Тема перспективного українського корвета проекту 58250 знову «спливла на поверхню». Маємо дві новини: хороша – він буде добудований; погана – українським там буде тільки корпус.
Спочатку проект передбачав закупівлю низки іноземних комплектуючих: італійське гармати і торпеди, французькі ракети, американські дизелі. Однак помітна частина обладнання – радари, сонар, системи зв’язку і управління вогнем – обов’язково повинна була бути українського виробництва. І тут можна пригадати історію «Гетьманом Сагайдачним», який до 2015 року ходив з радаром від рибальського траулера, а потім волонтери скинулися на трохи більш просунуту РЛС. Але це таке…
У світлі розпорядження президента В.Зеленського неодмінно добудувати корабель промисловість гарячково забігала в пошуках обладнання. Погіршило ситуацію те, що європейські виробники з незрозумілих причин (підозрюємо, що не зійшлися в ціні) вийшли з гри.
Міністерство оборони зібралося укласти велику угоду з турецькою фірмою STM. У заморського виробника хочуть купити буквально все: протикорабельне озброєння, зенітно-ракетне, артилерійське, мінно-торпедного та протичовнове озброєння, РЛС, системи РЕБ, сонар, різні системи зв’язку і т.д. і т.п. Все це, швидше за все, буде оплачено за рахунок турецького ж кредиту.
Вибір, вважаємо, виправданий: у турків, в цілому, не найгірша військова промисловість. Але у нас же є свої розробки! ПКР «Нептун», артустановки, модернізовані ЗРК. Чи то просто макети?
Корвет буде добудований. Але, на жаль, історія новітнього корвета, майбутнього флагмана ВМСУ, почалася з гучних і порожніх обіцянок, а закінчується повним розпадом і загибеллю нашого ОПК.
За матеріалами АрміяInform – Інформагентство Міноборони