначати цілі, а не чекати, поки машина це зробить. Людина набагато краще розуміє загальну ситуацію, потенціал помилкової ідентифікації тощо. Уявіть, хіба добре буде працювати ШІ на стоянці зупинки вантажних автомобілів?” – вважає один з найбільших критиків впровадження системи ATLAS в США, професор інформатики в Каліфорнійському університеті в Берклі Стюарт Рассел. Водночас, він погоджується з тим, що зупиняти розробку таких систем недоречно, адже в цей же час над аналогічними проектами працює Китай.
“Схоже, ми вступаємо в гонку озброєнь, де нинішню заборону на повну автономність смертельної зброї буде знято, як тільки з’явиться можливість” – додає він.
Про використання настільки високотехнологічних систем в ЗСУ нині сказати нічого. Вкрай повільно і лише в останні кілька років освоюються примітивні БПЛА та системи керування боєм. Хоча технології «штучного інтелекту» на сьогодні можна назвати такими доволі умовно, вони все ж дозволяють підвищити бойову ефективність військової техніки, зменшити витрати на її експлуатацію, знизити ризик поранень та загибелі людей. Тож, дотримуючись тенденцій розвитку збройних сил провідних країн світу, необхідно послідовно переходити на впровадження подібних інновацій. Це, в свою чергу, потребує подальшого розвитку оборонно-промислового комплексу та економіки всієї країни.
Таким чином, нині не лише в США, а й в інших розвинутих країнах (де подібні апарати існують, але це не афішується), тільки етичні вимоги забороняють повністю автоматизувати процес вбивства. Але з впровадженням систем на кшталт ATLAS технічних перепон для цього майже не залишиться. Питання в тому, чи зможе армія США відмовитися від перспективи зберегти життя своїх військових, прискоривши час реакції на будь-яку загрозу на полі бою.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо: